Ухвала

від 13.09.2017 по справі 709/1683/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

13 вересня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

СтупакО.В., Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Силікат-1 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена Нива 2013 , третя особа - державний реєстратор Чорнобаївської районної державної адміністрації, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди, визнання договору оренди землі продовженим, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена Нива 2013 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Силікат-1 (далі - ТОВ Силікат-1 ) звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 березня 2004 року між ТОВ Силікат-1 та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,51 га, кадастровий номер НОМЕР_1, на строк 10 років, із 01 січня 2004 року по 31 грудня 2013 року. Вказаний договір зареєстровано у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК у 2004 році. Укладеною між тими самими сторонами угодою від 20 листопада 2012 року про внесення змін до вказаного договору строк його дії подовжено на 10 років. Під час дії вказаного договору оренди землі 11 червня 2013 року ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю Зелена Нива 2013 (далі - ТОВ Зелена Нива 2013 ) уклали договір оренди зазначеної земельної ділянки, який зареєстровано 27 лютого 2014 року Чорнобаївським районним управлінням юстиції Черкаської області.

Вважаючи укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Зелена Нива 2013 договір незаконним і таким, що порушує права орендаря на користування земельною ділянкою згідно з умовами договору, ТОВ Силікат-1 просило визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Зелена Нива 2013 ; скасувати рішення державного реєстратора від 27 лютого 2014 року про державну реєстрацію прав та обтяжень за ТОВ Зелена Нива 2013 на вказану вище земельну ділянку; визнати поновленим договір оренди землі від 11 березня 2004 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Силікат-1 , на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 11 червня 2013 року між ОСОБА_4 і ТОВ Зелена Нива 2013 , у смт Чорнобай Черкаської області.

Скасовано рішення державного реєстратора щодо реєстрації 27 лютого 2014 року договору оренди, укладеного між ОСОБА_4 і ТОВ Зелена Нива 2013 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ Зелена Нива 2013 просить скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній станом на час виникнення правовідносин) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із ст. ст. 13, 18 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності та інші речові права на нерухомість майна, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

За вимогами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Розглядаючи указаний позов, суд виходив із того, що ОСОБА_4, достовірно знаючи про перебування своєї земельної ділянки в оренді із 2004 року у ТОВ Силікат-1 , уклав 11 червня 2013 року новий договір оренди цієї ж ділянки із ТОВ Зелена Нива 2013 , тобто під час дії договору оренди землі, укладеного 11 березня 2004 року між ТОВ Силікат-1 та ОСОБА_4, у зв'язку з чим суд дійшов обґрунтованого висновку, що цей договір порушує права орендаря ТОВ Силікат-1 щодо безперешкодного користування орендованою земельною ділянкою.

При цьому суд належно оцінив ту обставину, що 21 листопада 2012 року ТОВ Силікат-1 , користуючись переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, уклав із відповідачем ОСОБА_4 угоду про внесення змін до чинного договору оренди землі, згідно з якою строк дії договору оренди від 11 березня 2004 року продовжено на 10 років. Вказана угода не отримала належної реєстрації через реєстрацію договору оренди цієї земельної ділянки за спірним договором оренди від 11 червня 2013 року, укладеним між ТОВ Зелена Нива 2013 та ОСОБА_4

Таким чином, задовольняючи частково указаний позов, суд першої інстанції, із висновками якого по суті вирішеного спору погодився й апеляційний суд, доповнивши обґрунтування щодо задоволених позовних вимог, правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази та надав їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України перевірив доводи апеляційної скарги та спростував їх відповідними висновками, у результаті чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 315 ЦПК України.

Зокрема, на спростування доводів апеляційної скарги ТОВ Зелена Нива 2013 щодо нікчемності договору оренди землі від 11 березня 2004 року, апеляційний суд правильно зазначив, що на час державної реєстрації договору оренди землі - 01 квітня 2004 року - діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174, за яким така реєстрація здійснювалась структурними підрозділами центру державного земельного кадастру при Держкомземі України; вказаний нормативний акт втратив чинність 07 липня 2012 року відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України. На підставі матеріалів справи апеляційний суд правильно вважав, що зазначений договір оренди землі від 11 березня 2004 року виконувався сторонами договору протягом 10 років; жодна зі сторін договору не оспорює його із підстав нікчемності; ТОВ Зелена Нива 2013 не є стороною договору оренди від 11 березня 2004 року; відповідач ОСОБА_4 позов визнав повністю.

Статтею 212 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що суди надали належну оцінку зібраним у справі доказам, достатньо повно установити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Підстав вважати помилковими висновки судів по суті вирішеного спору колегія суддів не вбачає.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до того, що право позивача на користування спірною земельною ділянкою припинилося після 31 грудня 2013 року, позивач не реалізував переважного права на поновлення договору оренди землі, крім того, вищевказану додаткову угоду не зареєстровано у встановленому законом порядку, були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій по суті вирішення позовних вимог, про що свідчить зміст оскаржуваних судових рішень.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії касаційного перегляду справи не передбачено.

Підстав вважати, що судами порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права колегія суддів не вбачає за встановлених судами обставин справи. Суди правильно визначилися із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, а доводи касаційної скарги із посиланням на правові позиції Верховного Суду України висновків судів не спростовують.

Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена Нива 2013 відхилити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Ступак

Ю.Г.Іваненко

А.О.Леванчук