Рішення

від 15.09.2017 по справі 907/515/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2017 Справа № 907/515/17

Суддя Йосипчук О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон", м. Київ

до відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив ", м. Київ

до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Центр", м. Мукачево

За участі:

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_1, м. Житомир

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - та ТОВ "Трі менеджмент" м.Рига , Латвійська республіка

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та стягнення 5000грн. штрафу

Суддя О.С. Йосипчук

За участі представників сторін:

від позивача - Патлачук Є.В.. предст . за дов. від 13.06.17р.;

від відповідачів - не з'явилися;

від ІІІ-ї особи ОСОБА_1 - не з'явився;

від ІІІ-ї особи ТОВ "TRI Management" - Кравець І.В., представник;

Суть спору : визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених 29.11.2013р. між ТОВ "Арго Регіон" і ТОВ "Авалон Інтенсив" та стягнення 5000грн. штрафу.

Як вбачається із змісту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю Арго Регіон (позивач у справі) звернулсь до Товариства з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив та до товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Центр", м. Мукачево із позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та обладнання, а саме - договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р№2513, договір купівлі-продажу обладнання №29-5/13 від 29.11.2013р., договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р/№2510, договір купівлі-продажу обладнання №29-4/13 від 29.11.2013р., договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. № 2504 і договір купівлі-продажу обладнання №29-2/13 від 29.11.2013р. , а також стягнення 5000 грн. штрафу.

Свої вимоги позивач обгрунтовує посиланням на те, прийняте рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Регіон , яке оформлене протоколом від 28.11.2013р., згідно з яким було вирішено продати частину майна товариства, зокрема комплекси АЗС із відповідним обладнанням до них: комплекс: (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3000 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Університетська, будинок 100, загальною площею 165,00 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло №1-ІІ, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем "ІІІ-IV-V, замощення №VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3261 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, будинок 2-б, загальною площею 164,4 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло № VIII, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем № I-V, мощення VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,2250 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна, будинок 108, загальною площею 182,3 кв. м., та складається з операторної-магазину № 1, площею 3,3 позначеного за планом літ. А, пункту технічного обслуговування площею 92 кв.м., навісу, позначеного за планом літ. Б, вбиральні площею 7 кв.м, позначеної за планом літ. В, навісу, позначеного за планом літ. Г, АЗС № 7, резервуарів № 1-6, мощення № I-III.

Позивач стверджує, що істотні умови майбутніх договорів купівлі-продажу остаточно були визначені позивачем у додатку 1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р., відповідно до умов якого право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно. Власне, з цього ж моменту у покупця виникає і право здійснити перереєстрацію за собою право власності на відповідне майно.

Поряд з цим, всупереч обумовлених правил взаємодії, що викладено у згаданому вище додатку, у договорах купівлі-продажу нерухомого майно міститься умова про те, що право власності на предмет продажу виникає у покупця з моменту державної реєстрації такого права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у договорах купівлі-продажу обладнання передбачено перехід права власності на об'єкт продажу, поряд із ризиками його випадкової втрати та пошкодження, від продавця до покупця не з моменту повної оплати за договором, а з моменту підписання Акта приймання-передачі та скріплення його печатками сторін, що чітко суперечить волі вищого органу управління товариством.

Позивач стверджує, що про факт укладання оспорюваних договорів із умовами, що прямо суперечать волі ТОВ Арго-Регіон йому стало відомо 02.04.2015 р. під час проведення позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Регіон .

Саме на наведених вище підставах позивач і просить визнати недійсними договори купівлі продажу, обгрунтовуючи свої вимоги посиланням на правила ст. 203, 215 та 228 ЦК України.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з ТОВ Калина-Центр (відповідач 1 у справі) п'ять тисяч гривень штрафу, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 28.11.2013 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір про надання консалтингових послуг №11/1-13, згідно з яким відповідач 2 прийняв на себе зобов'язання розробити проекти оскаржуваних договорів купівлі-продажу з огляду на установлені позивачем істотні умови вчинення правочинів. Невиконання, або неналежне виконання цього зобов'язання забезпечується неустойкою у розмірі 5000 грн.

Відповідач 1 про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, однак свого представника у засідання суду не направив, та заявив заперечення проти позову з підстав, викладених у письмових поясненням по суті позову. Згідно із наведеними запереченнями проти позову, відповідач 1вважає позов безпідставним, покликаючись на те, що сторони оспорюваних договорів самостійно визначили порядок переходу права власності на предмет продажу безпосередньо у договорах купівлі-продажу, а за таких обставин він цілком законно набув права власності на придбане ним майно.

Окрім того, заперечуючи проти позову, відповідач 1 покликається на те, що між ним і позивачем дійсно було укладено протокол про наміри від 21.10.2013р, п.3.6. якого передбачає умови переходу предмета продажу до покупця після проведення повного розрахунку, однак означений протокол не вважає попереднім договором, що у свою чергу. Не породжує будь-яких правових наслідків, передбачених ст.635 ЦК України.

Також відповідач 1 зазначає, що до моменту укладення оспорюваних договорів відповідач-1 був ознайомлений з рішенням загальних зборів ТОВ Арго Регіон , що оформлене протоколом від 28 листопада 2013 року та із додатком до нього, однак вважає, що умови, визначені самими договорами є дійсними, позаяк зініційовані першою посадовою особою позивача, що діє без довіреності.

Відповідач 2, який також був повідомлених про спір за його участі, свого представника у засідання суду не направив, однак проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Згідно із запереченнями відповідача 2, 28.11.2013 р. між позивачем та ним укладено договір про надання консалтингових послуг №11/1-13, відповідно до умов якого ТОВ Калина-Центр прийняло на себе зобов'язання виготовити для позивача проекти договорів купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна.

Відповідач 2 стверджує, що проекти договорів були розроблені у відповідності до норм чинного законодавства та усних вказівок директора ТОВ Арго Регіон , з огляду на що вважає позовні вимоги безпідставними.

Залучена до участі у справі третя особа надала письмові пояснення, згідно з якими вважає себе власником спірного майна, відповідно до договорів купівлі-продажу, укладених у 2015 році. На запит суду, представник третьої особи не підтвердив факт занесення відомостей про нього, як власника спірного майна, до єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно, однак зіслався на Рішення апеляційного суду Закарпатської області, яким це майно витребовується на його користь у третіх осіб, які не являються сторонами і учасниками цього спору. Власне на цій підставі його і було залучено судом до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

Окремо, представник третьої особи надав суду пояснення, згідно з якими його, як власника цього спірного майна було знято з реєстрації без установлених підстав. Доказів перебування (в минулому) відомостей про нього, як власника в єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно, третьою особою не надано на запит суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 28.11.2013р. загальними зборами учасників ТОВ Агро Регіон було прийнято рішення про продаж частини майна товариства, зокрема: комплекси АЗС із відповідним обладнанням до них: комплекс: (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3000 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Університетська, будинок 100, загальною площею 165,00 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло №1-ІІ, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем "ІІІ-IV-V, замощення №VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3261 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, будинок 2-б, загальною площею 164,4 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло № VIII, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем № I-V, мощення VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,2250 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна, будинок 108, загальною площею 182,3 кв. м., та складається з операторної-магазину № 1, площею 3,3 позначеного за планом літ. А, пункту технічного обслуговування площею 92 кв.м., навісу, позначеного за планом літ. Б, вбиральні площею 7 кв.м, позначеної за планом літ. В, навісу, позначеного за планом літ. Г, АЗС № 7, резервуарів № 1-6, мощення № I-III, обумовивши при цьому істотні умови вчинення цих договорів, виклавши їх у Додатку №1 до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ Арго Регіон від 28.11.2013р.

Про прийняття наведеного вище рішення вищого органу управління товариства позивача, згідно із поясненнями сторін спору, відповідачі та третя не заперечили (ст.35 ГПК України).

Означені висновки складено і із урахуванням змісту Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2016р. у справі №907/991/15, якою констатовано факт недоведеності у апеляційній інстанції факту існування додатку до протоколу зборів учасників ТОВ Агро Регіон від 28.11.2013р., а не факт відсутності цього додатку, як юридичне явище. Зважаючи на таке, судом додатково піддано аналізу, як пояснення позивача, так і пояснення відповідачів, якими визнається цей факт. За відсутності заперечень проти цього, суд вважає допустимим застосувати у ситуації правила ч.1 ст.35 ГПК України.

Разом з цим, прийняття рішення про продаж частини активів товариства, обумовлено умовами, за яких відбудеться акт відчуження цього майна. Істотні умови договорів купівлі-продажу були визначені позивачем у додатку 1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. Цими ж документами директора товариства уповноважено укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив договори купівлі продажу на умовах визначених додатком 1 протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р.

Як слідує із п.4 додатку №1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені договорами купівлі-продажу. З цього ж моменту у покупця виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно.

При цьому, майно передається у володіння та користування покупцю після підписання відповідних договорів купівлі продажу та оформляється актами приймання-передачі і з моменту підписання таких актів приймання-передачі покупець має право володіти та користуватись майном а також несе ризик його випадкового знищення чи пошкодження (п.3 додатку №1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р.).

Саме для розробки та виготовлення відповідних проектів договорів позивач та відповідачем 2 і було укладено 28.11.2013р. договір про надання консалтингових послуг №11/1-13, у якому ТОВ Арго Регіон виступає замовником, а ТОВ Калина-Центр - виконавцем.

Відповідно до п.1.1. ст. 1 наведеного вище договору про надання консалтингових послуг, виконавець (відповідач 2) зобов'язується надавати Замовнику комплексні консалтингові послуги, які полягають в розробленні для замовника проектів договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого і рухомого майна (у випадку необхідності - змін до таких договорів), що будуть укладатись замовником як покупцем чи продавцем, у відповідності з нормами закону та істотними умовами, що будуть визначені замовником; аналізі правового статусу майна, що буде об'єктом купівлі-продажу та правовстановлюючих документів на таке майно; участі у переговорах з укладенні, посвідченні та виконанні договорів купівлі-продажу та допомозі у розв'язанні конфліктних ситуацій, що можуть виникати при укладенні, посвідченні та виконанні таких договорів; юридичному супроводі Замовника під час нотаріального посвідчення укладених договорів; наданні консультацій з питань, які виникатимуть при виконанні договорів.

Як вбачається із матеріалів справи, у подальшому, між ТОВ Арго Регіон , як продавцем, ТОВ Авалон-Інтенсив , як покупцем, було укладено договори купівлі продажу нерухомого майна та договори купівлі-продажу рухомого майна (обладнання), якими опосередковано продаж спірного майна.

Зокрема, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р№2513, договір купівлі-продажу обладнання №29-5/13 від 29.11.2013р., договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р/№2510 та договір купівлі-продажу обладнання №29-4/13 від 29.11.2013р., договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р№ 2504, договір купівлі-продажу обладнання №29-2/13 від 29.11.2013р. які містять умову про момент переходу права власності на спірне майно не внаслідок настання певної події, яку обумовлено рішенням зборів учасників товариства позивача, а з моменту державної реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Так, відповідно до умов ст.8 договору р/№2513, договору р/№2510, договору р/№2504 право власності на нерухоме майно виникає у покупця з моменту державної реєстрації такого права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно з умовами п.2.3. ст. 2 договорів купівлі-продажу обладнання №29-5/13, №29-4/13 та №29-2/13 від 29.11.2013р.: право власності на об'єкт продажу а також ризики його випадкової втрати та пошкодження переходить до покупця з моменту підписання Акта приймання-передачі та скріплення його печатками сторін.

