Постанова

від 26.09.2017 по справі 823/629/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року справа № 823/629/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства Текс до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство Текс (далі - позивач) з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2016 №0001032301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для донарахування позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 250 грн 00 коп. та застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 063 грн 00 коп. згідно з оскаржуваним рішенням стали висновки викладені в акті перевірки від 06.10.2016 № 636/23-01-14-08/31141838, які, на думку позивача, не відповідають фактичним обставинам справи.

Також в позовній заяві зазначено, що посилання податкового органу в акті перевірки на відомості щодо фіктивності господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ Маджестік Лайн , отримані під час досудового слідства по кримінальній справі є неприпустимим.

Відповідачем надано заперечення проти адміністративного позову від 12.05.2017, в яких вказано, що первинні документи надані позивачем під час проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин за період з 01.01.2014 по 29.07.2016 не є чинними первинними документами щодо відображення взаємовідносин позивача з ТОВ Маджестік Лайн .

Також у запереченнях вказано, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 під № 12015000000000630 встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_1 в період 2014 - 2016 років зареєстровано або перереєстровано на підставних осіб ряд підприємств, у тому числі і ТОВ Маджестік Лайн з метою прикриття незаконної діяльності шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні. Однак, у зв'язку з прибуттям у судове засідання, призначене на 21.09.2017 не всіх осіб, які беруть участь у справі, суд виніс усну ухвалу, згідно якої вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювати фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Судом встановлено, та визнається сторонами, що позивач (ідентифікаційний код 31141838) зареєстрований як юридична особа 11.09.2000.

У період з 23.09.2016 по 29.09.2016 державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Текс з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ Маджестік Лайн за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, за результатами якої складено акт від 06.10.2016 № 636/23-01-14-08/31141838.

У п. 2.12. вказаного вище акту перевірки зазначено, що перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства здійснена з врахуванням наступних обставин (узагальнено):

1) ОСОБА_2 податкової інформації щодо неможливості проведення зустрічної звірки TOB Маджестік Лайн , код ЄДРПОУ 38952491, з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період вересень 2014 року від 06.11.2014 №170/7/26-55-22-01/38952491 встановлено, мовою тексту: ...Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно даних системи ІС Податковий Блок стан платника Маджестік Лайн (податковий номер 38952491) станом на 06.11.2014 - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням .

При проведенні аналізу наявної в ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві інформації, аналізом діяльності суб'єкта господарювання згідно ЄРПН не встановлено реєстрацію податкових накладних контрагентами - постачальниками за вересень 2014року.

Також встановлено, що TOB Маджестік Лайн проводило реалізацію товару, наданих робіт, послуг контрагентам - покупцям та відповідно до поданих реєстрів податкових накладних до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкові накладні розбито на суми до 10 000 грн. При здійсненні аналізу згідно баз даних податкової звітності, яка була надана підприємством до ДПІ, в тому числі реєстру податкових накладних, встановлено, що підприємством виписано декілька податкових накладних на користь контрагента в один день в сумі ПДВ до 10 000 грн, відображено в податковій звітності та які не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Продавець не має права при одній поставці товару виписувати декілька податкових накладних на одну партію товару. Цим самим продавець ухилився від реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Це обґрунтовується тим, що в пп..14.1.191 ПК України поставка товарів визначена як будь-яка передача права на розпорядження товарами в якості власника, в т. ч. продаж, обмін чи дарунок такого товару, а також поставка товарів по рішенню суду.

В разі декларування зобов'язань на користь покупців підприємством однорідних товарів, по яких декларовано податковий кредит, платником на порушення п. 201.10 Податкового Кодексу України не зареєстровано податкові накладні.

Аналізом звітності з ПДВ за вересень 2014 року встановлено факти формування податкового кредиту по операціях з маніпулювання звітністю, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту... .

