Постанова

від 13.09.2017 по справі 911/1597/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2017 р. Справа№ 911/1597/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мальченко А.О.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Ясельська Н.М. - за належним чином оформленною довіреністю;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО"

на рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2017р.

у справі №911/1597/17 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІНС ТЕК-УКРАЇНА"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО"

про стягнення 105 971,70 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІНС ТЕК-УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" про стягнення 105 971,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань із здійснення повного та своєчасного розрахунку за переданий позивачем та прийнятий відповідачем у власність товар відповідно до договору поставки № 1/2016 від 12.02.2016р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.07.2017р. у справі №911/1597/17 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІНС ТЕК-УКРАЇНА" 105 971,70 грн. основного боргу та 1600,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із мотивами та висновками суду першої інстанції при вирішенні спору, ТОВ "ФРАМ КО" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, про відмову у позові.

Наводячи підстави, з яких ним порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає нормам матеріального права, і з порушенням норм процесуального права.

На думку апелянта, надані позивачем (продавцем у зобов'язанні) докази на підтвердження факту поставки товару не відповідають вимогам закону, які ставляться до первинних бухгалтерських документів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Смірнова Л.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.09.2017р.

30.08.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

04.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення, яке обґрунтовано не можливістю явки уповноваженого представника для участі у судовому засіданні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що обставини, викладенні в клопотанні про відкладення розгляду справи, жодним чином не підтверджені та відповідач не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні.

Відповідач до судового засідання, що відбулось 13.09.2017р., не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, правова позиція викладена відповідачем у адресованій ним суду апеляційній скарзі, тож розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення позивача, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 12.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІНС ТЕК-УКРАЇНА" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" (покупець) укладено договір поставки № 1/2016 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти і сплатити парфумерно-косметичні товари, асортимент, кількість і ціна яких, зазначаються в товарних накладних на кожну партію товару. Дані товарні накладні є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 1.2, 1.3 договору встановлено, що поставка товару здійснюється партіями на підставі замовлення покупця і за умови наявності відповідного товару на складі постачальника. Замовлення покупця повинне містити асортимент і кількість товару, а також спосіб поставки товару відповідно до пункту 3.1 даного договору.

Згідно до пункту 3.1 договору поставка товару здійснюється одним з способів за погодженням сторін:

- шляхом доставки товару силами і за рахунок постачальника на склад покупця або склад уповноваженої ним особи в межах України, в узгоджений сторонами термін. Всі витрати і затрати постачальника, пов'язані з доставкою товару, включені у вартість товару;

- шляхом вибірки покупцем або уповноваженою ним особою товару зі складу постачальника, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Куренівська 16а. Не вибірка товару покупцем або уповноваженою ним особою в узгоджений сторонами термін, а при його відсутності протягом 7 робочих днів після отримання повідомлення постачальника про готовність товару, дає постачальникові право відмовитись від виконання цього договору.

Відповідно до п. 3.5 договору право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту передачі товару постачальником покупцеві або уповноваженій ним особі.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору, покупець оплачує товар за ціною, вказаною в накладних на товар. Розрахунки за поставлений товар між сторонами провадяться шляхом перерахування безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок постачальника. Після закінчення кожного місяця роботи, до 10 (десятого) числа місяця наступного за звітним, покупець надає постачальнику звіт про кількість та вартість проданого за звітній місяць товару і в термін, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту закінчення кожного звітного місяця, оплачує проданий за звітній місяць товар. При цьому, у кожному разінакладні оплачуються покупцем не пізніше 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту відвантаження товару. Покупець зобов'язується надавати можливість постачальнику перевіряти залишки товару поставленого покупцю.

З матеріалів справи вбачається, що покупець на підставі електронних замовлень № ФП0058250-1 від 13.12.2016р., № ФП0058249-1 від 13.12.2016р., № ФП0058997-1 від 20.12.2016р., № ФП005 8996-1 від 20.12.2016р., № ФП0059543-1 від 27.12.2016р., № ФП0059544-1 від 27.12.2016р., № ФП0060454-1 від 10.01.2017р., № ФП0060455-1 від 10.01.2017р., № ФП0061358-1 від 17.01.2017р., № ФП0061355-1 від 17.01.2017р., № ФП0061357-1 від 17.01.2017р., № ФП0062284-1 від 26.01.2017р., № ФП0062283-1 від 26.01.2017р., № ФП0062531-1 від 31.01.2017р., № ФП0062532-1 від 31.01.2017р., № ФП0063766-1 від 14.02.2017р., № ФП0063769-1 від 14.02.2017р. замовив поставку у позивача парфумерно-косметичних товарів.

На виконання умов договору за період з 25.10.2016р. по 15.02.2017р. постачальник поставив покупцю парфумерно-косметичних товарів на загальну суму 149 786,70 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 0385 від 25.10.2016р. на суму 10124,16 грн., № 0399 від 02.11.2016р. на суму 10179,36 грн., № 0410 від 09.11.2016р. на суму 4209,12 грн., № 0411 від 10.11.2016р. на суму 5929,44 грн., № 0439 від 02.12.2016р. на суму 7005,12 грн., № 0440 від 05.12.2016р. на суму 4118,88 грн., № 0450 від 14.12.2016р. на суму 3970,56 грн., № 0451 від 14.12.2016р. на суму 4814,88 грн., № 0462 від 21.12.2016р. на суму 4085,90 грн., № 0465 від 22.12.2016р. на суму 5971,49 грн., № 0467 від 27.12.2016р. на суму 5427,17 грн., № 0469 від 27.12.2016р. на суму 4047,98 грн., № 0000000009 від 10.01.2017р. на суму 3570,72 грн., № 0000000017 від 11.01.2017р. на суму 5832,77 грн., № 0000000023 від 18.01.2017р. на суму 5765,09 грн., № 0000000024 від 18.01.2017р. на суму 7280,93 грн., № 0000000025 від 18.01.2017р. на суму 3982,70 грн., № 0000000033 від 27.01.2017р. на суму 9505,11 грн., № 0000000034 від 27.01.2017р. на суму 7095,99 грн., № 0000000039 від 31.01.2017р. на суму 4961,90 грн., № 0000000042 від 31.01.2017р. на суму 6571,49 грн., № 0000000047 від 03.02.2017р. на суму 6856,56 грн., № 0000000049 від 03.02.2017р. на суму 4552,56 грн., № 0000000062 від 14.02.2017р. на суму 8223,65 грн., № 0000000065 від 15.02.2017р. на суму 5703,17 грн.

Факт постачання покупцю товару підтверджується також товарно-транспортними накладними № 392 від 13.12.2016р., № 393 від 14.12.2016р., № 404 від 21.12.2016р., № 407 від 22.12.2016р., № 409 від 22.12.2016р., № 411 від 27.12.2016р., № 9 від 10.01.2017р., № 17 від 11.01.2017р., № 23 від 18.01.2017р., № 24 від 18.01.2017р., № 35 від 27.01.2017р., № 36 від 27.01.2017р., № 41 від 31.01.2017р., № 44 від 31.01.2017р., № 49 від 03.02.2017р., № 51 від 03.02.2017р., № 65 від 14.02.2017р., № 68 від 15.02.2017р.

На підтвердження передачі товару покупцю, позивачем додано до матеріалів справи довіреності, видані покупцем своїм уповноваженим представникам на отримання товару - приймальнику товару ОСОБА_4, фармацевту ОСОБА_5, заступнику завідуючого складом ОСОБА_6, приймальнику товару ОСОБА_7: довіреність № 6664К від 14.12.2016р., № 3203Д від 16.12.2016р., №6804К від 21.12.2016р., № 3283Д від 05.01.2017р., № 3283Д від 05.01.2017р., № 6936К від 27.12.2016р., № 14Д від 12.01.2017р., № 90К від 11.01.2017р., № 227К від 18.01.2017р., № 54Д від 18.01.2017р., № 419К від 27.01.2017р., № 98Д від 31.01.2017р., № 208Д від 01.02.2017р., № 505 К від 31.01.2017р., № 576К від 03.02.2017р., № 233Д від 07.02.2017р., № 265Д від 15.02.2017р., № 777К від 15.02.2017р.

Покупець частково розрахувався за отриманий товар у сумі 43 815,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача за 01.03.2017р.

Отже, з урахуванням здійсненої позивачем часткової оплати вартості товару, заборгованість покупця перед постачальником в оплаті становила на момент звернення до суду 105 971,70 грн.

15.05.2017р. постачальник звернувся до покупця з претензією щодо сплати вказаної заборгованості у добровільному порядку. Проте, покупець відповіді на претензію не надав, заборгованість за отриманий товар не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Апелянт, заперечуючи проти позову, посилався на те, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні оформлені з порушенням встановленої законом процедури, оскільки у них відсутні посилання на реквізити довіреності, що унеможливлює визначення повноважень особи на отримання нею товарно-матеріальних цінностей. При цьому відповідач зазначав, що позивачем до матеріалів справи не надано довіреність на отримання ТМЦ за видатковою накладною № 0000000025 від 18.01.2017р.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з абз. 1 п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, зокрема, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

З огляду на викладене зазначені вище посилання відповідача не беруться до уваги колегією, оскільки за своїм призначенням довіреність не відповідає ознакам первинного документа, встановленим ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так як довіреність не підтверджує факт господарської операції, а є документом, що фіксує рішення уповноваженої особи підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства ТМЦ. При цьому слід зазначити, що до матеріалів справи додано довіреності, видані уповноваженим особам покупця на отримання товару, які містять відомості про уповноваження фізичних осіб одержати для підприємства позивача цінності за зазначеною у виданій довіреності накладною та зразки підпису осіб, що одержали довіреність.

Посилання ТОВ "ФРАМ КО" на неналежне оформлення видаткових накладних, у зв'язку з відсутністю у неї відтиску печатки підприємства покупця, інформації про посаду та повноваження, а також ПІБ відповідальної особи, що здійснила прийом ТМЦ, не приймаються до уваги апеляційним господарським судом та відхиляються з огляду на наступне.

Як зазначено у ч. 4 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р., підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар і строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011р. у справі № 9/252-10.

Поряд з цим вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 19.04.2016р. у справі № 21-4985а15.

Щодо відсутності на видаткових накладних печатки відповідача, то колегія суддів звертає увагу на п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, за змістом якого документ має бути підписаний особисто та може бути скріплений печаткою . Тож проставлення печатки покупця не визнається обов'язковим.

Крім того, відповідно до пункту 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998р. "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно пункту 65 вказаної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Таким чином, відтиск штампів підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).

Судом встановлено, що на всіх видаткових накладних в графі одержувача проставлено штемпель ТОВ "ФРАМ КО" з ідентифікаційним кодом відповідача.

Твердження скаржника, що у видаткових накладних відсутні посилання на договір поставки, не знаходять свого підтвердження, оскільки з накладних вбачається посилання на договір поставки в графі "Одержувач".

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що видаткові накладні, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Відсутність у видаткових накладних інформації щодо осіб, які отримували товар, не звільняє покупця від обов'язку оплатити отриманий ним і прийнятий товар, а надані позивачем видаткові накладні як підписані та скріплені печаткою (штампом) представниками обох сторін, є належним підтвердженням факту здійснення господарських операцій з поставки товару.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що матеріали справи не містять підтвердження надання відповідачем позивачу звітів про кількість та вартість проданого за звітний місяць товару, то у покупця виникає зобов'язання по оплаті видаткових накладних не пізніше 90 календарних днів з моменту відвантаження товару, як це передбачено пунктом п. 4.2 договору. При цьому дата відвантаження товару вказана у кожній накладній.

На підставі викладеного колегія судів дійшла висновку, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 105 971,70 грн., є обґрунтованими і тому позов підлягає задоволенню.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" на рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2017р. у справі №911/1597/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2017р. у справі №911/1597/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/1597/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді А.О. Мальченко

Л.Г. Смірнова