Ухвала

від 12.09.2017 по справі 815/447/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/447/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Голяк В.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕКС-Ель на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕКС-Ель до Чорноморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступник Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю ІМПЕКС-Ель (далі ТОВ ІМПЕКС-Ель ) звернулось до суду з позовом до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі Іллічівська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області), правонаступником якої є Чорноморська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 листопада 2016 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 19 по 27 липня 2016 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів (палива), порядку здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв за період з 1 січня 2015 року по 27 липня 2016 року. За результатами перевірки складено акт від 28 липня 2016 року за № 196/15-32-40-01/32004933, в якому зазначено про порушення позивачем пунктів 231.1 та 231.4 ст. 231 Податкового кодексу України, а саме про реалізацію дизельного палива на суму 198902 грн. 70 грн. без реєстрації підприємства платником акцизного податку. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2016 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 198902 грн. 70 коп.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняте відповідачем на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року у задоволенні позовних вимог ТОВ ІМПЕКС-Ель відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ТОВ ІМПЕКС-Ель в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги положень Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та ст. 664 Цивільного кодексу України. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника відповідача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 19 по 27 липня 2016 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку ТОВ ІМПЕКС-Ель з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів (палива), порядку здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв за період з 1 січня 2015 року по 27 липня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 28 липня 2016 року за № 196/15-32-40-01/32004933, в якому зазначено про порушення позивачем пунктів 231.1 та 231.4 ст. 231 Податкового кодексу України, а саме про реалізацію дизельного палива на суму 198902 грн. 70 грн. без реєстрації платником акцизного податку.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2016 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 198902 грн. 70 коп..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що контролюючим органом правомірно зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 231.1 та п. 231.4 ст. 231 Податкового кодексу України, оскільки підприємство здійснило реалізацію пального до його реєстрації як платника акцизного податку.

Так, відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України особа, яка реалізує пальне, є платником акцизного податку.

Згідно п. 215.1 ст. 215 цього Кодексу до підакцизних товарів належить пальне.

Підпунктом 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України визначено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

На підставі пунктів 231.1 та 231.4 ст. 231 ПК України платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.

Пунктом 117.3 ст. 117 Податкового кодексу України встановлено, що здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Як встановлено матеріалами справи, оскарженим податковим повідомленням-рішенням відповідача до ТОВ ІМПЕКС-Ель , як суб'єкта господарювання, за порушення пунктів 231.1 та 231.4 ст. 231 Податкового кодексу України на підставі п. 117.3 ст. 117 названого Кодексу застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 198902 грн. 70 коп. за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку.

Матеріалами справи також встановлено, що між позивачем (Постачальник) та ПрАТ ІЗТ-АВТО (Покупець) укладено договір від 28 липня 2014 року № 280701 на поставку товару, а саме дизельного пального (а. с. 21-23).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 2 березня 2016 року до цього договору, Постачальник (ТОВ ІМПЕКС-Ель ) 2 березня 2016 року передає а Покупець (ПрАТ ІЗТ-АВТО ) приймає на відповідальне зберігання дизельне пальне у кількості 14955 л. Покупець зобов'язується до 31 березня 2016 року повідомити, що подальше зберігання товару є неможливим та постачальник має вивести товар, або надати згоду на прийняття та оплату товару за ціною 13,30 грн. (в т. ч. ПДВ) за літр (а. с. 20).

Актом приймання-передачі ТМЦ на відповідальне зберігання від 2 березня 2016 року дизельне пальне у кількості 14955 л передано ПрАТ ІЗТ-АВТО на тимчасове зберігання (а. с. 19). Згідно товарно-транспортної накладної транспортування товару на адресу ПрАТ ІЗТ-АВТО відбулось 2 березня 2016 року (а. с. 100).

Крім того, 2 березня 2016 року ТОВ ІМПЕКС-Ель складено рахунок-фактуру № 3021 на оплату ПрАТ ІЗТ-АВТО дизельного палива у кількості 14955 л за ціною 11,08 грн. без ПДВ за 1 літр на загальну суму 198902 грн. 70 коп. (а. с. 94).

За вказаним рахунком-фактурою від 2 березня 2016 року № 3021 ПрАТ ІЗТ-АВТО здійснено оплату у розмірі 198902 грн. 70 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 2 березня 2016 року № 1760 та випискою по рахунку щодо надходження коштів на рахунок ТОВ ІМПЕКС-Ель від ПрАТ ІЗТ-АВТО (а. с. 95, 99).

В акті фактичної перевірки контролюючим органом зазначено, що ТОВ ІМПЕКС-Ель зареєстроване платником акцизного податку 23 березня 2016 року, а тому відповідно до приписів пунктів 231.1 та 231.4 ст. 231 ПК України право на реалізацію пального у підприємства виникає з 26 березня 2016 року. Однак, згідно платіжного доручення та ТТН, названий товар фактично реалізовано 2 березня 2016 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що 2 березня 2016 року на виконання умов вищеназваного договору ТОВ ІМПЕКС-Ель лише передано ПрАТ ІЗТ-АВТО пальне на відповідальне зберігання, однак реалізація пального відбулась 28 березня 2016 року, що підтверджується видатковою накладною від 28 березня 2016 року № РН-3283 (а. с. 18), актом приймання-передачі ТМЦ від 28 березня 2016 року (а. с. 24), акцизною накладною від 28 березня 2016 року № 15 (а. с. 40), а також розрахунком коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 9 березня 2016 року № 6 (а. с. 42).

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції та підтверджено названими вище матеріалами справи, фактична передача ТМЦ (дизельного пального) позивачем, його перевезення на адресу ПрАТ ІЗТ-АВТО та повна сплата за товар відбулись саме 2 березня 2016 року.

При цьому 2 березня 2016 року ТОВ ІМПЕКС-Ель було складено податкову накладну за відповідною операцією з поставки пального підприємству - покупцю (ПрАТ ІЗТ-АВТО ) у кількості 14955 л на загальну суму 198902 грн. 70 коп., що відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України свідчить про списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату пального і отримання платником податку (ПрАТ ІЗТ-АВТО ) товару (а. с. 44), тобто про фактичне здійснення господарської операції з купівлі-продажу пального.

Із врахуванням викладеного, доводи контролюючого органу про правомірність застосування оскарженим податковим повідомленням-рішенням до ТОВ ІМПЕКС-Ель штрафу на підставі п. 117.3 ст. 117 ПК України за здійснення реалізації підакцизного товару без права на здійснення такої операції, є обґрунтованими, що виключає можливість задоволення позовних вимог ТОВ ІМПЕКС-Ель .

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕКС-Ель залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 18 вересня 2017 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_2