Рішення

від 22.09.2017 по справі 904/7049/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.2017 Справа № 904/7049/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя", м. Кам'янське Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліас-Компані", м. Дніпро

про стягнення 90 787 грн. 35 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №97 від 03.07.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №б/н від 17.07.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оселя" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28.07.2017р. № 7/28-17/1, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліас-Компані" заборгованість в розмірі 90 787 грн. 35 коп., з яких: 83 628 грн. 16 коп. - сума основного боргу, 1 178 грн. 80 коп. - 3% річних, 5 979 грн. 39 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем від 01.11.2016р. №2016/11/1-3.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзив на позов від 17.08.2017р. № 17/08-17 зазначив, що послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем, позивачем фактично надані не були. Так, 31.12.2016р. спірний договір було розірвано за згодою сторін, після чого відповідачем було встановлено фактичне ненадання позивачем у листопаді-грудні 2016р. визначених умовами договору послуг, що підтверджується скаргами з боку мешканців та обстеженнями, які проводилися представниками відповідача. Вважає надані позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) неналежними доказами, оскільки останні не містять даних щодо обсягів та змісту наданих послуг, що унеможливлює встановлення з чого саме складається місячна вартість таких послуг. Крім того, в порушення умов п. 4.4 договору позивач не надав відповідачу у встановлений строк копію штатного розпису, наказів про призначення, документів, що підтверджують кваліфікацію працівників. Просив в позові відмовити.

17.09.2017р. на адресу суду надійшла заява позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору від 10.08.2017р. № 8/10-17/2.

13.09.2017р. на адресу суду надійшли заперечення позивача на відзив, в яких останній зазначив, що викладені у відзиві твердження відповідача не підтверджені будь якими доказами та є спробою ввести суд в оману щодо фактичних обставин справи. Так, надані позивачем послуги були прийняті відповідачем без заперечень, що підтверджується двосторонніми актами здачі-приймання робіт від 30.11.2016р. № 2 та від 30.12.2016р. № 7. Крім того, будь які рекламаційні акти відповідачем не складались, усні чи письмові претензії щодо якості наданих послуг під час дії договору та після його розірвання відповідачем позивачу не надавались. Посилання на неналежне виконання умов договору позивачем відповідач висловив лише у відповіді на претензію позивача про сплату заборгованості, проте не підтвердив вказані посилання будь якими доказами. Підписані сторонами акти відповідають всім вимогам, в тому числі положенням бухгалтерського обліку, оскільки містять всі необхідні реквізити. Стверджує, що визначені п. 3.4.5 договору документи (штатний розпис, накази про призначення, документи, що підтверджують кваліфікацію працівників) надавались відповідачу разом із підписаним позивачем екземпляром договору та додатків до нього.

19.09.2017р. відповідач надав до суду додаткові пояснення від 19.09.2017р., в яких просив суд врахувати, що спірним договором не встановлено конкретного відсоткового співвідношення від отриманих сплат населення житлових будинків замовника, в якому має сплачувати замовник виконавцю. Крім того, сторони так і не дійшли згоди щодо однієї з умов договору, а додаток № 2 Періодичність надання послуг сторонами так і не було підписано.

В судовому засіданні 19.09.2017р. представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом Дніпропетровської області пов'язаної із даним спором справи № 904/8445/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліас-Компані" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя" про визнання недійсним договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем від 01.11.2016р. №2016/11/1-3.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 17.08.2017р. по 19.09.2017р.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оселя" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аліас-Компані" (замовник) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем №2016/11/1-3 (далі - договір).

Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання особисто або шляхом залучення на договірних засадах фізичних та/або юридичних осіб надавати послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у житлових будинках згідно переліку, визначеному у Додатку №1, згідно періодичності, яка встановлена в Додатку №2 до цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконавцеві надані ним послуги (п. 1.1. договору).

Послуги, передбачені п. 1.1 цього договору надаються виконавцем у відповідності до актів чинного законодавства України, що регулює надання житлово-комунальних послуг, здійснення права власності в багатоквартирному будинку, а також відповідних рішень органів місцевого самоврядування, що поширюються на діяльність управителя житлової нерухомості та сторін цього договору (п. 1.2. договору).

Щомісячна вартість послуг станом на момент укладення договору складає 41 814,08 грн. без ПДВ (п. 2.1. договору).

Загальна вартість послуг визначається в Актах прийому наданих послуг (п. 2.2. договору).

На підтвердження надання послуг за цим договором виконавець надає замовнику Акт наданих послуг (далі-Акт) та рахунок на оплату. Замовник зобов'язаний підпасати Акт протягом десятиденного строку з дня отримання акту (п. 2.3. договору).

У разі мотивованої підмови замовника прийняти надані послуги, сторонами у 10-денний термін складається рекламаційний акт з переліком претензій замовника, які виконавець має усунути в розумні строки та за власний рахунок. У разі не підписання Акту замовником або відсутності мотивованої відмови замовника протягом визначеного строку, послуги згідно наданого виконавцем Акту вважаються наданими та підлягають оплаті на умовах цього договору (п. 2.4. договору).

Оплата послуг, наданих у відповідному місяці, проводиться Замовником у наступному місяці - після підписання Акту приймання наданих послуг, щоденно, протягом 30- ти календарних днів у процентному відношенні від отриманих сплат населення житлових будинків замовнику, шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок виконавця, вказаний у п. 9 даного договору (п. 2.5. договору).

Замовник має право вимагати від виконавця своєчасного і якісного надання послуг за цим договором (п. 3.1.1. договору).

Виконавець має право вимагати від замовника своєчасної оплати за цим договором (п. 3.2.1. договору).

Замовник зобов'язаний: приймати послуги, надані виконавцем на виконання умов цього договору в порядку, передбаченому п. 2.3 цього договору; проводити оплату за надані виконавцем послуги в порядку та строки, передбачені у розділі 2 цього договору (п. 3.3.1. та 3.3.2. договору).

Виконавець зобов'язаний своєчасно та якісно надавати послуги за цим договором у відповідності до нормативно-правових актів, зазначених у п. 1.2 цього договору (п. 4.4.1. договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 4.1. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 6.1. договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього договору та діє 1 (один) рік. У разі, якщо за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про свій намір припинити договірні відносини за цим договором, цей договір вважається автоматично продовженим на тих самих та на той самий строк (п. 6.2. договору).

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 6.3. договору).

Сторони підписали додаток № 1 до договору Перелік житлових будинків, за якими виконавець надає послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (а.с. 11-13).

27.12.2016р. сторони підписали та скріпили печатками додаткову угоду до договору (а.с. 13), в якій дійшли згоди на підставі ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України достроково за взаємною згодою розірвати договір 31.12.2016р.

На виконання умов договору у період з листопада 2016р. по грудень 2016р. позивач надав відповідачу визначені договором послуги на загальну суму 83 628 грн. 16 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

- № 2 від 30.11.2016р. про надання послуг на суму 41 814 грн. 08 коп. (а.с. 14);

- № 7 від 30.12.2016р. про надання послуг на суму 41 814 грн. 08 коп. (а.с.16).

Господарський суд зазначає, що вказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Також позивач виставив відповідачу для сплати рахунки № 1-11/1-3 від 30.11.2016р. на суму 41 814 грн. 08 коп. (а.с. 15) та № 1-11/1-8 від 30.11.2016р. на суму 41 814 грн. 08 коп. (а.с. 17).

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 83 628 грн. 16 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією № 34 від 27.02.2017р. (а.с. 18), в якій вимагав сплатити заборгованість.

У відповідь на вказану претензію відповідач надіслав позивачу лист № 8 від 03.04.2017р. (а.с. 19), в якому зазначив, що в листопаді - грудні 2016 року послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем ТОВ Оселя не надавались, що фіксувалось скаргами з боку мешканців та обстеженнями, які проводились працівниками ТОВ Аліас-Компані . Всупереч умовам укладеного договору, копія штатного розкладу, накази про призначення, документи, що підтверджують кваліфікацію працівників виконавця, акти огляду технічного обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем ТОВ Оселя до ТОВ Аліас-Компані не передавало. З урахуванням наведеного, відповідач відмови у задоволенні претензії позивача.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 1 178 грн. 80 коп. 3% річних за загальний період з 01.01.2017р. по 06.07.2017р. та 5 979 грн. 39 коп. інфляційних втрат за загальний період з січня 2017р. по червень 2017р.

Заборгованість відповідача підтверджується: договором, актами здачі приймання робіт (надання послуг), обґрунтованим розрахунком суми позовних вимог тощо.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Вищевказаний договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський суд зазначає, що відповідно до п. 2.5. договору, оплата послуг, наданих у відповідному місяці, проводиться Замовником у наступному місяці - після підписання Акту приймання наданих послуг, щоденно, протягом 30- ти календарних днів у процентному відношенні від отриманих сплат населення житлових будинків замовнику, шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок виконавця, вказаний у п. 9 даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 на суму 41 814 грн. 08 коп. підписано сторонами 30.11.2016р.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 на суму 41 814 грн. 08 коп. підписано сторонами 30.12.2016р.

З огляду на викладене, враховуючи положення п. 2.5. договору відповідач повинен був сплатити за надані послуги:

- за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 грошові кошти у розмірі 41 814 грн. 08 коп. у строк до 30.12.2016р. включно;

- за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 грошові кошти у розмірі 41 814 грн. 08 коп. у строк до 29.01.2017р. включно. Господарський суд зазначає, що 29.01.2017р. припадає на неділю - вихідний день.

За нормами ч. 5 ст. 252 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Так, перший робочий день після 29.01.2017р. є понеділок 30.01.2017р. Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 252 Цивільного кодексу України, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 відповідач повинен був сплатити грошові кошти у розмірі 41 814 грн. 08 коп. у строк до 30.01.2017р. включно.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розмір 3% річних та інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої майново-господарські зобов'язання перед позивачем по оплаті наданих послуг в узгоджені сторонами строки, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача 83 628 грн. 16 коп. основного боргу, 1 178 грн. 80 коп. 3% річних, 5 979 грн. 39 коп. інфляційних втрат - є правомірними та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи або не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому не можуть бути прийняті господарським судом.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві тверджень щодо неналежного виконання позивачем умов договору відповідач не надав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач підписав та скріпив своєю печаткою спірні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) без жодних зауважень чи заперечень. Докази складання рекламаційного акту з переліком претензій замовника в матеріалах справи відсутні.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 904/8445/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліас-Компані" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя" про визнання недійсним договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем від 01.11.2016р. №2016/11/1-3, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 2-4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно зі ст.. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Господарський суд вважає, що порушення провадження у справі, предметом спору у якій є визнання спірного договору недійсним, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі № 904/7049/17, в якій предметом спору є стягнення основного боргу, інфляційних в трат та 3% річних за несвоєчасну оплату наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг, оскільки господарський суд, встановивши, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить чинному законодавству, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині. У межах справи, що розглядається, суд не вбачає перешкод для самостійної оцінки доказів у сукупності з метою винесення законного і об'єктивного рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 904/925/14 від 10.07.2014р.

Крім того, зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду справи № 904/8445/17, має наслідком затягування судового процесу і призведе до порушення права на справедливий суд, встановленого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зупинення провадження у справі є правом, а не обов'язком суду.

З рахуванням вищевикладеного, клопотання відповідач про зупинення провадження у даній справі задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Водночас, оскільки позивачем при зверненні до суду із даним позовом зайво сплачені 3 200 грн. 00 коп. судового збору та подано заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору від 10.08.2017р. № 8/10-17/2, за приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір» вказана сума підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліас-Компані" (49107, м. Дніпро, вул. Шинна, буд. 22, код ЄДРПОУ 39323999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Звенигородська, буд. 14, код ЄДРПОУ 31523053) 83 628 грн. 16 коп. (вісімдесят три тисячі шістсот двадцять вісім грн.. 16 коп.) основного боргу, 1 178 грн. 80 коп. (одну тисячу сто сімдесят вісім грн.. 80 коп.) 3% річних, 5 979 грн. 39 коп. (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять грн.. 39 коп.) інфляційних втрат, 1 600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот грн.. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено 25.09.2017