Ухвала

від 19.09.2017 по справі 143/228/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/228/17 Провадження № 22-ц/772/2418/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 23Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справа Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Якименко М.М.,

Суддів: Ковальчука О.В., Войтка Ю.Б.,

За участю секретаря Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Вінницької області в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Ліщинецьке об'єднання" про визнання недійсним договору оренди землі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11.08.2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 11.08.2017 року в задоволені позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що остання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №954867 від 23.03.2007 року, є власником земельної ділянки площею 2,8426 га з кадастровим номером 0523488200:08:003:0033, яка розташована на території Ширмівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

11.06.2012 року позивач уклав з відповідачем договір оренди належної йому земельної ділянки строком на 10 років. Договір був зареєстрований в установленому порядку. При оформленні угоди позивач виявив, що у його тексті біля графи Орендар замість підпису директора Фермерського господарства стоїть факсиміле без зазначення прізвища уповноваженої на підпис особи, письмової згоди на що ОСОБА_2 не надавав. Посилаючись на те, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, а визнання його недійсним шляхом звернення до суду з позовом потребує додаткових витрат, він за захистом своїх прав одразу до суду не звертався, в свою чергу отримував орендну плату від відповідача.

Просив суд визнати недійсним договір оренди з підстав визначених ч.ч.1, 3 ст. 203, ч.3 ст.207 та п.1 ст. 215 ЦК України. А також, посилаючись на норми ст. 216 ЦК України, просив повернути належну йому земельну ділянку.

Судом першої інстанції було встановлено і не заперечувалось сторонами, що договір був укладений за взаємною згодою сторін. В подальшому виконувався.

Відмовляючи в задоволені позову , суд першої інстанції вірно виходив із того, що наявність в договорі підпису сторони за допомогою факсиміле , не є правовою підставою для визнання його недійсним, згідно ч.ч.1, 3 ст. 203 та п.1 ст. 215 ЦК України .

Суд правильно зробив висновок, що передбачена п.3 ст. 207 ЦК України письмова згода сторін на використання при вчиненні правочину факсимільного відтворення підпису є лише формою підтвердження відповідного факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу. Відсутність такої угоди, як правильно вказав суд, у випадку вчинення дій по виконанню договору, підписаного факсиміле, не є підставою для його визнання недійсним. З таким висновком цілком погоджується колегія суддів.

Однак апеляційна інстанція не погоджується із висновком про відмову у позові, в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Так, встановивши, що право позивача не порушено, а також те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, суд помилково засовував позовну давність, як підставу для відмови у позові, яка за відсутності факту порушеного права, застосуванню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив спір і відмовив у задоволенні позову, застосування строку позовної давності не впливає на суть та правильність прийнятого рішення.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки останні ґрунтуються на повно та всебічно з'ясованих обставинах справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11.08.2017 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: