АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/5127/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2017 рокуколегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
представника власника майна, адвоката ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «T-Аудит», ТОВ «Компанія Топ Бізнес» та ТОВ «Профінфайненс» - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2017 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках із забороною відчужувати кошти з банківських рахунків (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати), відкритих у ПАТ КБ «Приват Банк» (МФО 300711) для :
- ТОВ «T-Аудит»(код ЄДР 37270538) - НОМЕР_1 (українська гривня) НОМЕР_2 (українська гривня);
- ТОВ «Компанія Топ Бізнес» (код ЄДР 38958509) - НОМЕР_3 (українська гривня) НОМЕР_4 (українська гривня);
- ТОВ «Профінфайненс»(код ЄДР 38907014) - НОМЕР_5 (українська гривня);
- ФОП ОСОБА_10 (код НОМЕР_6 ) - НОМЕР_7 (українська гривня). НОМЕР_8 (українська гривня), НОМЕР_9 (українська гривня);
станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду та в подальшому зупинити видаткові операції по цим рахункам.
Цією ж ухвалою зобов`язано службових осіб ПАТ КБ «Приват Банк» (МФО 300711) надати старшому слідчому з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 , іншим слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження за №320171 100000000036, або уповноваженій особі за дорученням слідчого, інформацію про залишок на рахунку у формі довідки, на момент накладення арешту на вищевказані рахунки та виписку по рахункам з моменту відкриття по момент постановлення ухвали, та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на запит слідчого.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на майно, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою запобігання використання банківських рахунків, припинення злочинної діяльності, в подальшому відшкодування спричинених державі збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Т-АУДИТ» та ТОВ «КОМПАНІЯ ТОП БІЗНЕС» - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арештугрошових коштів, що знаходяться на рахунках товариств, інтереси яких він представляє, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в цій частині.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що ані слідчим, ані прокурором не зібрано та не надано слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про те, що грошові кошти на рахунках товариств, інтереси яких він представляє, використовуються для прикриття незаконної діяльності.
Також апелянт вказує про відсутність даних про те, що грошові кошти, на які слідчим суддею накладено арешт, відповідають вимогам ст. 98 КПК України та додає про відсутність у матеріалах провадження постанови про визнання цих коштів речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Крім того, адвокат вказує на відсутність у справі відомостей стосовно проведення відносно ТОВ «Т-Аудит», ТОВ «Компанія Топ Бізнес», ТОВ «Профінфайненс» перевірок, що б підтверджувало незаконне ведення підприємствами фінансово-господарських операцій.
Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування пропуску такого строку зазначає, що оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею без виклику у судове засідання власника майна.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що апелянт у судовому засіданні участі не приймав, копію судового рішення не отримував, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених у ньому, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.
Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань головного управління ДФС у Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 32017110000000036, відомості про яке 20.07.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.
Старший слідчий з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках із забороною відчужувати кошти з банківських рахунків (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати), відкритих у ПАТ КБ «Приват Банк» (МФО 300711) для ТОВ «T-Аудит»; ТОВ «Компанія Топ Бізнес»;ТОВ «Профінфайненс»; ФОП ОСОБА_10 , яке ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2017 року задоволено, проте зтаким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
Як вбачається з матеріалів провадження, старший слідчий з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.
Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.
Наведені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені слідчим у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.
Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.
Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя на відсутність постанови про визнання майна речовим доказом уваги не звернув.
Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, оскільки без відповідної постанови слідчого майно не може набути статусу речового доказу.
Таким чином, у зв`язку із викладеним, колегія суддів переконана, що у такому випадку не можливо досягти інтересів досудового розслідування, забезпечити збереження речових доказів, які у подальшому можуть досліджуватись судом.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, є передчасними.
Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, за недоведеності необхідності арешту майна, який явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесене до суду із порушенням вимог ст. 171 КПК України.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Поновити представнику ТОВ «T-Аудит», ТОВ «Компанія Топ Бізнес» та ТОВ «Профінфайненс» - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2017 року.
Апеляційну скаргу представника ТОВ «T-Аудит», ТОВ «Компанія Топ Бізнес» та ТОВ «Профінфайненс» - адвоката ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «T-Аудит» (код ЄДР 37270538) - НОМЕР_1 (українська гривня) НОМЕР_2 (українська гривня); ТОВ «Компанія Топ Бізнес» (код ЄДР 38958509) - НОМЕР_3 (українська гривня) НОМЕР_4 (українська гривня); ТОВ «Профінфайненс» (код ЄДР 38907014) - НОМЕР_5 (українська гривня); ФОП ОСОБА_10 (код НОМЕР_6 ) - НОМЕР_7 (українська гривня). НОМЕР_8 (українська гривня), НОМЕР_9 (українська гривня), відкритих у ПАТ КБ «Приват Банк» (МФО 300711) скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «T-Аудит»; ТОВ «Компанія Топ Бізнес»; ТОВ «Профінфайненс», відкритих у ПАТ КБ «Приват Банк» (МФО 300711).
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 70321076 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Масенко Денис Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні