Постанова

від 25.09.2017 по справі 812/967/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5.1.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/967/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпраці у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з приводу нещасного випадку зі смертельним наслідком та на підставі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5.04.2007р. №877 - V, у відповідності з наказом Головного управління від 09 червня 2017 року № 107 та направленням на перевірку від 15.06.2017 р. № 01-17/62 у період з 21 червня 2017 року до 22 червня 2017 року посадовою особою Головного управління Держпраці у Луганській області проведено позапланову перевірку суб'єкта господарювання: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М", на предмет перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки. За результатами перевірки складено акт перевірки від 22.06.2017 р. № А03.5-13 Мр-01, у якому зафіксовано 28 порушень нормативно- правових актів з охорони праці, з яких 6 створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Враховуючи зазначене, у зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей є підстави для заборони виконання робіт підвищеної небезпеки.

Представники позивача у судове засідання прибули, через канцелярію суду надали відзив на заперечення, у якому вказали, що згідно ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 Головним управлінням Держпраці у Луганській області проведено моніторинг документів, що наданні ТОВ АВЕРС-М , щодо підтвердження усунення ряду порушень, які були зафіксовані у розділі 5 акту перевірки суб'єкта господарювання від 22.06.2017 № А 03.5-13 Мр-01. За результатами проведення моніторингу стану усунення порушень, відповідачем усунені порушення, вказані у пунктах 21, 22, 23, 25, 26 розділу 5 Акту. Але станом на теперішній час ТОВ АВЕРС-М не виконано пункт 19 розділу 5 Акту. Враховуючи зазначене просили суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕРС-М шляхом заборони виконання робіт підвищеної небезпеки: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме зарядної станції порошкових вогнегасників PSM Junior N у ТОВ АВЕРС-М у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю людей (а.с.104-107).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. Надав заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що відповідач не заперечує наявність зафіксованих у акті порушень, у тому числі і тих, які позивачем віднесені до таких, що тягнуть застосування судом заходів реагування, а саме п.п. 19, 21, 22, 23, 25, 26. Проте, відповідач звертає увагу суду на те, що частиною п'ятою статті 4 Закону № 877 передбачено, що виключно за рішенням суду можуть бути зупинені повністю або частково виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання. Тобто зупиненню підлягають саме виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт або надання послуг. При цьому зупинення виконання робіт не є тотожним забороні використання певного обладнання, про що фактично просить позивач в своїх вимогах. Крім того, позивачем не наведено обґрунтування необхідності заборони виконання робіт підвищеної небезпеки. Позивач в якості підстави для заборони ведення робіт з використанням зазначеного у акті та приписі обладнання зазначає тільки абстрактне існування у відповідача загрози життю та/або здоров'ю людей при здійсненні робіт з цим обладнанням.

Крім того, у подальшому порушення які визначені позивачем у п.п. 19, 21, 22, 23, 25, 26, як такі, що загрожують життю та здоров'ю людей, відповідачем були усуненні ще до призначення справи до розгляду. На виконання припису позивача, відповідач 27 липня 2017 року надав лист з інформацією про прийнятті заходи по усуненню виявлених порушень, у тому числі і щодо тих пунктів, які позивачем віднесені до таких, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Рішенням спеціальної комісії № 5 від 28.07.2017 ця інформація прийнята, ніяких зауважень або незгоди не зроблено.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 68-72).

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 09.06.2017 №107 (а.с 22, 23) та направлення на проведення перевірки №01-17/62 від 15.06.2017 (а.с. 24) позивачем було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М" на предмет перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини за результатами якої складено акт від 22.06.2017 №А03.5-13 Мр-01 та припис від 22.06.2017 № П03.5-13 Мр-01 (а. с. 25-46). Під час перевірки виявлено 9 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 6 створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно листа ТОВ АВЕРС-М № 30 від 27.07.2017, відповідачем усунено ряд порушень виявлених в ході позапланової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на виробничій базі ТОВ АВЕРС-М (а.с. 73-76).

Рішенням колегії Головного управління Держпраці у Луганській області № 5 від 28.07.2017, було взято на контроль виконання ТОВ АВЕРС-М заходів, запропонованих комісіями зі спеціальних розслідувань нещасних випадків (а.с. 82).

Головним управлінням Держпраці у Луганській області проведено моніторинг документів, що надані ТОВ АВЕРС-М на підтвердження усунення ряду порушень, які були зафіксовані у розділі 5 акту перевірки суб'єкта господарювання від 22.06.2017 № А 03.5-13 Мр-01 (далі - Акт) та утворюють загрозу життю (здоров'ю) людей.

На виконання п. 21 Акту, відповідачем надано договір № 403835 від 20.06.2017 про надання метрологічних послуг та акт здачі-приймання виконаної роботи № 403_169720 від 26.06.2017 про повірку 4 манометрів, а також фотознімок 1 (а.с. 108-111).

Також на виконання п. 22 Акту, ТОВ АВЕРС-М приведено до відповідності колір редуктора для стислого повітря (а.с. 111).

Відповідачем проведено метрологічну атестацію манометрів компресора КН-4 на усунення порушення у п.23 Акту (а.с. 112).

На виконання п. 25 Акту, щодо не встановлення періодичності перевірки забезпечення справного стану запобіжних клапанів на ресиверах повітряного компресору, відповідачем надано наказ від 17.07.2017 № 12 Про списання та введення в експлуатацію обладнання , згідно якого повітряний компресор для фарбування вогнегасників було списано та вилучено з експлуатації. ТОВ АВЕРС-М ведена в практику періодична перевірка забезпечення справного стану клапанів компресору марки КН-4 (а.с. 113-114).

Також на виконання п. 26 Акту надано копії технічної документації на компресор марки КН-4, а саме формуляр та Інструкція по експлуатації компресора КН-4 (а.с. 115,116).

Щодо виконання пункту 19 розділу 5 Акту - допущення до експлуатації без наявної експертизи на відповідність нормативним актам з охорони праці зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", ані позивачем, ані відповідачем не надано доказів виконання.

Відповідно до ч.4 ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначає Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закону № 2694), дія якого поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці належить до основних принципів, на яких базується державна політика в галузі охорони праці, що передбачено ч.1, абз.2 ч.2 ст.4 Закону № 2694.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону № 2694 умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

При цьому, відповідно до ст.13 Закону № 2694 роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Так, приписами ст.1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1, 4 ст.4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення (пп. 16 п. 4 Положення №96).

При цьому, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення №96).

Головне управління Держпраці у Луганській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується, який забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, що передбачено п.1, 2 Положення про Головне управління Держпраці у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016 №8 (далі - Положення).

П.п.47 п.4 Положення передбачено право Головного управління Держпраці у Луганській області для виконання покладених на неї завдань зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних з користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі розпорядчого документа про заборону зазначеного у випадках, передбачених законодавством.

З огляду на викладені положення Закону №877-V , підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки.

Разом з тим, відповідно до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 року №826 загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Приписами пункту 2.26 зазначеного Положення передбачено що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення щасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

При цьому, відповідно до п.1.4 Положення № 826 заборона виробництва - зупинення виробництва суб'єкта господарювання (у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об'єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів) шляхом видачі розпорядчого документа Держгірпромнагляду України (розпорядження); загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Водночас відповідно до ч.5 ст.4 Закону № 877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що зупиненню підлягають саме виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт або надання послуг та, що зупинення виконання певних робіт не є тотожним забороні використання певного обладнання є безпідставними. Оскільки виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт або надання послуг не можливе без використання зазначеного в позові обладнання.

Стосовно посилань відповідача на те, що позивач зазначає тільки абстрактне існування у відповідача загрози життю та/або здоров'ю людей при здійсненні робіт з цим обладнанням, суд зазначає, що однією з підстав для проведення перевірки позивачем був нещасний випадок зі смертельним наслідком, що стався з зарядником вогнегасників ОСОБА_1 Тобто застосування заявлених заходів реагування у відношенні відповідача є заходом, направленим на попередження настання у майбутньому негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства про працю, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем добровільно усунено ряд порушень, які несуть загрозу життю та здоров'ю людей, виявлених в ході позапланової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на виробничій базі ТОВ АВЕРС-М , а саме порушення вказані у пунктах 21, 22, 23, 25, 26 розділу 5 Акту від 22.06.2017 № А 03.5-13 Мр-01.

Проте суд зазначає, що станом на день розгляду справи суду не надано доказів на підтвердження усунення порушення зазначеного у пункті 19 Акту від 22.06.2017 № А 03.5-13 Мр-01 щодо проведення експертизи на відповідність нормативним актам з охорони праці, що чинні на території України зарядної станції порошкових вогнегасників PSM Junior N .

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачем частково усунуто порушення вказані у пунктах 21, 22, 23, 25, 26 розділу 5 Акту від 22.06.2017 № А 03.5-13 Мр-01, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Головного управління Держпраці у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), шляхом заборони виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме технічну експлуатацію зарядної станції порошкових вогнегасників PSM Junior N у Товаристві з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М".

Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п.10 ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпеченої продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 87, 88, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити частково.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходи реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників PSM Junior N , у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.В. Ірметова