Ухвала

від 16.05.2007 по справі 6/453-06-12075

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/453-06-12075

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

16 травня 2007 р.                                                                                   № 6/453-06-12075  

         Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:суддів:Добролюбової Т.В.Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.

розглянувши матеріали касаційної скаргиУправління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради

постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007

у справі№6/453-06-12075

за позовомУправління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство” 2) Інформаційний бюлетень Тендерної палати України3) Управління державного казначейства в місті Одесі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

про визнання протиправними дій, визнання відкритих торгів такими, що відбулися та про зобов'язання здійснити оплату за укладеними договорами

Касаційна скарга Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради від 13.04.07 №294/исх на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.07 (отримана судом 11.05.07) не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Обґрунтовуючи відсутність доказів сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі та порядку, скаржник посилається на рішення Одеської міської ради від 26.01.07 №964-V “Про пільги зі сплати державного мита”. Зокрема,  пунктом 1 цього рішення  передбачено надання Одеській міській раді та її виконавчим органам пільг із сплати державного мита при зверненні з позовами, скаргами та заявами до судових органів, шляхом звільнення в 2007 році від сплати державного мита, яке зараховується в бюджет міста Одеси.   

Проте, касаційна інстанція визнає, що відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України  “Про державне мито” державне мито, яке справляється з касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, зараховується до Державного бюджету України.   

Отже, рішення Одеської міської ради від 26.01.07 не звільняє Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради від сплати державного мита  у встановленому законодавством розмірі та порядку при зверненні з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.07.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, у касаційній скарзі має чітко викладатись зміст порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради  посилається на те, що  судом  не взято до уваги надані ним докази. При цьому, скаржник вказує на неповне з'ясування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи.

Однак у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України  касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування згаданими господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто,  в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Зважаючи на те, що у поданій касаційній скарзі посилання на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зводиться до аналізу наявних у справі доказів та встановлених судом обставин справи, наголошується на невідповідність висновків суду обставинам справи, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини третьої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статей 53, 110 зазначеного Кодексу.

        Керуючись статтями 86, 111, пунктами 4,  6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                            У Х В А Л И В  :

Касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.07 у справі №6/453-06-12075 повернути скаржникові без розгляду.

Справу №6/453-06-12075 скерувати до господарського суду Одеської  області.

Головуючий                                                                   Т.Добролюбова                             

Судді                                                                             Т.Гоголь

                  Т.Дроботова