Постанова

від 26.06.2018 по справі 804/3516/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"26" червня 2018 р. справа 804/6137/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:                                                   головуючий суддя Суховаров А.В.

                     судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

                              при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 (суддя Турлакова Н.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення           

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» 20.09.2016 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000831400 від 31.08.2016 про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 151767гр, штрафні санкції 75883гр50коп, а всього 227650гр50коп.

          Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що були відсутні приводи для призначення перевірки. Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту виїзної перевірки, однак насправді на підприємство ревізор-інспектор не з'являвся, документи не досліджував. Висновок про відсутність господарських операцій з контрагентом ТОВ «Флеш сток» зроблений без достатніх підстав (ас4).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 позов задоволений частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0000831400 від 31.08.2016 в частині штрафних санкцій в розмірі 37941гр75коп. В решті позовних вимог відмовлено.

          Суд першої інстанції погодився з доводами податкової інспекції, що у взаємовідносинах з ТОВ «Флеш сток», з яким позивачем був укладений договір від 18.11.2015 на виконання робіт із зачищення резервуарів, не надані дозволи на виконання робіт, довідки про проведені контрольні аналізи повітря в резервуарах, журнал обліку аналізів концентрації парів вуглеводородів, журнал перепусток.

Зачищення резервуарів не є видом діяльності ТОВ «Флеш сток».

Згідно розрахунку доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, та утриманого податку за формою 1-ДФ, в IV кварталі 2015 року, у ТОВ «Флеш сток» за трудовим договором працювала 1 особа, за цивільним договором – 0 осіб.

Водночас суд вказав на порушення статті 123 Податкового Кодексу України при обрахунку штрафних санкцій (ас122).

          В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» просить скасувати постанову в частині відмови в позові та повністю задовольнити позовні вимоги. Доводами апеляційної скарги є:

- суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам, що ревізором-інспектором безпосередньо не досліджувались первинні документи, що самого факту документальної позапланової виїзної перевірки не відбулось;

- необгрунтовано відхилено клопотання про виклик в якості свідка ревізора-інспектора, яка склала акт перевірки;

- окружний суд вказує про ненадання дозволів на виконання робіт, довідок про проведені контрольні аналізи повітря в резервуарах, журналу обліку аналізів концентрації парів вуглеводородів, журналу перепусток. Однак перелічені документи не надані тільки з причини, що працівники податкової інспекції не виходили на перевірку;

- окружний суд не взяв до уваги документи, які підтверджують рух активів та зміну майнового стану ТОВ «Всесвіт» та ТОВ «Флеш сток» внаслідок виконання укладеного договору (ас135).

          Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №423/04-67-14-00/31313654 від 11.08.2016 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Всесвіт» з питань взаємовідносин з ТОВ «Флеш сток» в грудні 2015 року, проведеної ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська, не підтверджено перебування працівників і транспорту ТОВ «Флеш сток» на об'єкті виконання робіт. Відсутність придбання послуг у контрагентів, кваліфікованого персоналу, основних засобів, значна відстань до об'єкту виконання робіт ставить під сумнів реальність господарських операцій. ТОВ «Флеш сток» не подавалась декларація з податку на прибуток за 2015 рік (ас7).

ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0000831400 від 31.08.2016 про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 151767гр, штрафні санкції 75883гр50коп, а всього 227650гр50коп (ас21).

Доводи позовної заяви та апеляційної скарги про відсутність приводів для призначення перевірки; що ревізор-інспектор на підприємство не з'являвся, документи не досліджував; необгрунтоване відхилення клопотання про виклик в якості свідка ревізора-інспектора, яка склала акт перевірки є безпідставними.

Перевірка проведена за наказом начальника ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська №347 від 28.07.2016, прийнятого з додержанням вимог пункту 78.1.4 статті 78 Податкового Кодексу України (ас6).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Всесвіт» до ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська про скасування наказу №347 від 28.07.2016. В постанові зокрема зазначено, що копія наказу та направлення на перевірку були вручені головному бухгалтеру підприємства. Ревізор-інспектор податкової інспекції була фактично допущена до перевірки (ас110). Дана постанова сторонами не оскаржена та набрала законної сили.

Водночас суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність господарських операцій між ТОВ «Всесвіт» та ТОВ «Флеш сток».

          Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

          Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, в тому числі при їх ввезенні на митну територію України (в тому числі в зв'язку з придбанням або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

          Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), в тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

          Між ТОВ «Всесвіт» та ТОВ «Флеш сток» укладений договір №181115 від 18.11.2015 на виконання робіт із зачищення резервуарів та очисних споруд в с.Дороге Дніпропетровського району. Згідно кошторису вартості робіт; актів готовності резервуарів до зачисних робіт №1 від 19.11.2015, №2 від 19.11.2015, №3 від 23.11.2015, №6 від 25.11.2015, №8 від 30.11.2015, №10 від 02.12.2015, №16 від 11.12.2015; довідок аналізу повітря в резервуарах №1000/2-1 від 19.11.2015, №1000/5-1 від 25.11.2015, №1000/3-1 від 30.11.2015; акту надання послуг №14 від 15.12.2015; рахунку на оплату №151215 від 15.12.2015; оборото-сальдової відомості по рахунку « 6852» за грудень 2015 року; податкової накладної №431 від 15.12.2015 на суму 910' 599гр98коп (ас35-38), - ТОВ «Флеш сток» виконані роботи із підготовка і зачистки резервуарів, підготовки і зачистки очисних споруд, заміни фільтрів в очисних спорудах, заміни фільтрів в насосній, заміні фільтрів на наливних пристроях. Згідно платіжного доручення №516 від 25.12.2015 позивач частково розрахувався за виконані роботи та перерахував виконавцю 115268гр50коп (ас24-39,162-165).

          Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з

пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

          Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна №431 від 15.12.2015 оформлена відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України.

Згідно реєстраційних документів, одним з видів діяльності ТОВ «Всесвіт» є оптова торгівля паливом (ас53). У власності позивача перебуває склад нафтопродуктів в с.Дороге Дніпропетровського району (ас49-52). ТОВ «Флеш сток» виконувало роботи із зачищення резервуарів та очисних споруд, які розташовані саме на цьому складі. Тобто виконувались роботи, пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Всесвіт».

          Відповідно до пункту 201.4 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається в двох примірниках в день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. В разі складання податкової накладної в паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

          Відповідно до пункту 201.10 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів вважає що реальність виконання робіт із зачищення резервуарів та очисних споруд в с.Дороге Дніпропетровського району, які належать ТОВ «Всесвіт», підтверджена платіжним дорученням, податковою накладною, актами виконаних робіт, розрахунково-кошторисною документацією, регістрами бухгалтерського обліку. Тобто мало місце дійсне проведення господарських операцій та зміна в майнових активах їх учасників.

Доводи окружного суду про ненадання дозволів на виконання робіт, довідок про проведені контрольні аналізи повітря в резервуарах, журналу обліку аналізів концентрації парів вуглеводородів, журналу перепусток, - спростовані позивачем при апеляційному перегляді справи.

Висновок окружного суду, що зачищення резервуарів не є видом діяльності ТОВ «Флеш сток» не відповідає дійсності. Згідно реєстраційних документів, одними з видів діяльності ТОВ «Флеш сток» є будівельно-монтажні роботи.

Доводи податкової інспекції про неможливість виконати договірні зобов'язання є лише припущеннями, які непідтверджені належними доказами. Зокрема в самому акті перевірки вказано, що згідно автоматизованої інформаційної системи «Перегляд податкових накладних», ТОВ «Флеш сток» протягом грудня 2015 року здійснило значну кількість господарських операцій.

На переконання колегії суддів, окремі дефекти первинних бухгалтерських документів, на які звертає увагу відповідач, в сукупності з іншими належним чином оформленими перинними документами, не спростовують реальність проведених господарських операцій.

Відповідно до положень статті 200 Податкового Кодексу України, ТОВ «Всесвіт» отримало право на одержання бюджетного відшкодування та правомірно зазначило про це в деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

          Відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України, реєстрація осіб як платників податку здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.          

          Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

          Перелічені в акті перевірки юридичні особи перебувають в Єдиному державному реєстрі, мають свідоцтва платників податків.

          Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

          Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи в зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

          Суб'єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ТОВ «Всесвіт» при отриманні виконаних робіт. Позивач не має відношення до діяльності інших суб'єктів, ніяк не може впливати на оформлення ними документів, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 та прийняти нову постанову.

          Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» задовольнити.

          Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000831400 від 31.08.2016 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 151767гр, штрафні санкції 75883гр50коп, а всього 227650гр50коп, прийняте Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Дніпропетровська.

Постанова набирає законної сили з 26.06.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 26.06.2018.

          Повну постанову складено 17.07.2018.

Головуючий:                                                            А.В. Суховаров

          Суддя:                                                            Т.І. Ясенова

          Суддя:                                                            О.В. Головко