Ухвала

від 20.09.2017 по справі 813/1123/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/7970/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УРУС" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Тухлянське лісопромислове підприємство" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

в с т а н о в и в :

Позивач- Стрийська ОДПІ звернулася в суд з позовом до відповідача - ТОВ "Тухлянське лісопромислове підприємство", в якому просила надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ "УРУС" оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що існують обставини, які унеможливлюють погашення податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки станом на день внесення запису до державного реєстру обтяжень нерухомого майна про податкову заставу, вказане майно вже перебувало предметом іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань апелянта. Таким чином, вказане майно не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків, оскільки застава та заборона його відчуження є дійсною та була зареєстрована у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - Харченюк І.С. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник апелянта у судове засідання 20 вересня 2017 року не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином- 31 липня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, 20 вересня 2017 року подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи його тим, що у цей же день представник ТОВ "УРУС" бере участь у судовому засіданні у Апеляційному суді Львівської області. Разом з тим, відповідно до п.4 ст.196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов'язковою та судом така обов'язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду , тому колегія суддів з врахуванням вищенаведеного вважає, що у задоволенні такого клопотання необхідно відмовити та проводити розгляд справи у відсутності представника апелянта, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у справі доказів.

Представник позивача у засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у його відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Тухлянське лісопромислове підприємство" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Стрийській ОДПІ як платник податків.

Відповідно до розрахунку заборгованості, представленного позивачем, станом на 06 березня 2017 року за відповідачем рахується податковий борг:

- з податку на додану вартість у сумі 51300,89 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення №0001591500 від 24 грудня 2014 року;

- з податку на прибуток у сумі 61,00 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно з податковою декларацією з податку на прибуток №9081123398 від 26 лютого 2015 року;

- з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 268804,86 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно з податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 - 2016 роки;

- з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 19023,48 грн., який виник внаслідок несплати самостійно нарахованих узгоджених податкових зобов'язань згідно з податковими деклараціями з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015 - 2017 роки.

На виконання п.59.1 ст.59 ПК України Стрийська ОДПІ надіслала на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 08 квітня 2014 року №121-13, яку відповідач отримав 15 квітня 2014 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі № 813/2767/15 (яка набрала законної сили) стягнено з рахунків ТОВ "Тухлянське лісопромислове підприємство" податковий борг у сумі 64202,14 грн.

Оскільки податковий борг відповідачем самостійно не сплачений, а вжиті податковим органом заходи щодо його погашення не дали позитивного результату, Стрийська ОДПІ відповідно до абз.2 п.95.3 ст.95 ПК України звернулася в суд з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна ТОВ "Тухлянське лісопромислове підприємство", що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом вжито усіх заходів щодо стягнення податкового боргу у сумі 339190,23 грн., разом з тим, ці заходи не призвели до погашення податкового боргу, тому наявні достатні правові підстави для надання дозволу на погашення суми цього податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України відповідач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст.41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Порядок погашення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст. 95 - 99 ПК України.

П.95.1 ст.95 ПК України передбачає, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).

При цьому, відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, податковий орган наділений правом звернення з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у разі недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків. При цьому, такий позов може бути поданий не раніше спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків.

Порядок надіслання податкової вимоги врегульований ст.59 ПК України, пунктом 59.1 якої визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання п.59.1 ст.59 ПК України Стрийська ОДПІ надіслала на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 08 квітня 2014 року №121-13, яку відповідач отримав 15 квітня 2014 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Відповідно до п.88.1, 88.2 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п.п.89.1.1, 89.1.2 п.89.1, п.89.3 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що податковим органом вжито усіх першочергових заходів для погашення податкового боргу відповідачем, відповідно до вимог ПК України, зокрема, на підставі рішення заступника начальника Сколівського відділення Стрийської ОДПІ від 07 жовтня 2015 року №4762/577 про опис майна у податкову заставу, податковим керуючим проведено опис майна боржника, про що складено акт опису майна від 07 жовтня 2015 року №4/23-00/13815927; це обтяження включено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що стверджується витягом із відповідного реєстру від 12 жовтня 2015 року №48060988.

Крім того, контролюючим органом вжито заходів щодо стягнення податкового боргу з рахунків платника у банках в порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, шляхом виставлення інкасових доручень (розпорядження) №112-13 від 10 лютого 2016 року (ПАТ "Кредобанк"), №1908-13 від 21 квітня 2016 року (ПАТ "Кредобанк"), №38452-13 від 07 червня 2016 року (ПАТ "Кредобанк"), №79896-13 від 06 липня 2016 року (ПАТ "Креді Агріколь Банк").

Разом з тим, такі заходи не дали можливості погасити податковий борг, оскільки ці документи провернуті установами банку без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.

Відповідно до абз.2 п.95.3 ст.95 ПК кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки податковим органом вживалися усі заходи щодо стягнення податкового боргу, разом з тим, ці заходи не призвели до погашення податкового боргу, а тому наявні достатні правові підстави для надання дозволу на погашення суми цього податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

При цьому колегія суддів відхиляє як безпідставні покликання апелянта на те, що нерухоме та рухоме майно ТОВ "Тухлянське лісопромислове підприємство", що перебуває в податковій заставі згідно з актом опису майна від 07 жовтня 2015 року №4/23-00/13815927 є предметом іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань апелянта, а тому не може бути використане як джерело погашення податкового боргу ТОВ "Тухлянське лісопромислове підприємство", оскільки дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається не на конкретно визначене майно, а на суму податкового боргу. Перелік майна, яке підлягає реалізації з метою погашення податкового боргу платника, виявляється у процесі виконання податковим органом судового рішення про надання такого дозволу. Майно платника, що підлягає продажу, не обмежується виключно майном, зазначеним в акті опису майна, а платник, в свою чергу, чи особа, яка вважає, що його інтереси порушені, не позбавлені права оскаржити включення податковим органом до опису майна активів.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

При цьому, суд при вирішенні цього спору застосовує закріплений у судовій практиці Європейського Суду з прав людини принцип "належного урядування", який передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy[GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-І; "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-ХІІ; "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року).

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Колегія суддів вважає, що позивачем у цьому випадку дотримано цей принцип, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УРУС" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року у справі № 813/1123/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 25 вересня 2017 року.