Ухвала

від 19.09.2017 по справі 904/7100/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

19.09.2017 Справа № 904/7100/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Науменка І.М.

суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

за участю сторін:

від скаржника: ОСОБА_1 представник, довіреність №15808/04-36-10-08-10 від 18.07.2017 року;

від ліквідатора представник не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений у судовому засіданні, яке відбулось 31.08.2017 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017 року у справі №904/7100/17

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ"

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Каунаська, буд. 8; код ЄДРПОУ 39569823)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017р. (суддя Єременко А.В.) у даній справі, зокрема, визнано товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Каунаська, буд. 8; код ЄДРПОУ 39569823) банкрутом.

Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 5 місяців, до 18.12.2017 року.

Ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Каунаська, буд. 8; код ЄДРПОУ 39569823) призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2.

Не погодившись з зазначеною вище постановою, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову.

Скаржник зазначає, що відсутні правові підстави для визнання ТОВ Бізнесремонт банкрутом, а постанова суду не містить всіх допустимих доказів, тому неможливо встановити реальний стан боржника та його платоспроможність. Висновки щодо неплатоспроможності боржника, суд робить лише на підставі проміжного ліквідаційного балансу.

Неподання ліквідаційною комісією в процедурі досудової ліквідації боржника контролюючому органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки наявності у боржника заборгованості зі сплати податкових платежів порушує право органу ДФС на проведення перевірки боржника як платника податків. Проведення позапланової перевірки ТОВ Бізнесремонт є економічними інтересами Держави, які полягають у забезпеченні дотримання законності та виконання приписів податкового законодавства України всіма без винятку платниками податків.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.17р. апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду.

Ліквідатором ТОВ Бізнесремонт надано заперечення на апеляційну скаргу ДФС, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірну постанову у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржувану постанову - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

19.09.2017 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно зі статутом товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ", затвердженим протоколом Загальних Зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ" № 1 від 25.12.2014 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 26.12.2014 року, номер запису 12271020000016228, учасниками підприємства є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відповідно до протоколу Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ" № 1 від 03.08.2016 року у наведену дату за участю учасників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що становить 100% голосів засновників товариства, збори визнані правомочними, проведено загальні збори учасників товариства, якими прийнято рішення, у тому числі, про припинення діяльності боржника шляхом ліквідації у добровільному порядку, про призначення ліквідатором Товариства ОСОБА_5

Голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Каунаська, буд. 8; код ЄДРПОУ 39569823) 05.07.2017 року звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Каунаська, буд. 8; код ЄДРПОУ 39569823).

06.07.2017 року автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення ліквідатора визначено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_6.

06.07.2017 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області заява про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Каунаська, буд. 8; код ЄДРПОУ 39569823) прийнята до розгляду, підготовче засідання призначено на 12.07.2017 року.

12.07.2017 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Каунаська, буд. 8; код ЄДРПОУ 39569823), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), призначено засідання суду для вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора на 18.07.2017 року.

Із протоколу № 17/07/17 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ" від 17.07.2017 року вбачається, що засновниками прийнято рішення про припинення повноважень ліквідатора ОСОБА_5, призначення ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕМОНТ" ОСОБА_2

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Статтею 9 Закону встановлено, що справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ч.6 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі.

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

За ст. 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство є: сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

В силу ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Частиною 1 статті 210 ГК України встановлено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Наведена правова норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Матеріали справи не містять доказів звернення податкового органу до суду з кредиторськими вимогами до боржника в порядку встановленому ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, в апеляційній скарзі податковий орган жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Отже, скаржник не набув статусу кредитора боржника, а тому не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Щодо посилання скаржника про те, податковий орган був позбавлений можливості вчасно провести позапланову документальну перевірку діяльності боржника, слід зазначити наступне.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 82.2 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у ст. 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів. Загальний термін проведення перевірок, визначених у пунктах 200.10 та 200.11 статті 200 цього Кодексу, з урахуванням установлених цим пунктом строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів (п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу України).

Матеріали справи не містять, а податковим органом не надано доказів, які б свідчили про вжиття останнім заходів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Бізнесремонт у строк, встановлений ст.82.2. Податкового кодексу України.

Крім того, в матеріалах справи також відсутні докази відмови ліквідатора про надання документів для перевірки чи оскарження податковим органом відповідної відмови ліквідатора.

Згідно до п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017 р.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 91, 99 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017 року у справі №904/7100/17 припинити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя О.В. Чус