Ухвала

від 20.09.2017 по справі 755/11656/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11656/16-к

1кс/755/4349/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" вересня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_5 , розглянувши клопотання представника ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_5 ,у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000015 від 26.01.2016 року про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

04 серпня 2017 року директор ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05.08.2016 року, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000015 від 26.01.2016 року.

Представник ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, скасувати арешт з майна накладеного ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.08.2016 року, та зазначив, що арешт був накладений необґрунтовано, а також вказав, що на даний час ТОВ «Ріал Істейт» є добросовісним набувачем, а тому на його думку в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити в скасуванні арешту, оскільки арешт накладено обґрунтовано та у його застосуванні на даний час не відпала потреба, оскільки на даний час триває досудове розслідування, проводяться активні слідчі дії, серед яких: тимчасовий доступ до речей та документів за ухвалами слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20.09.2017 року, на підставі, яких будуть проведенні судові експертизи.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

05.08.2016 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва було накладено арешт на майно, а саме: на нежитлове приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995,6 кв. м., що розташоване в будинку під № 8-Б по вул. Азербайджанська у м. Києві з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 309500480000, шляхом заборони розпорядження.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди /ч.2 ст.170 КПК України/.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна /ч.11 ст.170 КПК України/.

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Також, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Виходячи з вищевикладеного слідчий суддя вважає, що арешт накладено обґрунтовано та на даний час в арешті майна не відпала потреба, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000015 від 26.01.2016року про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: