Постанова

від 29.05.2007 по справі 9/354-06-9692

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2007 р. № 9/354-06-9692

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Сел іваненко В.П.- головуючий, судд і Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скарг у Українського державног о підприємства поштового зв' язку “Укрпошта” в особі його Одеської дирекції, м. Одеса (д алі - Дирекція)

на постанову Одеського апеляційного господарськог о суду від 22.02.2007

зі справи № 9/354-06-9692

за позовом прокурора Ре нійського району Одеської об ласті, м. Рені Одеської област і (далі - Прокурор), в інтересах держави в особі Управління П енсійного фонду України в Ре нійському районі Одеської об ласті, м. Рені Одеської област і (далі - Управління ПФУ)

до Дирекції та

Ізмаїльського вузла зв' я зку Дирекції, м. Ізмаїл Одеськ ої області (далі - Ізмаїльськ ий вузол зв' язку)

про стягнення безпідст авно виплачених пенсій в сум і 8 619 грн.

Судове засідання проведен о за участю:

Прокурора - Шумка Г.В. (прок урора відділу Генеральної пр окуратури України),

Управління ПФУ - не з' яв.,

Дирекції - Ніколенка Г.В.,

Ізмаїльського вузла зв' я зку - не з' яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий гос подарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськ ого суду Одеської області ві д 20.11.2006 (суддя Бакланова Н.В.) у за доволенні позову відмовлено . У прийнятті зазначеного ріш ення суд з посиланням на прип иси статей 16, 110 Закону України “Про загальнообов' язкове д ержавне пенсійне страхуванн я”, статей 614, 1172 Цивільного коде ксу України, статті 218 Господа рського кодексу України, ста тті 33 Господарського процесу ального кодексу України (дал і - ГПК України) виходив з того , що вимоги чинного законодав ства відповідачем у спірних правовідносинах не порушено .

Постановою Одеського апел яційного господарського суд у від 22.02.2007 (колегія суддів у скл аді: Жукова А.М. - головуючий, су дді Величко Т.А. і Бойко Л.І.) поз ов задоволено: стягнуто з Дир екції на користь Управління ПФУ 8 619 грн. збитків та в доход д ержавного бюджету України - 153 грн. державного мита. У прийн ятті зазначеної постанови су д з посиланням, зокрема, на ста тті 1166, 1172 Цивільного кодексу Ук раїни виходив з обґрунтовано сті позовних вимог.

У касаційній скарзі до Вищо го господарського суду Украї ни Дирекція просить оскаржув ану постанову апеляційної ін станції з даної справи скасу вати, а рішення місцевого гос подарського суду залишити в силі. Скаргу мотивовано пору шенням судом апеляційної інс танції норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 16, 64 Закону Україн и “Про загальнообов' язкове державне пенсійне страхуван ня”, статей 257, 261, 1172 Цивільного ко дексу України, статті 102 Закон у України “Про пенсійне забе зпечення”, статей 1, 21, 24 ГПК Укра їни.

У відзивах на касаційну ска ргу Прокурор і Управління ПФ У заперечують проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, та прося ть оскаржувану постанову апе ляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задово лення.

Учасників судового процес у відповідно до статті 1114 ГПК У країни належним чином повідо млено про час і місце розгляд у касаційної скарги.

Перевіривши повноту встан овлення попередніми судовим и інстанціями обставин справ и та правильність застосуван ня ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України д ійшов висновку про необхідні сть скасування судових рішен ь, прийнятих по суті даної спр ави, та передачі останньої на новий розгляд до господарсь кого суду першої інстанції з урахуванням такого.

Судом першої інстанції у сп раві встановлено, що:

- 23.09.2002 Управлінням ПФУ та Ізма їльським вузлом зв' язку, що діяв на підставі довіреност і від 19.02.2002 № 27-10, було укладено дог овір про виплату пенсій та гр ошової допомоги (далі - Догові р), згідно з яким названий вузо л зв' язку виконує функції д оставки і виплати громадянам пенсій та грошової допомоги за рахунок Пенсійного фонду України;

- згідно з пунктом 1.2. Договор у при фінансуванні та виплат і пенсій і грошової допомоги Управління ПФУ і Дирекція до тримуються вимог Інструкції про порядок організації, офо рмлення, фінансування та вип лати пенсій, грошової допомо ги підприємствами поштового зв' язку України, затвердже ної наказом Державного коміт ету зв' язку України, Мініст ерства праці та соціальної п олітики України, Пенсійного фонду України від 02.07.1998 № 101/123/67;

- відповідно до пункту 3.2 Дого вору Дирекція несе відповіда льність за своєчасну та прав ильну виплату пенсій, в тому ч ислі за дорученнями, згідно з чинним законодавством;

- з 01.04.2002 по 31.07.2004 Ренійською діль ницею Ізмаїльського вузла зв ' язку проводилася виплата п енсій пенсіонерів ОСОБА_1 і ОСОБА_2; за цей період на званим пенсіонерам Управлін ням ПФУ виплачено пенсії на с уму 8 619 грн.;

- за твердженням Прокурора, на порушення чинного законод авства та пункту 1.2 договору п рацівниками названої дільни ці пенсія поіменованих пенсі онерів виплачувалася гр. ОС ОБА_3 без довіреності, і сума безпідставно виплаченої пен сії становить 8 619 грн.;

- за доводами Дирекції:

· Управлінням ПФУ пропущено строк позовної да вності “щодо стягнення більш ої частини заявленої ним сум и”;

· особами, відпо відальними за нарахування пе нсій в разі безпідставності такого нарахування, є самі пе нсіонери - ОСОБА_2 і О СОБА_1;

· виїзд пенсіонер а за кордон не є підставою для невиплати йому пенсії;

· згідно з письмов ими повідомленнями поіменов аних пенсіонерів суми пенсії , отримані їхньою дочкою ОС ОБА_4, передано їм;

· Дирекцією спрос товано доводи Управління ПФУ , викладені в позовній заяві.

Судом апеляційної інста нції додатково встановлено, що:

- згідно з довідкою Ренійськ ого РВ УМВСУ ОСОБА_1 і ОС ОБА_2 “виписані в Німеччину 4.12.1998р.”;

- жодним документом не підтв ерджено передачу коштів у за значеній сумі і отриманих О СОБА_4 пенсіонерам, які з 1998 ро ку проживають за кордоном.

За змістом частини першої с татті 1 та частини першої стат ті 21 ГПК України сторонами суд ового процесу в господарсько му суді, в тому числі відповід ачами, можуть бути лише ті під приємства, які є юридичними о собами. Що ж до відособлених п ідрозділів підприємства, то згідно з частиною четвертою статті 28 названого Кодексу во ни можуть здійснювати повнов аження сторони від імені від повідної юридичної особи, як що таке право їм надано устан овленими або іншими документ ами. В абзаці першому пункту 1 роз' яснення президії Вищог о арбітражного господарсько го суду України від 28.07.1994 № 02-5/492 “П ро участь у судовому процесі відособлених підрозділів юр идичних осіб” з цього привод у зазначено, зокрема, таке: “Ко ло повноважень відособленог о підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у госпо дарському суді повноваження сторони у справі від імені ці єї особи визначається устано вчими документами останньої , положенням про відособлени й підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіре ністю, виданою нею ж у встанов леному порядку керівникові ц ього підрозділу. При цьому… с тороною у справі є юридична о соба, від імені якої діє відос облений підрозділ…”

У зв' язку з наведеним попе реднім судовим інстанціям у розгляді даної справи слід б уло вичерпно з' ясувати обст авини, пов' язані з наявніст ю статусу юридичної особи у о бох відповідачів зі справи, а в разі відсутності у них тако го статусу - коло їх повнова жень щодо представництва в г осподарському суді юридично ї особи, відокремленими підр озділами якої вони є. З цією ме тою названі судові інстанції мали витребувати та досліди ти відповідні документи, заз начені в названому роз' ясне нні президії Вищого арбітраж ного суду України. Проте таки х дій господарські суди у роз гляді справи не вчинили і зга даних обставин належним чино м не з' ясували. Тим часом так і обставини мають значення д ля правильного визначення не лише складу сторін у справі, а й підсудності останньої, оск ільки в разі відсутності у ві дособленого підрозділу (підр озділів) статусу юридичної о соби та згаданих повноважень підсудність визначається за місцезнаходженням юридично ї особи - підприємства за пр авилами статей 15, 16 ГПК України .

Суд апеляційної інстанції , щоправда, вказав в оскаржува ній постанові: “Прокурор зве ртаючись із позовом неправил ьно назвав суб' єкта відпові дальності у зв' язку з чим су д змінює його назву на належн у - Українське державне підп риємство поштового зв' язку “Укрпошта” в особі Одеської дирекції”. Однак судом при ць ому, по-перше, не зазначено ні фактичних обставин, ані дока зів, на підставі яких він дійш ов такого висновку, по-друге, н е додержано вимог статті 24 ГПК України щодо залучення до уч асті у справі іншого відпові дача або заміни відповідача, по-третє, взагалі не розгляну то питання стосовно другого відповідача зі справи - Ізма їльського вузла зв' язку - н і про його заміну, ані по суті спору.

Таким чином, попередні судо ві інстанції припустилися по рушення приписів частини пер шої статті 1, частини першої ст атті 21, частини четвертої стат ті 28 ГПК України, а в безпосере дньому зв' язку з цим - і неп равильного застосування час тини першої статті 47 ГПК Украї ни щодо прийняття судового р ішення за результатами обгов орення усіх обставин справи та частини першої статті 43 наз ваного Кодексу стосовно всеб ічного, повного і об' єктивн ого розгляду в судовому проц есі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція згід но з частиною другою статті 111 7 ГПК України не має права вста новлювати або вважати доведе ними обставини, що не були вст ановлені у рішенні або поста нові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати пи тання про достовірність того чи іншого доказу, про переваг у одних доказів над іншими, зб ирати нові докази або додатк ово перевіряти докази.

У новому розгляді справи су ду першої інстанції необхідн о встановити зазначені в цій постанові обставини, дати їм та доводам сторін належну пр авову оцінку, визначитись зі складом сторін у справі і при йняти законне та обґрунтован е рішення.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарськи й суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Укр аїнського державного підпри ємства поштового зв' язку “У крпошта” в особі його Одеськ ої дирекції задовольнити час тково.

2. Рішення господарського су ду Одеської області від 20.11.2006 та постанову Одеського апеляці йного господарського суду ві д 22.02.2007 зі справи № 9/354-06-9692 скасуват и.

Справу передати на новий ро згляд до господарського суду Одеської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов