Постанова

від 07.09.2017 по справі 911/969/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2017 р. Справа№ 911/969/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Івашин О.Є.,

від відповідача 1: Задорожня К.С.,

від відповідача 2: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2017р. у справі №911/969/17 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави

до Селищанської сільської ради - Відповідач 1, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - Відповідач 2

про визнання незаконним та скасування рішення від 16.09.2014р. №251.31.06 та визнання недійсним договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з вимогами до Відповідача 1 та Відповідача 2 про визнання 1) незаконним та скасування рішення Відповідача 1 №251.31.06 від 16.09.2014р. "Про передачу в оренду частини громадського будинку"; 2) недійсним договору оренди частини громадського будинку магазину з правом викупу №26 від 01.10.2014р., укладений між Відповідачем 1 та Відповідачем 2.

Рішенням Господарського суду міста Київської області від 29.05.2017р у справі №911/969/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що Прокурором не доведено підстав для визнання рішення Відповідача 1 №251.31.06 від 16.09.2014р. "Про передачу в оренду частини громадського будинку" незаконним, а договору оренди частини громадського будинку магазину з правом викупу №26 від 01.10.2014р., укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, недійсним.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна обґрунтована тим, що при прийнятті спірного рішення Відповідачем 1 порушено ряд норм чинного на той момент законодавства, зокрема, Закону України Про оренду державного та комунального майна . Прокурор звертає увагу на те, що місцевий суд не надав оцінку спірному рішенню в частині законності надання в оренду комунального майна з правом подальшого викупу. Прокурор зазначає, що укладенні договору оцінка орендованого майна не проводилася та була невірно застосована методика розрахунку орендної плати, що призвело до неправильного визначення розміру орендної плати. Крім того, сторонами договору оренди не виконано умову щодо нотаріального посвідчення вказаного договору, а також Відповідачем 2 довгий час не виконувалася умова щодо страхування об'єкта нерухомого комунального майна.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 20.07.2017р.

20.07.2017р. Відповідач 1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримав доводи апеляційної скарги.

20.07.2017р. Відповідач 2 подав до суду пояснення, в яких зазначив, що апеляційна скарга є безпідставною та не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 20.07.2017р. оголошено перерву до 07.09.2017р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2017р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

16.06.2014р. суб'єктом оціночної діяльності проведено оцінку ринкової вартості громадського будинку магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 260,40 м. кв., що розташований в АДРЕСА_1, яка складає 352250,00 грн, про що надано висновок про вартість майна.

24.06.2014р. засіданням конкурсної комісії по передачі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" та нежитлового приміщення (лазні) в оренду вирішено провести конкурс щодо надання в оренду магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований в АДРЕСА_1; подати оголошення в газету "Баришівський вісник" про проведення конкурсу для надання в оренду магазину "Колос"; приймати заяви та пропозиції від бажаючих взяти в оренду на протязі двадцяти днів з дня виходу оголошення в газеті, після цього провести конкурс та визначити переможця, що підтверджується протоколом №1.

27.06.2014р. рішенням Відповідача 1 №236.30.06 "Про передачу магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" та нежитлового приміщення (лазні) в оренду" вирішено провести конкурс щодо надання в оренду магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований в АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення (лазні), яке розташоване в АДРЕСА_2; надрукувати оголошення в газету "Баришівський вісник" про проведення конкурсу для надання зазначених вище приміщень в оренду.

28.06.2014р. в газеті "Баришівський вісник" №25 (180) було розміщено оголошення Відповідача 1 щодо проведення конкурсу на право укладення договору оренди комунального майна.

25.07.2014р. засіданням конкурсної комісії з продажу та оренди майна комунальної власності територіальної громади с. Селище по Селищанській сільській раді вирішено надати в оренду приміщення по АДРЕСА_1 площею 145 кв.м. Відповідачу 2 та встановити орендну плату 550 грн за місяць на один рік; подати на розгляд сесії сільської ради рішення комісії по результатах конкурсу та затвердити рішення комісії, що підтверджується протоколом №2.