2) В ухвалі слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, від 01.08.2016 (справа № 760/6919/16-к, провадження №1кс/760/10651/16) про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні № 12015000000000630 документальної позапланової виїзної перевірки ПП ТЕКС (код ЄДРПОУ 31141838) в рамках досудового розслідування зазначено, мовою тексту:

... Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному проваджені встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_3 в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі …, TOB Маджестик Лайн (код ЄДРПОУ 38952491), ... з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Так на банківські рахунки таких суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності перераховувались кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи, поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та переведення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків.

... з метою встановлення місцезнаходження службових осіб цих підприємств, в ході досудового слідства було здійснено виїзди за податковими адресами підприємств, в результаті яких встановлено, що офісні та складські приміщення відсутні.

Окрім того, в ході аналізу інформації з єдиного реєстру податкових накладних автоматизованої інформаційної системи ДФС України встановлено, що номенклатура товарів, які купуються вище переліченими підприємствами у постачальників, не відповідає номенклатурі проданих товарів в адресу реально діючого сектору економіки. Даний факт свідчить про безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та про їх лише документарний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

В рамках кримінального провадження проведено ряд обшуків, за результатами яких виявлено 56 печаток СГД, з переліку вищевказаних транзитно-конвертаційних підприємств, якими користувались у своїй діяльності група осіб під керівництвом ОСОБА_3

Досудовим розслідуванням встановлено, що послугами вищевказаної транзитно-конвертаційної групи в період 2014-2016 скористались ряд юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реально діючого сектору економіки України, а саме: ..., ПП ТЕКС (код ЄДРПОУ 31141838), …, які незаконно сформували податковий кредит від підприємств, що входять до складу вищевказаної транзитно-конвертаційної групи... .

3) ОСОБА_2 протоколу обшуку від 22.03.2016 старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 в результаті проведеного обшуку за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено печатки 57 суб'єктів господарювання (в т.ч. TOB Маджестік Лайн (код 31141838), копії із зразками підписів та відбитка печатки, копії актів та договорів банківського рахунку, копії останніх сторінок протоколів загальних зборів учасників, копії останніх сторінок статутів підприємств, копії паспортів з картками фізичної особи-платника податків, прості векселі, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, платіжні доручення, договора відступлення прав вимоги, копії договорів суборенди, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, картки Visa та Master Card та інше.

4) ОСОБА_2 з кримінального провадження № 12015000000000630, внесеного до ЄРДР 08.12.2015, мовою тексту:

Створення, придбання і використання організованою групою під керівництвом ОСОБА_3 та співучастю ОСОБА_5, ОСОБА_6, низки суб'єктів господарювання, а саме: TOB Маджестік Лайн (код 38952491), ... тa інші, які впродовж 2014-2016 років з метою прикриття незаконної діяльності, пов'язаної зі здійсненням службових підроблень, проведенням безтоварних фінансових операцій, наданням незаконних послуг з переведенням безготівкових коштів у готівку, незаконно формували податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати для підприємств реального сектору економіки.

Організована група осіб під керівництвом ОСОБА_3 та співучастю ОСОБА_5В, ОСОБА_6, впродовж 2014-2016 років за проведення та документальне оформлення безтоварних операцій між суб'єктами господарювання з ознаками фіктивності та юридичними особами реального сектору економіки, яким штучно створено податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати, отримала на підконтрольні банківські рахунки безготівкові кошти.

Впродовж 2014-2016 років службові особи низки підприємств … … з метою ухилення від сплати податку на додану вартість та податку на придуток, діючи умисно у складі організованої групи під керівництвом ОСОБА_3 та співучастю ОСОБА_5, ОСОБА_6, шляхом проведення безтоварних операцій із підприємствами з ознаками фіктивності, ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах .

Також в акті перевірки від 06.10.2016 № 636/23-01-14-08/31141838 зазначено, що перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2014 по 29.07.2016 позивач у податковому та бухгалтерському обліку відобразив операції по взаємовідносинах з TOB Маджестік Лайн (код ЄДРПОУ 5S952491) у вересні 2014 року на загальну суму 25 500 грн, в т.ч. ПДВ 4 250 грн.

Разом з цим, в п. 3.2.2 вказаного вище акту перевірки вказано, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 встановлено його завищення на суму 4 250 грн.

Даний висновок в акті перевірки обґрунтовано тим, що з аналізу положень договору купівлі-продажу № 44/09 від 26.09.2014, укладеного між позивачем та TOB Маджестік Лайн , податкової накладної № 41 від 26.09.2014, видаткової накладної № МЛ00000043 від 26.09.2014 та рахунку-фактури від 26.09.2014 № МЛ00000044, дійсного до сплати до 28.09.2014, податковим органом встановлено, що вказані документи не є чинними первинними документами щодо взаємовідносин позивача з TOB Маджестік Лайн .

Отже, висновками акту перевірки від 06.10.2016 № 636/23-01-14-08/31141838 встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV, п. 1.2 та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

За наслідками перевірки відповідачем 24.10.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 5 313 грн 00 коп., в тому числі за основним платежем 4 250 грн 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 063 грн 00 коп.

Одночасно суд зазначає, що описка в оскаржуваному рішенні в посиланні на номер акта перевірки не змінює суті рішення та фактичних обставин справі.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду, за його оскарженням.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 26.09.2014 № 44/09 (далі - Договір) (а. с. 23) ТОВ Маджестік Лайн (далі - Продавець) та ПП Текс (далі - Покупець) уклали договір, за яким продавець продає, а покупець купує круг 100 ст.20, круг 130 ст. 40Х, лист 25 ст.У8А.

Одиницями в договорі визначено тони.

Таким чином, в договорі визначено, що предмет договору складає: круг 100 ст.20 - 0,820 тони, круг 130 ст. 40Х - 0,890 тони, лист 25 ст.У8А - 0,210 тони.

Загальна сума договору складає 25 500 грн 00 коп., у тому числі 4 250 грн 00 коп. ПДВ.

В п. 2.1. Договору вказано, що вказаний товар передається покупцеві протягом п'яти робочих днів з моменту укладення даного договору по видатковій накладній.

Так, видаткова накладна № МЛ00000043 (а. с. 24) датована 26.09.2014.

ОСОБА_2 п. 3.1 Договору вбачається, що покупець зобов'язується оплатити отриманий товар протягом двадцяти робочих днів з моменту отримання товару.

Також в реквізитах вказаного договору зазначено розрахунковий рахунок Продавця - 26003104577001 в ПАТ ОСОБА_7 кредит .

В рахунку-фактурі від 26.09.2014 № МЛ00000044 (а. с. 26) зазначено цей же розрахунковий рахунок. Також в рахунку вказано, що рахунок дійсний до 28.09.2014.

Однак, при проведенні перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ Маджестік Лайн за період з 01.01.2014 по 29.07.2016 відповідно до Податкової інформації щодо TOB Маджестік Лайн державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06.11.2014 №170/7/26-55-22-01/38952491 та згідно реєстраційних даних 1С Податковий блок відповідачем встановлено, що розрахунковий рахунок у банку ОСОБА_7 кредит (МФО 320702) за № 26003104577001 було відкрито TOB Маджестік Лайн лише 14.10.2014 .

Таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу № 44/09, складання видаткової накладної № МЛ00000043, рахунку-фактури № МЛ00000044, податкової накладної, тобто станом на 26.09.2014 - вказаний розрахунковий рахунок TOB Маджестік Лайн був відсутній.

Фактичне перерахування коштів на виконання умов вказаного договору позивачем здійснено 23.10.2014 на підставі платіжного доручення № 713 (а. с. 76).

Також судом враховано, що згідно листа позивача за вих. №14 від 13.10.2014 (а. с. 28) позивач у зв'язку із частковим пошкодженням (залиттям) частини документів просив ТОВ Маджестік Лайн надати дублікати первинних документів, а саме: договір купівлі-продажу № 44/09 від 26.09.2014, видаткову накладну № МЛ00000043 від 26.09.2014, рахунок-фактуру № МЛ00000044 26.09.2014.

Одночасно суд зазначає, що на підтвердження реального (фактичного) здійснення вказаної вище господарської операції позивачем надано до суду також копію товарно-транспортної накладної № 37 від 26.09.2014.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПК України.

Так, відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України, зазначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

ОСОБА_2 з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Відповідно до пункту 201.1, 201.2. статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) встановлено, що сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частиною 2 статті 3 Закону 996-ХІV визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704.

У статті 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

ОСОБА_2 зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження фактичного виконання господарських зобов'язань позивачем надано до суду договір купівлі-продажу № 44/09 від 26.09.2014, видаткову накладну № МЛ00000043 від 26.09.2014, рахунок-фактуру № МЛ00000044 26.09.2014, податкову накладу від 26.09.2014, товарно-транспортну накладну №327 від 26.09.2014, а також інші докази, які, на думку позивача, підтверджують, що отриманий від ТОВ Маджестік Лайн товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів.

Разом з цим, суд зазначає, що в ході розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 під № 12015000000000630, порушеного по факту фіктивного підприємництва за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, зокрема, по ТОВ Маджестік Лайн встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_3 в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі …, TOB Маджестик Лайн (код ЄДРПОУ 38952491), ... з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки.

Дана обставина не може залишатися неврахованою судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У зв'язку з цим суд зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 у справі № 21-2239а16.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, суд зазначає, що згідно листа позивача за вих. №14 від 13.10.2014 (а. с. 28) позивач, у зв'язку із частковим пошкодженням (залиттям) частини документів, просив ТОВ Маджестік Лайн надати дублікати первинних документів, а саме: договір купівлі-продажу № 44/09 від 26.09.2014, видаткову накладну № МЛ00000043 від 26.09.2014, рахунок-фактуру № МЛ00000044 26.09.2014.

Вказані документи були направлені позивачеві супровідним листом № 44/10 від 16.10.2014 за підписом директора ТОВ Маджестік Лайн ОСОБА_8 (а. с. 29).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

ОСОБА_2 із п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Між тим, дії платника податків щодо повідомлення контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, не звільняють його від відповідальності, а лише дають можливість з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи.

Проте, доказів на підтвердження обставин щодо повідомлення контролюючого органу про обставину часткового пошкодження (залиття) частини документів, зокрема, договору купівлі-продажу № 44/09 від 26.09.2014, видаткової накладної № МЛ00000043 від 26.09.2014, рахунку-фактури № МЛ00000044 26.09.2014, які підтверджують здійснення господарської операції з ТОВ Маджестік Лайн суду сторони не назвали та не надали.

Разом з тим, на підтвердження взаємовідносин з вказаними вище контрагентом, позивачем до матеріалів справи надано копії документів, які одержані ним від ТОВ Маджестік Лайн , діяльність якого містить ознаки фіктивності , про що встановлено під час розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 під № 12015000000000630.

Щодо посилання позивача на висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 13.01.2009 у справі 09/05 та у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України суд зазначає наступне.

В постанові Верховного Суду України від 13.01.2009 у справі 09/05 вказано, що: Суди не спростували доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї .

Тобто Верховний Суд України в цьому рішенні посилається на наявність необізнаності у сторони щодо правомірності діяльності її контрагентів як на підставу для відсутності для відповідальності у разі порушення правил обчислення сум для віднесення їх до податкового кредиту з податку на додану вартість з певних операцій.

Однак, з огляду на те, що згідно положень абзацу другого частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 (далі - Протокол № 1 до Конвенції) визначено, що:

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів .

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) неодноразово зазначав у своїх рішеннях ( Фінкельберг проти Латвії ( Andrey FINKELBERG contre la Lettonie ), Атев проти Болгарії ( Atev v. Bulgaria ), Назарев та Інші проти Болгарії ( Nazarev and Others v. Bulgaria ), що будь-яке відрахування податків є виправданим втручанням в право на повагу до власності, гарантоване п.1 Статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції. Отже, таке втручання є виправданим по п. 2 цієї Статті, який прямо передбачає виключення відносно того, що стосується сплати податків або інших зборів. Ступінь втручання не повинна порушувати справедливий баланс, так би мовити, відношення розумної рівноваги, між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю дотримання основних прав особи .

Таким чином, Високий Суд зазначає, що держави наділені більшою свободою розсуду щодо необхідності та утримання внесків, оскільки ця свобода поширюється як на визначення загальних правил оподаткування, так і на оцінку податкової ситуації зацікавленої особи в кожній конкретній справі.

Одночасно, суд зазначає, що предметом розгляду Європейським судом з прав людини справи Інтерсплав проти України , на рішення по якій, посилається позивач в своїй позовній заяві, стосувався відшкодування заявникові сум з податку на додану вартість, право на відшкодування яких виникло у заявника з огляду на те, що він займався виробництвом товарів, використовуючи вторинний металевий брухт, придбаний в Україні з 20% ставкою ПДВ. Оскільки основна частина продукції відправлялась заявником на експорт з 0% ставкою ПДВ, він, таким чином, мав право на відшкодування ПДВ, відповідно до ціни, встановленої на металобрухт та з огляду на затримку виплати цих сум на відповідні компенсації.

Тому, Високий суд надаючи оцінку тому, чи дійсно мало місце втручання держави в право сторони на мирне володіння своїм майном в цій справі виходив з того, що в даній справі спір стосувався не конкретної суми відшкодування ПДВ або компенсації за затримку у його виплаті, а загального права заявника на такі виплати відповідно до Закону України Про податок на додану вартість .

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд зазначає, що висновки викладені Європейським судом з прав людини в рішенні Інтерсплав проти України не можуть бути використані судом при розгляд даної справи.

Разом з цим, суд наголошує, що Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Фінкельберг проти Латвії ( Andrey FINKELBERG contre la Lettonie ), суть спору в якій стосувалася обґрунтованості та пропорційності обов'язку заявника сплачувати суму з податку на додану вартість, від сплати якої, як він добросовісно вважав його звільнено, Високий Суд дійшов до висновку, що відповідальність підприємця дізнаватися про податковий стан своїх торгових партнерів не може вважатися нерозумним або неспіврозмірним.

Крім того, у рішенні Назарев та Інші проти Болгарії ( Nazarev and Others v. Bulgaria ) від 25.01.2011 Високий Суд зазначав, що в контексті вирахування податку на додану вартість загальний інтерес громади полягає у збереженні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ зі своїми складними правилами стосовно стягнень, зборів, утримань, відрахувань та компенсацій. Суттєвими елементами збереження такої стабільності є досягнення повного та своєчасного виконання всіма особами , що реєструються платниками ПДВ, зобов'язань щодо їх сплати ПДВ та платіжних зобов'язань, і, в кінцевому підсумку, запобігання будь-якому шахрайству з метою зловживання зазначеною системою .

Також, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Атев проти Болгарії ( Atev v. Bulgaria ), яке прийняте у 2014 році, суд вказує, що відшкодування має компенсувати контрагент. Отже, заявникові, який є суб'єктом підприємницької діяльності та зареєстрований платником ПДВ, відмовили у відшкодуванні сум ПДВ за окремими операціями з постачальником після того, як податковий орган провів перевірки обох сторін. Як з'ясувалося згодом, у матеріалах перевірки постачальника не виявилося даних про проведені операції.

Попри надання заявником усіх необхідних документів, у тому числі належним чином оформлених рахунків-фактур, податковий орган відмовив у відшкодуванні сум ПДВ. Суди стали на бік податківців, аргументуючи тим, що провести зустрічну звірку неможливо, оскільки постачальник утратив бухгалтерські папери, а наданих заявником документів, зокрема рахунків-фактур, недостатньо.

Водночас суд зауважив, що заявник може звернутись у порядку цивільного провадження до свого контрагента з вимогою компенсувати завдану шкоду. Але той вирішив цього не робити та, вважаючи свою справу аналогічною до тих, що вже розглядались, звернувся до Європейського Суду з прав людини. Однак останній підтримав позицію болгарських судів і також указав, що заявник не використав усіх способів для захисту свого права.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених під час судового розгляду справи фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію відповідача суд дійшов до висновку, що у задоволені позову слід відмовити повністю.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.58 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, Високий Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

ОСОБА_2 положень ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 14, 41, 86, 94, 128, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель