Ухвала

від 19.09.2017 по справі 826/26522/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26522/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ФІНАНС БАНК" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ФІНАНС БАНК" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12 листопада 2015 року №0003992203.

Присуджено на користь Публічного акціонерного товариства Фінанс Банк (код ЄДРПОУ 19193869) судові витрати у розмірі 118 125 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39469994).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань, що стали предметом оскарження викладених в запереченні від 21 серпня 2015 року №873 на акт перевірки від 17 серпня 2015 року №1008/26-53-22-03-21/19193869 за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року. За результатами такої перевірки складений акт від 26 жовтня 2015 року №1297/26-53-22-03-21/19193869.

Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, пп. 135.4.2 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження ПАТ Фінанс Банк податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 6 300 000 грн. Суть зазначених порушень, на думку перевіряючих, полягає у неправомірному заниженні Банком суми доходу у розмірі 30 000 000 грн., отриманої за результатами операцій з врахування векселів та їх подальшого продажу підприємствам, які мають ознаки фіктивності.

12 листопада 2015 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення за №0003992203 (форми Р ), яким визначило позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 7 875 000 грн., в тому числі 6 300 000 грн. за основним платежем, 1 575 000 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Як свідчать наявні матеріали справи, 08 травня 2012 року між ПАТ ТММ-Банк (попередня назва ПАТ Фінанс Банк ) та ТОВ СТОІК-КОММЕРС (як пред'явником) були укладені однотипні за змістом договори врахування векселів за №ДД 330-02 і №ДД 330-03, відповідно до умов п. 1.1 яких пред'явник передає у власність Банку:

- вексель серії АА № 2357674 номінальною вартістю 15 440 000,00 грн., дата складання - 27 березня 2012 року, дата погашення - 28 квітня 2017 року, векселедавець ТОВ Парадіз Холдінг , шляхом здійснення іменного (бланкового) індосаменту на ньому з метою його подальшого врахування Банком (згідно договору №ДД 330-02);

- вексель серії АА № 2020807 номінальною вартістю 14 560 000,00 грн., дата складання - 27 березня 2012 року, дата погашення - 28 квітня 2017 року, векселедавець ТОВ Гранд Трейдинг , шляхом здійснення іменного (бланкового) індосаменту на ньому з метою його подальшого врахування Банком (згідно договору № ДД 330-03).

Умовами п. 1.2 цих договорів врахування векселів передбачено, що сума договору за врахованим векселем, згідно з Реєстром пред'явлення до врахування векселів становить: 10 835 087,72 грн. - згідно умов договору №ДД 330-02; 10 217 543,86 грн. - згідно умов договору №ДД 330-03.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.5 цих договорів Банк набуває прав законного векселедержателя по векселю шляхом його врахування, яким пред'явник є векселе-держателем (п. 1.3. Договорів).

Моментом переходу права власності на вексель від пред'явника до Банка вважається момент оформлення індосаменту та фактичної його передачі за Реєстром пред'явлення до врахування векселів.

Також згідно з п. 3.1 Банк зобов'язаний протягом 3-х банківських днів з моменту надання Реєстру пред'явлених до врахування векселів та самих векселів, перерахувати на поточний рахунок пред'явника суму, що визначена в п. 1.2 цього договору.

На підтвердження обставин придбання вказаних векселів позивач надав копії відповідних договорів про врахування векселів від 08 травня 2012 року, реєстрів пред'явлених до врахування векселів від 08 травня 2012 року за №1 і №2, платіжних доручень від 08 травня 2012 року за №1 і № 2 про оплату за векселі згідно відповідних договорів врахування векселів на загальну суму 21 052 631,58 грн., виписки по особовим рахункам Банку за період з 01 січня 2012 року по 25 листопада 2016 року, самих векселів.

Зі змісту наданих позивачем документів вбачається, що останній став власником цінних паперів - векселів серії АА № 2357674 (векселедавець ТОВ Парадіз Холдінг ) та серії АА № 2020807 (векселедавець ТОВ Гранд Трейдинг ), що не заперечується відповідачем. Сума понесених позивачем витрат у зв'язку придбанням вказаних векселів становила 21 052 631,58 грн.

В подальшому, 27 грудня 2012 року, між ПАТ ТММ-Банк (як продавцем) і ТОВ Укртрейд Лімітед (як покупцем), в особі повіреного покупця - ТОВ СІТІ БУД , був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ92/2712/008 від 27 грудня 2012 року, відповідно до якого позивач зобов'язується передати покупцеві у власність (продати), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити векселі прості з іменним (бланковим) індосаментом - вексель серії АА № 2357674 (векселедавець ТОВ Парадіз Холдінг , дата складання - 27 березня 2012 року, дата погашення - 28 квітня 2017 року), номінальною вартістю 15 440 000 грн., та вексель серії АА № 2020807 (векселедавець ТОВ Гранд Трейдинг , дата складання - 27 березня 2012 року, дата погашення - 28 квітня 2017 року), номінальною вартістю 14 560 000 грн.

Згідно з п. 1.2 цього договору загальна сума договору становить 22 216 317,26 грн. (в тому числі сума продажу векселя серії АА № 2020807 - 10 782 319,31 грн., сума продажу векселя серії АА № 2357674 - 11 433 997,95 грн).

Пунктами 2.4, 2.5 і 2.6 зазначеного договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця, згідно виставлених продавцем вимог на виконання. Передача цінних паперів за іменним (бланковим) індосаментом, що вказані у п. 1.1 даного договору, здійснюється згідно акта прийому-передачі цінних паперів, підписаного уповноваженими представниками сторін протягом 3-х днів від дня отримання грошових коштів. Сторони вважаються такими, що виконали свої зобов'язання за даним договором, а цінні папери вважаються переданими з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта прийому-передачі цінних паперів.

На підтвердження обставин проведення зазначеної господарської операції позивачем були надані копії акта прийому-передачі цінних паперів від 27 грудня 2012 року, відповідно до якого позивач передав ТОВ Укртрейд Лімітед прості векселі серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674, загальною номінальною вартістю 30 000 000 грн., меморіальних ордерів № 730 від 27 грудня 2012 року на суму 11 433 997,95 грн. (призначення платежу: Продаж векселю зг. Дог. БВ92/2712/008 від 27.12.12 р. (АА № 2357674) ) та № 732 від 27 грудня 2012 року на суму 10 782 319,315 грн. (призначення платежу: Продаж векселю зг. Дог. БВ92/2712/008 від 27.12.12 р. (АА № 2020807) ).

Крім того, 27 грудня 2012 року між ПАТ ТММ-Банк (як покупцем) та ТОВ Укртрейд Лімітед (як продавцем) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/004 (який відповідно до додаткової угоди від 27 грудня 2012 року до цього ж договору № БВ32/2712/004 є договором врахування векселів), за умовами якого ТОВ Укртрейд Лімітед передало у власність Банку вексель серії АА № 2020807, номінальною власністю 14 560 000 грн, дата складання - 27 березня 2012 року, дата погашення - 01 квітня 2013 року, за загальною сумою договору - 14 272 449,44 грн.

Як пояснив позивач, збільшення вартості відчуження векселю серії АА № 2020807 за договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/004 від 27 грудня 2012 року зумовлено тим, що строк платежу (дата погашення) за цим векселем був значно скорочений, а саме з 28 квітня 2017 року до 01 квітня 2013 року, що, у свою чергу, відображається на суттєвому зменшенні строку відволікання розміщених Банком коштів за даною господарською операцією та часом отримання Банком прибутку, який становить позитивну різницю між номінальною вартістю векселя при його погашенні та ціною продажу за даним договором (14 560 000,00 грн. - 14 272 449,44 грн. = 287 550,56 грн.).

Також, цього ж дня, між Банком (як покупцем) і ТОВ Укртрейд Лімітед (як продавцем) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/006, за яким ТОВ Укртрейд Лімітед продав Банку цінні папери (облігації дисконтні іменні (серія А), форма існування ЦП - документарна/знерухомлені в депозитарії, Емітент ЦП - ТОВ НАВІУМ (код за ЄДРПОУ 34670773), номінальна вартість ЦП - 11,00 грн. за облігацію, загальна кількість ЦП - 1 009 386 шт., загальна номінальна вартість ЦП - 11 103 246,00 грн.) з загальною ціною продажу - 7 943 867,82 грн.

Виходячи з тієї обставини, що вимоги вказаних сторін за договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ92/2712/008, договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/004 та договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/006 є зустрічними, рівними, однорідними - виражені в одній і тій самі валюті, строк виконання зобов'язань за договорами настав, Банк і ТОВ Укртрейд Лімітед відповідно до ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України домовились про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, шляхом укладання акта про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 27 грудня 2012 року.

Копії зазначених договорів купівлі-продажу цінних паперів, актів прийому-передачі цінних паперів за такими договорами та акта припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог наявні у матеріалах справи.

Загальний фінансовий результат, тобто, різниця між витратами на придбання та доходами від реалізації від операцій з цінними паперами серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674 склав 1 163 685,68 грн.

Сума позитивного фінансового результату (1 163 685,68 грн.) від операцій з векселями серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674 була включена Банком в дохід за результатами 2012 року та відображена у ряд. 02 ОД декларації з податку на прибуток за 2012 рік (у межах загально суми 22 238 323 грн.) та у ряд. 3, 3.1 додатку ЦП до зазначеної Декларації (в межах загальної суми прибутку по операціях з іншими цінними паперами 4 178 820 грн.).

01 квітня 2013 року Банком, як векселедержателем векселя серії АА № 2020807, згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/004 від 27 грудня 2012 року, було пред'явлено вказаний вексель до оплати векселедавцю - ТОВ Гранд Трейдинг за номінальною вартістю. На підтвердження обставин фактичного погашення векселя серії АА № 2020807 та отримання оплати за таким векселем позивач надав суду копії наступних документів: акта №1 пред'явлення векселів до платежу від 01 квітня 2013 року; платіжного доручення №М142 від 01 квітня 2013 року на суму 14 560 000 грн. з призначенням платежу: Оплата за вексель простий згідно акту пред'явлення векселів до платежу №1 від 01 квітня 2013 року ; свіфт-по-відомлення банка платника - АТ КБ СОЮЗ від 01 квітня 2013 року.

В той же день Банк на підставі договору купівлі-продажу облігацій №ДД-01.004/13 з ПАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Європейські технології реалізував останньому попередньо придбані у ТОВ Укртрейд Лімітед на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/006 від 27 грудня 2012 року цінні папери (облігації дисконтні іменні (серія А), форма існування ЦП - документарна/знерухомлені в депозитарії, Емітент ЦП - ТОВ НАВІУМ (код за ЄДРПОУ 34670773), номінальна вартість ЦП - 11,00 грн. за облігацію, загальна кількість ЦП - 1 009 386 шт.

Так, за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що за результатами відчуження у 2012 році векселів серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674 Банк мав включити до доходів від банківських операцій суму доходу в розмірі 30 000 000 грн. - номінальну вартість вказаних цінних паперів, - як інші доходи , що пов'язані зі здійсненням банківських (кредитних) операцій, в порядку п.п. ж і з пп. 135.4.2 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України.

Позиція ж апелянта ґрунтується на наявній у базах даних АІС Податковий блок інформації, зокрема про: показники останньої поданої ТОВ Стоік-Коммерс , ТОВ Гранд Трейдінг , ТОВ Парадіз Холдінг , ТОВ СІТІ БУТ , ТОВ Укртрейд Лімітед податкової звітності з податку на прибуток підприємств, стан платника (актуальний на момент проведення документальної перевірки, тобто у 2015 році ), адресу місцезнаходження, основний вид діяльності за КВЕД, кількість працюючих на підприємстві та висновки оперативного управління ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, за якої контролюючий орган дійшов висновку про наявність у перелічених вище контрагентів позивача ознак фіктивності .

Відповідно до пп. 135.4.2 п. 135.4 статті 135 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід банківських установ, до якого, у свою чергу, включаються: а) процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (в тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами, придбаними банком; б) комісійні доходи, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами; г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; ґ) позитивне значення курсових різниць відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; д) надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктами 159.2, 159.4 статті 159 цього Кодексу та суми заборгованості, що підлягають включенню до складу доходів згідно з пунктом 159.5 статті 159 цього Кодексу; е) доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи або виконання вимоги боржником (факторингу) згідно з пунктом 153.5 статті 153 цього Кодексу; є) дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна; ж) інші доходи, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші доходи, передбачені цим розділом.

Згідно п. 137.8 статті 138 ПК України датою отримання доходів платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Частиною першою та третьою статті 47 Закону України Про банки і банківську діяльність передбачено, що банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. До банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

У ч. 1 статті 49 цього Закону зазначено, що як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті 47 цього Закону, а також: 1) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені; 2) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі; 3) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); 4) лізинг.

Пунктом 4 статті 7 Закону України Про Національний банк України визначено, що Національний банк встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

Пунктом 6.1 статті 6 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями у національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року №508, визначено, що урахування векселів є формою кредитування банком юридичної або фізичної особи шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Урахування векселів є кредитною операцією. Ураховуючи вексель банк надає векселедержателю-пред'явнику строковий кредит.

Відповідно до статті 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику.

При цьому, відповідно до пп. 14.1.258 п. 14.1 статті 14 ПК України фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

З урахуванням наведених норм колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що зміст операції з врахування векселів (яка полягає у придбанні банком векселя за заниженою ціною до настання строку платежу) не підпадає під наведені ознаки операції фінансового кредиту. Фактично внаслідок передачі векселі для врахування відбувається його продаж, адже право власності на вексель (та платіж за ним) переходить від держателя векселя до банку, у зв'язку з чим відображення цієї операції має здійснюватися за правилами п. 153.8 статті 153 ПК України ( Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами ).

Так, нормами вказаної статті встановлено, що для цілей цього підпункту під терміном доходи слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном витрати слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Таким чином, витрати та доходи за операціями з цінними паперами, до яких закон відносить векселі, в тому числі операції з врахування векселя, не враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених податковим законодавством, а тому твердження контролюючого органу про порушення ПАТ Фінанс Банк вимог абз. ж - з пп. 135.4.2 п. 135.4 статті 135 Податкового кодексу України, який передбачає порядок визначення доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у звітному періоді з інших доходів на загальних підставах, є необґрунтованими.

Крім того, з метою з'ясування питання щодо обґрунтованості висновків акта перевірки відповідача про заниження ПАТ Фінанс Банк доходів на загальну суму 30 000 000 грн. за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

За результатами проведеної судово-економічної експертизи надійшов висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05 січня 2017 року №10341/16-45/416-418/17-45, відповідно до якого висновки акта перевірки про заниження ПАТ Фінанс Банк суми доходів на загальну суму 30 000 000 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 6 300 000 грн. за 2012 рік, документально не підтверджуються.

Незгода податкового органу з наведеним висновком експертів, на якій ґрунтується апеляційна скарга відповідача, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Зокрема, суд відхиляє довод апелянта про неврахування експертами при проведенні експертизи документів на 22 аркушах, надісланих до КНІСЕ разом з супровідним листом ГУ ДФС у м. Києві від 11 січня 2017 року №512/10/26-15-10-04-33, оскільки вказані документи були фактично надані КНІСЕ після складання висновку від 05 січня 2017 року

Відтак, твердження відповідача про фіктивність операцій з векселями серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674, що вчинені позивачем у 2012 році, спростовуються наявними матеріалами справи, відповідно, податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2017 року №0001141402, яким до позивачу донараховано до сплати суму податку на прибуток у розмірі 7 875 000 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.