16.09.2014р. рішенням Відповідача 1 №251.31.06 "Про передачу в оренду частини громадського будинку" вирішено затвердити рішення конкурсної комісії про передачу в оренду з правом викупу частини громадського будинку комунальної власності площею 145 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 Відповідачу 2 під кафе-магазин строком на 2 роки 11 місяців, заключити договір-оренди з Відповідачем 2 відповідно до чинного законодавства.

01.10.2014р. на виконання вказаного рішення між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено договір оренди частини громадського будинку магазину з правом викупу №26, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Відповідач 1 зобов'язується передати Відповідачу 2, а Відповідач 2 зобов'язується прийняти у строкове платне користування частину громадського будинку магазину, що належить Відповідачу 1 з наступним переходом права власності на об'єкт від Відповідача 1до Відповідача 2, а Відповідач 2 зобов'язується прийняти об'єкт у строкове платне користування, а згодом і у власність, а також сплачувати Відповідачу 1 орендну плату.

Відповідно до п.1.2 договору об'єкт, що становить частину громадського будинку магазину площею 145 кв.м, вартістю 196447,11 грн, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.3 договору об'єкт оренди передається Відповідачу 2 в оренду для здійснення ним підприємницької діяльності відповідно до його установчих документів на умовах, викладених у договорі.

Відповідно до п.3.1 договору передання-приймання об'єкта здійснюється на підставі відповідного акта комісією, яка складається з представників сторін.

Відповідно до п.4.1 договору строк оренди складає 2 роки 11 місяців з дати приймання об'єкту за актом приймання-передавання.

Відповідно до п.5.1 договору розмір орендної плати з урахуванням її індексації за весь об'єкт в цілому складає 550 грн за місяць.

Відповідно до п.10.2 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до п.10.3 договору строк останнього починає свій перебіг у момент, визначений у п.10.2 цього договору та закінчується 01.09.2017р.

01.10.2014р. у порядку виконання договору оренди частини громадського будинку Відповідач 1 передав, а Відповідач 2 прийняв в оренду наступний об'єкт: частину громадського будинку, площею 145 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом прийому-передачі частини громадського будинку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2014р. №28818749, сторони на підставі укладеного між ними в простій письмовій формі договору №26 від 01.10.2014р. відповідно до закону здійснили державну реєстрацію права оренди Відповідача 2.

17.11.2014р. між ТДВ "Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус та Відповідачем 2 укладено договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами ВВМ-14-С-02№0000156, відповідно до умов якого ТДВ "Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус проводить страхування цивільної відповідальності Відповідача 2 за шкоду майну третіх осіб, а саме: частини будинку загальною площею 145 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.

11.12.2015р. між ПРАТ "Страхова Компанія "Провідна" та Відповідачем 2 укладено договір добровільного страхування орендованого майна суб'єктів господарської діяльності №11/1170159/1027/15, відповідно до умов якого: вигодонабувачем є Відповідач 1, застраховано майно передане в оренду на підставі договору оренди від 01.10.2014р. №26.

Листом №254 від 28.09.2016р. Відповідач 1 повідомив, що останнім Порядок проведення конкурсу щодо передачі в оренду майна комунальної власності та типовий договір оренди комунального майна Селищанською сільською радою не приймався та не затверджувався.

11.01.2017р. між ПРАТ "Страхова Компанія "Провідна" та Відповідачем 2 укладено договір добровільного страхування орендованого майна суб'єктів господарської діяльності №11/1170902/1027/17, відповідно до умов якого: вигодонабувачем є Відповідач 1, застраховано майно передане в оренду на підставі договору оренди від 01.10.2014р. №26.

14.08.2015р. постановою Баришівського районного суду Київської області у справі №355/1246/15-а позов Відповідача 2 задоволено у повному обсязі, зобов'язано Відповідача 1 виконати умови договору №26 від 01.10.2014р. оренди частини громадського будинку магазину з правом викупу в частині порядку викупу об'єкта (п.8 договору).

05.04.2017р. ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №355/1246/15-а апеляційну скаргу Відповідача 1 залишено без задоволення, а постанову Баришівського районного суду Київської області від 02.03.2017р. без змін.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України.

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до абз.15 ч.1 ст.1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності - право територіальної громади

володіти, доцільно, економно, ефективно користуватись і розпоряджатись на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч.8 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в

Україні право комунальної власності територіальної громади захищається законом на

рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності

не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права

власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради

чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі рішення Відповідача 1 №251.31.06 від 16.09.2014р. "Про передачу в оренду частини громадського будинку" між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено договір оренди частини громадського будинку магазину з правом викупу №26 від 01.10.2014р., відповідно до якого Відповідач 1 передав Відповідачу 2 у строкове платне користування частину громадського будинку магазину площею 145 кв. м, вартістю 196447,11 грн, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., що належить Відповідачу 1 з наступним переходом права власності на об'єкт від Відповідача 1 до Відповідача 2, а Відповідач 2 зобов'язався прийняти об'єкт у строкове платне користування, а згодом і у власність, а також сплачувати Відповідачу 1 орендну плату.

Обгрунтовуючи позовні вимоги Прокурор зазначає, що Відповідачем 1 не затверджено ні Порядку проведення конкурсу щодо передачі в оренду майна комунальної власності, ні Типового договору оренди комунального майна, внаслідок чого порушено ст.6, 7, 9, ч.2 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Прокурор також звернув увагу на відсутність щорічної публікації переліку об'єктів нерухомого майна, що можуть бути передані в оренду у 2014 році, що свідчить про порушення процедури проведення конкурсу.

Місцевий суд погодився з вказаними доводами Прокурора, проте на підставі ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" дійшов висновку, що вирішення питання про передання в оренду спірного комунального майна, в тому числі з правом викупу, належало саме до компетенції Відповідача 1. Таким чином, на думку місцевого суду оскаржуване рішення прийнято, а договір укладено в межах визначеної компетенції Відповідача 1 і зворотне твердження означало б обмеження законних прав територіальної громади. Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком місцевого суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

З наведеної норми вбачається, що Відповідач 1 дійсно наділений правом здійснювати правоможності щодо об'єктів права комунальної власності, проте процедура здійснення таких правоможностей визначена іншими законодавчими актами, зокрема, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) тощо.

Отже, на підставі ч.2 ст.19 Конституції України апеляційний суд приходить до висновку, що Відповідач 1, передаючи в оренду частину громадського будинку, що є об'єктом комунальної власності, повинен був діяти у спосіб, визначений вказаними Законами України.

Відповідно до ч.6 ст.9 Закону України Про оренду державного та комунального майна порядок проведення конкурсу визначається органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Як підтверджується листом Відповідача 1 №254 від 28.09.2016р. останнім Порядок проведення конкурсу щодо передачі в оренду майна комунальної власності не приймався та не затверджувався, що є порушенням ч.6 ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Отже, Відповідач 1 не дотримався встановленого законодавством порядку набуття права користування майном, що перебуває у комунальній власності громади.

Як вбачається з рішення Відповідача 1 №251.31.06 від 16.09.2014р. та договору оренди №26 від 01.10.2014р. Відповідач 1 вирішив передати Відповідачу 2 в оренду об'єкт, який перебуває в комунальній власності територіальної громади, з правом подальшого викупу.

Відповідно до ст.25 Закону України Про оренду державного та комунального майна приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.11 Закону України Про приватизацію невеликих державних

підприємств (малу приватизацію) викуп застосовується лише щодо об'єктів малої

приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця

на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.

Отже, нормами законодавства не передбачено надання в оренду комунального майна з правом подальшого викупу. Приватизація комунального майна шляхом викупу здійснюється відповідно та в порядку, встановленого нормами Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , який передбачає зокрема подання потенційним покупцем відповідної заяви, прийняття органом приватизації рішення про включення майна до переліку об'єктів приватизації, проведення підготовки до приватизації (визначення ціни продажу, публікація оголошення про приватизацію тощо).

При цьому, апеляційний суд також враховує, що рішення конкурсної комісії та Відповідача 1 про проведення конкурсу, відповідне оголошення про проведення конкурсу та рішення конкурсної комісії про надання в оренду спірного приміщення Відповідачу 2 взагалі не передбачали подальшого права викупу цього майна.

Як вбачається із договору, сторонами при його укладенні недотримано положення ст.284 Господарського кодексу України та ст.10, 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч.1 ст.284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: зокрема, об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до вищевказаних вимог законодавства, в оренду передається індивідуально-визначене майно. Крім того, істотною умовою договору оренди є оцінка об'єкту оренди - індивідуально-визначеного нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи в порушення вказаних норм права оцінка індивідуально визначеного нерухомого майна - частини громадського будинку комунальної власності площею 145 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 не проводилася.

Замість цього була використана оцінка від 16.06.2014р. всього громадського будинку магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 260,40 м.кв., а розмір орендної плати, був визначений у розмірі 550,00 грн пропорційно площі, яку орендував Відповідач 2. Так у договорі оренди зазначено, що вартість об'єкта оренди складає 196447,11 грн.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2, 3, 4, 8, 12, 13 постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу визначено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між

орендодавцем та орендарем, яка визначається за відповідною формулою.

При цьому, навіть за вказаною оцінкою, з урахуванням виду економічної діяльності Відповідача 2, цільового призначення оренди приміщення магазину, умов договору, розмір річної орендної плати мав становити: 196447,11 грн х 15 (п. ІІ Методики - розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи) / 100 = 29467,07 грн на рік, що становить 2455,59 грн на місяць.

Таким чином, встановлена Відповідачами в договорі орендна плата у розмірі

550 грн не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки розрахована без урахування належним чином визначеної вартості об'єкта оренди, орендної ставки, орендної плати за базовий та перший місяць та індексу інфляції.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди майна, що перебуває у комунальній власності, затверджують органи місцевого самоврядування.

Як підтверджується листом Відповідача 1 №254 від 28.09.2016р. останнім типовий договір оренди комунального майна не приймався та не затверджувався.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що Відповідачами при укладенні договору оренди не дотримано ч.2 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що спірні рішення та договір були прийняті та укладені з порушенням вказаних вище норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

Апеляційний суд не погоджується з посиланням місцевого суду на рішення Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Стретч проти Об'єднаного королівства , оскільки в даному випадку Відповідач 2 знав та розумів, що конкурс оголошувався на оренду спірного майна та не передбачав його подальшого викупу, що оцінка спірних приміщень площею 145 кв. м. не проводилась, що рішень про приватизацію спірного майна уповноваженим органом шляхом викупу не приймалось, відповідно, що норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) були порушені як з боку Відповідача 1, так і з боку Відповідача 2. Отже в даному випадку не можна вважати, що Відповідач 2 діяв добросовісно.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що вимоги Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Відповідача 1 №251.31.06 від 16.09.2014р. "Про передачу в оренду частини громадського будинку" та недійсним договору оренди частини громадського будинку магазину з правом викупу №26 від 01.10.2014р., укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2017р. у справі №911/969/17 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2017р. у справі №911/969/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2017р. у справі №911/969/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасування рішення Селищанської сільської ради №251.31.06 від 16.09.2014р. "Про передачу в оренду частини громадського будинку".

Визнати недійсним договір оренди частини громадського будинку магазину з правом викупу №26 від 01.10.2014р., укладений між Селищанською сільською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Бориспільської місцевої прокуратури (08300, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 21) судовий збір у сумі 800 (вісімсот) грн 00 коп.

Стягнути з Селищанської сільської ради Баришівського району Київської області (07521, Київська обл., Баришівський р-н, с. Селище, вул. Паризької Комуни, 19, код ЄДРПОУ 02165872) на користь Бориспільської місцевої прокуратури (08300, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 21) судовий збір у сумі 2400 (дві тисячі чотириста) грн 00 коп.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Бориспільської місцевої прокуратури (08300, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 21) судовий збір у сумі 880 (вісімсот вісімдесят) грн 00 коп. за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Селищанської сільської ради Баришівського району Київської області (07521, Київська обл., Баришівський р-н, с. Селище, вул. Паризької Комуни, 19, код ЄДРПОУ 02165872) на користь Бориспільської місцевої прокуратури (08300, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 21) судовий збір у сумі 2640 (дві тисячі шістсот сорок) грн 00 коп. за розгляд апеляційної скарги.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов