Рішення

від 20.09.2017 по справі 910/11059/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2017Справа №910/11059/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення до проТовариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН стягнення 98 913 грн. 49 коп. Представники:

від Позивача : не з'явились;

від Відповідача : не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Український союз об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (надалі також - Позивач ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН (надалі також - Відповідач ) про стягнення 98 913 грн. 49 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 28.09.2016 року між Українським союзом об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН (Повірений) було укладено Договір доручення №337, відповідно до умов якого Довіритель доручив, а Повірений прийняв на себе зобов'язання від імені і за рахунок Довірителя здійснити, в інтересах останнього, необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 72-А та подальшим супроводженням внесення інформації по цим об'єктам до реєстру прав на нерухоме майно, що забезпечить Довірителю отримати правовстановлюючі документи на вказані об'єкти. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він перерахував грошові кошти у загальному розмірі 40 000 грн. 00 коп., проте Відповідачем було направлено повідомлення про розірвання в односторонньому порядку Договору, а також повідомлено про відмову від повернення сплачених грошових коштів. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Українським союзом об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення в розмірі 40 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН 3% річних у розмірі 642 грн. 48 коп., інфляційні у розмірі 2 496 грн. 00 коп., пеню у розмірі 5 774 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2017 року порушено провадження у справі № 910/11059/17, судове засідання призначено на 20.07.2017 року.

20.07.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 07.07.2017 року не виконав.

В судовому засіданні представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 07.07.2017 року.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження повернення попередньої оплати у розмірі 40 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 року відкладено розгляд справи на 07.09.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

07.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

07.09.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ЮРЕКСЛАЙН".

Крім того, в судовому представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 20.09.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі.

14.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли заперечення на відзив Відповідача.

В судове засідання 20 вересня 2017 року представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 07.09.2017 року та відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 року у справі № 910/11059/17.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН є 01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 121, офіс 152.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/11059/17 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач та Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Позивач та Відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача та Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 20 вересня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

28.09.2016 року між Українським союзом об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН (Повірений) було укладено Договір доручення №337, відповідно до умов якого Довіритель доручив, а Повірений прийняв на себе зобов'язання від імені і за рахунок Довірителя здійснити, в інтересах останнього, необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 72-А та подальшим супроводженням внесення інформації по цим об'єктам до реєстру прав на нерухоме майно, що забезпечить Довірителю отримати правовстановлюючі документи на вказані об'єкти.

Відповідно до п.2.1 Договору винагорода за виконання Повіреним зобов'язань за цим Договором складає суму в гривнях, що є еквівалентом 3000 доларів США по середньоринковому курсу обміну валюти банка ПУМБ на день здійснення платежу.

Згідно з п.2.2 Договору Довіритель сплачує сум у в гривнях, що є еквівалентом 1500 доларів США по середньоринковому курсу обміну валюти на день здійснення платежу, до початку виконання робіт впродовж 3 банківських днів після підписання даного Договору.

У п.2.5 Договору зазначено, що після виконання робіт та проведення розрахунків Сторони підписують Акт здачі - приймання виконання робіт відповідно до розділу 5. Крім того, Сторони підписують Акти здачі - приймання робіт та документації після виконання кожного з етапів, зазначених в розділі 2 цього Договору.

Повірений зобов'язаний, зокрема, по виконанню доручення надати Довірителю письмовий звіт про виконану роботу; передати всю отримання документацію в день підписання Сторонами Акта приймання - передачі наданих послуг. (п.п.3.1.3, 3.1.4 Договору)

Згідно з п.3.2.1 Договору Повірений має право відмовитись від виконання взятих на себе зобов'язань у випадку невиконання Довірителем зобов'язань, передбачених розділом 2 цього Договору.

Відповідно до п.4.2 Договору Повірений зобов'язується виконати доручення Довірителя в термін до 3 календарних місяців з моменту отримання оплати послуг згідно з розділом 2 та отримання необхідних для виконання доручення документів.

Згідно з п.5.1 Договору доручення вважається виконаним в момент одержання Довірителем правовстановлюючих документів на об'єкти, вказані в п.1.1 цього Договору. Факт виконання доручення підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг. Приймання - передача виконаних робіт здійснюється Сторонами за Актом прийому - передачі робіт, протягом 2 робочих днів з моменту повідомлення Повіреним Довірителя про готовність до передання робіт.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що Повірений відповідає перед Довірителем у випадку несвоєчасного або неналежного виконання доручення у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від фактично сплаченої суми по Договору та нараховується за кожен день прострочки.

Згідно з п.6.6 Договору Повірений відповідає перед Довірителем у розмірах сум, фактично сплачених Повіреному, тобто, у випадку дострокового припинення дії даного Договору з ініціативи Довірителя, останній зобов'язаний сплатити Повіреному винагороду відповідно до фактично виконаної ним роботи, підтвердженої відповідним звітом, тобто Довіритель не має права вимагати повернення вартості фактично виконаної роботи Повіреним.

Сторонам, яка відмовляється від Договору, має повідомити другу сторону про відмову від Договору, не пізніш як за тиждень до його припинення. (п.8.4 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору доручення №337 від 28.09.2016 року Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 40 000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №15 від 28.09.2016 року на суму 20 000 грн. 00 коп. та випискою по рахунку Позивача за 29.09.2016 року на суму 20 000 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: за юридичні послуги по договору №337 від 28.09.2016р. .

Відповідач надіслав на адресу Позивача повідомлення №031 від 13.02.2017 року про розірвання Договору, яким також просив підписати акти виконаних робіт. У відповідь на яке Довіритель листом №01/1-19 від 28.09.2017 року повідомив про відмову від підписання актів виконаних робіт та просив повернути невідпрацьовану суму авансу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 02.03.2017 року.

Листом від 13.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН повідомило Позивача про відпрацювання всієї суми авансу, який був отриманий останнім 21.02.2017 року, що підтверджується відміткою на листі за вх. №6/10.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Українським союзом об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення в розмірі 40 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН 3% річних у розмірі 642 грн. 48 коп., інфляційні у розмірі 2 496 грн. 00 коп., пеню у розмірі 5 774 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. 00 коп.

12.05.2017 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №01/1-36 з вимогою повернути сплачені грошові кошти у розмірі 20 000 грн. 00 коп., яка не була отримана останнім у зв'яжу з закінченням терміну зберігання, що підтверджується відміткою на поштовому конверті.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору доручення №337 від 28.09.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно зі ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору доручення №337 від 28.09.2016 року Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 40 000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №15 від 28.09.2016 року на суму 20 000 грн. 00 коп. та випискою по рахунку Позивача за 29.09.2016 року на суму 20 000 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: за юридичні послуги по договору №337 від 28.09.2016р. .

Згідно з п.3.2.1 Договору Повірений має право відмовитись від виконання взятих на себе зобов'язань у випадку невиконання Довірителем зобов'язань, передбачених розділом 2 цього Договору.

Відповідач надіслав на адресу Позивача повідомлення №031 від 13.02.2017 року про розірвання Договору, яким також просив підписати акти виконаних робіт. У відповідь на яке Довіритель листом №01/1-19 від 28.09.2017 року повідомив про відмову від підписання актів виконаних робіт та просив повернути невідпрацьовану суму авансу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 02.03.2017 року.

Листом від 13.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН повідомило Позивача про відпрацювання всієї суми авансу, який був отриманий останнім 21.02.2017 року, що підтверджується відміткою на листі за вх. №6/10.

У п.2.5 Договору зазначено, що після виконання робіт та проведення розрахунків Сторони підписують Акт здачі - приймання виконання робіт відповідно до розділу 5. Крім того, Сторони підписують Акти здачі - приймання робіт та документації після виконання кожного з етапів, зазначених в розділі 2 цього Договору.

Повірений зобов'язаний, зокрема, по виконанню доручення надати Довірителю письмовий звіт про виконану роботу; передати всю отримання документацію в день підписання Сторонами Акта приймання - передачі наданих послуг. (п.п.3.1.3, 3.1.4 Договору)

Відповідно до п.4.2 Договору Повірений зобов'язується виконати доручення Довірителя в термін до 3 календарних місяців з моменту отримання оплати послуг згідно з розділом 2 та отримання необхідних для виконання доручення документів.

Згідно з п.5.1 Договору доручення вважається виконаним в момент одержання Довірителем правовстановлюючих документів на об'єкти, вказані в п.1.1 цього Договору. Факт виконання доручення підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг. Приймання - передача виконаних робіт здійснюється Сторонами за Актом прийому - передачі робіт, протягом 2 робочих днів з моменту повідомлення Повіреним Довірителя про готовність до передання робіт.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання Повіреним Довірителю письмового звіту про виконану роботу, правовстановлюючих документів на об'єкти, вказані в п.1.1 цього Договору, а також підписання між Сторонами акту приймання - передачі наданих послуг та документації щодо кожного з етапів відповідно до п.п.2.5, 5.1 Договору доручення №337 від 28.09.2016 року у строки, передбачені вказаним Договором, тобто в термін до 3 календарних місяців - до 29.12.2016 року.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив від імені і за рахунок Довірителя, в інтересах останнього, необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 72-А та подальшим супроводженням внесення інформації по цим об'єктам до реєстру прав на нерухоме майно, що забезпечить Довірителю отримати правовстановлюючі документи на вказані об'єкти, в повному обсязі у передбачені договором строки, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН перед Українським союзом об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення за Договором доручення №337 від 28.09.2016 року становить 40 000 грн. 00 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Українському союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення в розмірі 40 000 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не надав послуги та не здійснив повернення грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 40 000 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 29.12.2016 р. по 30.06.2017 р. у розмірі 642 грн. 68 коп. та інфляційні у розмірі 2 496 грн. 00 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд зазначає, що стягнення з Відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за невиконані роботи.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Таким чином, до даних правовідносин не підлягають застосуванню положення ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов'язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року по справі №3-90гс14.

Крім того, у п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

За таких підстав, позовні вимоги Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН 3% річних за загальний період прострочки з 29.12.2016 р. по 30.06.2017 р. у розмірі 642 грн. 68 коп. та інфляційні у розмірі 2 496 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 29.12.2016 р. по 30.06.2017 р. у розмірі 5 774 грн. 81 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов язання.

Нормою ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойкм. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов язань.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що Повірений відповідає перед Довірителем у випадку несвоєчасного або неналежного виконання доручення у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від фактично сплаченої суми по Договору та нараховується за кожен день прострочки.

Суд, перевіривши розрахунок пені у зв язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання за загальний період прострочки з 29.12.2016 р. по 30.06.2017 р. у розмірі 5 774 грн. 81 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині не застосування припису частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, за яким нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. А тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем його договірного зобов'язання за загальний період прострочки з 29.12.2016 р. по 29.06.2017 р. у розмірі 5 407 грн. 98 коп.

Суд, розглянувши вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 50 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, зазначає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені ст. 1167 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 1 якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Звертаючись з вимогою про відшкодування моральної шкоди Позивач не надав Суду жодних належних доказів, які б свідчили про приниження ділової репутації останнього або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням його ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності Позивача.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких підстав, Позивачем не доведено наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування моральної шкоди (факт наявності моральної шкоди, обґрунтування визначення розміру моральної шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданням такої шкоди позивачу), а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення 50 000 грн. 00 коп. моральної шкоди Суд відмовляє.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН на користь Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення підлягає стягненню заборгованість у розмірі 40 000 грн. 00 коп. та пеня у розмірі 5 407 грн. 98 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма ЮРЕКСЛАЙН (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 121, офіс 152, Ідентифікаційний код юридичної особи 40298129) на користь Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (04107, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПУГАЧОВА, будинок 17, Ідентифікаційний код юридичної особи 00017437) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 5 407 (п'ять тисяч чотириста сім) грн. 98 (дев'яносто вісім) коп. та судовий збір у розмірі 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 51 (п'ятдесят одна) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25 вересня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин