Постанова

від 19.09.2017 по справі 910/7516/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа№ 910/7516/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Зеленіна В.О.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Катасонов В.В. довіреність № б/н від 03.07.17

від відповідача: Довгань О.А. довіреність № 1016 від 31.05.17

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства фірма "Фундамент"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04 липня 2017 року

у справі № 910/7516/17 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Група компаній "Атлант"

до Приватного акціонерного товариства фірма "Фундамент"

про стягнення 168 561,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Група компаній "Атлант" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 168 561,01 грн., з яких 161 520,00 грн. сума основного боргу за Договором про надання послуг з охорони та 7 041,01 грн. пені (а.с. 6-8).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав, повну оплату вартості наданих позивачем послуги не здійснив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 липня 2017 року у справі № 910/7516/17 провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 16 300,00 грн. припинено. В іншій частині позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПрАТ фірми "Фундамент" на користь ТОВ "Холдинг "Група компаній "Атлант" 145 220,00 грн. суми основного боргу, 5 757,72 грн. пені та 2 509,16 грн. судового збору. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.197-203).

18 липня 2017 року ПрАТ фірма "Фундамент" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04 липня 2017 року у справі №910/7516/17, в якій просить зазначене рішення скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в частині стягнення 78250,48 грн. боргу та 4861,89 грн. пені., в іншій частині вимог - відмовити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ фірма "Фундамент" на рішення Господарського суду міста Києва від 04 липня 2017 року у справі №910/7516/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Зеленін В.О.

31 липня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ фірма "Фундамент" на рішення Господарського суду міста Києва від 04 липня 2017 року у справі №910/7516/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Зеленін В.О. та призначено до розгляду на 19 вересня 2017 року.

У судовому засіданні 19 вересня 2017 року представник ПрАТ фірма "Фундамент" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 78250,48 грн. боргу та 4861,89 грн. пені та прийняти нове рішення, яким у зазначеній частині позовних вимог відмовити.

Представник ТОВ "Холдинг "Група компаній "Атлант" у судовому засіданні 19 вересня 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

18 лютого 2016 року між ТОВ "Холдинг "Група компаній "Атлант" (далі - позивач), як виконавцем та ПрАТ фірма "Фундамент" (далі - відповідача), як замовником укладено Договір № 64 ф про надання послуг з охорони (далі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого в порядку та на умовах визначених договором, замовник доручив, а виконавець зобов'язався надавати за плату послуги з охорони майна замовника, а замовник зобов'язався приймати та оплачувати зазначені послуги (а.с. 10-13).

За умовами п. 2.2., 2.5. Договору місцезнаходження об'єктів визначається додатком № 1 (Дислокацією). Кількість, вид, дислокація, завдання постів охорони, а також режим надання послуг з охорони кожним з постів охорони визначається у Дислокації (Додаток № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною).

Згідно п. 2.6. Договору порядок надання послуг з охорони, права та обов'язки охоронників передбачені Інструкцією з охорони об'єкта (Додаток № 2 до Договору).

Підписанням та скріпленням печатками (за наявності) Договору сторони підтверджують факт виставлення виконавцем постів охорони на об'єкті замовника згідно з Дислокацією (Додаток № 1 до Договору) (п. 2.8. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна вартість послуг з охорони за один календарний місяць становить 101 220,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, виходячи з наступного розрахунку: 14 460,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - вартість цілодобового поста охорони за один календарний місяць.

Згідно додаткової угоди № 2 від 14.09.2016 р. сторонами внесено зміни до п. 3.1. Договору та збільшено загальну вартість послуг з охорони за один календарний місяць до 145 220,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%, виходячи з наступного розрахунку: 14 460,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - вартість цілодобового поста охорони за один календарний місяць, 11 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - вартість нічного поста охорони за один календарний місяць. За змістом Додаткової угоди № 2 вона набирає чинності з 15.09.2016 р. (а.с. 26).

Між сторонами погоджено Додаток до договору № 1 (Дислокація станом на 01.03.2016 р.) (а.с. 14), Дислокація станом на 21.03.2016 р. (а.с. 15) та Дислокація станом на 15.09.2016 р. (а.с. 16). Також сторонами затверджено Інструкцію з охорони об'єкта (Додаток № 2 (а.с. 17-21) та відповідні план-схеми об'єктів охорони (Додатки № 3 (а.с. 22-24).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

В силу положень ч. 1 ст. 903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір набирає чинності з моменту фактичного надання послуг і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині грошових зобов'язань - до їх повного виконання сторонами (п. 10.1. Договору).

Відповідно до п. 10.6. Договору, кожна із сторін має право в односторонньому порядку розірвати Договір у випадку порушення іншою стороною хоча б однієї з умов Договору. Сторона, яка має намір розірвати договір в односторонньому порядку, зобов'язана повідомити про це іншу сторону не менш як за 3 календарні дні. Договір вважається розірваним у день, визначений у відповідному повідомленні про розірвання договору.

Відповідач направив на адресу позивача лист № 320 від 20.02.2017р., в якому повідомив про розірвання договору з 01.03.2017 р. на підставі п. 10.6. Договору (а.с. 58). Направлення зазначеного листа 22.02.2017 р. та отримання останнього позивачем 24.02.2017 р. підтверджується поштовим чеком та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 59).

За доводами позивача, ним за період січень - лютий 2017р. було надано відповідачу послуги з охорони на загальну суму 290 440,00 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії актів надання послуг, а саме:

- № 38 від 31.01.2017р. (рахунок № 39) на суму 145 220,00 грн. (акт підписаний та скріплений печатками сторін) (а.с. 92);

- № 77 від 28.02.2017р. на суму 145 200,00 грн., від підписання якого відповідач відмовився з підстав викладених у листі № 405 від 02.03.2017р. (а.с. 194).

08 лютого 2017 року відповідачем оплачено частину вартості наданих послуг за Актом № 38 (за січень), що підтверджується платіжним дорученням № 888 на суму 28920,00 грн. (а.с.94).

09 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача з Претензією від 09.03.2017 р. № 27-А на суму 261 520,00 грн., у якій зазначав про наявність у замовника заборгованості за січень 2017 року у розмірі 116 300,00 грн. та лютий 2017 року у розмірі 145200,00 грн. (а.с. 27). Направлення вказаної претензії підтверджується поштовим чеком, а отримання претензії відповідачем 13.03.2017 р. підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

16 березня 2017 року відповідачем оплачено частину вартості наданих послуг за Актом № 38 (за січень), що підтверджується платіжним дорученням № 1878 на суму 100000,00 грн. (а.с. 95).

Листом № 639 від 06.04.2017р., у відповідь на претензію позивача, відповідач зазначив про невірність розрахунку суми претензії станом на момент надання цієї відповіді, оскільки відповідачем 16.03.2017 р. сплачено 100000,00 грн. Також відповідач наголосив на неналежному виконанні позивачем зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим за перерахунком відповідача, вартість наданих послуг має бути зменшена на 78250,49 грн. (розмір завданого збитку) тому, на думку відповідача, неоплаченою залишилась вартість послуг у сумі 145220,00 грн. У зв'язку з викладеним відповідач запропонував підписати акт надання послуг від 28.02.2017 р. у редакції замовника на суму 66969,52 грн. (а.с. 64-65). Одержання вказаного листа позивачем підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 66).

Оскільки в процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідачем сплачено позивачу залишок боргу за Актом № 38 в розмірі 16 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3930 від 12.06.2017р. на суму 16300,00 грн. (а.с. 103), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі у вказаній частині на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за Актом № 77 слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3. Договору приймання-передача наданих послуг з охорони здійснюється за актом надання послуг, який готується виконавцем та підписується сторонами в останній день поточного місяця. У разі відмови однієї сторони від підписання акту надання послуг, така сторона зобов'язана протягом 5 днів з моменту отримання акту надання послуг надати другій стороні вмотивовану викладену в письмовій формі та завірену печаткою (за наявності) відмову від підписання акту надання послуг.

Відповідачем не було підписано акт надання послуг № 77 від 28.02.2017 р., про що повідомлено позивача листом № 405 від 02.03.2017 р. У вказаному листі, відмову від підписання Акту № 77 відповідач мотивував неналежним виконання позивачем обов'язків з надання послуг охорони та завданням у зв'язку з такими діями відповідачу збитків на загальну суму 78 250,49 грн., а тому пропонував зменшити вартість наданих послуг на розмір завданого збитку - 78250,49 грн. (а.с. 62). На підтвердження направлення зазначеного листа відповідачем надано поштовий чек та довідку про причини повернення поштового відправлення "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 63).

У розділі 8 Договору сторони передбачили відповідальність виконавця за збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за договором.

Так, за умовами п. 8.1. Договору виконавець несе відповідальність за збитки у розмірі документально підтвердженої суми збитків, заподіяних, зокрема, розкраданням товарно-матеріальних цінностей, що прийняті під охорону під час знаходження об'єкта під охороною, здійсненим шляхом крадіжки, грабежу, внаслідок невиконання виконавцем встановленого на об'єкті порядку ввезення/вивезення (внесення/винесення) товарно-матеріальних цінностей.

Факт надання позивачем передбачених договором послуг за лютий 2017р. відповідачем не заперечується та визнається на суму 66 969,52 грн., а відмова від підписання Акту № 77 за лютий 2017 р. була зумовлена тим, що на думку відповідача, через неналежне надання позивачем послуг відповідач зазнав збитків на суму 78250,48 грн., на яку на його думку має бути зменшено вартість наданих у лютому послуг.

Відповідно до п. 8.7. Договору, наявність у замовника претензії про відшкодування збитків чи вимоги про сплату штрафних санкцій до виконавця не є підставою для відмови або затримки оплати наданих послуг з охорони.

Враховуючи положення Договору, а також з огляду на предмет та підстави даного позову, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заподіяння в процесі виконання договору відповідачу збитків не є підставою для відмови позивачу в задоволенні його вимог у частині стягнення вартості наданих послуг в процесі виконання яких відповідачу завдано збитків.

Поряд з цим, вказана обставина не позбавляє відповідача права звернутись до суду з вимогою до позивача про відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до п. 7.14. Договору замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуг за договором.

Згідно п. 3.5. Договору замовник здійснює розрахунок за послуги з охорони щомісяця до 5 числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Враховуючи викладене, обов'язок відповідача щодо оплати вартості наданих позивачем послуг мав бути виконаний до 05.02.2017 р. (за січень 2017 р.) та 05.03.2017 р. (за лютий 2017 р.), а прострочення виникло з наступних днів після спливу зазначеного строку, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те. що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 145 220,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 7041,01 грн. слід зазначити наступне.

За змістом ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 3.8. Договору у випадку порушення замовником встановленого договором порядку розрахунків замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми боргу за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем було невірно визначено розмір облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, отже за актом надання послуг № 38 (сума боргу - 16 300,00 грн.) за заявлений позивачем період (06.02.2017р. - 18.04.2017р.) розмір пені становить 895,83 грн., а за актом надання послуг № 77 від 28.02.2017р. (сума боргу - 145 200,00 грн.) за заявлений позивачем період (06.03.2017р. - 18.04.2017р.) розмір пені становить 4 861,89 грн., а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 5757,72 грн.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Рішення Господарського суду міста Києва від 04 липня 2017 року у справі №910/7516/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства фірма "Фундамент" на рішення Господарського суду міста Києва від 04 липня 2017 року у справі №910/7516/17 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства фірма "Фундамент" на рішення Господарського суду міста Києва від 04 липня 2017 року у справі №910/7516/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04 липня 2017 року у справі №910/7516/17 залишити без змін.

3. Справу №910/7516/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

В.О. Зеленін