Постанова

від 08.09.2017 по справі 826/7788/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 08 вересня 2017 року                      № 826/7788/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомПублічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві   про          визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,   ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (далі по тексту – позивач, ПАТ «КССЗ») звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві  (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2017 №0211140103, №0492140305, №0493140305, №0494140305, №0495140305. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2017  року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду на 11.07.2017  року. Судове засідання призначене на 11.07.2017 року відкладалось на 15.08.2017 року у зв'язку із неявкою сторін. В судовому засіданні 15.08.2017 року представник відповідача не заперечував проти переходу у письмове провадження. Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України суд Ухвалою від 15 серпня 2017 року перейшов в письмове провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -                                                     ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, про що складено акт перевірки від 13.03.2017 №89/26-15-14-01 -03/03149949. Відповідно до Акту, за результатами перевірки було встановлено порушення ПАТ «КССЗ»: - п.п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201, ст. 286, п. 288.5 ст. 288, п. 289.2 ст.289 Податкового кодексу від 02.12.2010 №2755-Vl із змінами та доповненнями. За результатами вищезазначених висновків, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0211140103, №0492140305, №0493140305, №0494140305, №0495140305. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань. Судом встановлено, що ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» придбавало будівельні роботи у ТОВ «Арттревел 2012» на підставі договору від 17.04.2014 №256. Операції між ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» та ТОВ «Арттревел 2012» оформлено актами КБ-2в та КБ-3 з номенклатурою: капітальний ремонт покрівлі корпусу «X» за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8 (перелік наведено в акті перевірки). До складу податкового кредиту за травень 2014 року ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» віднесено суми ПДВ по податкових накладних (перелік наведено в акті перевірки), отриманих від ТОВ «Арттревел 2012» з номенклатурою: ремонт покрівлі будівлі модельної дільниці. В бухгалтерському обліку дані операції було відображено: Д-т 1522 «придбання (виготовлення) основних засобів» - К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - придбані послуги використано для проведення ремонту на суму 249598,03 грн.; Д-т 64 «Розрахунки за податками й платежами» - К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - до складу ПК віднесено суми ПДВ, сплачені при придбанні робіт у ТОВ «Арттревел 2012» на суму 49919,60 грн.; Д-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - оплата за придбані роботи у сумі 299517,70 грн. Як вбачається з матеріалів справи дебіторська та/або кредиторська заборгованість у ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» по взаємовідносинах з ТОВ «Арттревел 2012» відсутня. На вартість робіт, придбаних у ТОВ «Арттревел 2012», 31.10.2014 збільшено балансову вартість «Електроцех «Ера» (будівля електроцеху) "Н"» інвентарний номер 00008, що обліковується на pax. 103 ( Д-т 103 - К-т 1522 ). Балансова вартість 03 - «Електроцех «Ера» (будівля електроцеху) "Н"» станом на 01.01.2014 становила - 79649,94 грн., станом на 31.12.2014-406859,82 грн., станом на 31.12.2015 - 399856,98 грн., станом на 30.06.2016 - 396355,56 грн. Підприємством нараховані суми амортизаційних відрахувань по «Електроцех «Ера» (будівля електроцеху) "Н"». Враховуючи вищевикладене, ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість по іншому 03, який було відремонтовано згідно з первинними документами, що свідчить про недостовірність відомостей відображених в КБ-2в та КБ-3, складених ТОВ «Арттревел 2012» та номенклатурі товару у податкових накладних. Крім того, згідно з даними, наявними в інформаційно-аналітичних ресурсах ДФС, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було складено акт від 24.07.2014 №2017/26-55-22-07/38545859 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Арттревел 2012» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.05.2014 по 30.06.2014»,    яким    не    підтверджено    задекларовані    податкові    зобов'язання    з    ПДВ ТОВ «Арттревел 2012» за період з 01.05.2014 по 30.06.2014, а також, не підтверджено задекларований ТОВ «Арттревел 2012» податковий кредит з ПДВ за період з 01.05.2014 по 30.06.2014. На підставі даного акту до АІС «Податковий блок» було внесено відповідні відомості про неправомірне формування ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» податкового кредиту. Також суд звертає увагу, що ліцензію на виконання будівельних робіт ТОВ «Арттревел 2012» (АЕ 260420) було анульовано 22.11.2013 року. Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Як вбачається в матеріалах справ не міститься жодного документу, які є необхідними для набуття документом статусу первинного та є необхідними при оформленні такого роду операцій, а саме: щодо конкретного виду послуг (поставка), дат та часу виконання цих робіт, місць виконання цих робіт (складів), обсягу та номенклатури товарів, що поставлялось, необхідність наявності відомостей. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Як встановлено судом, позивач не надав суду доказу, які фіксували факт здійснення господарської операції, а саме в матеріалах справи відсутні первинні документи відповідно до видів діяльності за КВЕД, видаткових накладних та податкових накладних. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0211140103. Що стосується податкових повідомлень-рішень від 31.03.2017 №0492140305, №0493140305, №0494140305, №0495140305, суд зазначає наступне. ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» має у користуванні земельні ділянки: в Оболонському районі м. Києва: відповідно до витягу з бази даних «Кадастр» по юридичних особах (ділянки, право користування по яких знаходиться в процесі оформлення) та договору оренди земельної ділянки; у Подільському районі м. Києва: відповідно до договору на право користування землею; у Голосіївському районі м. Києва: відповідно до витягу з бази даних «Кадастр» по юридичних особах (ділянки, право користування по яких знаходиться в процесі оформлення). Нормативна грошова оцінка вищезазначених ділянок зазначена у відповідних витягах з технічної документації та довідках. 24.11.2006 року на підставі рішень Київської міської ради №323/1299 від 24.05.2001, №551/711 від 26.06.2003 та №37/94 від 28.09.2006 між Київською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (нова назва - Публічне акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод») (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до умов Договору, орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Сокальська, 3 у Оболонському районі м, Києва, розміром 0,7493 га, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування дитячого садка №57, кадастровий номер - 8000000000:78:096:0007 (п.п. 1.1, 2.1 договору). Згідно п. 3.1 цей договір укладено на 24 роки. Пунктами 4.2, 4.3 договору сторони погодили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до договорів. Відповідно до підпункту 14.1.72, 14.1.73, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок. Відповідно до вимог пунктів 288.1 та 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Згідно пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки, але може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що з 01.01.2011, на адміністрування орендної плати та відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державної власності, поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння даного обов'язкового платежу. Саме із зазначеного часу мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3 % від їх грошової оцінки. Зважаючи на законодавче закріплення мінімального та максимального розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, суд вважає, що після набрання чинності Податковим кодексом України позивач мав самостійно перерахувати розмір орендної плати з урахуванням обмежень, визначених підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України . Наведені висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 14.07.2015 №21-1699а15, від 02.12.2014 №21-274а14. Згідно з частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. З метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі», статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України Київська міська рада 28.02.2013 прийняла рішення «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» №89/9146, відповідно до пункту 1 якого було вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У додатку до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 №89/є Договір, укладений між позивачем та Київською міською радою. Крім того, 22 червня 2015 року, Постановою Київського апеляційного господарського суду було внесено рішення - внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 24.11.2006, зареєстрованого за №78-6-00400 від 12.12.2006, укладеного між Київською міською радою та ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» та п. 4.2 договору оренди земельної ділянки викласти в наступній редакції "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її грошової оцінки". Доказів скасування вказаного рішення позивачем суду не надано, а іншого з матеріалів справи не вбачається. Доводи позивача щодо донарахуванні орендної плати перевіряючим невірно визначено період у якому можливе застосування ставки - 3% від її грошової оцінки, а саме з 22 червня 2015 року - дати набрання законної сили Постанови Київського апеляційного господарського, судом не приймаються, оскільки ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» порушено положення Податкового кодексу України та занижено податкові зобов'язання із земельного податку за період з 01.01.2016 по 30.06.2016 у сумі 32144,60 грн. (Оболонський район м. Києва), у сумі 5206257,79 грн. (Подільський район м. Києва), у сумі 857380,82 грн. (Голосіївський район м. Києва) та з орендної плати за землю у сумі 196783,62 грн. (Оболонський район м. Києва). Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили. Так, в рішення Київським апеляційним господарського суду від 22.06.2016 №910/23520/14, яке набрало законної сили встановлено, що п. 4.2 договору оренди земельної ділянки викласти в наступній редакції "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її грошової оцінки". Отже, твердження позивача, покладені в обґрунтування заявлених позовних вимог, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, відтак, виходячи із заявлених предмету та підстав позову, суд дійшов до висновку про необґрунтованість останнього та, як наслідок, про відмову у задоволенні позовних вимог. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» - відмовити. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.   Суддя                                                                                                І.В. Смолій