КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" листопада 2017 р. Справа№ 910/9918/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Зеленіна В.О.
Зубець Л.П.
За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представників сторін:
від позивача - не прибули;
від відповідача - Губаненко Ю.П. - дов. № 13-ю від 14.07.2017 року,
від третьої особи - не прибули;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі+
на рішення Господарського суду міста Києва
від 18.09.2017 року
у справі № 910/9918/17 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі+
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Грід
про стягнення 34 069,56 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 року по справі № 910/9918/17 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі+ на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суму основного боргу в розмірі 34 069,56 грн. та судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі+ звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 року по справі № 910/9918/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Зубець Л.П. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2017 року.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі+ у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 року по справі № 910/9918/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представники Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Грід у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
27.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Колібрі+ (далі - експедитор, ТОВ Колібрі+ ) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - перевізник, ФО-П ОСОБА_3.) укладений договір-замовлення № 27/02/17 (а.с. 9).
Умовами договору-замовлення № 27/02/17 передбачено:
- маршрут: м. Клайпеда (Литва) - пропускний пункт Ягодин - м. Київ.
- дата завантаження: 02.03.2017 о 08:00.
- перша адреса складу завантаження: Jaku Logistikos Centras.
- точні дані про вантаж - побутова техніка 90 куб.м., до 18 т;
- документи що потребуються: CMR, ТІР;
- вантажоотримувач - згідно CMR;
- адреса митної очистки і розвантаження - м. Київ, згідно CMR.
- ставка за перевезення - 34 069,5576 грн., безготівковий розрахунок.
- строк доставки вантажу на митну очистку: три дні по факту митного оформлення.
Крім того, договір-замовлення № 27/02/17 містить обов'язкові вимоги та побажання замовника, якими передбачено, що водій зобов'язаний прослідкувати розподіл вантажу по осях. Водій зобов'язаний виконати графік руху узгоджений між замовником і перевізником, а також після оформлення документів при митному оформленні і митній очистці. Перевізник несе відповідальність за кількість відвантаженого товару, за якість завантаження і цілісність упаковки. Про всі недоліки водій зобов'язаний внести запис в завантажувальному листі, CMR і повідомити замовника. У разі відсутності відповідних відміток, всі пошкодження вантажу, невідповідність кількості товару і пов'язані з цим видатки покриваються за рахунок перевізника. Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу чи за його пошкодження, що відбулось в період часу між прийняттям вантажу до перевезення і його здачею отримувачу у розмірі ринкової вартості втраченого товару. Нормативний простій 48 годин. Понаднормативний простій - 2000,00 грн на іноземній території і 100,00 грн на території України, за виключенням вихідних і святкових днів. Запізнення на завантаження і прострочення строку доставки - штраф 1000,00 грн за кожну добу, що почалась.
Перевезення здійснюється автомобілем Volvo НОМЕР_1/ НОМЕР_2, водій ОСОБА_4.
28.02.2017 року між ТОВ Колібрі+ як експедитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Грід (далі - замовник, ТОВ Компанія Грід ) укладено договір-замовлення № 01/03/17 (а.с. 35).
За умовами договору-замовлення № 01/03/17 перевезення здійснюється на вищезазначених у договорі-замовлення № 27/02/17 від 27.02.2017 року умовах.
Перевезення вантажу здійснювалося відповідно до умов зазначених вище договорів-замовлень та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 051792 (а.с. 10).
Згідно CMR вантаж був прийнятий до перевезення 02.03.2017 року та завантажений в автомобіль Volvo д.р.н. НОМЕР_1 з причіпом НОМЕР_2, розмитнений в Україні 08.03.2017 року та отриманий ТОВ Компанією Грід 10.03.2017 року. Доставлений вантаж був автомобілем Volvo, д.р.н. НОМЕР_3 з причіпом НОМЕР_4. В CMR міститься відмітка, що вантаж прийнятий 10.03.2017 року згідно акту № 1, в якому зафіксовано нестачу та пошкодження товару.
До матеріалів справи додано акт № 1 приймання товару (вантажу) за кількістю та якістю додається до міжнародної товарно-транспортної декларації № 051792 від 02.03.2017 року, складений комісією у складі представників перевізника (водій - ОСОБА_5.), експедитора (директор - Попадюк М.М.), замовника (комірник - ОСОБА_7, завідувач складом - ОСОБА_8.).
Актом встановлено, що вантаж перевозився автомобілем Volvo д.р.н. НОМЕР_1 з причіпом НОМЕР_2, проте у зв'язку з ДТП, що сталася на території Польщі, вказаний автомобіль було замінено на автомобіль Volvo, д.р.н. НОМЕР_3 з причіпом НОМЕР_4 та змінено пломбу з UC-PL/2665 на № UC/C606.
Крім того актом встановлено пошкодження упаковки, вантажу; невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у супровідному документі інвойс № АВ17007 від 28.02.2017 року, який є товарним розділом міжнародної товарно-транспортної накладної № 051792 від 02.03.2017 року. З вказаних у таблиці 11 168 одиниць товарів, що згідно товаросупровідних документів відправлені вантажоодержувачу, вантажоодержувачем прийнято 10 491 одиниць, виявлено недостач 19 одиниць, виявлено пошкоджень товарів 658 одиниць. Щодо інших товарів, зазначених у товаросупровідних документах, то по них відхилень не має. Акт підписаний всіма членами комісії крім представника ТОВ Колібрі+ - Попадюка М.М.
З огляду на здійснення позивачем перевезення, останній виставив відповідачу рахунок на оплату № 48 від 10.03.2017 року за автопослуги: м. Клайпеда (Литва) - п.п. Ягодин - м. Київ (Україна) НОМЕР_3/НОМЕР_4, НОМЕР_1/НОМЕР_2, на суму 34 069,56 грн. (а.с. 8).
Крім того, позивачем надано акт надання послуг № 48 від 10.03.2017 року на суму 34 069,56 грн. підписаний та скріплений печаткою виконавця. Підпис та печатка замовника на акті відсутні (а.с. 11).
Позивач звернувся до відповідача з:
- вимогою від 15.04.2017 року, в якій просив в семиденний строк виконати грошове зобов'язання на суму 34 069,56 грн., що підтверджується копією фіскального чека та описом вкладення (а.с. 13-14).
- претензією від 15.05.2017 року, в якій просив у п'ятиденний термін оплатити вартість перевезення у розмірі 34 069,56 грн., що підтверджується копією фіскального чека та описом вкладення (а.с. 15-16).
Послуги ФО-П ОСОБА_3 з перевезення вантажу ТОВ Колібрі+ оплачені не були.
Відповідач направив позивачу претензію від 24.05.2017 року № 24/05, в якій зазначив, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за недостачу та пошкодження вантажу, згідно договору-замовлення № 27/02/17 від 27.02.2017 року та просив відшкодувати суму збитків у розмірі 210 358,68 грн., а також повідомив про отримання ним вимоги позивача від 15.04.2017 року та зазначив, що оплата за перевезення буде здійснена після відшкодування збитків (а.с. 43-46).
ФО-П ОСОБА_3, враховуючи відсутність оплати зі сторони ТОВ Колібрі+ , звернувся з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 34 069,56 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Згідно зі ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
ТОВ Колібрі+ як експедитор, залучило ФО-П ОСОБА_3 як перевізника для здійснення перевезення вантажу за замовленням ТОВ Компанія Грід як замовника.
Як передбачено ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
По-перше, позивач звертався до відповідача з вимогою від 15.04.2017 року та претензією від 15.05.2017 року, що підтверджується доказами їх направлення, по-друге, відповідач у своїй претензії до позивача від 24.05.2017 року № 24/05 зазначив про отримання вимоги позивача про сплату за перевезення та зазначив, що оплата за перевезення буде здійснена після відшкодування збитків.
Стаття 924 Цивільного кодексу України передбачає, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року встановлено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Положеннями ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України передбачено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.
Положеннями ст. 315 Господарського кодексу України, 925 Цивільного кодексу України передбачають порядок звернення з позовами до перевізників та відшкодуваннями ними завданих не належним виконанням перевезення збитків.
Крім того, приписами ст. 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року встановлено, якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі біржового котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості. Розмір відшкодування не може, однак, перевищувати 25 франків за кілограм відсутньої ваги брутто. "Франк" означає золотий франк вагою 10/31 грама проби 0,900. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає. У випадку прострочення доставки, якщо позивач доведе, що прострочення завдало збитку, перевізник компенсує такий збиток, який не може перевищувати плату за перевезення. Більша компенсація може вимагатися тільки у випадку, якщо відповідно до статей 24 і 26 була задекларована вартість вантажу або спеціальний відсоток при доставці.
Тобто, зазначені вище норми передбачають порядок звернення з позовами до перевізників та відшкодуваннями ними збитків завданих неналежним виконанням перевезення.
З огляду на вказане, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спеціальними нормами права, які регулюють правовідносини з перевезення вантажів, передбачено стягнення з перевізника заподіяних збитків, однак, не передбачено притримання оплати наданих послуг з перевезення.
Слід зазначити, що вимоги про стягнення з позивача збитків, як і їх розмір, за пошкодження та недостачу вантажу не є предметом розгляду у даній справі.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на встановлені вище обставини, послуги за договором-замовлення № 27/02/17 від 27.02.2017 року в розмірі 34 069,56 грн. позивачем надані, проте відповідачем не були оплачені.
Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 34 069,56 грн. заборгованості за перевезення вантажу за договором-замовлення № 27/02/17 від 27.02.2017 року.
Судова колегія звертає увагу, що посилання відповідача на наявність збитків, у зв'язку з частковим пошкодженням та частковою втратою вантажу є підставою для окремого позову.
Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю Колібрі+ в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 року по справі № 910/9918/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі+ задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі+ (апелянта).
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі+ залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 року по справі № 910/9918/17 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/9918/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.О. Зеленін
Л.П. Зубець
Повний текст рішення складено 20.11.2017 року.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2017 |
Оприлюднено | 24.11.2017 |
Номер документу | 70449066 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Ткаченко Б.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні