Постанова

від 29.05.2007 по справі 275/8-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

275/8-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

29 травня 2007 р.                                                                                   № 275/8-06  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Військової частини №1471

на постанову від  31.01.07 Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі№275/8-06 господарського суду Київської  області

за позовомТОВ “Смілянська меблева фабрика “ЛІВС”

доВійськової частини №1471

3-тя особа:Адміністрація Державної прикордонної служби України

простягнення 151878 грн.

У справі взяли участь представники:

позивача:  не з'явилися

відповідача: Пигиця С.Г. (дов. № 41/16 від 11.01.2007)

3-тя особа: Омельян О.С. (дов. № 41/9 від 09.01.2007)

ВСТАНОВИВ:

          Клопотання позивача  про перенесення розгляду справи колегією суддів відхилено.

          В вересні 2006 року ТзОВ “Смілянська меблева фабрика “ЛІВС” звернулася до суду з позовом  до Військової частини № 1471 про стягнення заподіяних збитків в розмірі 151 878 грн. за поставлену та не оплачену продукцію. 10.11.06 позивачем було заявлене клопотання №316 про уточнення позовних вимог, згідно якого позивач просить суд стягнути  не збитки, а заборгованість за поставлену продукцію.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.11.06 (суддя Чорна Л.В.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.01.07 позовні вимоги задоволено (колегія суддів у складі: Швеця В.О., Жук Т.А., Тарасенко К.В.).

Відповідач - військова частина №1471, не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

          Скаржник посилається на  те, що судом неправильно застосовано строк позовної давності. Скаржник вважає, що початком перебігу позовної давності є 15 лютого 2003 року, а не 17.07.06.

Скаржник вважає, що позивач за власною ініціативою поставив відповідачу тумбочки армійські в кількості 2266 шт. на загальну суму    149556 грн.  Закупівлю матеріальних цінностей військова частина має проводити відповідно до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”  на підставі договору, укладеному в письмовій формі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга   підлягає задоволенню   частково з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Попередніми судовими інстанціями було встановлено наступне.

Відповідно договору № 16 від 03.11.2000 позивач відвантажив Державному комітету у справах охорони державного кордону України тумбочки армійські на суму 330000 грн.; стільці офісні та стільці для потреб їдальні на суму 9288 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.10.2003 на користь позивача була стягнута заборгованість по договору № 16 від 03.11.2000 (накладні № 43 та 69).

Відповідач зробив додаткове замовлення на виготовлення і поставку армійських тумбочок.  Відповідно до усної рознарядки тумбочки на суму 149556 грн. були доставлені у вказану посадовими особами Адміністрації Державної прикордонної служби України військову частину № 1471, що підтверджується ТТН № 98 від 05.12.2001 та № 86 від 28.11.2001. Витрати позивача на автотранспорт склали 2322 грн.

Тумбочки отримані військовою частиною № 1471 по актам № 36 від 28.11.2001 та № 37 від 05.12.2001 без зауважень

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки договір між сторонами відповідачем недійсним не визнавався, то відповідач повинен розрахуватися за отриману продукцію (ст. 215 ЦК України). Строк виконання грошового зобов'язання сторонами визначено не було; претензія щодо сплати отриманої продукції відповідачеві була направлена 17.07.2006, тому судова колегія дійшла висновку, що строк позовної давності по зобов'язанню не сплив.

Дослідивши доводи касаційної скарги, вислухавши представників відповідача та 3-ї особи, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України без з'ясування всіх обставин та дослідження доказів, що мають значення для справи. Висновки судів не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000 застосовується до всіх закупівель, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів. Особливості відносин, що виникають у зв'язку з державним оборонним замовленням, визначаються окремими актами законодавства України (ст.2). Частиною 2 ст. 34 цього Закону передбачено, що договір про закупівлю укладається тільки у письмовій формі та відповідно до Положень Цивільного кодексу України.

Судами попередніх інстанцій не досліджено чи була закупівля спірних тумбочок армійських здійснена за державні кошти та відповідно процедурі, передбаченої  у вказаному вище Закону.

В матеріалах справи взагалі відсутній договір № 16 від 03.11.2000. Його умови, обсяг фінансування, платник, специфікація, рознарядки  судами не досліджувались.

Висновок судів про те, що тумбочки були поставлені під цей договір протирічить висновку суду в рішенні господарського суду міста Києва № 21 від 14.10.2003 (арк. 24) де зазначено, що борг по договору № 16 від 03.11.2000 склав 10272 грн. 86 коп. (арк. 25).

Порядок укладання договору, його форма передбачені главою 53 ЦК України. В ст. 637 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Суди попередніх інстанцій не надали юридичної оцінки тому факту, що позивач пред'являв до стягнення заборгованість по накладним № 86 та                        № 98 на підставі договору № 16 від 03.11.2000 (перший абзац позовної заяви, арк. 9). Теж саме він вказував і в позові по справі № 21/694. Рішенням суду по цій справі від 14.10.2003 (арк. 24) встановлено, що 15.02.2003 позивачем направлялась претензія на суму 171438 грн. і судом зроблений висновок, що товар повинен бути оплачений до 22.02.2003. Судами попередніх інстанцій претензія позивача від 15.02.2003 в судових засіданнях не  досліджувалася. Без дослідження цього документу висновок судів про те, що строк позовної давності не сплинув є передчасним.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута без з'ясування обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і без застосування законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню.

При повторному розгляді справи суду першої інстанції необхідно усунути зазначені порушення: повно встановити обставини справи, підстави позову; правильно застосувати ст. 267 ЦК України та інші норми матеріального права та винести обгрунтоване, законне рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117-12  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                            ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини №1471 задовольнити частково

Рішення господарського суду Київської області від 14.1.06 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від  31.01.07 у справі №275/8-06 господарського суду Київської  області   скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий, суддя                     В.Овечкін

Судді                    Є.Чернов

                    В.Цвігун

дп