Рішення

від 21.09.2017 по справі 906/590/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" вересня 2017 р. Справа № 906/590/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 31.01.2017

від відповідача: ОСОБА_2. - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три таракана" (м. Малин Житомирської області)

про стягнення 186745,40 грн

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь 186745,40 грн, з яких сума основного боргу - 160 000,00 грн, інфляційні втрати - 12 860,00 грн, 3 % річних - 3193,08 грн, пеня - 10 692,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив покладені на нього зобов'язання відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 0102/16 від 01.02.2016.

19.09.2017 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 120000,00 грн основного боргу, 10692,32 грн пені за прострочення зобов'язання за період з 01.06.2016 по 29.11.2016; 12500,00 грн інфляційних втрат за період з березня 2016 по квітень 2017; 3% річних в сумі 3002,84 грн за період з 16.02.2016 по 01.06.2017.

Враховуючи, передбачені ст.22 ГПК України права позивача, суд приймає зазначену вище заяву до розгляду. Розгляд справи здійснюється в межах заяви про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в межах заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив факт наявності з позивачем договірних стосунків згідно договору оренди № 0102/16 від 01.02.2016. Однак заперечив щодо нарахованої суми позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2016 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Три Таракана" (орендар/відповідач) укладено договір оренди № 0102/16 (а.с. 10-17).

Відповідно п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в платне тимчасове користування (оренду) нежитлове приміщення, яке належить орендодавцеві на праві власності. В користування орендодавцеві надається: частина нежитлового приміщення, приміщення магазину, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (літер "А").

Зазначене нежитлове приміщення складається з:

- кімнати №1-1, загальною площею 15,4 кв.м.;

- кімнати №1-2, загальною площею 20,7 кв.м.;

- кімнати №1-3, загальною площею 7,0 кв.м.;

- кімнати №1-4, загальною площею 1,8 кв.м.

Загальна площа приміщення, яке передається в користування відтак фактично складає 44,9 (сорок чотири цілих дев'ять десятих) квадратних метрів. Надалі в цьому договорі приміщення, що передається в користування йменуватиметься - Об'єкт оренди. Крім наведеного вище опису, ідентифікація об'єкта оренди та його меж здійснюється відповідно до схеми орендованого приміщення (додаток №1), яка підписана сторонами та є невід'ємною частиною цього договору. Об'єкт оренди передається з метою його використання орендарем для здійснення господарської (торговельної) діяльності. Господарську діяльність в об'єкті оренди орендар здійснюватиме на власний ризик та приймає на себе повну відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства України щодо дотримання технічної, протипожежної, санітарної, електротехнічної безпеки, безпеки охорони праці та навколишнього природного середовища (п. 1.2 договору).

Відповідно п. 2.2 договору, розмір орендної плати встановлюється в сумі 222,72 грн протягом усього часу дії цього договору, що сумарно складає 10 000,00 грн за весь об'єкт оренди.

Орендна плата сплачується орендарем орендодавцеві не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється платіж шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку орендаря на розрахунковий рахунок орендодавця. При цьому перший платіж за цим договором має бути здійснений не пізніше, ніж 15 лютого 2016 року (п. 2.3 договору).

Згідно п. 3.1 договору, об'єкт оренди вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту підписання цього договору, у зв'язку з чим цей договір має силу й акта приймання-передавання. Водночас із укладенням цього договору орендар підтверджує, що об'єкт оренди переданий йому у задовільному технічному стані, що відповідає вимогам протипожежної, електричної, санітарної безпеки та безпеки праці.

Договір укладено строком на один рік, тобто до 01.02.2017 (п. 4.1 договору).

В результаті неналежного виконання зобов'язання щодо оплати за оренду з лютого 2016 року по січень 2017 року, станом на 01.06.2017 у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 120000,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст.627 ЦК України, яка надає можливість сторонам бути вільними в укладенні договору, що дозволяє сторонам укладати договір, який хоч і не передбачений цивільним законодавством, але не суперечить його загальним засадам (ст.6 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди №0102/16 від 01.02.2016. Зазначений договір підписаний з обох сторін та скріплений оригінальними печатками товариств, породжує цивільні права та обов'язки сторін.

Згідно ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем не змінилася та становить 120000,00 грн, тобто за весь час дії договору.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 120000,00 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

За порушення умов договору, позивачем за період з 01.06.2016 по 29.11.2016 нараховано пеню в сумі 10692,32 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.6.2 договору, за невиконання (неналежне виконання) умов підпункту 2.3. цього договору орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу від суми прострочення, незалежно від терміну тривання прострочення.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.02.2016 по 01.06.2017 в сумі 3002,84 грн та інфляційних втрат за період з березня 2016 по квітень 2017 в сумі 12500,00 грн.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно п. 3.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.2 постанови).

Господарський суд не погоджується з розрахунком позивача щодо нарахування інфляційних втрат, оскільки позивачем було не враховано дефляцію з червня 2016 по серпень 2016 яка склала -310,00 грн. Інфляційні втрати, які підлягають стягненню становлять 12190,00 грн.

Також, господарським судом здійснено перерахунок пені та 3% річних.

Пеня, яка підлягає стягненню становить (в межах заявленого позивачем періоду):

- по заборгованості за лютий 2016: на суму 10000,00 грн за період з 01.06.2016 по 29.11.2016 в розмірі 1533,55 грн

- по заборгованості за березень 2016: на суму 10000,00 грн за період з 01.06.2016 по 29.11.2016 в розмірі 1533,55 грн

- по заборгованості за квітень 2016: на суму 10000,00 грн за період з 01.06.2016 по 29.11.2016 в розмірі 1533,55 грн

- по заборгованості за травень 2016: на суму 10000,00 грн за період з 01.06.2016 по 29.11.2016 в розмірі 1533,55 грн

- по заборгованості за червень 2016: на суму 10000,00 грн за період з 16.06.2016 по 29.11.2016 в розмірі 1406,01 грн

- по заборгованості за липень 2016: на суму 10000,00 грн за період з 16.07.2016 по 29.11.2016 в розмірі 1128,96 грн

- по заборгованості за серпень 2016: на суму 10000,00 грн за період з 16.08.2016 по 29.11.2016 в розмірі 859,29 грн

- по заборгованості за вересень 2016: на суму 10000,00 грн за період з 16.09.2016 по 29.11.2016 в розмірі 596,72 грн

- по заборгованості за жовтень 2016: на суму 10000,00 грн за період з 16.10.2016 по 29.11.2016 в розмірі 350,82 грн

- по заборгованості за листопад 2016: на суму 10000,00 грн за період з 16.11.2016 по 29.11.2016 в розмірі 1406,01 грн.

Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню становить 10583,10 грн.

3% річних які підлягають стягненню становлять:

- на суму 10 000,00 грн за період з 16.02.2016 по 15.03.2016 в сумі 23,77 грн;

- на суму 20 000,00 грн за період з 16.03.2016 по 15.04.2016 в сумі 49,18 грн;

- на суму 30 000,00 грн за період з 16.04.2016 по 15.05.2016 в сумі 71,31 грн;

- на суму 40 000,00 грн за період з 16.05.2016 по 15.06.2016 в сумі 98,36 грн;

- на суму 50 000,00 грн за період з 16.06.2016 по 15.07.2016 в сумі 118,85 грн;

- на суму 60 000,00 грн за період з 16.07.2016 по 15.08.2016 в сумі 147,54 грн;

- на суму 70 000,00 грн за період з 16.08.2016 по 15.09.2016 в сумі 172,13 грн;

- на суму 80 000,00 грн за період з 16.09.2016 по 15.10.2016 в сумі 190,16 грн;

- на суму 90 000,00 грн за період з 16.10.2016 по 15.11.2016 в сумі 221,31 грн;

- на суму 100 000,00 грн за період з 16.11.2016 по 15.12.2016 в сумі 237,71 грн;

- на суму 110 000,00 грн за період з 16.12.2016 по 15.01.2017 в сумі 270,86 грн;

- на суму 120 000,00 грн за період з 16.01.2017 по 01.06.2017 в сумі 1341,37 грн.

Загальний розмір 3% річних, який підлягає стягненню, становить 2942,55 грн.

Враховуючи викладене в частині стягнення 109,22 грн пені, 60,29 грн 3% річних та 310,00 грн інфляційних втрат слід відмовити, як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.43 ГПК України).

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 120000,00 грн боргу; 12190,00 грн пені; 2942,55 грн річних; 10583,10 грн інфляційних. В решті позову відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Три таракана" (11601, Житомирська область, м. Малин, вул. В.Винниченко, 73, код 39992671) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (10001, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1):

- 120 00,00 грн боргу;

- 12 190,00 грн пені;

- 2 942,55 грн річних;

- 10 583,10 грн інфляційних;

- 2 185,74 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.09.17

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк: 1 - у справу, 2,3 - сторонам (рек. з повід.)