Постанова

від 01.04.2014 по справі 814/2970/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2970/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря - Ярмолки І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дім Водний Світ до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

03.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Водний Світ" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 234 077,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 160 232,00 грн., та № НОМЕР_2 від 15.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 012 694,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові санкції) на суму 146 680,00 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Водний Світ" задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 26.12.2013 року державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області посилалась на те, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що в перевіряємий період товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дім Водний Світ було віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суми коштів по операціям з ПП Торгівельна компанія БРІК-Р , ПП ПТК Бравія-Р , ТОВ Транскабріо-С , ТОВ Грандпром-К , ТОВ Укроптовар , ТОВ НВП Юнітеп ЛТД , ТОВ Алєгор , ТОВ Фенсі Тойз , здійснення яких не підтверджено первинними документами та не доведено їх пов'язаність із власною господарською діяльністю.

Податковий орган зазначив, що ТОВ НВП Юнітеп ЛТД , ТОВ Алєгор , ТОВ Фенсі Тойз не мали фактичної можливості здійснювати постачання товарів за відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що, на думку апелянта, свідчить про те, що зазначені контрагенти мали на меті лише одержання неправомірної вигоди.

У зв'язку із зазначеним ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області зазначає, що податкові повідомлення-рішення були прийняті обґрунтовано, а тому скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дім Водний Світ .

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.12.2012 року по 15.01.2013 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ Торгівельний Дім Водний Світ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 29.01.2014 року № 282/22-200/36881052, на підставі якого державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 234 077 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 160 232 грн., та № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 012 694 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові санкції) на суму 146 680 грн.

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлені порушення позивачем вимог Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , Закону України Про податок на додану вартість та Податкового кодексу України, що виразилось у заниженні податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Так, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС посилалась на те, що протягом перевіряємого періоду товариство відносило до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат по операціям з ПП Торгівельна компанія Брік-Р ,ТОВ НВП Юнітеп ЛТД , ТОВ Алєгор , ТОВ Фенсі Тойз , ТОВ Транскабріо-С , ТОВ Грандпром-К , ТОВ Укропттовар , по яким неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, а також не доведено факт використання вказаних послуг в господарській діяльності підприємства.

Також в акті перевірки зазначено про те, що в ході проведеної перевірки встановлено відсутність у контрагентів позивача реальних можливостей надання товариству послуг, здійснення господарської діяльності, у зв'язку з відсутність основних засобів, технічних можливостей.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Торгівельний Дім Водний Світ , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при віднесенні витрат до складу валових, а також при формуванні податкового кредиту позивач діяв правомірно та у відповідно до вимог діючого законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ Торгівельний Дім Водний Світ , зважаючи на наступне:

П. 5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

В свою чергу, п.138.2 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.139.1.9 ПК України витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, у відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

В свою чергу, юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму валових витрат та об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів (надання послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що позивач у перевіряємий період задекларував валові витрати та податковий кредит по операціям з ПП Торгівельна компанія Брік-Р , ПП Грандпром-К , ТОВ Транскабріо-С , ТОВ Укропттовар , які повинні були надавати клінінгові послуги.

Так, ТОВ ТД Водний Світ було укладено з ПП Торгівельна компанія Брік-Р договори надання клінінгових послуг №7 від 01.07.2010 року від 01.07.2010 р. (термін дії з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р.), № б/н від 01.02.2011 р. (термін дії - з 01.02.2011 р. по 31.12.2011 р.).

01.04.2011 року ТОВ ТД Водний Світ уклало договір про надання клінінгових послуг з ТОВ Транскабріо-С (термін дії - до 31.12.2011 року).

01.10.2011 року ТОВ ТД Водний Світ уклало договір про надання клінінгових послуг з ПП Грандпром-К (термін дії - до 31.03.2012 року).

02.01.2012 року ТОВ ТД Водний Світ уклало договір про надання клінінгових послуг з ПП Грандпром-К (термін дії - до 30.06.2012 року).

Також ТОВ ТД Водний Світ було укладено договір на надання клінінгових полуг з ТОВ Укропттовар № 4-04 від 30.03.2012 року (термін дії до 31.12.2012 року)

Згідно вказаних договорів Замовник ТОВ ТД Водний Світ доручає, а виконавці - ПП Торгівельна компанія Брік-Р , ПП Грандпром-К , ТОВ Транскабріо-С , ТОВ Укропттовар зобов'язуються організувати виконання комплексу робіт з прибирання приміщень Замовника, розташованих за адресами: вул. Фрунзе, 15/1, вул. Комсомольська, 11/11.

Перелік, об'єм, строки та вартість робіт наведені у додатках до вказаних договорів, які є невід'ємною частиною цих договорів.

У підтвердження виконання вказаних договорів позивачем були надані копії укладених договорів, додатки до вказаних договорів, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Як вже зазначалось, підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які мітять всю необхідну інформацію щодо такої операції.

Слід зазначити, що для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дослідивши надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з ПП Торгівельна компанія Брік-Р , ПП Грандпром-К , ТОВ Транскабріо-С , ТОВ Укропттовар , суд апеляційної інстанції встановив, що вони не підтверджують реального виконання господарських операцій вказаним контрагентом позивача по укладеним договорам, оскільки складені неналежним чином, не містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та не дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Так, в актах здачі-прийняття робіт, які надані позивачем у підтвердження надання клінінгових послуг вказано лише загальну назву робіт та загальну вартість таких робіт. При цьому, у вказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутня інформація стосовно дати та місця надання послуг, які конкретно роботи виконувались, у якому обсязі. Зміст цих документів не розкриває відомостей, які саме послуги, та в яких обсягах були надані.

Вказана інформація є важливою для встановлення факту дійсного виконання робіт контрагентами позивача.

У даному випадку надані документи не дають можливості встановити фактичність виконання вказаних в них робіт.

Слід звернути увагу на те, що з наданих позивачем документів слідує, що у один і той самий період виконання робіт з прибирання приміщень позивача за адресами: вул. Фрунзе, 15/1, вул. Комсомольська, 11/11 здійснювали одночасно декілька контрагентів, зокрема: у період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року прибирання одних і тих самих приміщень у один і той самий час (згідно графіку, узгодженому у договорах) здійснювали ПП Торгівельна компанія Брік-Р та ТОВ Транскабріо-С , а з жовтня 2011 року ще й ПП Грандпром-К . Така ж ситуація і у період з 01.03.2012 року до 30.06.2012 року, коли надання клінінгових послуг здійснювалось одночасно ПП Грандпром-К та ТОВ Укропттовар .

Позивачем не обґрунтовано необхідність виконання одних і тих самих робіт у один і той самий час декількома контрагентами.

Також позивачем були надані листи ПП Торгівельна компанія Брік-Р , ТОВ Транскабріо-С , ПП Грандпром-К , ТОВ Укропттовар про надання дозволу на залучення сторонніх організацій та фізичних осіб для належного виконання робіт за укладеними договорами.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження виконання робіт іншими суб'єктами господарювання надано не було.

В акті перевірки податковий орган зазначив про відсутність у ТОВ Транскабріо-С , ПП Грандпром-К , ТОВ Укропттовар власних основних засобів, трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання обумовлених договорами робіт.

В свою чергу, залучення до виконання таких робіт інших суб'єктів, які мають необхідні матеріальні та трудові ресурси не доведено належними доказами.

Наданий журнал реєстрації працівників, відповідно до якого працівники ТОВ Транскабріо-С , ПП Грандпром-К , ТОВ Укропттовар реєструвались у ньому під час виконання робіт не є належним доказом фактичного виконання господарських операцій з огляду на неможливість ідентифікації осіб зазначених у вказаному журналі, а також відсутність документів, які б підтверджували їх взаємозв'язок з розглядуваними контрагентами.

Крім того, слід зазначити, що позивач посилався на залучення до виконання робіт третіх осіб, тоді як у вказаному журналі навпроти прізвищ осіб значаться підприємства ТОВ Транскабріо-С , ПП Грандпром-К , ТОВ Укропттовар .

З огляду на викладене, реальне виконання контрагентами позивача робіт з надання клінінгових послуг не доведено.

На вимогу колегії суддів позивачем також не було надано ще будь-яких первинних документів, які б свідчили про фактичність виконання розглядуваних господарських операцій

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що реальність виконання взятих ПП Торгівельна компанія Брік-Р , ТОВ Транскабріо-С , ПП Грандпром-К , ТОВ Укропттовар зобов'язань за укладеними договорами не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які б у повній мірі відображати зміст господарських операцій та їхні вартісні показники, а тому у позивача були відсутні підстави відображення наслідків цих господарських операцій в податковому обліку.

Що стосується взаємовідносин ТОВ ТД Водний Світ з ТОВ НВП Юнітеп ЛТД , ТОВ Алєгор , ТОВ Фенсі Тойз , слід зазначити наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2010 року ТОВ ТД Водний Світ було укладено договір постачання з ТОВ Алєгор , за умовами якого постачальник (ТОВ Алєгор ) зобов'язувався поставляти і передавати у власність покупцю товар за умовами вказаного договору. При цьому, визначено, що товаром за даним договором є перелік товару, вказаний у підписаній обома сторонами Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

У Специфікації зазначаються перелік товару, ціни на них, штрих-код товару, штрих-код упаковки, кількість товару в упаковці.

Товар за даним договором постачається товарними партіями, розмір яких визначається у кожному конкретному випадку відповідно до заявки, поданої в порядку ст. 3 даного договору.

15.02.2010 року ТОВ ТД Водний Світ було укладено договір постачання з ТОВ НВП Юнітеп ЛТД № 60/10 ХП.

01.03.2010 року ТОВ ТД Водний Світ було укладено договір постачання з ТОВ Фенсі Тойз .

Умови вказаних договорів аналогічні умовам договору, укладеному ТОВ ТД Водний Світ з ТОВ Алєгор .

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ НВП Юнітеп ЛТД постачало позивачу туалетний папір, ТОВ Алєгор - торти ТМ Рошен , та ТОВ Фенсі-Тойз - іграшки. У підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав видаткові накладні та податкові накладні. По взаємовідносинам з ТОВ Алєгор позивач також надав журнал проводок.

В свою чергу Специфікації, які є обов'язковими та невід'ємними частинами укладених договорів надані не були, як і письмові заявки на товар.

Також позивачем не були надані копії вантажних та супровідних документів, які б підтверджували фактичне постачання товарів.

На думку суду першої інстанції, рух придбання та продажу зазначених товарів встановлений при проведенні перевірки застосування РРО при продажу товарів, а саме з контрольних стрічок ЕККА, що підтверджує реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними підприємствами.

Однак, колегія суддів вважає, що вказані документи - контрольні стрічки, чеки РРО підтверджують здійснення продажу таких товарів позивачем, однак, не підтверджують факту постачання вказаних товарів саме розглядуваними контрагентами.

Таким чином, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами реальне здійснення господарських операцій з постачання товарів.

01.01.2011 року ТОВ ТД Водний Світ уклало з ПП ПТК Бравія-Р договір про надання рекламних послуг № б/н, предметом якого є зобов`язання організовувати виконання послуг по виробництву, розміщенню та розповсюдженню рекламної продукції (дія договору з 01.01.2011 р. по 31.06.2011 р.).

У підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано податкові накладні, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), зразки рекламної продукції.

В акті здачі-прийняття робіт вказано лише загальну назву робіт - надання рекламних послуг та загальну вартість таких робіт. Зміст цього документу не розкриває відомостей, які саме послуги, та в яких обсягах були надані.

Будь-яких інших документів, які б підтверджували виконання вказаних робіт саме ПП ПТК Бравія-Р надано не було. З наданих зразків рекламної продукції не можливо встановити, що її виконавцем є саме вказаний контрагент.

Резюмуючи все вищевикладене, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи належним чином не підтверджують фактичність проведених господарських операцій між позивачем та зазначеними в акті перевірки контрагентами.

Податковим органом наведено переконливі доводи стосовно того, що відомості, які містяться у цих документах є неповними, складені не у відповідності до вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і не містять у собі відомостей щодо змісту та обсягу проведених операцій, які б узгоджувались між собою.

Отже, фактичні обставини справи засвідчують, що позивачем було сформовано податковий кредит по операціям з ПП Торгівельна компанія Брік-Р ,ТОВ НВП Юнітеп ЛТД , ТОВ Алєгор , ТОВ Фенсі Тойз , ТОВ Транскабріо-С , ТОВ Грандпром-К , ТОВ Укропттовар , ПП ПТК Бравія-Р з порушенням вимог податкового законодавства, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення є, на думку суду апеляційної інстанції, правомірним та обґрунтованим, і скасуванню не підлягає.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дім Водний Світ .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв