Рішення

від 21.09.2017 по справі 904/7693/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2017 Справа № 904/7693/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДШИПНИК СЕРВІС", м. Дніпро

до Приватного підприємства "ВОРОН-ПЛЮС", м. Дніпро

про стягнення грошових коштів у розмірі 43 210,18грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, директор згідно наказу № 28-ОК від 01.02.12;

ОСОБА_2, дог. про над. прав. доп. від 20.07.17;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІДШИПНИК СЕРВІС" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "ВОРОН-ПЛЮС" (далі - Відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 43210,18 грн., набутих без достатніх правових підстав. В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на норми ст.ст. 693, 1212 ЦК України.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, подав пояснення, за змістом яких зазначив, що товар Позивачем отримано, однак видаткова накладна на отримання товару не підписана. З огляду на викладене, Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без участі його представника.

В судовому засіданні 21.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було досягнуто домовленість щодо здійснення поставки товару, а саме: системного блоку Athlon FX 4300/8192Mb/1000Gb/R7 250/DVD-RW/ATX500W, в кількості однієї одиниці, за ціною 6035,00 грн. без ПДВ; системного блоку A6-3500/2048Mb/500Gb/DVD-RW/ATX 400W, в кількості однієї одиниці, за ціною 3759,25 грн. без ПДВ; системного блоку DC E5300/1024Mb/500Gb/DVD-RW/ATX 400W в кількості однієї одиниці, за ціною 4048,34 грн. без ПДВ; клавіатури + миши Genius KB-C100, в кількості три одиниці, за ціною 173,30 грн. без ПДВ; монітору 18,5» ASUS VS197 TFT, в кількості однієї одинці, за ціною 1841,65 грн. без ПДВ; монітору Samsung 20» TFT SyncMaster E2020N, в кількості двох одиниць, за ціною 2881,67 грн. без ПДВ; блоку безперебійного живлення UPS BNT-600 VA, в кількості чотирьох одиниць, за ціною 1360,25 грн. без ПДВ; ноутбуку ASUS N550LF, в кількості однієї одиниці, за ціною 8600,00 грн.

На виконання зазначених домовленостей, Відповідач виставив Позивачеві рахунок-фактуру № ВП-0000107 від 26.04.2016 року, у якому зазначив кількість, найменування та ціну товару, що мав бути поставлений, на загальну суму 43 210,18 грн. (а.с. 48).

Зазначений вище рахунок був прийнятий Позивачем до виконання, та сплачений згідно платіжного доручення № 1237 від 26.04.2016 року в повному обсязі (а.с. 47).

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Надані до справи докази, зокрема, виписаний Відповідачем рахунок, та платіжне доручення про його оплату з боку Позивача, свідчить про укладання між сторонами договору поставки товару у спрощений спосіб (ст. 181 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

05.07.2016 року Позивач звернувся до Відповідача з листом, в якому вимагав повернення суми попередньої оплати у зв'язку з неможливістю поставити товар.

У відповідь на зазначений лист, Відповідач повідомив про готовність товару до відвантаження.

Незважаючи на повідомлення про готовність передати товар, Відповідач зобов'язання з поставки не виконав, товар Позивачеві не передав (доказів не надано), в зв'язку з чим, 27.02.2017 року Позивач повторно звернувся до Відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати, яка залишена Відповідачем без відповіді і задоволення.

На час вирішення спору, доказів виконання Відповідачем зобов'язання в натурі, або повернення суми передоплати суду не надано.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України, встановлено, що у разів якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на порушення Відповідачем договору щодо здійснення поставки попередньо оплаченого товару, суд вважає, що вимоги Позивача підлягають задоволенню шляхом повернення суми попередньої оплати в розмірі 43210,18 грн., в порядку ст. 693 ЦК України.

Водночас, суд вважає безпідставними доводи Позивача, відносно того, що спірна сума грошових коштів отримана Відповідачем без достатніх правових підстав, адже як вище встановлено судом, грошові кошти були одержані Відповідачем в рамках договору поставки, укладеного сторонами у спрощений спосіб, що виключає підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України.

Позивач просить суд стягнути у складі судових витрат по справі, витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 000,00 грн.

Витрати Позивача на оплату послуг адвоката, підтверджується договором про надання правової допомоги адвоката, та представництво від 20.07.2017 року, актом наданих юридичних послуг від 05.09.2017 року, платіжними дорученнями №1427 від 26.07.2017 на суму 1 500,00 грн., №1429 від 20.08.17 на суму 2 000,00 грн., №1430 від 22.08.17 на суму 500,00 грн., також в матеріалах справи наявне свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №1430 від 09.08.2005, видане на ім'я ОСОБА_2, який фактично представляв інтереси Позивача при розгляді даної справи.

Відповідно до приписів п. 6.5. постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.13р. №7, розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у даному спорі, та відповідно невелику кількість часу, необхідного на підготовку матеріалів до судового слухання, суд вважає, що витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 4 000,00 грн. є необґрунтовано завищеними, а тому розмір відповідних витрат підлягає обмеженню сумою 1 000,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 205, 525, 526, 663, 693 ЦК України, ст. 181 ГК України, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Сягнути з Приватного підприємства "ВОРОН-ПЛЮС" (49059, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23935839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДШИПНИК СЕРВІС" (490010, м. Дніпро, вул.. Макарова, буд.14-А, кім.4, код ЄДРПОУ 35935431) 43 210,18 грн. суму попередньої оплати, 1 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 1 600,00 грн. витрати зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.09.2017

Суддя ОСОБА_3