Постанова

від 19.09.2017 по справі 925/1533/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа№ 925/1533/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Негода В.В. довіреність № б/н від 11.11.16

від відповідача: Файдюк С.М. довіреність № 43-193/05 від 15.09.17

від відповідача: Тищенко О.К. довіреність № 43-02/05 від 16.01.17

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 12 липня 2017 року

та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2017 року

у справі № 925/1533/16 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоінвест"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод"

про стягнення 721 388,48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Станкоінвест" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення 721 388,48 грн., з яких 362 000,00 грн. залишку основного боргу, 327 344,04 грн. інфляційних втрат, 32 044,44 грн. 3% річних по Контракту № 24/4.4.-68 від 02.09.2013 р.(т.І, а.с. 3-9).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12 липня 2017 року у справі № 925/1533/16 позов задоволено повністю (т.ІІ, а.с.186-193).

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2017 року у справі № 925/1533/16 стягнуто з ПАТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" на користь ТОВ "Станкоінвест" - 18 000,00 грн. витрат на оплату експертизи у справі (т.ІІ, а.с. 197-198).

ПАТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 12 липня 2017 року у справі №925/1533/16 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2017 року у справі № 925/1533/16, в якій просить зазначенні рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог та стягнення витрат на проведення експертизи відмовити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12 липня 2017 року у справі №925/1533/16 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2017 року у справі № 925/1533/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Пашкіна С.А.

31 липня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12 липня 2017 року у справі №925/1533/16 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2017 року у справі № 925/1533/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Пашкіна С.А. та призначено до розгляду на 19 вересня 2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 19 вересня 2017 року, у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, для розгляду справи № 925/1533/16, сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

19 вересня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12 липня 2017 року у справі №925/1533/16 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2017 року у справі № 925/1533/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

У судовому засіданні 19 вересня 2017 року представники ПАТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" надали пояснення, в яких підтримали доводи апеляційної скарги та просили їх задовольнити, оскаржувані рішення і додаткове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог та вимог про стягнення вартості експертизи - відмовити.

Представник ТОВ "Станкоінвест" у судовому засіданні 19 вересня 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

02 вересня 2013 року між ТОВ "Станкоінвест" (далі - позивач), як постачальником та ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" (далі - відповідач), як покупцем укладено Контракт № 24/4.4-68 (далі - Контракт), за умовами якого постачальник, прийняв на себе обов'язок поставити покупцю горизонтально-розточний станок моделі 2637ПФ4 та виконати на майданчиках покупця шефмонтажні та пусконалагоджувальні роботи (т.І, а.с. 16-20).

За умовами п. 2.1-2.3 Контракту загальна сума угоди становить 1 750 000,00 грн. з ПДВ. Ціна контракту зміні не підлягає.

Розрахунки по контракту проводяться у три етапи:

- 1й платіж авансова оплата 65% від вартості Контракту в сумі 1 137 500,00 грн. з ПДВ. Сплата проводиться протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку від позивача;

- 2й платіж - авансова оплата 25% від вартості Контракту в розмірі 437 500,00 грн. з ПДВ. Оплата проводиться протягом 10 банківських днів з дати підписання акту попереднього приймання на майданчиках постачальника на підставі виставленого рахунку;

- 3й платіж - залишкова сума, 10% від вартості Контракту в розмірі 175 000,00 грн. з ПДВ. Оплата проводиться авансовим платежем протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього акта здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт на майданчиках відповідача на підставі виставленого рахунку.

02 вересня 2013 року сторонами підписано Специфікацію № 1 від (Додаток № 1 до Контракту) (т.І, ас. 21) те Технічне завдання на виконання робіт по поставці горизонтально-розточного станка моделі ИР 2637ПФ4 (Додаток № 2 до Контракту) (т.І, а.с. 22).

26 вересня 2013 року відповідач сплатив позивачу 1 137 500,00 грн., що підтверджується Випискою по особовим рахункам з 26.09.2013 р. по 27.09.2013 р. (т.І, а.с. 23).

25 жовтня 2013 року постачальник передав, а покупець прийняв горизонтально-розточний станок ИР2637ПМФ4 б/у в розібраному вигляді в кількості 1 шт., що підтверджується Актом приймання-передачі до Контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013 (т.І, а.с. 28).

У зв'язку з викладеним та попередньо досягнутою домовленістю щодо поставки замість горизонтально-розточного станка моделі 2637ПФ4 моделі 2637ПМФ4 на підставі Протоколу № 24-3.3/1073 від 04.12.2013 (т.І, а.с. 29-31) сторонами скориговано умови Контракту, що знайшло відображення у Додатковій угоді № 1.

Додатковою угодою № 1 від 06.12.2013 р. внесено зміни до Контракту та викладено у новій редакції п. 1.1, відповідно до якого: "постачальник зобов'язався поставити, виконати на майданчиках покупця шефмонтаж та пусконалагоджувальні роботи горизонтально-розточного станка моделі ИР2637ПМФ4, б/у відповідно до специфікації № 1 з технічними параметрами згідно технічного завдання (Додаток № 2)" (т.І, а.с. 32).

Крім того сторонами внесено зміни у п. 2.3.2 Контракту та визначено, що: "2-ий платіж - авансова оплата складає 25% від вартості Контракту, що відповідає 437500,00 грн. з ПДВ та має бути сплачено протягом 10 банківських днів з дати підписання акту перевірки горизонтально-розточного станка моделі ИР2637ПМФ4 відповідно до програми випробувань на відповідність нормам точності на майданчиках покупця на підставі виставленого рахунку", а також у п. 2.3.3 Контракту, та визначено, що; "третій платіж - залишкова сума, 10% від вартості Контракту, що відповідає 175000,00 грн. з ПДВ, виконується авансовим платежем протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього акту здачі-прийняття виконаних шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт на підставі виставленого рахунку."

Відповідно до п. 4.1 Контракту, у редакції Додаткової угоди № 1, приймання обладнання по якості і комплектності здійснюється на майданчиках покупця комісією, у складі представників покупця та постачальника. Результати роботи комісії оформлюються Актом здачі-приймання обладнання після виконання шефмонтажних і пусконалагоджувальних робіт.

Також Додатковою угодою № 1 викладено у новій редакції Додатки № 1 та № 2 до Контракту.

10 грудня 2013 року сторонами затверджено підписаний комісією Акт № 24/2.4-1074 перевірки горизонтально-розточного станка моделі 2637ПМФ4 згідно програми випробувань на відповідність нормам точності до Контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013. В даному акті вказано, що він складений про перевірку станка на відповідність норм точності після виконання шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також зазначено, які стани та функції станка перевірялись, якими методами, які вимоги по ГОСТах і які результати перевірки виявлено. Комісія дійшла висновку, що відповідно норм точності інструкції з експлуатації станка, виявлені фактичні відхилення знаходяться у межах допуску номенклатури виробів, що виготовляються (т.І, а.с. 34-45).

30 січня 2014 року позивач звернувся до відповідача з листом № 03 у якому зазначав, що через затримку оплати в т.ч. за Контрактом № 24/4/4-68 він не може провести оплату постачальникам, що призводить до затримки поставки комплектуючих системи керування "Сіменс" та просив провести оплату за Контрактом (т.І, а.с. 49). Аналогічні прохання були викладені у адресованих відповідачу листах № 06 від 25.02.2014 р., № 13 від 02.04.2014 р., № 18 від 15.05.2014 р., № 20 від 10.06.2014 р., № 24 від 01.09.2014 р. (т.І, а.с. 50-54).

30 вересня 2014 року відповідач звернувся до позивача з листом № 24/4.6-287 у якому, у зв'язку з погіршенням фінансового стану просив знизити вартість за Контрактом шляхом виключення п. 1-5 технічних умов, а також положень щодо встановлення нових оптичних лінійок (т.І, а.с. 55).

У відповідь на вказаний лист позивач листом № 29 від 13.10.2014 р. погодився на зниження вартості за рахунок виключення п. 1-3 технічних умов та просив залишок суми (з урахуванням зниження вартості) - 362000,00 грн. перерахувати протягом 10 банківських днів на рахунок позивача (т.І, а.с. 56).

14 жовтня 2014 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013 р. відповідно до якої виключено п. 2.3.3. Контракту, узгоджено, що загальна сума Контракту становить 1 499 500,00 грн., викладено п. 2.3.2 Контракту у редакції відповідно до якої: "другий платіж, залишкова сума в розмірі 362 000,00 грн. сплачується протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього акту здачі-приймання виконаних шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт на підставі виставленого рахунку" (т.І, а.с. 219).

Також Додатковою угодою № 2 сторонами викладено у новій редакції Додатки № 1 та № 2 до Контракту, зокрема у новій редакції Додатку № 2 (технічне завдання) виключено пункти 1-3, 5 якими передбачалась установка системи ЧПУ Sinumerik 840D, Siemens; сервоприводу Болгарія SDS-47 (привод подачі), MDF-2 (головний привод) та оцифровка повороту столу на будь-який кут з установкою датчика кутового переміщення з дискретою відліку 0,001 градус, встановлення системи електроавтоматики, комутаційної апаратури і кабельної продукції.

22 січня 2015 року позивачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-230115 за Контрактом № 24/4.4-68 на суму 362000,00 грн. (т.І, а.с. 162).

У зв'язку з тим, що відповідачем не було здійснено оплату за Контрактом, позивач звернувся до відповідача з листом № 36/12 від 28.12.2015 р. у якому просив провести оплату рахунку-фактури № СФ-230115 (т.І, а.с. 60).

У відповідь на вказаний лист відповідач листом № 43-19/07 від 09.02.2016 р. повідомив позивача про необхідність направлення акту звірки та накладної за Контрактом (т.І, а.с. 61).

Позивачем витребуваний акт надсилався 14.11.2016 р. та був отриманий відповідачем 21.11.2016 р. (т.І, а.с. 63/зворот).

В подальшому позивачем направлено відповідачу лист № 02 від 11.11.2016 р. з вимогою сплатити заборгованість у сумі 362000,00 грн. у трьохденний термін з моменту отримання цієї вимоги. Вказану вимогу отримано відповідачем 21.11.2016 р., що підтверджується повідомленням про вручення (т.І, а.с. 64-64/зворот).

29 листопада 2016 року позивачем разом з листом від 28.11.2016 р. № 001 направлено відповідачу для підписання Акт здачі-прийому виконаних шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт (т.І, а.с. 159-161).

Листом від 16.01.2017 р. № 43-03/05 відповідач повідомив позивача, що для належного оформлення акту необхідно надати інформацію щодо дати прибуття та прізвищ уповноважених осіб позивача, а також надсилання рахунку на оплату (т.І, а.с. 192), а листом від 20.01.2017 р. просив передати рахунок-фактуру, інструкцію з експлуатації, видаткову накладну та податкову накладну (т.І, а.с. 195).

25 січня 2017 року позивач відмовився від підписання Акту по Контракту № 24/4.4-68 у якому було зазначено, що позивачем "не поставлено інструкцію з експлуатації, робочі касети з параметрами станка, електричні, кінематичні, гідравлічні та пневматичні схеми, не працює привід вводу-виводу робочих програм та параметрів станка (т.І, а.с. 198).

З огляду на несплату відповідачем другого платежу по Контракту (з урахуванням Додаткової угоди № 2) в сумі 362 000,00 грн. позивач звернувся до суду зі вказаним позовом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Поставка передбаченого контрактом обладнання підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Крім поставки обладнання, згідно технічного завдання до Контракту (т.І, а.с. 219/зворот), позивач мав виконати на користь відповідача на майданчиках покупця шефмонтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання на предмет відповідності технічних характеристик паспортним даним (перевірка горизонтально станка моделі ИР2637ПМФ4 згідно програми випробувань на відповідність нормам точності).

Станом на момент затвердження сторонами Акту № 24/2.4-1074 від 10.12.2013 р. перевірки горизонтально-розточного станка моделі 2637ПМФ4 згідно програми випробувань на відповідність нормам точності до Контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013 р., умови Контракту (п. 2.3.2) пов'язували обов'язок з оплати другого платежу з підписанням такого Акту, і вказаний обов'язок мав бути виконаний відповідачем до 24.12.2013 р.

За умовами п. 2.3.2. Контракту (у редакції додаткової угоди № 2 від 14.10.2014) відповідач мав виконати обов'язок з оплати другого платежу (в сумі 362 000,00 грн.) протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього Акту здачі-приймання виконання пусконалагоджувальних та шефмонтажних робіт на основі виставленого рахунку, який у відповідності до п. 4.1 Контракту у редакції Додаткової угоди № 1 є результатом приймання обладнання по якості і комплектності.

Доказів підписання такого акту матеріали справи не містять.

Поряд з цим, за результатами проведення експертизи, призначеної для встановлення факту виконання позивачем для позивача визначених у технічному завданні шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт, технічним експертом Державного підприємства Науково-технічного центру "Станкосерт" складено Акт експертизи від 27.05.2017 р. № 1. У вказаному акті зазначено, що до експертизи крім обладнання було надано також технічну документації на нього (т.ІІ, а.с. 127-143).

На перше запитання експертом дано однозначну відповідь про те, що постачальником щодо станка ИР2637ПМФ4 виконано шефмонтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи у повному обсязі відповідно до вимог розділу 9 керівництва до експлуатації станка та пункту 6 Технічного завдання Додаткової угоди № 2 від 14.10.14 до Контракту між сторонами.

Експертом встановлено та відображено, що верстат повністю змонтовано, встановлено на фундаменті та вивірено за допомогою клинових опор, його приєднано до системи енергопостачання.

Те, що у Акті експертизи зазначено, що шефмонтажні та пусконалагоджувальні роботи виконані позивачем у повному обсязі, свідчить про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та відповідно можливість вимагати від відповідача сплати 362 000,00 грн. залишку боргу.

Посилання відповідача на відсутність у нього обов'язку з оплати залишку боргу з огляду на несвоєчасне виставлення позивачем рахунку є безпідставними з наступних підстав.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 р. у справі № 3-3902к09 (37/405), а також постановах Вищого господарського суду України від 12.10.2016 р. у справі № 910/20612/15 від 05.05.2017 р. у справі № 904/7892/16.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачу було відомо, як суму, що підлягає оплати так і банківські реквізити позивача, наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити 362 000,00 грн., залишку боргу по Контракту.

При цьому, виставлення рахунку-фактури відповідачу на оплату 362000,00 грн. лише у лютому 2017 року і направлення на підписання акту здачі-приймання виконаних шефмонтажних робіт від 28.11.2016 не змінює попередньо виниклих обставин взаємовідносин сторін.

При цьому, колегія суддів зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги щодо відсутності у відповідача обов'язку з оплати поставленого позивачем товару, з огляду на висновки експерта про можливість експлуатації верстата не у повному обсязі через відсутність експлуатаційної документації, необхідність заміни системи ЧПУ, непрацюючий магазин інструментів, непрацюючий касетний пристрій.

За змістом ст. 684 ЦК України, у разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) доукомплектування товару в розумний строк.

Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний; 2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.

Проте відповідачем не надано доказів реалізації цих прав ні до порушення провадження у справі, ні під час її розгляду у суді першої інстанції шляхом подання зустрічного позову.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ненадання позивачем податкової накладної також не звільняє відповідача від обов'язку сплатити залишок суми, що підлягала до оплати згідно контракту, оскільки податкова накладна свідчить виключно про виникнення податкового зобов'язання і не свідчить про факт поставки обладнання чи виконання робіт.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 362 000,00 грн. залишку суми, яка підлягала до оплати по Контракту (з урахуванням додаткової угоди № 2) є правомірними, строк та підстави для виконання даного обов'язку є такими, що настали, доказів проведення розрахунку за цим платежем відповідачем надано не було, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 362 000,00 грн. основного боргу.

Також позивач просив стягнути з відповідача 327 344,04 грн. інфляційних втрат та 32 044,44 грн. 3% річних за прострочення проведення розрахунків по сплаті 362 000,00 грн., як останнього платежу за Контрактом між сторонами.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час розстрочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Станом на момент підписання сторонами Акту від 10.12.2013 р. № 24/2.4-1074 перевірки горизонтально-розточного станка моделі 2637ПМФ4 згідно програми випробувань на відповідність нормам точності до Контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013 після виконання шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт був чинний п.2.3.2 Контракту у редакції Додаткової угоди № 1, який пов'язував 10 денний термін оплати другого платежу з датою підписання акту перевірки горизонтально-розточного станка моделі ИР2637ПМФ4 відповідно до програми випробувань на відповідність нормам точності на майданчиках покупця, а тому відповідач мав виконати обов'язок з оплати другого платежу до 24.12.2013 р.

Тобто, станом на момент підписання Додаткової угоди № 2 відповідачем вже були прострочені зобов'язання щодо оплати другого платежу за Контрактом у редакції Додаткової угоди № 1

Згідно ч. 3 ст. 631 ЦК сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 09.09.2014 р. у справі № 3-102гс14: "характерним для новації є саме укладення нового зобов'язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов'язання, при цьому нове зобов'язання укладається між тими ж сторонами".

Оскільки сторонами при укладенні додаткової угоди № 2 від 14.10.2014 не було погоджено, що ця угода є новацією зобов'язання (ст. 604 ЦК) і вона припиняє всі попередні домовленості між сторонами, а положеннями Додаткової угоди № 2 змінено лише умови та обсяг оплати за Договором, а не укладено новий договір поставки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Додаткова угода № 2 не була новацією зобов'язання, а позивачем вірно визначено період за який підлягає нарахуванню інфляційній втрати (з 01.01.2014 р. по 30.09.2016 р.) та 3% річних (25.12.2013 р. по 05.12.2016 р.).

Тому з відповідача підлягають до стягнення 327344,04 грн. інфляційних втрат та 32044,44 грн. 3% річних (у визначеному позивачем розмірі).

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності покладення на відповідача відшкодування сплаченого позивачем судового збору та 18000,00 грн. витрат, понесених на оплату експертизи у справі.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 12 липня 2017 року у справі №925/1533/16 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2017 року у справі № 925/1533/16 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства фірма "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12 липня 2017 року у справі №925/1533/16 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2017 року у справі № 925/1533/16 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства фірма "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12 липня 2017 року у справі №925/1533/16 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2017 року у справі № 925/1533/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12 липня 2017 року у справі №925/1533/16 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2017 року у справі № 925/1533/16 залишити без змін.

3. Справу №925/1533/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова