Ухвала

від 22.09.2017 по справі 163/2195/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2195/17 Провадження №11-сс/773/426/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника володільця майна ТОВ «МКР ОЙЛ» ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника володільця майна ТОВ «МКР ОЙЛ» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 вересня 2017 року про часткове задоволення клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42017031110000054 від 10 липня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 , у зв`язку з проведенням досудового розслідування кримінального провадження №42017031110000054, у якому встановлено, що на території Шацького та Любомльського районів діє ряд незаконних автозаправних станцій, що належать суб`єктам господарювання, які, внісши недостовірні відомості до офіційних документів, зокрема щодо: цільового призначення земельних ділянок, наявності дозволів на здійснення певних видів господарської діяльності, використання найманої праці, походження та наявності товару, проводять вищевказану господарську діяльність. Функціонування автозаправних станцій з такими порушеннями встановлено й на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві оренди використовує ФОП ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Любомльського районного суду з клопотанням про накладення арешту на майно.

На підставі ухвали слідчого судді Любомльського районного суду від 31 серпня 2017 року, слідчим 06 вересня 2017 року проведено огляд вказаних земельних ділянок та розміщених на них приміщень, в ході якого:

- в приміщенні СТО в кімнаті операторської було виявлено та вилучено: ноутбук "АCER PEW 72", серійний номер LXR4G0C0280426BOAC1601, на дисплеї якого було відкрито програму «ДИЗЕЛЬ МЕНЕДЖЕР», де відображались дані заправок з колонки для заправки транспортних засобів; зарядний пристрій до нього;3 аркуші паперу, де зазначено дані про проведення заправок; зошит в твердій обкладинці, де зазначено дані про проведення заправок; примірник договору суборенди земельної ділянки № 01/04/16 від 01.04.2016 року, укладений між ФОП ОСОБА_9 та ТОВ «ОРЛЕЯ-ОЙЛ» в особі директора ОСОБА_10 ; примірник договору № 0107 від 01.07.2017 року про розміщення транспортних засобів та іншого майна, укладений між ТОВ «МКР ОЙЛ» та ФОП ОСОБА_9 ; світлокопії документів ТОВ «МКР ОЙЛ» на 26 аркушах;

- на самій території виявлено та вилучено дві автозаправні колонки, а саме: колонку топливороздаточну АЗТ «Славутич» заводський номер 0908, типу NOVA 1 КЕД 100-0,25-1-А-1-01Ві, зеленого кольору з червоною смужкою; автозаправну колонку з маркувальним записом «PRIME» первая транспортная компания, білого кольору.

Вилучені речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, які зберігаються в Любомльському ВП, окрім автозаправних колонок, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , згідно розписки.

Слідчий вважає, що вилучені речі є засобами чи знаряддями вчиненого кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, тому відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, та підлягають арештуіз забороною розпоряджання та використання, що є необхіднимзаходом забезпечення кримінального провадження, який надасть змогу об`єктивно встановити важливі обставини провадження, провести судові експертизи, запобігти можливості приховування майна, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а в іншому ж випадку, всі перераховані вище речі, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, об`єктами та доказами злочину, підлягатимуть поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних слідчих (розшукових) дій і досліджень.

З наведених мотивів слідчий просив накласти арешт на вилучене майно із забороною його використання та розпорядження.

Ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 09 вересня 2017 року клопотання задоволено частково, накладено арешт на тимчасово вилучене у кримінальному провадженні №42017031110000054 майно, а саме: ноутбук «АCER PEW 72» серійний номер LXR4G0C0280426BOAC1601, зарядний пристрій до нього, 3 аркуші паперу, зошит в твердій обкладинці, примірник договору суборенди земельної ділянки № 01/04/16 від 01.04.2016 року, примірник договору № 0107 від 01.07.2017 року, світлокопії документів ТОВ «МКР ОЙЛ» на 26 аркушах, автозаправну колонку з маркувальним записом «PRIME» перша транспортна компанія, білого кольору, заборонивши розпоряджатися вказаним майном та використовувати його.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, крім того, згідно постанови слідчого від 06 вересня 2017 року, вищевказані речі мають силу речових доказів і відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник володільця майна ТОВ «МКР ОЙЛ» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, відсутні підстави для задоволення поданого слідчим клопотання, яке розглянуте з порушенням вимог ст. 172 КПК України. Просить ухвалу слідчого судді про часткове задоволення клопотання слідчого скасувати, постановити нову, якою в задоволенні даного клопотання, відмовити.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, представника володільця майна ТОВ «МКР ОЙЛ» ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, прокурора, який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, у якій наведено визначення речових доказів, якими є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дані вимоги закону при винесенні ухвали про накладення арешту на майно слідчим суддею дотримані в повній мірі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 10 липня 2017 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017031110000054 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Постановою слідчого від 06 вересня 2017 року тимчасово вилучене майно було визнано речовими доказами, оскільки, зберегли на собі сліди злочину, використовувались, як засоби (знаряддя) вчинення кримінального правопорушення, а також набуті врезультаті вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, висновок судді, що вилучене під час огляду майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому відповідно до ст. 170 КПК України підлягає арешту, є правильним.

З урахуванням вищевикладеного апеляційний суд вважає, що рішення слідчого судді прийнято у відповідності до вимог закону, при розгляді клопотання судом з`ясовані всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту і підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, наведених у апеляційній скарзі представника володільця майна, немає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника володільця майна ТОВ «МКР ОЙЛ» ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду від 09 вересня 2017 року про накладення арешту на майно без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: