Постанова

від 15.09.2017 по справі 816/1108/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1108/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови від 30 червня 2017 року № 8901/6-17 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,5 га із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,5 га з кадастровим номером 5324281300:00:003:0061 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів у власність ( з урахуванням заяви про зміну, уточнення позовних вимог від 08 вересня 2017 року).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у затвердженні проекту землеустрою, викладена у листі від 30 червня 2017 року №8901/6-17, не ґрунтується на вимогах законодавства. Вказувала, що зауваження, на які наявні посилання у листі відповідача, усунуто, про що свідчить висновок державної експертизи землевпорядної документації, який містить штамп Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ЗАУВАЖЕННЯ ВРАХОВАНІ .

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У письмових запереченнях, що надійшли до суду 23 серпня 2017 року, представник відповідача зазначав, що Головним управлінням листом від 30 червня 2017 року № 8901/6-17 повідомлено позивача про те, що у представленому на розгляд та затвердження проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки не в повній мірі враховані зауваження, зазначені в листах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 березня 2017 року №2591/6-17, від 20 квітня 2017 року № 4490/6-17. Також відповідач зауважував, що жодним листом Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не відмовило у затвердженні проекту землеустрою, а пропонувало звернутися до розробника землевпорядної документації для приведення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідність вимог чинного законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Відносно вимоги про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,5 га з кадастровим номером 5324281300:00:003:0061 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів у власність, то відповідач вказував на те, що вказана вище вимога не підлягає задоволенню, оскільки дане повноваження є дискреційним та виключною компетенцією уповноваженого органу /а.с. 90-93/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 10 грудня 2014 року № 5469-СГ надано дозвіл громадянці ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,50 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства розташованої в адміністративних межах Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області /а.с. 17/.

01 березня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Калениківської сільської ради Решетилівського району з кадастровим номером 5324281300:00:003:0061 та передати вказану земельну ділянку площею 1,50 га у власність. /а.с.94/. До клопотання позивачем додано проект землеустрою, витяг з ДЗК.

За результатами розгляду вказаного клопотання Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області надіслано позивачу лист від 14 березня 2017 року №2591/6-17 /а.с.95/, в якому зазначено, що для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно надати на розгляд проект землеустрою, що відповідає вимогам статті 50 Закону України Про землеустрій , погоджений у відповідності вимог статті 186 1 Земельного кодексу України та з усуненими зауваженнями, зазначеними в пункті 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 25 липня 2016 року, №851, проведеної в Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області. Також у листі вказано, що в представленому на розгляд та затвердження проекті землеустрою та витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22 лютого 2017 року НВ-5305378102017 мають місце розбіжності щодо суміжних власників (землекористувачів) (див. стор. 21,50,58, кадастровий план, акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання, висновок відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області від 16.03.2016 31-1623-0.4-428/2-16 про погодження проекту землеустрою, витяг). Враховуючи наведене, відповідач пропонував звернутися до розробника землевпорядної документації для приведення представлених документів у відповідність вимог законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою, після чого подати клопотання та землевпорядну документацію на повторний розгляд.

06 квітня 2017 року позивач повторно подала до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області клопотання про затвердження проекту землеустрою. Відносно недоліків, зазначених у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №2591/6-14 від 14.03.2017 року, ОСОБА_3 наголошувала, що всі порушення усунуто, підтвердженням чого є висновок Державної експертизи землевпорядної документації від 25.07.2016 року №851, із відміткою ЗАУВАЖЕННЯ ВРАХОВАНІ /с. 96/

За результатами розгляду заявленого клопотання позивач отримала відповідь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20 квітня 2017 року № 4490/6-17, в якій відповідачем повідомлено, що зауваження, зазначені у попередньому листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 березня 2017 року №2591/6-17, не враховані. Також відповідач пропонував звернутися до розробника землевпорядної документації для приведення представлених документів у відповідність вимог законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою./ а.с.97/

14 червня 2017 року позивач втретє звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області із кадастровим номером 5324281300:00:003:0061 та передання її у власність (вх. № Т-13530/0/5-17) /а.с. 98/. До клопотання додано проект землеустрою та витяг з ДЗК.

За результатами розгляду клопотання відповідачем надіслано позивачу лист від 30 червня 2017 року № 8901/6-17, яким повідомлено, що в представленому на розгляд та затвердження проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки не в повній мірі враховані зауваження, зазначені в листах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 березня 2017 року №2591/6-17, від 20 квітня 2017 року № 4490/6-17, а також запропоновано звернутися до розробника землевпорядної документації для приведення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідність вимог чинного законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм та правил при здійсненні землеустрою./а.с. 99/

Позивач не погодився із відмовою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у затвердженні проекту землеустрою від 30.06.2017 за вих. № 8901/6-17, та оскаржив її до суду.

У відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку рішенню Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, викладеному у листі від 30 червня 2017 року №8901/6-17, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту ґ) частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документації із землеустрою.

За приписами частини 2 статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Абзацом 2 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно із частиною 8 статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Так, частиною 1 статті 186 1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В силу положень частин 4, 5 статті 186 1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

За змістом частини 6 статті 186 1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

За змістом частин 10, 11 статті 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Аналіз наведених положень Земельного кодексу України та Закону України "Про землеустрій" свідчить, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають погодженню у порядку статті 186 1 Земельного кодексу України , після чого відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов'язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. При цьому статтею 118 Земельного Кодексу України не передбачено підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Як встановлено судом, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 від 14 червня 2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,50 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області з кадастровим номером 5324281300:00:003:0061, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області надіслано позивачу лист від 30 червня 2017 року №8901/6-17.

Із змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 30 червня 2017 року №8901/6-17 суд вбачає, що проект землеустрою, наданий позивачем, не був затверджений з огляду на те, що в проекті не в повній мірі враховані зауваження, зазначені в листах Головного управління Держгеокадастру від 14 березня 2017 року №2591/6-17, від 20 квітня 2017 року №4490/6-17.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному листі відповідачем взагалі не конкретизовано, які саме зауваження до проекту землеустрою, зазначені у попередніх листах від 14 березня 2017 року №2591/6-17, від 20 квітня 2017 року №4490/6-17, не були в повній мірі враховані ОСОБА_3 під час подання втретє проекту землеустрою на затвердження.

Згідно із поясненнями представника відповідача у судовому засіданні, а також долученими до справи його письмовими поясненнями /а.с. 113 - 114/, у листі від 30.06.2017 №8901/6-17 йшлося про зауваження, які стосувалися розбіжності щодо суміжних власників (землекористувачів) в представленому на затвердження та розгляд проекті землеустрою та витязі з Державного земельного кадастру від 22 лютого 2017 року НВ-5305378102017.

Надаючи правову оцінку доводам представника відповідача, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3, розроблений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат № 012093 від 12.02.2014), поданий позивачем на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області разом із клопотанням від 14.06.2017 (надалі - проект землеустрою), містить висновок Відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі у Полтавській області від 16.03.2016 № 31-1623-0.4-428/2-16 про погодження проекту /а.с. 66 - 67/, який в силу положень статті 186 1 Земельного кодексу України свідчить про відповідність проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Крім того, зазначений проект землеустрою включає висновок державної експертизи землевпорядної документації від 25 липня 2016 року № 851, затверджений в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_5, із відміткою ЗАУВАЖЕННЯ ВРАХОВАНІ /а.с. 68 - 69/.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації від 17.06.2004 № 1808-IV при проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Згідно з положеннями частини третьої статті 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Частиною 6 статті 35 зазначеного Закону передбачено, що у разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.

За змістом частини 8 статті 35 вказаного Закону висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи .

Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 25 липня 2016 року №851 щодо проекту землеустрою, складеного ФОП ОСОБА_4, за підсумковою оцінкою результатів був повернутий на доопрацювання згідно зауважень, вказаних в п. 10, однак в подальшому був затверджений Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області із проставлянням відмітки ЗАУВАЖЕННЯ ВРАХОВАНІ .

Представником відповідача у судовому засіданні підтверджено, що проект дійсно подавався після доопрацювання до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, після чого висновок державної експертизи землевпорядної документації від 25 липня 2016 року №851 був затверджений із відповідною відміткою про усунення зауважень.

З огляду на викладене, зазначений висновок державної експертизи землевпорядної документації від 25 липня 2016 року №851 також є підтвердженням відповідності проекту вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, та в силу вимог статті статті 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації є обов'язковим для врахування при прийнятті відповідного рішення щодо проектної документації.

Також суд звертає увагу на те, що на підставі проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер № 5324281300:00:003:0061, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.02.2017 № НВ-5305378102017 /а.с. 70 -71/, який надавався позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області разом із проектом землеустрою.

Відповідно до частин четвертої - шостої статті 24 Закону України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011 № 3613-VI (в редакції на дату реєстрації земельної ділянки) для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства ; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Частиною восьмою статті 24 Закону України Про державний земельний кадастр передбачено, що на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Суд зазначає, що за змістом частини 1 статті 34 Закону України Про державний земельний кадастр на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

При цьому в силу приписів частини 4 статті 34 Закону України Про державний земельний кадастр у разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає ОСОБА_4 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості .

Аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі проекту землеустрою, розробленого на замовлення позивача, підтверджує відповідність проекту вимогам законодавства, відсутність в межах земельної ділянки, яку зареєстровано, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому позивачу надано витяг з Державного земельного кадастру, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить відомості щодо суміжних землевласників. Невідповідність суміжних землевласників, зазначених у такому кадастровому плані, вказаним у проектній документації землевласникам, не свідчить про порушення вимог законодавства при розробці проекту землеустрою, натомість може свідчити про зміну відомостей про суміжних землевласників за період з часу виготовлення проектної документації до дати реєстрації земельної ділянки.

Суд зауважує, що відповідачем в ході розгляду справи не доведено, що відомості про суміжних землевласників у проектній документації позивача не відповідали дійсності на час виготовлення такої проектної документації.

Натомість суд бере до уваги, що позивач зверталася до Відділу у Решетилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 12 вересня 2017 року, за результатами розгляду якої державним кадастровим реєстратором Відділу прийнято рішення № РВ-5300620492017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 12 вересня 2017 року з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України Про Державний земельний кадастр і Порядком ведення Державного земельного кадастру ( XSD Схема Наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою 5324281300:00:003:0061 Площа співпадає на 100% (Повне співпадіння) /а.с.122 - 125/.

Таким чином доводи відповідача про те, що проект землеустрою позивача не відповідає вимогам законодавства, оскільки містить розбіжності щодо суміжних власників (землекористувачів) у проекті землеустрою та витязі з Державного земельного кадастру від 22 лютого 2017 року НВ-5305378102017, не ґрунтуються на вимогах законодавства. Крім того, із листа від 30 червня 2017 року № 8901/6-17 взагалі неможливо встановити, що проект землеустрою не затверджено Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області саме з цих підстав.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 30 червня 2017 року № 8901/6-17, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 від 14 червня 2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою або залишення без розгляду такого проекту, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо винесення наказів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок у користування є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_6 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_6 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Однак, з метою повного та належного захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 14 червня 2017 року (вх. № Т-13530/0/5-17) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області із кадастровим номером 5324281300:00:003:0061 та передання її у власність.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 30 червня 2017 року № 8901/6-17, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 від 14 червня 2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області із кадастровим номером 5324281300:00:003:0061 та передання її у власність.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 14 червня 2017 року (вх. № Т-13530/0/5-17) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області із кадастровим номером 5324281300:00:003:0061 та передання її у власність.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн (шістсот сорок гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 20 вересня 2017 року.

Суддя М.В. Довгопол