Постанова

від 20.07.2017 по справі 804/3516/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 р. Справа № 804/3516/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Торговий дім "СТАЛКЕР" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Торговий Дім СТАЛКЕР (далі - позивач, ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної Служби у Дніпропетровській області від 03.05.2017 року №0000011402 про застосування до ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР , ідентифікаційний код 38641107, суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 64 912,24 гривень.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства позивача, за результатами якої складено акт перевірки. Висновки акту перевірки стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Позивач вважає, що оскаржуване рішення винесено податковим органом необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що підлягали встановленню, у зв'язку з чим неправомірно підприємству позивача визначено податкове зобов'язання.

Позивачем зазначено, що ним не порушено строки розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки він вчасно звернувся до суду з позовом про стягнення з ВАТ ЗАВОД ЕТОН грошових коштів, а, отже, ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР не порушено термінів надходження валютної виручки по експортному контракту №19101 від 19.10.2015 року, укладеному з ВАТ ЗАВОД ЕТОН . Також зазначив, що нарахування пені на 1000 Євро здійснене відповідачем незаконно, оскільки позивачем на зазначену суму також було подано позов, однак суд не задовольнив позов в цій часині тому, що в процесі розгляду справи ВАТ ЗАВОД ЕТОН добровільно перерахував 1000 ЄВРО на рахунок ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР , внаслідок чого відсутні підстави для нарахування пені в цій частині.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що доводи платника податків, наведені у позові, не спростовують самого факту встановлення зазначеного порушення та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення. При цьому перевіркою підприємства позивача встановлено порушення термінів проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що стало підставою для нарахування пені.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2017 вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст. 128 КАС України.

Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.

ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР є юридичною особою, зареєстрованою Жовтоводським міським управлінням юстиції від 28.10.2013. Підприємство перебуває на податковому обліку в Кам'янській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 29.10.2013.

На підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.03.2017 №1800 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР та направлення від 31.03.2017 №7521, згідно п.п. 191.1.4 п. 191.1 ст.191, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), фахівцем відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Кам'янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 19.10.2015 №19101 за період з 19.10.2015 по 31.03.2017, укладеного з ВАТ "ЗАВОД ЭТОН" (Республіка Білорусь), про що складений акт від 14.04.2017 №3961/04-36-14/38641107.

Відповідно до акту перевірки, підприємство ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР уклало контракт від 19.10.2015 №19101 з ВАТ "ЗАВОД ЭТОН" Білорусія на експорт відливок, заготовки з чавуну, ливарної сталі з послідуючою механічною обробкою в асортименті згідно специфікацій на суму 80000,00 Євро. Оплата за експортований товар проводиться в Євро. Умови поставки FCA - м.Дніпропетровськ. Строк оплати згідно п.5.2 договору - протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару зі склада постачальника.

У періоді з 19.10.2015 по 31.03.2017 на виконання умов контракту на адресу ВАТ "ЗАВОД ЭТОН" (Білорусія) відвантажено частини клапанів для водопроводів з ливарного чавуну та фітинги литі для труб з ливарного чавуну марки СЧ-20 1947 кг загальною вартістю 4553,12 Євро (112180,08 грн.) (ВМД 110090000/2015/008819 від 04.12.15 з граничним терміном розрахунків 03.03.16).

За експортований товар ТОВ НВП „ТД „Сталкер" у періоді з 19.10.2015 по 31.03.2017 отримано валютну виручку від нерезидента у загальній сумі 1000,00 Євро (27846,68 грн.).

Таким чином, за результатами перевірки, станом на 31.03.2017 дебіторська заборгованість становить 3553,12 Євро, що відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства (рах.№362 Розрахунки з іноземними покупцями ).

В зв'язку з неотриманням валютної виручки від нерезидента ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР подано позовну заяву до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016, справа №904/6187/16, порушено справу про стягнення заборгованості з ВАТ "ЗАВОД ЭТОН" (Білорусія).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 частково задоволено позов та стягнуто заборгованість з ВАТ "ЗАВОД ЭТОН" (Білорусія) боргу в сумі 3553,12 Євро; в частині 1000 Євро провадження припинено.

Господарським судом Дніпропетровської області 03.01.2017, справа №904/6187/16 винесено наказ про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 про стягнення з ВАТ "ЗАВОД ЭТОН" (Білорусія) боргу в сумі 3553,12 Євро.

Валютна виручка у сумі 1000,00 Євро за експортований 04.12.2015 товар (ВМД 110090000/2015/008819 з граничним терміном розрахунків 03.03.2016) надійшла на поточні рахунки ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР 31.10.2016, тобто з порушенням законодавчо встановлених термінів.

За експортований товар на суму 3553,12 Євро ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР валютну виручку від нерезидента не отримано.

Висновки акту перевірки від 14.04.2017 №3961/04-36- 14/38641107 стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення 03.05.2017 року №0000011402 про застосування до ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 64 912, 24 гривень.

Позивач вважає висновки податкового органу помилковими, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України).

Підставою для проведення позапланової перевірки є відпрацювання інформації, отриманої від уповноваженого банку - повідомлення ДОР AT УкрСиббанк від 07.04.2016 №22-2/14114, щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України ТОВ НВП СТАЛКЕР .

Згідно ст.1 Закону України від 23.09.94 №185/94-ВР (із змінами та доповненнями) Про здійснення розрахунків в іноземній валюті виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

У зв'язку з набранням з 17 листопада 2012 року чинності Закону України від 6 листопада 2012 року №5480-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок (далі - Закон №5480) внесено зміни до Закону №185 відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону №185.

Згідно п.1 постанови Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 04.12.15 №863 та від 03.03.16 №140 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору від 19.10.2015 №1901 позивач ТОВ НВІІ ТД СТАЛКЕР виконав свої зобов'язання з постачання чергової партії товару, а саме заготовок з чавуну корпусу клапана універсальна DN32 - 100 шт., DN50 - 97 шт., DN25 - 100 шт., заготовок з чавуну Фланця DN32 - 82 шт., що підтверджується митною декларацією №ЕК 100 АА та товарно-транспортною накладною від 04.12.2015 року.

Згідно п.5.2 договору від 19.10.2015 №1901 граничний строк оплати товару - 03.01.2016, але згідно вимог ст.1 Закону України від 23.09.94 №185/94-ВР (із змінами та доповненнями) Про здійснення розрахунків в іноземній валюті - не пізніше 03.03.2016.

Позивач стверджує, що підставою для продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом є додаткова угода від 02.03.2016 року до договору купівлі-продажу №19101 від 10.10.2015, укладена між підприємством позивача та контрагентом ВАТ Завод ЕТОН , відповідно до якої сторони дійшли згоди про можливість відстрочки платежу на строк не пізніше 30.07.2016 року.

Суд критично ставиться до таких доводів позивача з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України ( частина четверта ст. 6 цього Закону).

Відповідно до ст. 2 Закону Про зовнішньоекономічну діяльність принцип верховенства закону, як принцип зовнішньоекономічної діяльності, полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Таким чином, із системного аналізу наведених норм слідує висновок, що законодавець, визнаючи за суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності свободу у визначенні цивільного зобовязання, включаючи, зокрема ціну товару в зобовязанні поставки, строки здійснення поставки та розрахунку за товар, встановлює контроль за виконанням зобовязання з метою недопущення невиправдано тривалого дисбалансу в активах резидентів, які експортували товар за межі митного кордону України на умовах відстрочення платежу. При цьому розмір валютної виручки, щодо надходження якої встановлений такий контроль, визначається зовнішньоекономічним контрактом. Виключення з цього можуть бути встановлені законами України.

Так, строки, зазначені у статті 2 Закону № 185/94-ВР, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Міністерством економіки України наказом від 18.01.2008 року №15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.02.2008 року за №115/14806, затверджено Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - Положення про порядок видачі висновків).

Зазначене Положення визначає порядок розгляду Мінекономрозвитку України документів, необхідних для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а також підстави для відмови у його видачі.

Згідно пункту 7 Порядку продовження строків розрахунків Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

Вказане свідчить про те, що до виключної компетенції Мінекономрозвитку належить право надавати висновок про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами або відмовити надати такий висновок за наявності визначених для цього законом підстав.

Позивачем не надано суду доказів звернення до Мінекономрозвитку для отримання висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

З огляду на зазначене, судом не приймаються до уваги доводи позивача, що додаткова угода від 02.03.2016 року до договору купівлі-продажу №19101 від 10.10.2015 є підставою для продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

Крім того, позивач не погоджується з розрахунком пені, наданим відповідачем, стверджуючи, що до періоду, протягом якого нараховано пеню в частині грошових коштів в розмірі 1000 євро, включено період з моменту порушення справи господарським судом, який, на думку позивача, нарахуванню пені не підлягає.

Судовим розглядом установлено, що у зв'язку з неотриманням валютної виручки від нерезидента ТОВ НВП ТД СТАЛКЕР подано позовну заяву до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 порушено справу №904/6187/16 про стягнення заборгованості з ВАТ "ЗАВОД ЭТОН" (Білорусія).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 справа №904/6187/16 частково задоволено позов та стягнуто заборгованість з ВАТ "ЗАВОД ЭТОН" (Білорусія) боргу в сумі 3553,12 Євро, а провадження у справі в частині стягнення 1000 Євро припинено, у зв'язку з добровільною сплатою 28.10.2016 відповідачем боргу в цій частині.

Господарським судом Дніпропетровської області 03.01.2017 по справі №904/6187/16 винесено наказ про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 про стягнення з ВАТ "ЗАВОД ЭТОН" (Білорусія) боргу в сумі 3553,12 Євро.

З огляду на зазначене, відповідачем нараховано пеню за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, виходячи з наступного розрахунку:

за грошові кошти в розмірі 3553,12 Євро виходячи з 145 днів прострочки: з 04.03.2016 (враховуючи, що останнім днем сплати коштів є 03.03.2016) по 26.07.2016 (провадження у справі №904/6187/16 порушено Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016);

за грошові кошти в розмірі 1000 Євро виходячи з 242 днів прострочки: з 04.03.2016 (враховуючи, що останнім днем сплати коштів є 03.03.2016) по 31.10.2016 (дата зарахування виручки).

Позивач не погоджується з розрахунком відповідача в частині нарахування пені за грошові кошти в розмірі 1000 Євро за період з 26.07.2016 по 31.10.2016, оскільки зазначена сума також була заявлена в рамках справи №904/6187/16, а тому зазначений період нарахуванню пені не підлягає.

Суд критично ставиться до таких тверджень платника податків з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово - промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Враховуючи зазначене, а також те, що провадження у справі №904/6187/16 в частині стягнення основного боргу у розмірі 1000 Євро припинено, то пеня за порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено, тобто з 04.03.2016 по 31.10.2016.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

В даному випадку суд враховує, що відповідачем досліджувалась додаткова угода від 02.03.2016 року до договору купівлі-продажу №19101 від 10.10.2015, укладена між підприємством позивача та контрагентом ВАТ Завод ЕТОН ; враховано звернення позивача до Господарського суду Дніпропетровської області.

Однак, суд приходить до висновку, що визначений відповідачем розмір пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідає фактичним обставинам справи, нормам спеціального законодавства; відповідач довів, що позивач порушив граничний строк завершення розрахунку за імпортною операцією та навів вірний розрахунок пені.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти адміністративного позову, правомірність свого рішення довів належним чином.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вказані розрахунки, суд доходить висновку, що підприємством позивача порушено строки розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за які відповідачем правомірно нараховано пеню у розмірі 64912,24 грн., а тому підстав для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення немає.

Керуючись ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Торговий Дім СТАЛКЕР до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2017 року №0000011402 - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона