Вирок

від 31.08.2010 по справі 1-255/2010

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-255/2010

Номер провадження1-255/2010

ВИРОК

іменем України

"31" серпня 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого Закутського В.І.

при секретарі Сиверин JI.A.

з участю прокурора Могили С.М.

потерпілої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Казахстан, громадянки України, не одруженої, не працюючої, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

у скоєні злочину, передбаченого ч. З ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ

2 грудня 2008 року ОСОБА_4, згідно трудової угоди з фізичною особою-підприємцем /ФОП/ ОСОБА_1 прийнята на посаду продавця з повною матеріальною відповідальністю в магазин ФОП ОСОБА_1С. , що розташований в с. Бузькому Вознесенського району по вул. Леніна, 411-а, та 2 грудня 2008 року між ФОП ОСОБА_1С. та ОСОБА_4 укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого ОСОБА_4 прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених їй матеріальних цінностей, і у зв язку з чим зобов язалася дбайливо відноситись до переданих їй на збереження чи інших цілей матеріальних цінностей підприємства, та застосовувати заходи до попередження збитків, своєчасно повідомляти адміністрації підприємства про всі обставини, які загрожують збереженню ввірених їй матеріальних цінностей, вести облік, складати та надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишок ввірених їй матеріальних цінностей, приймати участь в інвентаризації ввірених їй матеріальних цінностей.

Але, ОСОБА_4, працюючи продавцем у ФОП ОСОБА_1С. в магазину по вул. Леніна, 411-а с. Бузьке Вознесенського району, будучи матеріально-відповідальною особою, в період з 25.08.2009 року по 11.12.2009 року, використовуючи умови відсутності постійного контролю бухгалтерського обліку та контролю зданої готівки в касу, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, прагнучи безвідплатно звернути на свою користь грошові кошти, шляхом вилучення з каси магазину грошових коштів, які перебували в її віданні, виручених за реалізований товар, вчинила привласнення та розтрату грошових коштів в сумі 11310 грн. 20 коп.

Крім цього, ОСОБА_4, працюючи продавцем у ФОП ОСОБА_1С. в магазині, що розташований в с. Бузькому Вознесенського району по вул. Леніна, 411-а, будучи матеріально- відповідальною особою, в період з 12.12.2009 року по 19.03.2010 року, використовуючи умови відсутності постійного контролю бухгалтерського обліку та контролю зданої готівки в касу, повторно, шляхом вилучення з каси магазину грошових коштів, які перебували в її віданні, виручених за реалізований товар, вчинила привласнення та розтрату грошових коштів в сумі 10556 грн. 29 коп.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою вину у скоєні злочину, передбаченого ч. З ст. 191 КК України не визнала, позовні вимоги потерпілої також не визнала і пояснила суду, що працювала у ОСОБА_1 в якості продавця з 2 грудня 2008 року, підписавши договір про повну матеріальну відповідальність. За погодженням с власником магазину ОСОБА_1, вона відпускала товар людям в борг. У грудні 2009 року була проведена перша ревізія, в якій вона приймала участь і яка виявила нестачу 11310 грн. 20 коп. Вона пояснювала потерпілій, що на час проведення ревізії люди не повернули борги, але чоловік потерпілої примусив її написати розписку про те, що вона взяла в борг у потерпілої 9131 грн. 30 коп. Вказану суму вона повернула потерпілій в присутності ОСОБА_5 в сумі 5000 грн. і 500 доларів США купюрами по 100 доларів, але розписку про отримання потерпілою ОСОБА_1 вказаної суми вона не брала.

В проведенні другої ревізії вона не приймала участь, оскільки була на лікарняному, її привозили до магазину і просили, щоб вона прийняла участь в проведенні ревізії, але у неї боліле коліно і вона відмовилась приймати участь в проведенні ревізії. З висновком другої ревізії вона не згодна. В магазині також працювала ОСОБА_5 з 12.12.2009 року, яка проходила стажировку, але яка не була оформлена . Вона не привласнювала гроші, з дозволу власника магазину дав&и товар в борг жителям села.

Але, незважаючи на невизнання своєї вини, вині підсудної ОСОБА_4 повністк^ доведена в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка суду пояснила, що з ОСОБА_4 укладений договір про повну матеріальну відповідальність 2 грудня 2008 року і г цього часу вона працює продавцем в її магазині. Заробітня плата її виплачувалася регулярно.! нарікань з цього приводу у ОСОБА_4 не було. 11 грудня 2009 року вона разом з ОСОБА_4 провели інвентаризацію, яка виявила недостачу в сумі 11310 грн. 20 коп. ОСОБА_4 погодилась з висновками цієї інвентаризації, просила не повідомляти в правоохоронні органи, відшкодувала 2000 грн. і 12 грудня 2009 року написала розписку, що взяла у неї в борг 9131 грн 30 коп., які зобов язалася повернути до 24 грудня 2009 року, але до цього часу не відшкодувала спричинену їй шкоду. Після написання вказаної розписки, ОСОБА_4 просила залишити її на роботі і вона залишила її на роботі, при цьому постійно забороняла її давати товар в борг. Але ь після цього вона бачила, що товару в магазині меншає, а виручка від реалізації товару булі маленькою. Вона знала, що ОСОБА_4 перераховувала товар в магазині, тому знала про нов\ недостачу, запропонувала прийняти на роботу в якості продавця ОСОБА_5. Вона не заперечувала, але тільки після проходження стажування у ОСОБА_4 Біля двох тижнів ОСОБА_5 проходила стажування у ОСОБА_4 і вона вже хотіла оформляти ОСОБА_5 на роботу, але остання поїхала на сессію. В березні 2010 року вона знову повідомила ОСОБА_4, що буде проводити інвентаризацію, оскільки підозрювала, що знову буде велика недостача, повідомила ОСОБА_4 про проведення інвентаризації, але ОСОБА_4 відмовилась від участі в її проведенні, посилаючись на те, що хворіє. Вона приїхала додому до ОСОБА_3С_ просила знову її, щоб прийняла участь в проведенні інвентаризації, але та знову категоричне відмовилась від участі в проведенні інвентаризації, посилаючись на те, що у неї болить коліна поставила умову, щоб при інвентаризації була присутня ОСОБА_5, яка знаходилася на сессіїв м. Миколаєві. Вона зв язалася з ОСОБА_5 і попросила її терміново приїхати для участі і інвентаризації, яка не відмовилась і приїхала, але ОСОБА_4 знову відмовилась від участі і інвентаризації, давши їй ключі від магазину. Вона змушена була комісійно проводити інвентаризацію без участі матеріально-відповідальної особи ОСОБА_4, яка категоричне відмовилась від участі в проведенні інвентаризації. Друга інвентаризація виявила недостачу в сумі 10534 грн. 29 коп. Вона підтримує свої позовні вимоги в сумі 19665 грн. 59 коп., що склада? спричинену їй матеріальну шкоду, та просить стягнути з підсудної 5000 грн. моральної шкоди, яку мотивує тим, що діями підсудної вона поставлена в тяжке матеріальне становище, виникли ; труднощі у виплаті кредиту до банківської установи і своєчасного розрахунку з постачальниками за отриманий товар, вона не знала де взяти відповідні кошти, це викликало постійно нервовий стан. З урахуванням моральної шкоди просить стягнути з підсудної 24 665 грн. 59 коп.

Вина підсудної ОСОБА_4 також повністю доведена в судовому засіданні показаннями свідків: ОСОБА_6, який суду пояснив, що в грудні 2009 року була проведена перша інвентаризація, з висновками якої ОСОБА_4 повністю погодилась, але оскільки грошей у не: не було, вона написала розписку, що взяла в борг гроші, зобов язавшись повернути їх до кінш грудня, але до цього часу не повернула. Потім бачать, що в магазину і товару мало і грошей за ! реалізований товар здавалося мало, тому виникла необхідність в проведенні другої інвентаризаціг ОСОБА_4 відмовилась від участі в проведенні другої інвентаризації. Приїхав її батько до магазину, погрожував, вони визвали наряд міліції, які запропонували провести інвентаризацію комісійно. Вони провели коміссійно інвентаризацію, в результаті якої виявлена нестача в сумі 10534,29 грн.

ОСОБА_7, яка суду пояснила, що на прохання ОСОБА_1 прийшла до її магазину по вулиці Леніна, 411-а в с. Бузькому. Продавець магазину ОСОБА_4 відмовлялася брати участь в проведенні інвентаризації, до неї їздили додому, привозили її до магазину, але вона відмовлялася, ставила умови, щоб була присутня ОСОБА_5, яка була в цей час на сесії в Миколаєві. ОСОБА_1 подзвонила ОСОБА_5 і попросила її терміново приїхати і через деякий час ОСОБА_5 приїхала, але ОСОБА_4 знову відмовилась від участі в проведенні інвентаризації. Після цього ОСОБА_1 прийняла рішення проводити інвентаризацію комісійно без участі ОСОБА_4 Вона також приймла участь в інвентаризації, здійснювала підрахунок товару, спостерігала за зняттям залишків товару, відповідністю даних фактичної наявності товару в магазині даним первиної бухгалтерської документації /накладним/. В результаті була встановлена нестача в сумі 10534 грн. 29 коп., про що склали акт, в якому вона поставила свій підпис.

ОСОБА_5, яка суду пояснила, що вона дійсно на прохання ОСОБА_4 біля двох тижнів стажувалася в магазині, де вона працює продавцем. Вона допомагала розкладати товар, виставляла ціни. ОСОБА_4 та її мама просили її, щоб вона оформилася на роботу в цей магазин. ОСОБА_4 просила її підтвердити, що вона в її присутності передавала потерпілій ОСОБА_1 гроші, але вона відмовилась таке стверджувати, оскільки такого не було. 19 березня 2010 року після обіду до неї подзвонила ОСОБА_1 і попросила приїхати з Миколаєва в Вознесенськ для участі в проведенні інвентаризації в магазині, оскільки цього хоче ОСОБА_4 Вона погодилась і приїхала і приймала участь в проведенні інвентаризації в магазині, де працює ОСОБА_4 В результаті інвентаризації була виявлена нестача на суму 10534 грн. 29 коп.

свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які суду пояснили, що 19 березня 2010 року ОСОБА_1 попросила їх прийняти участь в проведенні інвентаризації в магазині с. Бузьке, оскільки продавець ОСОБА_4 відмовилась від участі в інвентаризації, також відмовились від участі в інвентаризації і її батьки, при цьому батько підсудної вів себе дуже агресивно, погрожував, кидався битись, тому ОСОБА_1 змушена була визвати міліцію. Вони бачили, що підсудна ОСОБА_4 не була хворою. Працівник міліції пояснював підсудній, що вона повинна приймати участь в інвентаризації, або її батьки, але вони всі категорично відмовлялися. Вважають, що підсудна знала про недостачу, тому і відмовлялась від участі в інвентаризації. В результаті інвентаризації була виявлена нестача в сумі 10534 грн. 29 коп.

ОСОБА_10, яка суду пояснила, що вона проживає біля магазина, була неодноразовим покупцем в магазині, де працювала ОСОБА_4, неодноразово брала у ОСОБА_4 товар в борг, набирала в борг на суму 600-700 грн., а коли віддавала борг, то ОСОБА_4 вимагала віддавати більше. Вона знала, що власниця магазину ОСОБА_1 забороняла ОСОБА_4 відпускати товар в борг, але ОСОБА_4 відпускала в борг.

ОСОБА_11, який суду пояснив, що проводив перевірку заяви потерпілої ОСОБА_1, відбирав пояснення у ОСОБА_4, яка визнавала факти привласнення та розтрати нею грошей з магазину, що давала людям товар в борг. Відбирав пояснення у людей, які були записані в зошиті боржників, які також підтверджували, що брали у ОСОБА_4 товар в борг.

ОСОБА_12, який суду пояснив, що в березні 2010 року у складі оперативної групи по вказівкі оперативного чергового міліції він виїхав в с. Бузьке Вознесенського району. Як слідчий він був старший групи. На місці вияснилось, що продавець відмовляється від участі в проведенні інвентаризації. В присутності працівників міліції підсудна приїхала до магазину, він її пояснив, що вона зобов язана прийняти участь в ревізії, але вона відмовилась, пояснивши, що хвора. Він пояснював, що в проведенні ревізії можуть прийняти участь її батьки, але і батьки її також відмовились, тоді він пояснив, що ревізія буде проведена без них.

Вина підсудної ОСОБА_4 також повністю підтвердилася в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи:

бухгалтерською довідкою від 12.05.2010 року, згідно якої за звітний період з 25.08.2009 року по 11.12.2009 року матеріально-відповідальній особі ОСОБА_4 було передано товарно- матеріальних цінностей на суму 170 171 грн. 96 коп., касса за звітний період становить 126 907 грн. 48 коп., списано товар на суму 1 645 грн. 77 коп., готівка в касі на день проведення інвентаризації - 482.00 грн. Нестача товарно-матеріальних цінностей склала 11310грн. 20 коп. / т. 1, а.с. 6-194/;

розпискою ОСОБА_4 про заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 9 131 грн. 30 коп. / т. 1,а.с. 214/;

довідкою контрольно-ревізійного відділу у Вознесенському районі від 30.04.2010 року, згідно якої станом на 19.03.2010 року за результатами інвентаризації фактичної наявності товару в магазині ФОП ОСОБА_1С. в підзвіті матеріально-відповідальної особи ОСОБА_4 в період з 27.12.2009 року по 19.03.2010 року виявлено нестачу товару на загальну суму 10556 грн. 29 коп. / т. 1 а.с. 221-237/;

Актом контрольної перевірки інвентаризації матеріальних цінностей в магазині ФОП ОСОБА_1С. , згідно якої за результатами інвентаризації фактичної наявності товару в магази- ФОП ОСОБА_1С. в підзвіті матеріально-відповідальної особи ОСОБА_4 в період j 27.12.2009 року по 19.03.2010 року виявлено нестачу товару на суму 10534 грн. 29 коп. / т.1, ах. 243-261/;

протоколом огляду бухгалтерських документів від 28.05.2010 року з питань виникненні нестачі в магазині по вул. Леніна, 411-А с. Бузьке Вознесенського району, які потерпіла ОСОБА_1 надала до Вознесенської міжрайонної прокуратури, які підтверджують факт надходженні товару в магазин в підзвіт матеріально-відповідальної особи продавцю ОСОБА_4 / т.2, а.сй 60-294/;

протоколом огляду місця події від 16.06.2010 року, згідно якого оглянутий магазин ФОП ОСОБА_1С. , в ході якого виявлений борговий аркуш продавця ОСОБА_4, на якому^ зазначені клієнти-боржники / т.2, а.с. 355/,

трудовим договором від 2 грудня 2008 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3С згідно якого ОСОБА_3 прийнята на роботу в якості продавця /а.с. 244/

договором про повну індівідуальну матеріальну відповідальність від 2 грудня 20 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та продавцем продовольчих товарів ОСОБА_4, згідно якого вона несе повну матеріальну відповідальність за весь прийнятий в підзвіт тов та зобов язана приймати участь в інвентаризації ввірених їй матеріальних цінностей / т. 2 а.с. 245/J та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.

Оскільки підсудна ОСОБА_3 скоїла привласнення та розтрату чужого майна, яке було її ввірено, вчинене повторно, то суд її дії кваліфікує по ч. З ст. 191 КК України.

Підсудна ОСОБА_3 не визнає своєї вини, стверджуючи, що по першій нестачі, з якою вона згодна, і яка виникла в наслідок того, що давала людям товар в борг, всю суму нестачі вона повернула потерпілій в присутності свідка ОСОБА_5, але вказаний факт категорично заперечується потерпілою ОСОБА_1 і не підтверджується свідком ОСОБА_5

Підсудна ОСОБА_3 не визнає своєї вини в привласненні та розтраті чужого майна по другій нестачі, стверджуючи, що не приймала участь в інвентаризації у зв язку із хворобою, яка проводилася зацікавленими особами і висновки якої не відповідають дійсності.

Як встановлено в судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_1 весь день 19 березня 2010 року вмовляла підсудну прийняти участь в інвентаризації, підсудна тричі приїжджала до магазину і відмовлялась від участі в інвентаризації, виставляла умови, що прийме участь в інвентаризації, якщо приїде і прийме участь в інвентаризації ОСОБА_5, але і після приїзду ОСОБА_5 підсудна відмовилась від участі в інвентаризації, посилаючись на хворобу. При цьому підсудна не дала згоду на участь в інвентаризації своїх батьків, які вели себе агресивно по відношенню до потерпілої ОСОБА_1

Вказані факти приводять суд до переконання, що підсудна ОСОБА_4, знаючи якими будуть висновки інвентаризації, навмисно відмовилась від участі в неї.

Тому невизнання своє вини підсудною ОСОБА_3 суд розцінює як бажання уникнути відшкодування спричиненої шкоди потерпілій, та справедливої кари за скоєне.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, та обставини, що пом якшують та обтяжують покарання підсудної.

В якості обставин, що пом якшують покарання підсудної, суд враховує задовільн> характеристику з місця проживання.

Обтяжуючих обставин суд не вбачає.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення з підсудної ОСОБА_3 19665 грн. 59 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Вказаний цивільний позов знайшов своє повне підтвердження в судовому засіданні, і тому, на підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, підлягає повному задоволенню.

З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудної, у якої із пом якшуючих обставин с тільки одна задовільна характеристика, але яка не відшкодувала спричинену потерпілій шкод>. суд не знаходить підстав для застосування до підсудної ст.ст. 75,76 КК України.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ

ОСОБА_3 визнати винною у скоєні злочину, передбаченого ч. З ст. 191 КК України, і призначити її покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов язані з матеріальною відповідальністю, строком на три роки.

Запобіжний захід щодо засудженої ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженої ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 - 19 665 грн. 59 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, а всього стягнути - 24 665 грн. 59 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі 15 діб.

Суддя: