Ухвала

від 17.05.2010 по справі 2-2081/10

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

м. Бердянськ, вул. Консульська, 64, 71118, (06153) 3-56-34

Справа №2-2081/2010р.

УХВАЛА

17 травня 2010р. м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.А.,

за участю стягувача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську заяву ОСОБА_1 про повторне виселення ОСОБА_2, заінтересована особа відділ державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у січні 2010 року звернулася до суду з заявою про повторне виселення ОСОБА_2 з АДРЕСА_1, посилаючись на те, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.11.2005 року було задоволено її позов про усунення перешкод у користуванні квартирою, виселення ОСОБА_2 з квартири без надання іншого жилого приміщення. 07.02.2006р. вона отримала виконавчий лист, який був пред'явлений до виконання. Відділ державної виконавчої служби 26.11.2007 року повністю виконав рішення суду, виселив ОСОБА_2 з квартири, про що виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконання. Однак у грудні 2007 року ОСОБА_2 знов вселився у спірну квартиру, де і проживає до цього часу. З приводу його незаконного вселення вона зверталася до органів внутрішніх справ з заявою про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи. Але їй було відмовлено у цьому. Посилаючись на ч.8 ст.79 ЗУ Про виконавче провадження, якою передбачена можливість повторного виселення особи, яка була примусово виселена і самостійно знов вселилася у в приміщення, на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Просить винести ухвалу про повторне виселення ОСОБА_2 зі спірної квартири.

Заявник свою заяву підтримала. Суду додатково пояснила, що загальний строк для пред'явлення виконавчого листа ще не закінчився, оскільки постановою державного виконавця виконавче провадження зупинялося і було відновлено тільки у листопаді 2007р. Того ж місяця були проведені виконавчі дії про примусове виконання рішення суду про виселення ОСОБА_3 Після повторного вселення ОСОБА_2 у квартиру вона звернулася до державного виконавця з приводу повторного його виселення, але він рекомендував їй звернутися до органів внутрішніх справ з приводу притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності. І тільки у грудні 2009 року державний виконавець рекомендував звернутися їй до суду для вирішення цього питання.

Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка була вручена його сину ОСОБА_4, що підтверджується розпискою ( а.с.26). Боржник в силі ч.3 ст.76 ЦПК України вважається повідомлений про час і місце розгляду справи. Причини неявки боржник не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності суду не подавав. Неявка боржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Вислухавши заявника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01.11.2005р. було постановлено рішення Бердянського міськрайонного суду, яким задоволено позов ОСОБА_1, усунено перешкоди у здійсненні нею права власника квартири, виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2, анульовано його реєстрацію в цій квартирі. Рішення суду набрало законної сили 20.04.2006р.

07.02.2006р. судом був виданий виконавчий лист на виселення ОСОБА_2 зі спірної квартири, державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження.

Постановою державного виконавця від 19.07.2006р. було зупинено виконавче провадження у зв'язку з хворобою ОСОБА_2

02.07.2007р. виконавче провадження відновлено.

12.11.2007р. постановою державного виконавця було призначено проведення виконавчих дій на 23.11.2007 рік.

Як вбачається з акту державного виконавця від 23.11.2007р. рішення суду було фактично виконано і 26.11.2007р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження .

Незважаючи на проведені виконавчі дії з примусового виселення, ОСОБА_2 у грудні 2007 року знов вселився у спірну квартиру, де і проживає до цього часу.

Відповідно до ч.8 ст.79 ЗУ Про виконавче провадження, якщо особа самостійно вселилася в приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження у цьому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.

Частиною 1 статті 21 ЗУ Про виконавче провадження визначено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. Строки, зазначені у ч.1 цієї статті встановлюються для виконання рішень і вироків суду з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Таким чином початок строку на пред'явлення даного виконавчого листа до виконання починається у даному випадку з 21 квітня 2006 року, з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили.

Зупинення виконавчого провадження у даному випадку не перериває строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки це не передбачено ст. 22 ЗУ Про виконавче провадження .

Таким чином судом встановлено, що заявник звернувся до суду із заявою про повторне виселення ОСОБА_2 тільки 13 січні 2010р., тобто за межами встановленого трирічного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Тому у даному випадку виконавче провадження не може бути поновлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про повторне виселення ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Керуючись ст. 368 ЦПК України, ч.1 ст. 21, ч.8 ст.79 ЗУ Про виконавче провадження ,

суд,-

УХВ АЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня оголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги.

Суддя І.П. Прінь