Поряд з цим, наведені вище умови оспорених договорів щодо моменту переходу права власності на об'єкти продажу істотно відрізняються за правовими наслідками від наслідків, які мали на меті збори учасників товариства позивача і, відповідно, суперечать волі товариства, оскільки суперечать п.4 додатку №1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. Адже, намагаючись захистити себе від невиконання грошового зобов'язання покупцем, позивач виявив свою волю передати право власності з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені договорами купівлі-продажу. І лише після цього у покупця (відповідач 1 у справі) і виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ Авалон-Інтенсив (відповідач1 у справі) здійснило реєстрацію за собою права власності на придбане за оскаржуваними договорами майно, ще до моменту проведення розрахунку за це майно. Наведене вище підтверджується і змістом заперечення відповідача1 проти позову, у якому він визнав, що між ним і позивачем дійсно було укладено протокол про наміри від 21.10.2013р, п.3.6. якого передбачає умови переходу предмета продажу до покупця після проведення повного розрахунку, однак не вважає означений протокол попереднім договором, що у свою чергу, не породжує будь-яких правових наслідків, передбачених ст.635 ЦК України. Вважаючи правомірним оформлення права власності за собою, у спірній ситуації, незалежно від здійснення плати за придбаний товар, відповідач 1 визнає, що він та позивач самостійно визначили безпосередньо у оспорюваних договорах умови та порядок переходу права власності на предмет продажу, з огляду на що умова попередньої оплати (100% авансу), яка викладена у рішення вищого органу управління товариством позивача, не повинна прийматись до уваги, як така, що не являє собою умову договору. Не заперечені ці факти і представником третьої особи. Наведені вище пояснення у сукупності із наявними у справі матеріалами суд вважає достатніми для висновку про перехід права власності на предмет продажу від позивача до відповідача без попередньої оплати цього майна (ч.1 ст.35 ГПК України).

Поряд з цим, наведені вище дії відповідача 1 суперечать умовам правочину, який намагався вчинити позивач у справі; він у рішенні зборів учасників виявив свою волю не тільки про намір відчужити свої активи, але і про спосіб та умови переходу права власності на ці активи. І, якщо договір не відображає реальну волю правовласника, він не може бути підставою для реалізації цієї волі правовласника. Зважаючи на таке, в результаті таких дій відповідача-1 майно незаконно вибуло з власності позивача, що підтверджується довідками №№89265830, 89265309, 89264452 від 09.06.2017р. з реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 58 закону України Про господарські товариства , ч.1 ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Положення ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України передбачає право загальних зборів приймати рішення у всіх питаннях діяльності товариства, у тому числі і тих, що віднесені до компетенції інших органів.

Обсяг повноважень керівника товариства з обмеженою відповідальністю Арго Регіон щодо підписання оскаржуваних договорів купівлі-продажу були чітко визначені протоколом загальних (позачергових) зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю Арго Регіон від 28.11.2013р. та додатком 1 до даного протоколу. При цьому позивач визначив істотною умовою договорів купівлі продажу комплексів АЗС та обладнання до них момент переходу права власності на майно до покупця - лише з моменту проведення покупцем повного розрахунку за придбане майно.

З наведеного вище витікає, що оскаржувані договори купівлі-продажу були спрямовані на заволодіння майном позивача у спосіб, що не відображає волю правовласника. За таких обставин, слід визнати, що ці договори містять елементи, які посягають на право власності позивача, а відтак, є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним (п.2, ч.2 ст. 16 ЦК України).

Як вбачається з ч.1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Хоча, у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який виконаний у формі, що не відображає волю суб'єкта права щодо способу та умов вступу у правовідносини з іншим суб'єктом права є нікчемним, оскільки направлений на незаконне заволодіння об'єктами. І, оскільки ст.228 ЦК України не містить приписів про встановлення майнових наслідків, судом мають застосовуватись загальні правові наслідки, передбачені ст.216 ЦК України, зокрема одностороння або двостороння реституція.

Цивільний кодекс України (ст. 204 ЦК) установлює презумпцію правомірності правочину, а саме - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Отож, хоча правочин належить до правомірних дій, але може порушувати права його учасників, а також третіх осіб, публічний порядок тощо. Шляхом укладання правочину суб'єкти цивільних відносин виконують свої правомочності, реалізують суб'єктивні цивільні права шляхом передання цих прав іншим учасникам. Суб'єкти цивільних правовідносин можуть набувати чи змінювати цивільні права і обов'язки. Однак у здійсненні цивільних прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю чи культурній спадщині (ст. 137 ЦК України).

Сторони договірних правовідносин мають суб'єктивні права і обов'язки. Порушення суб'єктивних прав є підставою виникнення охоронюваного правовідношення, в рамках якого відбувається захист порушених прав. Це може здійснюватися шляхом зміни і припинення правовідношення, що виникає на підставі договору.

Відповідно до ч.ч.4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено судам України, що відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до узагальнення Верховного Суду України практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними: стосовно положення ч. 2 ст. 215 ЦК про те, що суд не вимагає визнання правочину недійсним, якщо його недійсність встановлена законом, необхідно зазначити, що така потреба може виникнути у разі, коли: сторони виконали певні умови нікчемного правочину, який нотаріально посвідчений; він порушує права третіх осіб; він зареєстрований у державних органах тощо. У таких випадках рішенням суду, який лише констатує недійсність правочину, можуть бути визначені відповідні правові наслідки недійсності правочину, зобов'язано державні органи скасувати його реєстрацію тощо.

Враховуючи наведе вище, суд приходить до висновку про недійсність договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р№2513, від 29.11.2013р. р/№2510 та від 29.11.2013р. р№ 2504 а також договорів купівлі-продажу обладнання №29-5/13 від 29.11.2013р.; №29-4/13 від 29.11.2013р.; та №29-2/13 від 29.11.2013р.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з ч.5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому для захисту майнового права, з урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, наслідки, визначені в законі, повинні застосовуватися незалежно від того, чи наведені вони у позовній заяві. (узагальнення Верховного суду України від 24.11.2008р. Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

Відповідно до довідок №№89265830, 89265309, 89264452 від 09.06.2017р. з реєстру речових прав на нерухоме комплекс, який розташований за адресою: Україна, Закарпатська обл., місто Мукачеве, вулиця Графа Фон Шенборна, 108, загальною площею 182,3 кв.м. та складається з операторної-магазину № 1 площею 83,3кв.м., позначеного за планом літ. А, пункту технічного обслуговування площею 92 кв.м., навісу, позначеного за планом літ. Б, вбиральні площею 7 кв.м, позначеної за планом літ. В, навісу, позначеного за планом літ. Г, АЗС № 7, резервуарів № 1-6, мощення № І-ІІ; автозаправочна станція стаціонарного типу, яка розташована за адресою: Україна, Закарпатська обл., місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, 2-Б, загальною площею 164,4 кв. м. та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло № УІІ1, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем № 1-У, мощення УІ-УІІ; комплекс (АЗС стаціонарного типу), що розташований за адресою: Україна, Закарпатська обл., місто Мукачеве, вулиця Університетська (Д. Галицького), 100, загальною площею 165 кв.м. та складається з операторної - магазину, позначеного за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло №1-11, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем "ІІІ-ІУ-У, замощення №УІ-УІІ належать на праві власності з 12.07.2016 року ОСОБА_1.

Відтак, судом встановлено, що в результаті виконання недійсних договорів та проведення ряду реєстраційних дій майно незаконно вибуло з власності позивача, а тому враховуючи рекомендації, викладені в узагальненнях Верховного Суду України практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними, суд окрім констатації недійсності правочинів визначає правові наслідки їх недійсності.

За таких обставин, враховуючи рекомендації, викладені в узагальненнях Верховного Суду України практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними, суд, окрім констатації недійсності правочинів констатує, що з моменту недійсності договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р№2513, від 29.11.2013р. р/№2510 та від 29.11.2013р. р. № 2504 а також договорів купівлі-продажу обладнання №29-5/13 від 29.11.2013р.; №29-4/13 від 29.11.2013р.; та №29-2/13 від 29.11.2013р. має бути відновлене право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Регіон (код ЄДРПОУ: 34779872, юридична адреса: 04080, м.Київ, вул. Кирилівська, , будинок 82, офіс 256) на комплекс: (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3000 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Університетська, будинок 100, загальною площею 165,00 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло №1-ІІ, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем "ІІІ-IV-V, замощення №VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3261 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, будинок 2-б, загальною площею 164,4 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло № VIII, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем № I-V, мощення VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,2250 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна, будинок 108, загальною площею 182,3 кв. м., та складається з операторної-магазину № 1, площею 3,3 позначеного за планом літ. А, пункту технічного обслуговування площею 92 кв.м., навісу, позначеного за планом літ. Б, вбиральні площею 7 кв.м, позначеної за планом літ. В, навісу, позначеного за планом літ. Г, АЗС № 7, резервуарів № 1-6, мощення № I-III.

Слід зауважити, що у випадку необхідності, позивач вправі заявити і вимогу про застосування особливого наслідку недійсності правочину - визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності, прийнятого на підставі ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зазначений висновок узгоджується і з положенням ст. 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відтак, у випадку визнання договору нечинним, рішення про державну реєстрацію за новим власником, на підставі оспорюваного договору, перестає бути підставним (обгрунованим).

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, ст. 334 ЦК України передбачено момент набуття права власності за договором, який полягає в тому, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору (правова позиція Верховного суду України, висловлена в постанові від 18 грудня 2013 року у справі за № 6-127цс 13). Підставою переходу права власності на майно до покупця є саме договір купівлі-продажу, а не державна реєстрація права власності, яка є лише підтвердженням факту переходу права власності, і є похідною від умов, зазначених в договорі купівлі-продажу.

А, відтак, оскільки договори купівлі-продажу нерухомого майна та обладнання були укладені з відступом від підписаного раніше Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. та Додатку 1 до даного Протоколу, то відсутні правові підстави і для державної реєстрації права власності на майно за покупцем.

Далі, розглядаючи позовні вимоги до відповідача 2, суд встановив, що 28.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРГО РЕГІОН" (позивач у справі) як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАЛИНА-ЦЕНТР" (відповідач 2) як виконавцем було укладено Договір про надання консалтингових послуг №11/1-13.

Відповідно до п.1.1. ст. 1 "Предмет Договору", виконавець зобов'язується надавати Замовнику комплексні консалтингові послуги, які полягають в розробленні для Замовника проектів договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого і рухомого майна (у випадку необхідності - змін до таких договорів), що будуть укладатись Замовником як покупцем чи продавцем, у відповідності з нормами закону та істотними умовами, що будуть укладенні, посвідченні та виконанні договорів купівлі-продажу та допомозі у розв'язанні конфліктних ситуацій, що можуть виникати при укладенні, посвідченні та виконанні таких договорів; юридичному супроводі Замовника під час нотаріального посвідчення укладених договорів; наданні консультацій з питань, які виникатимуть при виконанні договорів.

Рішенням позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГО РЕГІОН", оформленим Протоколом від 28 листопада 2013 року, вирішено продати частину майна товариства.

Істотні умови майбутніх договорів купівлі-продажу остаточно були визначені у Додатку 1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. та було уповноважено директора товариства укласти відповідні договори купівлі продажу на визначених умовах.

Проекти відповідних Договорів купівлі-продажу, на виконання вищезазначеного Договору про надання консалтингових послуг, доручено розробляти ТОВ "КАЛИНА-ЦЕНТР". Відповідачу 1 також були надані для розробки проектів договорів рішення загальних зборів, що оформлене Протоколом від 28 листопада 2013 року та Додаток 1 до Протоколу. Так, відповідно до п.4 Додатку №1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені Договорами купівлі-продажу. З цього ж моменту у покупця виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно. При цьому, майно передається у володіння та користування покупцю після підписання відповідних договорів купівлі продажу та оформляється Актами приймання-передачі і з моменту підписання таких Актів приймання-передачі покупець має право володіти та користуватись майном а також несе ризик його випадкового знищення чи пошкодження (п.3 Додатку №1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р.).

В подальшому між Позивачем та ТОВ "АВАЛОН-ІНТЕНСИВ" (надалі - Відповідач-2) були укладені наступі договори купівлі продажу нерухомого майна - автозаправних станцій (АЗС) та договори купівлі-продажу рухомого майна: відповідного обладнання до таких АЗС, що в цілому у їх поєднанні складають майновий комплекс автозаправних станцій стаціонарного типу:

-. договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу) за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Університетська, будинок 100, що посвідчений 29.11.2013р. Бабенко В.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за р/№2513 (далі за текстом - Договір р/№ 2513), та Договір купівлі-продажу обладнання №29-5/13 від 29.11.2013р. на суму 114 030,00 грн.

- договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу) за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Прящівська , будинок 2-б, що посвідчений 29.11.2013р. Бабенко В.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за р/№2510 (далі за текстом - Договір р/№2510) та Договір купівлі-продажу обладнання №29-4/13 від 29.11.2013р. на суму 87 540,00 грн.

- договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу) за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна , будинок 108, що посвідчений 29.11.2013р. Бабенко В.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за р/№2504 (далі за текстом-Договір р/№2504) та Договір купівлі-продажу обладнання №29-2/13 від 29.11.2013р. на суму 20 560,00 грн.

Договори купівлі-продажу нерухомого майна та договори купівлі-продажу рухомого майна нерозривно поєднані між собою єдиною та спільною для сторін господарською метою: купівля-продаж майнового комплексу, який включає в себе як об'єкт нерухомості (АЗС стаціонарного типу, що складається із будівель та споруд), так і обладнання, яке знаходиться на вказаному комплексу (АЗС стаціонарного типу) та використовується в ході його господарської експлуатації.

Відмінність між вищевказаними документами та фактично укладеними договорами полягала у викладенні положення щодо переходу права власності на придбане майно.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними договорів та стягнення неустойки за неналежне виконання договірного зобов 'язання поєднані між собою обставинами спору і можуть розглядатись у одному позовному провадження.

Згідно з п. 8.2 ст. 8 Договору про надання консалтингових послуг від 28.11.2013р., за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, Виконавець несе відповідальність, в тому числі за розробку проекту договору чи іншого документа, що не відповідає чинному законодавству чи істотним умовам, визначених Замовником у розмірі 5000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач підготував для Позивача проекти договорів, що не відповідають істотним умовам, що визначені Замовником у рішенні загальних зборів, яке оформлене Протоколом від 28 листопада 2013 року та Додатку 1 до Протоколу.

Вищенаведене свідчить про те, що Відповідач 1 не виконав належним чином свої зобов'язання за Договором про надання консалтингових послуг №11/1-13 від 28.11.2013 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Також ст. 611 Цивільним кодексом України встановлено відповідальність за порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України: учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи вищенаведені норми закону а також на підставі п. 8.2 ст. 8 Договору про надання консалтингових послуг №11/1-13 від 28.11.2013 року, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача 5000,00 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе договірних зобов'язань.

Судові витрати у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними:

-договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладений 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2513 з моменту його укладення.

- договір купівлі-продажу обладнання №29-5/13, укладений 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальніФстю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив на суму 114 030,00 грн. з моменту його укладення.

- договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2510 з моменту його укладення.

- договір купівлі-продажу обладнання №29-4/13, укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив на суму 87 540,00 грн. з моменту його укладення.

- договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2504 з моменту його укладення.

- договір купівлі-продажу обладнання №29-2/13, укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив на суму 20 560,00 грн. з моменту його укладення.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авалон-інтенсив (03110, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 9-А, код 38792001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Регіон ( 04176, м.Київ, вулиця Електриків, будинок 26, код 38792001) суму 9600 грн.(Дев'ять тисяч шістсот гривень) у відшкодування витрат по сплату судового збору.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Калина-Центр (м.Мукачево, вул.Підвальна, 17 код 34162260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авалон-інтенсив (03110, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 9-А, код 38792001) суму 5000грн.(П'ять тисяч гривень) неустойки та суму 1600 грн.(Одна тисяча шістсот гривень) витрат на сплату судового збору.

Повне рішення складено 25.09.2017 року

Суддя Йосипчук О.С.