Рішення

від 18.09.2017 по справі 910/9918/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2017Справа №910/9918/17 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колібрі+"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Грід"

про стягнення 34069,56 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники учасників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Губаненко Ю.П. (за дов.)

від третьої особи не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.09.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Колібрі+" про стягнення 34069,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено перевезення вантажу на підставі договору, вартість якого не сплачена відповідачем, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача вартості наданих послуг у розмірі 34069,56 грн.

Ухвалою суду від 23.06.2017 порушено провадження у справі № 910/9918/17, розгляд останньої призначено на 17.07.2017.

Через загальний відділ діловодства суду 06.07.2017 від позивача надійшли додаткові документи та клопотання про розгляд справи без його участі.

Позивач в судове засідання 17.07.2017 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

14.07.2017 від відповідача надійшов відзив та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та ТОВ "Компанія "Грід". У відзиві відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що вантаж був доставлений вантажоодержувачу з порушенням строку, крім того мала місце не достача та пошкодження вантажу в зв'язку з потраплянням автомобіля, що здійснював перевезення в ДТП.

Ухвалою суду від 17.07.2017 відкладено розгляд справи на 07.09.2017, продовжено строки вирішення спору та залучено до участі у справі,у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Грід".

Третя особа в судове засідання 07.09.2017 не з'явилась, явку уповноваженого представника не забезпечила, вимог ухвали суду про відкладення розгляду справи не виконала, про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою суду від 07.09.2017 розгляд справи відкладено на 18.09.2017.

Через загальний відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначено, що позов йому не надходив і він не може надати письмові пояснення по суті спору.

В судове засідання 18.09.2017 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Суд розглянув клопотання відповідача про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ "НАСК "Оранта" та відмовляє у його задоволенні в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Заявник не навів обставин та не надав відповідних доказів того, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки ПАТ "НАСК "Оранта".

Неявка третьої особи, належно повідомленої про дату та час розгляду судової справи не впливає на розгляд справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колібрі+" (експедитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) укладений договір-замовлення № 27/02/17.

Маршрут: м. Клайпеда (Литва) - пропускний пункт Ягодин - м. Київ. Дата завантаження: 02.03.2017 о 08:00. Перша адреса складу завантаження: Jaku Logistikos Centras. Точні дані про вантаж - побутова техніка 90 куб м, до 18 т; документи що потребуються: CMR, ТІР; вантажоотримувач - згідно CMR; адреса митної очистки і розвантаження - м. Київ, згідно CMR. Ставка за перевезення - 34069,5576 безготівковий розрахунок. Строк доставки вантажу на митну очистку: три дні по факту митного оформлення.

В договорі вказано, що водій зобов'язаний прослідкувати розподіл вантажу по осях. Водій зобов'язаний виконати графік руху узгоджений між замовником і перевізником, а також після оформлення документів при митному оформленні і митній очистці. Перевізник несе відповідальність за кількість відвантаженого товару, за якість завантаження і цілісність упаковки. Про всі недоліки водій зобов'язаний внести запис в завантажувальному листі, CMR і повідомити замовника. У разі відсутності відповідних відміток, всі пошкодження вантажу, невідповідність кількості товару і пов'язані з цим видатки покриваються за рахунок перевізника. Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу чи за його пошкодження, що відбулось в період часу між прийняттям вантажу до перевезення і його здачею отримувачу у розмірі ринкової вартості втраченого товару. Нормативний простій 48 годин. Понаднормативний простій - 2000,00 грн на іноземній території і 100,00 грн на території України, за виключенням вихідних і святкових днів. Запізнення на завантаження і прострочення строку доставки - штраф 1000,00 грн за кожну добу, що почалась. Автомобіль Вольво НОМЕР_1/ НОМЕР_5

До матеріалів справи долучено договір-замовлення від 28.02.2017 № 01/03/17, укладений ТОВ "Колібрі+" (експедитор) та ТОВ "Компанія "Грід" (замовник), яким передбачено здійснення перевезення на вищезазначених (в договорі № 27/02/17 від 27.02.2017) умовах. Тобто відповідачем було залучено позивача для здійснення перевезення вантажу за замовленням ТОВ "Компанія "Грід".

До матеріалів справи долучено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 051792 згідно якої вантаж був прийнятий до перевезення 02.03.2017 та завантажений в автомобіль Вольво державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом НОМЕР_5, розмитнений в Україні 08.03.2017 та отриманий ТОВ "Компанією "Грід" 10.03.2017. Доставлений вантаж був автомобілем Вольво, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з причіпом НОМЕР_4. В CMR міститься відмітка, що вантаж прийнятий 10.03.2017 згідно акту № 1, в якому зафіксовано нестачу та пошкодження товару. До матеріалів справи додано акт № 1 приймання товару (вантажу) за кількістю та якістю додається до міжнародної товарно-транспортної декларації № 051792 від 02.03.2017, складений комісією у складі представників перевізника (водій ОСОБА_5), експедитора (директор ОСОБА_6, замовника (комірник ОСОБА_7, завідувач складом ОСОБА_8) Актом встановлено, що вантаж перевозився автомобілем Вольво державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом НОМЕР_5 та в зв'язку з ДТП, що мала місце на території Польщі було замінено автомобіль на Вольво, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з причіпом НОМЕР_4 та змінено пломбу на № UC/C606 з UC-PL/2665. Крім того актом встановлено пошкодження упаковки, вантажу; невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у супровідному документі інвойс № АВ17007 від 28.02.2017, який є товарним розділом міжнародної товарно-транспортної накладної № 051792 від 02.03.2017. З вказаних у таблиці 11168 одиниць товарів, що згідно товаросупровідних документів відправлені вантажоодержувачу, вантажоодержувачем прийнято 10491 одиниць, виявлено недостач 19 одиниць, виявлено пошкоджень товарів 658 одиниць. Щодо інших товарів, зазначених у товаросупровідних документах, то по них відхилень не має. Акт підписаний всіма членами комісії крім ОСОБА_6

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 48 від 10.03.2017 за автопослуги: м. Клайпеда (Литва) - п.п. Ягодин - м. Київ (Україна) НОМЕР_2/НОМЕР_4, НОМЕР_1/НОМЕР_5, на суму 34069,56 грн.

До матеріалів справи надано акт надання послуг № 48 від 10.03.2017 на суму 34069,56 грн підписаний та скріплений печаткою виконавця, підпис та печатка замовника на акті відсутні.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 15.04.2017, в якій просив в семиденний строк виконати грошове зобов'язання на суму 34069,56 грн. (докази направлення в матеріалах справи). 15.05.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив у п'ятиденний термін оплати вартість перевезення у розмірі 34069,56 грн (докази направлення в матеріалах справи).

Відповідач вартість послуг не оплатив, натомість направив позивачу претензію від 24.05.2017 № 24/05, в якій зазначив, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за недостачу та пошкодження вантажу, згідно договору № 27/02/17 від 27.02.2017 та просив відшкодувати суму збитків у розмірі 210358,68 грн та повідомив, що оплата за перевезення буде здійснена після відшкодування збитків (докази направлення претензії в матеріалах справи).

На момент звернення позивача з позовом до суду відповідач вартість отриманих послуг не сплатив.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В договорі-заявці не зазначено строк оплати вартості послуг, однак, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 15.04.2017 про оплату послуг, факт отримання якої підтверджується відповідачем у своїй претензії. Отже строк виконання грошового зобов'язання за перевезення здійснене на підставі договору-заявки від 27.02.2017 № 27/02/17 настав.

Доказів сплати коштів на користь позивача, відповідач не надав суду, що свідчить про існування заборгованості перед позивачем.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до "Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень", затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.13., нормативними строками пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єктів поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2,3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази із зазначенням конкретної дати отримання відповідачем вимоги, суд до 7 днів (наданих відповідачу на оплату) вважає за доцільне додати 4 дні, встановлені для пересилання рекомендованої письмової кореспонденції між обласними центрами.

Отже, відповідач отримав вимогу 19.04.2017 та зобов'язаний був сплатити кошти за перевезення протягом 7, тобто по 26.04.2017 включно. Таким чином, судом встановлено, що прострочення відповідачем по виконанню свого обов'язку зі сплати грошових коштів за надані послуги настало з 28.04.2017.

Відповідно до ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, та замовлення, на підставі якого здійснювалось перевезення, врегулювали правовідносини по перевезенню вантажів. До вказаних правовідносин застосовуються норми цивільного законодавства що регулює перевезення вантажів.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Робота та послуги, що виконуються на вимогу власника (володільця) вантажу і не передбачені тарифами, оплачуються додатково за домовленістю сторін. Перевізник має право притримати переданий йому для перевезення вантаж для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 925 ЦК України позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

Тобто ЦК України передбачено порядок звернення з позовами до перевізників та відшкодуваннями ними завданих не належним виконанням перевезення збитків.

Згідно ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату. У разі якщо вантаж, за втрату чи нестачу якого перевізник сплатив відповідне відшкодування, буде згодом знайдено, одержувач (відправник) має право вимагати видачі йому цього вантажу, повернувши одержане за його втрату чи нестачу відшкодування.

Відповідно до ст. 24 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі біржового котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості. Розмір відшкодування не може, однак, перевищувати 25 франків за кілограм відсутньої ваги брутто. "Франк" означає золотий франк вагою 10/31 грама проби 0,900. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає. У випадку прострочення доставки, якщо позивач доведе, що прострочення завдало збитку, перевізник компенсує такий збиток, який не може перевищувати плату за перевезення. Більша компенсація може вимагатися тільки у випадку, якщо відповідно до статей 24 і 26 була задекларована вартість вантажу або спеціальний відсоток при доставці.

Відповідно до ст. 932, 934 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Отже ЦК України передбачено відповідальність експедитора перед замовником за порушення договору, у разі залучення експедитором перевізника.

Отже нормами права, що регулюють правовідносини з перевезення вантажів передбачено стягнення з перевізника заподіяних збитків, однак, не передбачено притримання оплати наданих послуг з перевезення. Вимоги про стягнення з позивача збитків за пошкодження та недостачу вантажу не є предметом розгляду у даній справі.

До матеріалів справи долучено лист Чернігівської обласної дирекції НАСК "Оранта" від 14.09.2017 № 07-08/876, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до Чернігівської обласної дирекції ПАТ НАСК "Оранта" з заявою про настання страхового випадку, який трапився 04.03.2017 та має ознаки страхового, згідно договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника/експедитора, форма 83, серія УБ, № 1151694. Дана справа призупинена у зв'язку з відсутністю повного пакету документів передбаченого умовами договору. Страховий акт не складався.

Отже, страхове відшкодування страховою компанією позивачу не сплачено за договором про страхування його відповідальності.

Однак, в будь-якому випадку, страхування відповідальності перевізником та отримання ним страхового відшкодування, у разі настання страхового випадку, не є підставою для неоплати відповідачем послуг з перевезення вантажу, наданих на підставі договору, тобто не є підставою для не виконання відповідачем своїх договірних грошових зобов'язань.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності основної заборгованості за договором № 27/02/17 від 27.02.2017 в розмірі 34069,56 грн у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму основного боргу 34069,56 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колібрі+" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, будинок 17, код ЄДРПОУ 35704352) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (14000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) суму основного боргу в розмірі 34069,56 (тридцять чотири тисячі шістдесят дев'ять) грн. 56 коп. та судовий збір в розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.09.2017

Суддя І.В. Усатенко