Постанова

від 11.11.2009 по справі 9/103-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 р. № 9/103-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Мирошниченка С.В.

розглянувши касаційну ска ргу

Київської обласної спіл ки споживчих товариств

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарськог о суду

від 15.07.2009

у справі № 9/103-09

за позовом Київської обласної спіл ки споживчих товариств

до 1. Рокитнянської селищної р ади

2. Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1

про визнання недійним догово ру оренди та визнання права о рендного користування земел ьною ділянкою

в судовому засіданні взяли участь представники:

- відповідача 1 повідомл ений, але не з'явився;

ОСОБА_1 - особисто;

ВСТАНОВИВ:

Київська обласна спілка споживчих товариств (надалі позивач/ скаржник) звернулас я до господарського суду Киї вської області із позовом до Рокитнянської селищної ради (надалі відповідач 1) та до Фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_1 (надалі відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки ві д 20.12.2006, укладеного між відповід ачем 1 та відповідачем 2, зареє строваного у державному реєс трі земель 09.01.2007 за №04073470000; про виз нання за позивачем права на о ренду земельної ділянки зага льною площею 1,12 га, що розташов ана за адресою: АДРЕСА_1 (на далі спірне майно);

Разом із позовом позивач по дав заяву про забезпечення п озову, в якій просить вжити за ходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 1, відповідачу 2, іншим фізични м та юридичним особам вчинят и будь-які дії щодо спірного м айна у тому числі, проводити б удівництво, ремонт, реконстр укцію, розміщення нових торг івельних павільйонів, рядів, контейнерів на спірній земе льній ділянці, що перебуває в орендному користуванні відп овідача 2, а також заборонити в ідповідачу 1 та його виконавч ому комітету приймати будь-я кі рішення відносно спірної земельної ділянки.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 01.06.2009 ( суддя Сокуренко Л.В.) заяву про забезпечення позову задовол ено частково; заборонено від повідачу 1, відповідачу 2 та ін шим фізичним та юридичним ос обам вчиняти будь-які дії щод о спірної земельної ділянки та щодо будівель і споруд, у то му числі торгівельних рядів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі провод ити будівництво, ремонт, рекн острукцію, розміщення нових торговельних павільйонів, ря дів, контейнерів, що розташов ані на спірній земельній діл янці.

Постановою Київського між обласного апеляційного госп одарського суду від 15.07.2009 (судді Мельник С.М., Рудченко С.Г., Ткач енко Б.О.) вказану ухвалу місце вого господарського суду ска совано.

До Вищого господарського с уду України із касаційною ск аргою на постанову суду апел яційної інстанції звернувся позивач; в обґрунтування під став касаційної скарги скарж ник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та проце суального права, зокрема, ст.с т. 66, 67 ГПК України, Інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України від 12.12.2006 №01-8/2776.

Відзив на касаційну скаргу від відповідачів не надходи в, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції перегл янути оскаржуване судове ріш ення.

Сторони у справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи , проте позивач та відповідач 1 не скористалися своїм проце суальним правом бути присутн іми у судовому засіданні.

Ознайомившись з матері алами та обставинами справи на предмет надання їм господ арськими судами попередніх і нстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановле ння обставин справи, дотрима ння норм матеріального та пр оцесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, колегія суддів дійшла в исновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з на ступних підстав.

Задовольняючи частково за яву позивача про забезпеченн я позову, суд першої інстанці ї виходив із того, що невжиття заходів до забезпечення поз ову у даній справі може утруд нити чи зробити неможливим в иконання судового рішення. П ри цьому, суд першої інстанці ї встановив, що заходи до забе зпечення позову у даному вип адку співвідносяться із обся гом позовних вимог та самими позовними вимогами, заявлен ий до застосування спосіб вж иття заходів до забезпечення позову не перешкоджає здійс ненню господарської діяльно сті відповідачами та будь-як их інших осіб, та керуючись ст .ст. 66, 67 ГПК України, прийшов до в исновку про обґрунтованість доводів позивача щодо необх ідності вжиття заходів до за безпечення позову шляхом заб орони відповідачам та будь-я ким іншим особам вчиняти буд ь-які дії щодо спірної земель ної ділянки та будівель і спо руд, що на ній розташовані, в т ому числі проводити будівниц тво, ремонт, реконструкцію, ро зміщення на ній нових торгів ельних павільйонів, тощо.

Київський міжобласний апе ляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу місцевого го сподарського суду та скасову ючи її, виходив із того, що вжи ті заходи до забезпечення по зову не пов'язані з предметом спору по даній справі, яким є вимога позивача визнати неді йсним договір оренди, укладе ний між відповідачами та виз нати за позивачем право на ор енду спірної земельної ділян ки. Крім того, суд прийшов до в исновку, що позивачем не дове дено, а судом першої інстанці ї не встановлено, як невжиття заходів до забезпечення поз ову може зробити неможливим виконання рішення місцевого господарського суду.

Вищий господарський суд У країни не вбачає підстав для скасування постанови Київсь кого міжобласного апеляційн ого господарського суду, яко ю скасовано ухвалу господарс ького суду Київської області , з огляду на таке.

Відповідно до ст. 66 ГПК Украї ни господарський суд за заяв ою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов , або з своєї ініціативи має пр аво вжити заходів до забезпе чення позову. При цьому, за змі стом вказаної норми, забезпе чення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зр обити неможливим виконання р ішення господарського суду.

Інших підстав для застосув ання названих заходів закон не передбачає.

Отже, умовою застосування з аходів до забезпечення позов у є достатньо обґрунтоване п рипущення господарського су ду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити не можливим виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про забе зпечення позову, господарськ ий суд має враховувати наявн ість зв'язку між конкретним з аходом до забезпечення позов у і предметом позовної вимог и, зокрема, чи спроможний таки й захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ім овірності утруднення викона ння або невиконання рішення господарського суду в разі н евжиття таких заходів; зап обігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та ох оронюваних законом інтересі в осіб, що не є учасниками дано го судового процесу (Інфор маційний лист ВГСУ від 12.12.2006р. № 01-8/2776).

Розглядаючи заяву про забе зпечення позову, суд (суддя) ма є з урахуванням доказів, нада них позивачем на підтверджен ня своїх вимог, пересвідчити ся, зокрема, в тому, що між стор онами дійсно виник спір та іс нує реальна загроза невикона ння чи утруднення виконання можливого рішення суду про з адоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані пр о особу відповідача, а також в ідповідність виду забезпече ння позову, який просить заст осувати особа, котра звернул ася з такою заявою, позовним в имогам.

При встановленні зазначен ої відповідності слід врахов увати, що вжиті заходи не пови нні перешкоджати господарсь кій діяльності юридичної осо би або фізичної особи, яка зді йснює таку діяльність і заре єстрована відповідно до зако ну як підприємець.

Вирішуючи питання про забе зпечення позову, суд має брат и до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, прав а яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням від повідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господ арюючого суб'єкта користуват ися та розпоряджатися власни м майном іноді призводить до незворотних наслідків (По станова Пленуму Верховного С уду України від 22.12.2006 №9)

Перелік заходів до забезп ечення позову визначений ст. 67 ГПК України і розширеному т лумаченню не підлягає.

У відповідності з зазначен ою нормою, до заходів забезпе чення позову належать, зокре ма, заборона іншим особам вчи няти дії, що стосуються предм ета спору; за змістом наведен ої норми господарський суд, з абезпечуючи позов, зобов'я заний точно вказати, які саме дії та кому забороняється їх вчиняти стосовно предмета с пору.

Ухвалою місцевого господа рського суду заборонено б удь-яким особам та відпов ідачам вчиняти будь-які д ії щодо спірної земельно ї ділянки та щодо будівель і с поруд, у тому числі торгівель них рядів, що розташовані за а дресою: АДРЕСА_1, у тому чис лі проводити будівництво, ре монт, реконструкцію, розміще ння нових торговельних павіл ьйонів, рядів, контейнерів, що розташовані на спірній земе льній ділянці.

Отже, заборонивши будь-як им особам та відповідачам вчиняти будь-які дії ст осовно спірної земельної діл янки та нерухомого майна (лиш е частково визначивши перелі к дій, які заборонено вчиняти ), суд першої інстанції вжив за ходи до забезпечення позову щодо невизначеного кола осіб , що по-перше, унеможливлює вик онання такої ухвали органами державної виконавчої служби ; по-друге, судом не враховано, що господарським судом не мо жуть вживатися абстрактні за ходи до забезпечення позову.

Отже, така заборона суду пер шої інстанції позбавляє ухва лу місцевого господарського суду ознак індивідуального акту та перетворює її у акт но рмативний, прийняття якого н е є компетенцією господарськ ого суду.

Крім того, суд першої інстан ції не врахував, що вжиті ним з аходи до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти буд ь-кому будь-які дії стосовно спірної земельної ділянки та нерухомого майна, можуть мат и негативні незворотні наслі дки для спірних правовідноси н, оскільки перешкоджають та кож вчиненню дій з охорони та збереження спірної земельно ї ділянки та майна, що на ній р озташоване.

За таких обставин справи, ух вала суду першої інстанції н е може бути визнана законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим скасування її судом апел яційної інстанції є правомір ним.

Відтак, колегія суддів Вищо го господарського суду Украї ни дійшла висновку, що постан ова Київського міжобласного апеляційного господарськог о суду від 15.07.2009 у справі №9/103-09 при йнята з дотриманням вимог чи нного законодавства, а тому в ідсутні підстави для її скас ування.

Суд касаційної інстанції в ідхиляє доводи скаржника, ви кладені в касаційній скарзі, оскільки вони зводяться до в становлення обставин справи , що не є компетенцією суду кас аційної інстанції, і жодним ч ином не підтверджують поруше ння судом апеляційної інстан ції норм матеріального чи пр оцесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ч. 1 ст. 1119, ст.ст. 11111, 11113 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, Вищий господарський суд Ук раїни

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ки ївської обласної спілки спож ивчих товариств на постанову Київського міжобласного апе ляційного господарського су ду від 15.07.2009 у справі №9/103-09 залиши ти без задоволення.

Постанову Київського міжо бласного апеляційного госпо дарського суду від 15.07.2009 у справ і №9/103-09 залишити без змін.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Бариц ька

С.В. Мирошн иченко