Ухвала

від 14.11.2017 по справі 823/629/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/629/17 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Текс на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Текс до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23.09.2016 по 29.09.2016 Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Текс з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ Маджестік Лайн за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, за результатами якої складено акт від 06.10.2016 № 636/23-01-14-08/31141838.

Згідно, висновків акту перевірки від 06.10.2016 № 636/23-01-14-08/31141838 встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV, п. 1.2 та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

За наслідками перевірки відповідачем 24.10.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001032301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 5 313 грн 00 коп., в тому числі за основним платежем 4 250 грн 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 063 грн 00 коп.

Як вставнолено, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 26.09.2014 № 44/09 (далі - Договір) (а. с. 23) ТОВ Маджестік Лайн (далі - Продавець) та ПП Текс (далі - Покупець) уклали договір, за яким продавець продає, а покупець купує круг 100 ст.20, круг 130 ст. 40Х, лист 25 ст.У8А.

Одиницями в договорі визначено тони.

В договорі визначено, що предмет договору складає: круг 100 ст.20 - 0,820 тони, круг 130 ст. 40Х - 0,890 тони, лист 25 ст.У8А - 0,210 тони.

Загальна сума договору складає 25 500 грн 00 коп., у тому числі 4 250 грн 00 коп. ПДВ.

В п. 2.1. Договору, вказано, що вказаний товар передається покупцеві протягом п'яти робочих днів з моменту укладення даного договору по видатковій накладній.

Так, видаткова накладна № МЛ00000043 (а. с. 24) датована 26.09.2014.

Згідно п. 3.1 Договору, вбачається, що покупець зобов'язується оплатити отриманий товар протягом двадцяти робочих днів з моменту отримання товару.

Також в реквізитах вказаного договору зазначено розрахунковий рахунок Продавця - 26003104577001 в ПАТ Банк Національний кредит .

В рахунку-фактурі від 26.09.2014 № МЛ00000044 (а. с. 26) зазначено цей же розрахунковий рахунок. Також в рахунку вказано, що рахунок дійсний до 28.09.2014.

Однак, при проведенні перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ Маджестік Лайн за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, відповідно до Податкової інформації щодо TOB Маджестік Лайн державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06.11.2014 №170/7/26-55-22-01/38952491 та згідно реєстраційних даних 1С Податковий блок відповідачем встановлено, що розрахунковий рахунок у банку Банк Національний кредит (МФО 320702) за № 26003104577001 було відкрито TOB Маджестік Лайн лише 14.10.2014.

Тобто, на момент укладення договору купівлі-продажу № 44/09, складання видаткової накладної № МЛ00000043, рахунку-фактури № МЛ00000044, податкової накладної, тобто станом на 26.09.2014 - вказаний розрахунковий рахунок у TOB Маджестік Лайн був відсутній.

Фактичне перерахування коштів, на виконання умов вказаного договору позивачем здійснено 23.10.2014, на підставі платіжного доручення № 713 (а. с. 76).

Крім того, згідно листа позивача за вих. №14 від 13.10.2014 (а. с. 28), позивач у зв'язку із частковим пошкодженням (залиттям) частини документів, просив ТОВ Маджестік Лайн надати дублікати первинних документів, а саме: договір купівлі-продажу № 44/09 від 26.09.2014, видаткову накладну № МЛ00000043 від 26.09.2014, рахунок-фактуру № МЛ00000044 26.09.2014.

Одночасно колегія суддів зазначає, що на підтвердження реального (фактичного) здійснення вказаної вище господарської операції позивачем надано до суду також копію товарно-транспортної накладної № 37 від 26.09.2014.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПК України.

Так, відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України, зазначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України, визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Відповідно до пункту 201.1, 201.2. статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), встановлено, що сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частиною 2 статті 3 Закону 996-ХІV, визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704.

У статті 1 Закону № 996-ХІV, визначено, що первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має, дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження фактичного виконання господарських зобов'язань позивачем надано до суду договір купівлі-продажу № 44/09 від 26.09.2014, видаткову накладну № МЛ00000043 від 26.09.2014, рахунок-фактуру № МЛ00000044 26.09.2014, податкову накладу від 26.09.2014, товарно-транспортну накладну №327 від 26.09.2014, а також інші докази, які, на думку позивача, підтверджують, що отриманий від ТОВ Маджестік Лайн товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів.

Разом з цим, в ході розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 під № 12015000000000630, порушеного по факту фіктивного підприємництва за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, зокрема, по ТОВ Маджестік Лайн встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_3 в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі …, TOB Маджестик Лайн (код ЄДРПОУ 38952491), ... з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки.

Дана обставина не може залишатися неврахованою, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У зв'язку з цим, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 у справі № 21-2239а16.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, згідно листа позивача за вих. №14 від 13.10.2014 (а. с. 28) позивач, у зв'язку із частковим пошкодженням (залиттям) частини документів, просив ТОВ Маджестік Лайн надати дублікати первинних документів, а саме: договір купівлі-продажу № 44/09 від 26.09.2014, видаткову накладну № МЛ00000043 від 26.09.2014, рахунок-фактуру № МЛ00000044 26.09.2014.

Вказані документи були направлені позивачеві супровідним листом № 44/10 від 16.10.2014 за підписом директора ТОВ Маджестік Лайн Марченка О.В. (а. с. 29).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК країни, передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно із п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Між тим, дії платника податків щодо повідомлення контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, не звільняють його від відповідальності, а лише дають можливість з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи.

Проте, доказів на підтвердження обставин щодо повідомлення контролюючого органу про обставину часткового пошкодження (залиття) частини документів, зокрема, договору купівлі-продажу № 44/09 від 26.09.2014, видаткової накладної № МЛ00000043 від 26.09.2014, рахунку-фактури № МЛ00000044 26.09.2014, які підтверджують здійснення господарської операції з ТОВ Маджестік Лайн , сторони не надали.

Разом з тим, на підтвердження взаємовідносин з вказаними вище контрагентом, позивачем до матеріалів справи надано копії документів, які одержані ним від ТОВ Маджестік Лайн , діяльність якого містить ознаки фіктивності , про що встановлено під час розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 під № 12015000000000630.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 24.10.2016 № 0001032301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 5 313 грн 00 коп., прийнято Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Текс - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: Н.М. Літвіна

А.Ю. Коротких