Постанова

від 19.09.2017 по справі 921/343/16-г/3

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року Справа № 921/343/16-г/3

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Голден Вуд", м. Тернопіль,

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017

зі справи № 921/343/16-г/3

за позовом приватного підприємства "Голден Вуд" (далі - Підприємство)

до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Тернопіль,

про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

позивача - Авдєєнка В.В.,

відповідача - Кравченко О.К.,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення від 31.03.2016 № 09-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.06.2016 (суддя Боровець Я.Я.) позов задоволено частково: визнано недійсним пункти 1, 2 Рішення АМК у частині визнання дій Підприємства антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів, та накладення на нього штрафу; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Прийняте місцевим судом рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 1, 5, 6, 50, 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210 "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю узгоджених дій учасників торгів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 (колегія суддів у складі: Малех І.Б. - головуючий суддя, судді Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.) рішення місцевого суду зі справи скасовано в частині визнання недійсними пунктів 1, 2 Рішення АМК щодо визнання дій Підприємства антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів, і накладення на Підприємство штрафу та в цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. Постанову апеляційного господарського суду з посиланням, зокрема, на приписи статей 1, 5, 6, 50, 59 Закону № 2210 мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, Рішенням АМК:

- визнано, що Підприємство та фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі - Підприємець), узгодивши свою поведінку під час підготовки та участі в торгах, що проводились Управлінням освіти і науки Тернопільської міської ради у 2015 році, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210 у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (пункт 1);

- за вчинення зазначеного порушення на Підприємство накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 2).

Відповідно до статті 1 Закону № 2210:

економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;

контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами;

суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2210 узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

За приписами пункту 1 статті 50 Закону № 2210 антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2210 та пункту 4 частини другої цієї статті антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції; антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

При цьому для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону № 2210).

Таку ж правову позицію викладено й у пункті 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.

За приписами частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на наведене суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, з урахуванням виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, встановивши, що доводи Відділення по суті антиконкурентної узгодженої поведінки Підприємства (з посиланням на: результати аналізу тендерних пропозицій всіх його учасників та інших наданих учасниками торгів документів, які мають нехарактерні схожість та тотожність в оформленні, структурі і змісті; пов'язаність директора Підприємства з Підприємцем родинними зв'язками як сестри і брата) позивачем не спростовано, дійшов обґрунтованих висновків стосовно прийняття відповідачем оспорюваного Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та за відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним правомірно відмовив Підприємству в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги також не спростовують висновків оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Таким чином постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 зі справи № 921/343/16-г/3 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Голден Вуд" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко