Постанова

від 19.09.2017 по справі 910/6096/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа№ 910/6096/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Зеленіна В.О.

Агрикової О.В.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ворона О.А. довіреність № б/н від 01.06.17

від відповідача: Ліпчанчук Д.О. довіреність № 1706-1 від 22.06.17

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Мандарин Плаза"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року

у справі №910/6096/17 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ВУД"

до Приватного акціонерного товариства "Мандарин Плаза"

про стягнення 704 398,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН ВУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 704 398,24 грн., з яких: 621 000,00 грн. сума основного боргу за Договором поставки №20/07 від 20.07.2016 р., пеня у розмірі 56 264,94 грн., інфляційні втрати у розмірі 20 530,00 грн. та 3% річних у розмірі 6 603,30 грн. (а.с.8-12).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року у справі №910/6096/17 позов задоволено повністю (а.с. 38-43).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПрАТ "Мандарин Плаза" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року у справі № 910/6096/17 скасувати, провадження у справі - припинити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 липня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ "Мандарин Плаза" на рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року у справі №910/6096/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Зеленін В.О.

10 липня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Мандарин Плаза" на рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року у справі №910/6096/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Зеленін В.О. та призначено до розгляду на 01 серпня 2017 року.

01 серпня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 19 вересня 2017 року.

У судовому засіданні 19 вересня 2017 року представник ПрАТ "Мандарин Плаза" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, провадження у справі - припинити.

Представник ТОВ "ІН ВУД" в судовому засіданні 19 вересня 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

20 липня 2016 року між ТОВ "ІН ВУД" (далі - позивач, виконавець) та ПрАТ "Мандарин Плаза" (далі - відповідач, замовник) укладено Договір поставки №20/07 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець зобов'язується передати у власність замовника меблі (далі - продукція), а замовник зобов'язується прийняти таку продукцію та сплатити за неї. Виконавець зобов'язується здійснити монтаж поставленої продукції (а.с. 14-17).

Відповідно до п. 1.2 Договору поставка та монтаж продукції здійснюється виконавцем на умовах DDP правил ІНКОТЕРМС 2010 за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 6.

Асортимент, модель, розмір, кількість та ціну продукції сторони зазначають в Специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємними частинами (додатки №1 та №2) (п.1.3 Договору).

За умовами п. 2.1 Договору загальна вартість продукції становить 2 570 000 грн., у тому числі ПДВ - 428 333,33 грн.

Кінцева вартість продукції визначається в акті прийому-передачі продукції або видатковій накладній, після виконання поставки продукції та її монтажу з врахуванням п. 2.3 даного договору (п. 2.2 Договору).

Вартість продукції включає вартість її монтажу (п. 2.8 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору вартість продукції визначається відповідно до Специфікації (додатки №№ 1, 2) та рахунку виконавця.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата продукції за цим договором здійснюється шляхом безготівкового перерахунку замовником грошових коштів на рахунок виконавця.

За умовами п. 3.3 Договору після укладення цього договору замовник перераховує на рахунок виконавця грошові кошти в розмірі 70% від вартості продукції (п. 2.1 Даного договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що строк поставки та монтажу продукції - 90 календарних днів з дати виконання замовником свого зобов'язання, передбаченого п. 3.3 цього Договору.

Відповідно до п.п. 5.1.1, 5.3.1 Договору виконавець зобов'язаний поставити продукцію в обсязі і в строк, передбачений даним договором, а замовник зобов'язаний оплатити виконавцю виготовлену продукцію, передбачену п. 1.1 та Специфікаціями до цього договору, в розмірах і в строки, встановлені цим договором.

За умовами п.6.1 Договору, замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання від виконавця видаткової накладної на продукцію зобов'язаний прийняти її та сплатити залишок вартості продукції або надати мотивовану відмову від прийняття та оплати продукції.

Підписуючи видаткові накладні на поставлену продукцію замовник засвідчує, що продукція відповідає умовам цього договору та не містить зовнішніх пошкоджень (п. 6.6 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2016 р., але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором (п. 12.2).

Сторонами погоджено купівлю-продаж 11 найменувань продукції, перелік якої, ціна за одиницю та загальна сума зафіксовано у Специфікації №1 (2 391 420,81 грн., ПДВ - 398 570,13 грн.) та Специфікації №2 (178 579,19 грн., ПДВ - 29 763,20 грн.) (додатки №1 та №2 до договору) (а.с. 18-20, 21-22).

20 липня 2016 року на виконання умов договору відповідач перерахував на рахунок ТОВ "ІН ВУД" 70% від вартості продукції - 1 799 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №952 з призначенням платежу "оплата за обладнання згідно рахунку № 285 від 20.07.2016 р." (а.с. 23).

Крім того, позивач на виконання умов договору виписав та надав ПАТ "Мандарин Плаза" рахунок на оплату №379 від 31.10.2016 р. на суму 385 500,00 грн. (15%) і рахунок на оплату №401 від 17.11.2016 р. на суму 385 500,00 грн. (остаточна сума по залишку вартості продукції) (а.с. 24, 25).

Відвантаження продукції по договору поставки №20/07 від 20.07.2016 р. відбулося 29.11.2016 р., що підтверджується видатковою накладною №718 від 29.11.2016 р. на суму 2 570 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 428 333,33 грн., підписаною повноважними представниками сторін та скріпленою печатками товариств, та актом прийому-передачі товару №718 від 29.11.2016 р., також підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками товариств (а.с. 26, 28).

Таким чином станом на 29.11.2016 р. позивач, як продавець, виконав свої зобов'язання за договором, проте відповідач, як покупець, належні до сплати кошти в розмірі 771 000,00 грн. не сплатив, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 771 000,00 грн.

Матеріали справи містять претензію позивача від 19.12.2016 вих. №90 про погашення заборгованості на поставлену продукцію у сумі 771 000,00 грн., яка отримана відповідачем 03.04.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 30, 31).

11 січня 2017 року відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №17386, а 08.02.2017 - 50 000,00 грн. (платіжне доручення №17605) (а.с. 28, 29).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що заборгованість відповідача за договором поставки становить 621 000,00 грн., яка станом на час подання позову останнім не сплачена, у зв'язку із чим ним нараховано та заявлено до стягнення також пеню у розмірі 56 264,94 грн., 3% річних у розмірі 6 603,30 грн. та інфляційні втрати - 20 530,00 грн.

Надаючи оцінку вказаним обставинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно п.3.4 Договору протягом 3-банківських днів з моменту отримання замовником повідомлення виконавця про виготовлення продукції та готовність її до поставки замовник перераховує на рахунок виконавця грошові кошти в розмірі 15% від вартості продукції (п. 2.1 даного договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору протягом 3-х банківських днів з дати підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі продукції замовник перераховує на рахунок виконавця залишок вартості продукції з врахуванням п.п. 2.3, 2.4, 2.5 даного договору.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано факт поставки позивачем обумовленого договором товару за підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками товариств видатковою накладною №718 від 29.11.2016 р. на суму 2 570 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 428 333,33 грн. та актом прийому-передачі товару №718 від 29.11.2016 р.

Проте, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару, у зв'язку із чим його заборгованість станом на момент звернення зі вказаним позовом складала 621 000,00 грн.

Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач зазначає, що ним було направлено позивачу проект Додаткової угоди № 1 від 12.04.2017 р. за змістом п. 1 якого передбачався порядок (графік) сплати замовником виконавцю заборгованості, що виникла за Договором поставки, а підписаний зі сторони позивача примірник вказаної додаткової угоди відповідач отримав поштою лише 18.05.2017 р., чим і обґрунтовував неможливість подання вказаного документу до суду першої інстанції.

При цьому, як вбачається з картки рахунку 631 за 2017 р. по контрагенту ТОВ "ІН ВУД" у період з 07.04.2017 р. по 26.04.2017 р. сплачено на корить позивача суму боргу в розмірі 200000,00 грн., рішення Господарським судом міста Києва прийнято 16.05.2017 р., тобто предмет спору у цій частині вимог існував на момент подачі позову та припинив своє існування в процесі розгляду справи.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (ч. 3 ст. 22 ГПК України ).

Відповідно до п. 4 цієї Додаткової угоди № 1 дана угода набирає чинності з дати її підписання і скріплення печатками сторін (а.с. 51).

Днем надходження грошових коштів визнається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.6 Договору).

Враховуючи викладене, саме від підпису позивача залежала чинність додаткової угоди № 1 і від факту зарахування грошових коштів на рахунок виконавця залежав факт погашення заборгованості за Договором. Проте позивач, як обізнана з вищевикладеними обставинами сторона всупереч ч. 3 ст. 22 ГПК України зловживаючи своїми процесуальними правами про зазначені обставини суд першої інстанції не повідомив.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 200000,00 грн. грн. (який ним було погашено в процесі розгляду справи), рішення суду першої інстанції у вказаній частині підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо зазначених вимог - припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

При цьому, у абз. 7 п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України" зазначено, що ч. 1 ст. 104 ГПК не передбачено можливості скасування або зміни рішення у зв'язку із зміною стану розрахунків між сторонами (наприклад, зменшення або збільшення заборгованості), якщо така зміна сталася після прийняття рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, колегією суддів не приймається до уваги інформація, щодо сплати заборгованості, яка сталася після прийняття рішення у даній справі, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 421000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення нараховану на підставі п. 7.2 Договору за період з 03.12.2016 р. до 31.03.2017 р. пеню у розмірі 56 264,94 грн.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.2 Договору за порушення замовником п.п. 3.3, 3.4 або 3.5 даного договору, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення строку платежу.

Здійснивши перевірку розміру пені нарахованої у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, колегія суддів зазначає, що здійснюючи вказаний розрахунок позивачем не враховано того, що заборгованість виникла у 2016 році у якому було 366 днів та того, що з 28.10.2016 р. по 13.04.2016 р. в Україні діяла ставка НБУ на рівні 14 %, а тому, за перерахунком колегії суддів розмір пені за заявлений позивачем період складає 61728,04 грн. Поряд з цим, оскільки процесуальним законом не передбачено можливості виходу господарського суду за межі позовних вимог за відсутності відповідного клопотання заінтересованої сторони і таке клопотання у матеріали справи не містять, а позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 56264,94 грн., яка не перевищує фактично визначений розмір, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що до стягнення з відповідача підлягає пеня у заявленому позивачем розмірі - 56264,94 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення за грудень 2016 р., а також січень та лютий 2017 р. 20 530,00 грн. інфляційних втрат та 6 603,30 грн. 3% річних. за період з 03.12.2016 р. по 31.03.2017 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку заявленого до стягнення розміру 3% річних за загальний період прострочення з 03.12.2016 р. по 31.03.2017 р., колегія суддів зазначає, що за перерахунком розмір 3% річних складає 6613,72 грн., оскільки процесуальним законом не передбачено можливості виходу господарського суду за межі позовних вимог за відсутності відповідного клопотання заінтересованої сторони і таке клопотання у матеріалах справи відсутнє, а позивачем заявлено до стягнення3% річних у сумі 6 603,30 грн. , яка не перевищує фактично визначений розмір, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказані вимоги підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі, а саме 6 603,30 грн.

Здійснивши перевірку розрахунку заявленого до стягнення розміру інфляційних втрат за грудень 2016 р., а також січень та лютий 2017 р., колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказаний розрахунок здійснено вірно, а відповідно вказані вимоги підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі - 20 530,00 грн.

Оскільки вказані суми були нараховані за період, що передував укладенню Додаткової угоди № 1, а також прийняттю рішення судом першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПрАТ "Мандарин Плаза" на рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року у справі №910/6096/17 підлягає частковому задоволенню. Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року у справі №910/6096/17 необхідно скасувати в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 200000,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, відповідно до якого припинити провадження у в казаній частині позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року у справі №910/6096/17 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене та те, що станом на момент звернення позивача з позовом заборгованість за Договором у розмірі 671000,00 грн. відповідачем сплачена не була, та враховуючи той факт що відповідач не повідомив місцевий господарський суд про часткове виконання ним зобов'язань, колегія суддів приходить до висновку про необхідність покладення судових витрат на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Мандарин Плаза" на рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року у справі №910/6096/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року у справі №910/6096/17 скасувати частково та прийняти нове рішення:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Мандарин Плаза" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 6, код ЄДРПОУ 30675610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ВУД" (36014, м. Полтава, провулок Спортивний, 4б, код ЄДРПОУ 40044834) суму основного боргу у розмірі 421 000 (чотириста двадцять одну тисячу) грн. 00 коп., пеню у розмірі 56 264 (п'ятдесят шість тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 94 коп., інфляційні втрати у розмірі 20 530 (двадцять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 6 603 (шість тисяч шістсот три) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 10 565 (десять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 97 коп.

3. В частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Мандарин Плаза" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 6, код ЄДРПОУ 30675610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ВУД" (36014, м. Полтава, провулок Спортивний, 4б, код ЄДРПОУ 40044834) суми основного боргу у розмірі 200 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - провадження у справі припинити.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

3. Справу №910/6096/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді В.О. Зеленін

О.В. Агрикова