Постанова

від 18.09.2017 по справі 914/652/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2017 р. Справа № 914/652/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Коростенській О.І.,

за участю представників:

від позивача (скаржника) - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Роймакс , б/н від 16 червня 2017 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2017 року (підписане 09.06.2017 року), суддя Мороз Н.В.

у справі №914/652/17

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Роймакс , с. Солуки Яворівського району Львівської області

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка , с. Кам'янобрід Яворівського району Львівської області

про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

03 квітня 2017 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Роймакс звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка про стягнення заборгованості в розмірі 114 468,23 грн., з яких: 76 853,60 грн. - основний борг за договором купівлі-продажу №1 від 01 травня 2013 року, 25 637,32 грн. - пеня, 9 671,31 грн. - інфляційні втрати та 2 306 грн. - 3% річних. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 5 000 грн. - витрат на послуги адвоката.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№2425/17 від 02 червня 2017 року) позивач просив стягнути з відповідача 112 479,89 грн., з яких: 76 853,60 грн. - основний борг за договором купівлі-продажу №1 від 01 травня 2013 року, 33 320,29 грн. - інфляційні втрати та 2 306 грн. - 3% річних. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 5 000 грн. - витрат на послуги адвоката.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06 червня 2017 року по справі №914/652/17 позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Роймакс 37 541,60 грн. - основного боргу, 17 317,49 грн. - інфляційних втрат, 1 126,68 грн. - 3% річних та 2345 грн. - судових витрат на оплату послуг адвоката. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивоване тим що, відповідач порушив умови укладеного з позивачем договору купівлі-продажу №1 від 01 травня 2013 року в частині оплати за поставлений позивачем товар, у зв'язку з чим, заборгував позивачу 37 541,60 грн. Відмовляючи в частині вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 39 312 грн., місцевий господарський суд зазначив, що посилання позивача в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог на поставку товару від 15.04.2014 року, від 23.05.2014 року та від 11.07.2014 року на загальну суму 39 312 грн., які включені в ціну позову та розрахунок до позову, судом до уваги не приймається, оскільки в матеріалах справи відсутні копії таких видаткових накладних та відповідно доказів поставки товару позивачем на вказану суму не надано, при цьому, суд зазначив, що вказані видаткові накладні неодноразово витребовувались ухвалами суду, однак, позивач вимоги ухвал суду не виконав, належних доказів поставки товару на зазначену суму не подав. Разом з тим, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору щодо термінів оплати товару, у зв'язку з чим, позивач підставно нарахував останньому 17 317,49 грн. - інфляційних втрат та 1 126,68 грн. - 3% річних, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Роймакс подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2017 року по справі №914/652/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким вимоги позивача задоволити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що факт поставки позивачем товару на суму 39 312 грн. підтверджується доказами, що знаходяться у матеріалах справи, зокрема: видатковими накладними, рахунками фактурами, податковими накладними та виписками по рахунку. З огляду на підставність вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в повному обсязі, останній вважає обґрунтованою також вимогу щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат у розмірі, вказаному у заяві позивача (вх.№2425/17 від 02 червня 2017 року). До апеляційної скарги апелянт долучив, серед іншого, копії видаткових накладних від 15 квітня 2014 року, від 23 травня 2014 року та від 11 липня 2014 року на загальну суму 39 312 грн., а також копію акту звірки розрахунків станом на 30 вересня 2016 року, підписаний представниками обох сторін.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2017 року по справі №914/652/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким вимоги позивача задоволити в повному обсязі. Одночасно представив колегії суддів для огляду оригінали видаткових накладних від 15 квітня 2014 року, від 23 травня 2014 року та від 11 липня 2014 року на загальну суму 39 312 грн., пояснивши, що в позивача не було можливості подати вказані документи до суду першої інстанції, з огляду на перебування у відпустці директора товариства з 15 травня по 07 червня 2017 року, у зв'язку з чим, позивач подавав до місцевого суду клопотання про продовження строку та відкладення розгляду спору, які були відхилені судом як необґрунтовані.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, оскільки ухвали суду надсилались на адресу відповідача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (81074, Львівська обл., Яворівський район, село Кам'янобрід, будинок 4).

Оскільки явка представника відповідача не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01 травня 2013 року між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Роймакс (в тексті договору - продавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Золота перепілочка (в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу №1, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар (концентрати, премікси, інша продукція), а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Покупець оплачує товар за фіксованими цінами, в гривнях за кілограм, згідно рахунку-проформи. Оплата кожної партії товару здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки кожної окремої партії товару шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця (п.п.5.1, 5.2 Договору).

Згідно з п.6 Договору передача товару за кількістю і якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 177 228 грн., що підтверджується видатковими накладними (від 02.05.2013 року №PH-0000072, від 20.05.2013 року №РН-0000082, від 12.06.2013 року №РН-00095, від 10.07.2013 року РН-00106, від 16.07.2013 року №РН-00108, від 01.08.2013 року №РН-00119, від 30.08.2013 року №РН-00128, від 13.09.2013 року №РН-00134, від 15.10.2013 року №РН-00152, від 17.01.2014 року №РН-0000008, від 25.03.2014 року №РН-0000035, від 27.03.2014 року №РН-0000036, від 30.04.2014 року №РН-0000052, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач свій обов'язок щодо оплати поставленого товару виконав частково, в сумі 139 686,40 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться у матеріалах справи, відтак, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 37 541,60 грн.

05 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача з претензією погасити наявну заборгованість в розмірі 76 853,60 грн. (з урахуванням поставок за видатковими накладними від 15 квітня 2014 року, від 23 травня 2014 року та від 11 липня 2014 року на загальну суму 39 312 грн.).

У зв'язку з залишенням вказаної вимоги без задоволення, ТзОВ Роймакс 03 квітня 2017 року звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Золота Перепілочка про стягнення з відповідача 112 479,89 грн., з яких: 76 853,60 грн. - основний борг за договором купівлі-продажу №1 від 01 травня 2013 року, 33 320,29 грн. - інфляційні втрати та 2 306 грн. - 3% річних, крім того, позивач просив стягнути з відповідача 5 000 грн. - витрат на послуги адвоката (вимоги вказані з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов'язок покупця щодо оплати товару передбачено частиною 1 ст.692 ЦК України.

Поряд з тим, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору №1 від 01 травня 2013 року передбачено, що оплата кожної партії товару здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки кожної окремої партії товару шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця.

В силу положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 177 228 грн. та оплата відповідачем поставленого товару в розмірі 139 686,40 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та виписками по рахунку.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність та обґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 37 541,60 грн.

Однак, вважає передчасним висновок суду про відмову в задоволенні решти вимог позивача, а саме: щодо стягнення основного боргу в розмірі 39 312 грн. (за поставку товару відповідно до видаткових накладних від 15 квітня 2014 року, від 23 травня 2014 року та від 11 липня 2014 року).

Як вбачається з матеріалів справи, вказані видаткові накладні не були долучені позивачем до позовної заяви та не надані суду на вимогу останнього.

Так, ухвалами суду від 16 травня та від 30 травня 2017 року суд витребовував у позивача докази отримання відповідачем товару за видатковими накладними від 15 квітня 2014 року, від 23 травня 2014 року та від 11 липня 2014 року та долучити копії вказаних накладних, однак, у зв'язку з тим, що позивач вказані докази суду не надав, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, господарський суд залишає позов без розгляду.

Відтак, місцевий господарський суд, встановивши, що клопотання позивача про продовження строку розгляду спору (вх.2355/17 від 30 травня 2017 року) та про відкладення розгляду справи (вх.№19781/17 від 02 червня 2017 року) є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, повинен був залишити позов в цій частині (щодо стягнення боргу в розмірі 39 312 грн. за поставку товару відповідно до видаткових накладних від 15 квітня 2014 року, від 23 травня 2014 року та від 11 липня 2014 року, а відтак і нарахованих на вказаний борг, 3% річних та інфляційних втрат) - без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, тим самим, давши можливість позивачу, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, звернутися з таким позовом до суду в загальному порядку.

Натомість, суд першої інстанції, відхиляючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, визнав достатньою наявність у матеріалах справи доказів для з'ясування спору по суті, при одночасному неподанні позивачем витребуваних судом документів.

З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про відмову в задоволенні вимог позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 39 312 грн. (за поставку товару у відповідності до видаткових накладних від 15 квітня 2014 року, від 23 травня 2014 року та від 11 липня 2014 року).

Разом з тим, колегія суддів, з огляду на положення ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає не достатніми обґрунтування скаржника про неможливість подання вказаних вище накладних до суду першої інстанції, у зв'язку з чим, апеляційний суд при повторному розгляді даного спору не бере до уваги накладні, долучені скаржником до апеляційної скарги, що однак не позбавляє позивача права на звернення до суду з новим позовом в цій частині в загальному порядку.

Крім основного боргу за договором купівлі-продажу №1 від 01 травня 2013 року, позивач просив суд стягнути з відповідача 33 320,29 грн. - інфляційних втрат, 2 306 грн. - 3% річних та 5 000 грн. - витрат на послуги адвоката (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про стягнення з відповідача на користь позивача 17 317,49 грн. - інфляційних втрат та 1 126,68 грн. - 3% річних, беручи до уваги підтверджену матеріалами справи основну заборгованість за договором та враховуючи періоди, зазначені позивачем при проведенні розрахунків (інфляційні втрати - за період січень-червень 2015 року та 3% річних - за період з 21 лютого 2016 року по 20 лютого 2017 року).

Щодо решти вимог в цій частині, позов слід залишити без розгляду, зважаючи на залишення без розгляду позову щодо основної вимоги.

Поряд з тим, позивач просив суд стягнути з відповідача 5 000 грн. - витрат на послуги адвоката.

Так, згідно з ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру (ч.3 ст.48 ГПК України).

Відповідно до ч.6 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У п.6.3 (абз.4) постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено надання позивачу послуг адвоката на суму 5 000 грн. (договір №06/02 про надання правової допомоги від 01.02.2016 року, ордер про надання правової допомоги серія ЛВ №01/01.04.17 від 01.04.2017 року, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000159 від 23.12.2014 року та платіжне доручення №4 від 15.05.2017 року на суму 5 000 грн.).

З огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката, а саме: в розмірі 2 345 грн., зважаючи на часткове задоволення позовних вимог. В решті такі судові витрати залишаються за позивачем.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 103 ГПК України передбачено повноваження апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, серед яких, скасування рішення повністю або частково і припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду повністю або частково (п.3).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Роймакс , скасування рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2017 року по справі №914/652/17 в частині відмови в позові (щодо стягнення 39 312 грн. - основного боргу, 16 002,80 грн. - інфляційних втрат та 1 179,32 грн. - 3% річних) та залишення в цій частині позову без розгляду. В решті рішення місцевого господарського суду про задоволення позову слід залишити без змін.

Поряд з тим, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, з останнього на користь скаржника слід стягнути 1 855,92 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Роймакс задоволити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2017 року по справі №914/652/17 скасувати в частині відмови в позові (щодо стягнення 39 312 грн. - основного боргу, 16 002,80 грн. - інфляційних втрат і 1 179,32 грн. - 3% річних) та в цій частині залишити позов без розгляду.

В решті рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2017 року по справі №914/652/17 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Золота перепілочка (81074, Львівська область, Яворівський район, село Кам'янобрід, будинок 4, код ЄДРПОУ 37288938) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Роймакс (81086, Львівська область, Яворівський район, село Солуки, вул. Крайня, 1А, код ЄДРПОУ 37161909) 1 855,92 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/652/17 повернути до Господарського суду Львівської області .

Повну постанову складено 25.09.2017 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_3