Постанова

від 26.09.2017 по справі 805/1975/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року справа №805/1975/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Гаврищук Т.Г., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Терзі Д.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі №805/1975/17-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Технобуд" до Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання відмови незаконною, зобов'язання списати недоїмку в розмірі 75539,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати незаконною відмову податкового органу у звільненні позивача від виконання обов'язків платника єдиного внеску та списанні безнадійної недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 75539,55 грн; зобов'язати відповідача списати безнадійну недоїмку в зазначеній сумі, що виникла у позивача зі сплати єдиного внеску в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу.

В обґрунтування зазначив, що недоїмка склалася у період перебування ТОВ Технобуд на території проведення АТО. Позивач звернувся до податкового органу з заявою про списання недоїмки по ЄСВ, проте відповідач відмовив в її списанні.

Відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до Закону №1669 недоїмка по сплаті ЄСВ визнається безнадійною та підлягає списанню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконною відмову у звільненні ТОВ "Будівельно-виробнича фірма "Технобуд" від виконання обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та списанні безнадійної недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 75539,55грн.

Зобов'язано відповідачів списати безнадійну недоїмку в сумі 75539,55грн., що виникла у ТОВ "Будівельно-виробнича фірма "Технобуд" зі сплати єдиного внеску, в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обгрунтування зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги, що спірна сума недоїмки позивачем погашена, а існуюча недоїмка утворилась за період поза межами засвідчених форс-мажорних обставин.

Однією з умов для списання безнадійного податкового боргу є наявність обставин непереборної сили, які підтверджуються сертифікатом ТПП України. Проте, наданий позивачем сертифікат не визначає податковий борг безнадійним, тому він не може бути підставою для списання боргу.

Також суд першої інстанції, зобов'язуючи відповідачів списати безнадійну недоїмку втрутився в дискреційні повноваження податкового органу та вийшов за межі завдань адміністративного судочинства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Технобуд" (код ЄДРПОУ 35151250, 87554, АДРЕСА_1) є юридичною особою (том 1, а.с.12-13), платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Жовтневим відділенням Маріупольської ОДПІ сформовано податкову вимогу №Ю-55-12 від 02.08.2016 року, відповідно до якої недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску складає 75539,55грн. (том 1, а.с.14)

З картки облікового розрахунку вбачається, що позивачем не здійснювалася сплата єдиного соціального внеску та обліковується недоїмка у спірному розмірі (а.с.48-59).

31.01.2017 року позивач звернувся до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Жовтневе відділення) з заявою про відкликання податкової вимоги №Ю-55-12 та списання виниклої недоїмки зі сплати ЄСВ як безнадійної (том 1, а.с.16)

Сертифікатом Торгово-промислової палати №7369 від 09.03.2017 року ТОВ Будівельно-виробнича фірма Технобуд засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.07.2014 року по 30.03.2016 року щодо обов'язку платника податків, а саме сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з липня 2014 року по лютий 2016 року (том 1, а.с.21)

Листом № 11649/10/05-19-17 від 22.03.2017 року Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області повідомлено позивача про відсутність правових підстав щодо звільнення позивача від виконання обов'язків визначених ч.2 ст6 Закону №2464 та списання боргу зі сплати єдиного соціального внеску. (том 1, а.с.22-23).

Спірні правовідносини виникли у період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до ст..2 ЗУ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі Закон №1669) територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст.11 Закону №1669.

02.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079"Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Маріуполь.

Законом №1669 (у редакції діючий на час виникнення спірних правовідносин) у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Оскільки позивач зареєстрований та на сьогоднішній день здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Марпіуполя Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені ст. 9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464, поширюються на позивача як платника єдиного соціального внеску, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Тобто у зазначених платників єдиного внеску недоїмка виникає у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач має всі підстави на період проведення АТО на визнання недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску такою, що підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу та відповідачем неправомірно відмовлено у списанні недоїмки по сплаті ЄСВ.

Проте судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами ПК України, Закону №1669, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" (далі - Порядок № 577).

Згідно з п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у том числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 ПК України встановлено, що під терміном "безнадійний" розуміється, в тому числі, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п. 101.5 ст. 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку №577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Розділом IV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до матеріалів справи, 31 січня 2017 року позивач звернувся до контролюючого органу із заявою щодо визнання безнадійним та списання в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 75539,55 грн., обчисленої станом 31.07.2016 року, що виникла у товариства та зазначена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 02.08.2016 за № Ю-55-12.

Однак, на момент звернення позивача до контролюючого органу в січні 2017 року із зазначеною заявою, вимога про сплату боргу вже була прийнята відповідачем, не скасовувалась в передбаченому законом порядку та породжувала певні юридичні наслідки, а саме обов'язок сплати нарахованої суми боргу. Відтак, таке звернення позивача із заявою до контролюючого органу про списання боргу є передчасним та не підлягає задоволенню, отже позивач повинен повторно звернутися із даною заявою вже після скасування спірної вимоги, з дотриманням положень податкового законодавства.

Розгляд даного питання відноситься до функціональних обов'язків податкового органу, а тому судовий орган не може підмінювати собою орган до компетенції якого відноситься вирішення цього питання, тобто перевищувати свої дискреційні повноваження.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому відповідно до вимог ст.202 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова - скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі №805/1975/17-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі №805/1975/17-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Технобуд" до Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання відмови незаконною, зобов'язання списати недоїмку в розмірі 75539,55 грн. - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 26 вересня 2017 року

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_5