Ухвала
від 19.09.2017 по справі 760/15775/17
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власник майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно грошові кошти, що розміщені на банківських рахунках відкритих в ПАТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня) які належать ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_4 ), що внесено в рамках кримінального провадження № 32017110000000036 від 20.07.2017 року.

Задовольняючи клопотання слідчий суддя прийшов до висновку про доведеність тієї обставини, що розміщені на рахунках грошові кошти відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є такими що отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому наявні підстави для накладення арешту, відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 170 та ч.2 ст. 173 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді власниками майна - ФОП ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просять скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Апеляційні вимоги мотивує тим, що ухвала слідчого судді про задоволення клопотання винесена з істотним порушенням вимог КПК України, оскільки подане органом досудового розслідування клопотання не відповідає вимогам передбаченим ст. 171 КПК України. Слідчим суддею не було перевірено, а органом досудового розслідування не надано належних доказів які б підтверджували ведення фіктивної господарської діяльності ФОП ОСОБА_7 , та її причетність до ТОВ «ФК «Укрфінсистем». Додає, що застосування арешту порушує право власника на користування своїм майном.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32017110000000036, відомості про яке 20.07.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.1 ст.212, ч. 2ст. 205 КК України.

Слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня) відкритих в ПАТ КБ «Приват Банк», яке ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 серпня 2017 року задоволено, проте з таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 32017110000000036, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правовіпідстави для накладення арешту нагрошові кошти, розміщені на банківських рахунках відкритих в ПАТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня) які належать ФОП ОСОБА_7 з огляду на те, що арешт допускається з метою забезпечення запобігання протиправним діям з використання банківських рахунків, припинення злочинної діяльності в подальшому відшкодування спричинених збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів та конфіскації майна, а також збереження речових доказів, а слідчим доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та старший слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що рахунокиФОП ОСОБА_7 , який відкритий в ПАТ КБ «Приват Банк», використовується для прикриття незаконної діяльності, а грошові кошти, які надходять на такий рахунок, можуть перераховуватись на розрахункові рахунки інших осіб та обготівковуватись, що призведе до їх втрати та унеможливить встановлення причетних до злочину осіб, старший слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак старший слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Так, в матеріалах, доданих до клопотання, не міститься жодного доказу того, що рахунок № № НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня) відкриті ФОП ОСОБА_7 в ПАТ КБ «Приват Банк», використовується для прикриття незаконної діяльності.

Також в матеріалах провадження відсутні дані про те, що грошові кошти на зазначеному вище рахунку ФОП ОСОБА_7 відповідають критеріям, передбаченимст. 98 КПК України. Зокрема, старший слідчий не надав до суду постанову про визнання їх речовими доказами, а відсутність процесуального рішення органу досудового розслідування про визнання майна речовим доказом нівелює мету накладення арешту на майно, передбачену п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, а саме забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, виходячи зі змісту клопотання старшого слідчого, колегія суддів приходить до висновку, що воно взагалі не містить чітких підстав, мети та обґрунтування необхідності арешту грошових коштів, які знаходяться на рахунку ФОП ОСОБА_7 , передбачених вимогамист. 170 КПК України, а також доказів факту завдання шкоди та існування цивільного позову в рамках кримінального провадження.

Отже, посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на можливість накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди є необґрунтованими.

Звертає на себе увагу і той факт, що в матеріалах провадження відсутні відомості стосовно проведення відносно ФОП ОСОБА_7 перевірок, на підтвердження незаконного ведення фінансово-господарських операцій.

Не відповідає вимогам закону рішення слідчого судді і в частині зупинення видаткових операцій з грошовими коштами, які знаходяться на банківському рахунку ФОП ОСОБА_7 , оскільки, відповідно до ч. 10ст. 170 КПК України, на видаткові операції може бути накладено арешт, а зупиняти видаткові операції з грошовими коштами нормамиКПК Українине передбачено.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду в частині, що стосуєтьсяФОП ОСОБА_7 , ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в цій частині, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого в частині накладення арешту на видаткову частину розрахункового рахункуФОП ОСОБА_7 № НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), відкритихв ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО НОМЕР_5 ), як такого, що внесено до суду з порушеннямст. 171 КПК Українита за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.170,171,173,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу власника майна - ФОП ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2017 року в частині задоволення клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно грошові кошти, що розміщені на банківських рахунках відкритих в ПАТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня) які належать ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_4 ), що внесено в рамках кримінального провадження № 32017110000000036 від 20.07.2017 року -скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно грошові кошти, що розміщені на банківських рахунках відкритих в ПАТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня) які належать ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_4 ) -відмовити.

В решті ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

Справа № 11-сс/796/4613/2017

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1

СудАпеляційний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення19.09.2017
Оприлюднено09.03.2023
Номер документу69056553
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —760/15775/17

Ухвала від 13.11.2017

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Масенко Денис Євгенович

Ухвала від 19.09.2017

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Глиняний Віктор Петрович

Ухвала від 19.08.2017

Кримінальне

Солом'янський районний суд міста Києва

Бобровник О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні