Рішення

від 21.09.2017 по справі 904/5977/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2017 Справа № 904/5977/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКСПО"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 21 478,85 грн.

за участі Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Головуючий колегії - суддя : Юзіков С.Г.

Члени колегії - судді: Панна С.П., Фещенко Ю.В.

Представники:

Позивача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

Відповідача - ОСОБА_1, свідоцтво серія НОМЕР_2 від 27.05.04р., ОСОБА_3, доручення б/н від 05.09.2017р.

Третьої особи - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг за договором продажу товару у розмірі 21 478,85 грн.

04.07.17р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої уточнено по-батькові Відповідача, замість "Михайлівна" вірним вважати "Миколаївна".

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що дійсно, за видатковою накладною №14 від 18.01.17р., на підставі договору продажу №17/2016 від 18.10.16р., укладеного Позивачем з Відповідачем, було поставлено товар на загальну суму 19 740,18 грн. При отриманні товару з'ясувалось, що деякі позиції товару були надані з обмеженим строком реалізації, про що Відповідач повідомив у телефонному режимі представникові Позивача. Представником Позивача запропоновано Відповідачеві провести акцію, з метою збільшення продажу товару, але очікуваного зросту продажу не відбулось. У зв'язку з чим, після закінчення відстрочки платежу в 21 день, прийнято рішення продовжити строк на оплату товару до 01.03.17р. Однак зросту продажу товарів не відбулось і Відповідач звернувся в телефонному режимі до Позивача з метою повернути товар, на що отримав згоду. 01.04.17р. Відповідачем з Перевізником (Третьою особою) укладено Договір №45 про надання транспортних послуг вантажним автомобілем, але Позивачем товар не прийняв, оскільки, зі слів представника Позивача, на кінець робочого дня відсутня особа відповідальна за печатку, а тому накладні згодом буде направлено на адресу Відповідача поштою. Відповідач оплатив послуги перевезення та підписав акт приймання-передачі виконаних робіт з Перевізником. Відповідач на адресу Позивача сформував та направив накладні про повернення товару, які Позивач не повернув Відповідачеві. Також, у телефонному режимі представник Позивача підтвердив факт відвантаження товару на його адресу.

07.07.17р. від Відповідача надійшло клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 - Перевізника.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.17р. задоволено клопотання Відповідача про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_2

У зв'язку зі складністю справи та з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд призначив колегіальний розгляд справи. Автоматизованою системою ДСС визначено склад членів колегії - судді: Фещенко Ю.В., Рудь І.А.

Розгляд справи призначено на 05.09.17р., однак судове засідання не відбулось, оскільки суддя Рудь І.А. перебувала у відпустці.

Автоматизованою системою ДСС визначено новий склад членів колегії - судді: Панна С.П., Фещенко Ю.В.

Розгляд справи відкладався.

Позивач та Третя особа у судові засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.16р. сторонами укладено договір купівлі-продажу товару №17/2016 (далі Договір), за п.1.1 якого Продавець (Позивач) зобов'язується, за заявками Покупця (Відповідача) поставити (передати) Покупцю товар, якість якого відповідає стандартам і технічним умовам виробника, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продавцю вартість проданого (поставленого) товару, у строки та в порядку передбачені Договором.

Покупець зобов'язується сплатити ціну (вартість) товару протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару (п.3.1. Договору).

При затримці платежу, передбаченого п. 3 Договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за поставлений товар за кожний день прострочення. Сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання зобов'язання за Договором (п. 4.2. Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до кінця календарного року, в якому Договір був укладений (підписаний Сторонами). У випадку, якщо жодна із Сторін письмово не заявить про своє бажання розірвати Договір за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору (шляхом відправки цінного листа з повідомленням), то Договір вважається пролонгованим (продовженим) на наступний календарний рік на таких же умовах. Кількість пролонгацій не обмежена (п. 7.1. Договору).

Сторони погодили, що всі повідомлення та листи, що надсилаються Сторонами одна одній в процесі виконання даного Договору мають належну юридичну силу лише у випадку, коли вони вчиненні у письмовій формі, підписані уповноваженим представником Сторони, скріплені печаткою Сторони та надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення, цінним листом з повідомленням про вручення, засобами кур'єрської доставки, або вручені особисто представнику іншої Сторони під підпис, якщо інший порядок надсилання повідомлень та листів прямо не передбачений цим Договором (п.7.7. Договору).

За накладною №14 від 18.01.17р. Позивач передав Відповідачеві товар в асортименті в кількості 14 одиниць на загальну суму 19 740,18 грн. Відповідно до товарно-транспортної накладної №00000010 від 18.01.17р. товар доставлений та переданий представникові Відповідача за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_2.

За даними Позивача Відповідач, в порушення умов Договору, не розрахувався за товар, у зв'язку з чим у нього виник борг у розмірі 19 740,18грн.

З посиланням на п.4.2. Договору та Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував пеню 1 067,58 грн. за період прострочки з 09.02.2017р. по 21.04.17р.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на борг Відповідача Позивач нарахував 3 % річних - 115,00 грн. за період прострочки з 09.02.2017р. по 21.04.17р. та 556,27 грн. індексу інфляції за період прострочки з 09.02.2017р. по 21.04.17р.

Заперечуючи позов, Відповідач надав суду копії договору № 45 від 01.04.17р., укладеного ним з Третьою особою, за яким останній зобов'язався надати Відповідачеві транспортні послуги вантажним автомобільним транспортом, замовлення № 45 від 01.04.17р. (додаток №1 до договору № 45) про перевезення на адресу Позивача, документу про прийняття Третьою особою від Відповідача товару для перевезення на суму 18 015,12 грн., а також акту приймання-передачі виконаних робіт № 45 від 01.04.17р., підписаний Відповідачем з Третьою особою. Також Відповідачем надано копії скріншотів електронних сторінок переписки з Позивачем, за якими представник Позивача визнавав повернення товару.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує з підстав, наведених у відзиві, але факт поставки визнає.

Перевіривши доводи сторін, суд не приймає заперечення Відповідача, а погоджується з Позивачем.

Так, п. 7.7. Договору обумовлено, що всі повідомлення та листи, що надсилаються Сторонами одна одній в процесі виконання даного Договору мають належну юридичну силу лише у випадку, коли вони вчиненні у письмовій формі, підписані уповноваженим представником Сторони, скріплені печаткою Сторони та надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення, цінним листом з повідомленням про вручення, засобами кур'єрської доставки, або вручені особисто представнику іншої Сторони під підпис, якщо інший порядок надсилання повідомлень та листів прямо не передбачений цим Договором, тому усі телефонні переговори та скріншоти з електронних сторінок, на які посилається Відповідач, щодо проведення акцій з продажу товару, повернення товару є неналежними доказами.

Передача товару на суму 18 015,12 грн. Перевізникові - Третій особі, для повернення Позивачеві не підтверджує факту повернення товару саме Позивачеві, оскільки суду не надано доказів виконання договірних зобов'язань Перевізником з доставки товару на замовлення Відповідача, Позивач даного факту не підтвердив, документів з розпискою уповноваженої особи Позивача про приймання товару, або іншого належного доказу суду не надано.

Перевіривши розрахунки Позивача, суд визнає їх обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 53200, АДРЕСА_3 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКСПО", 88000, АДРЕСА_1 (код 39272495) 19 740,18 грн. - основного боргу, 1067,58 грн . - пені, 556,27 грн. - індексу інфляції , 115,00 грн. - 3 % річних, 1600,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 25.09.2017

Головуючий колегії - суддя С.Г. Юзіков

Суддя С.П.Панна

Суддя Ю.В.Фещенко