Ухвала

від 21.09.2017 по справі 802/1173/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1173/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

21 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вінницький лікеро-горілчаний завод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області до Державного підприємства "Вінницький лікеро-горілчаний завод" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (ГУ ДФС у Вінницькій області) звернулось в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства Вінницький лікеро-горілчаний завод (ДП Вінницький лікеро-горілчаний завод ) про стягнення податкового боргу в сумі 160365,19 грн.

02 серпня 2017 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у відповідача утворився податковий борг по сплаті земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 160365,19 грн. за період з 30 липня 2014 року по 30 червня 2017 року, яка підтверджується податковими деклараціями, обліковою карткою платника податків та податковими вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, а відповідачем даний факт не спростовано та не погашено податковий борг в сумі 160365,19 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, згідно із п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем до податкового органу подавались податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9004442669 за 2014 рік, №9018729618 за 2015 рік, №9025903880 уточнена декларація за 2015 рік, №9011326692 за 2016 рік, №9009569110 за 2017 рік.

Також, податковим органом виставлено відповідачу податкові вимоги №1/49 від 20 лютого 2004 року та №2/363 від 29 березня 2004 року.

Проте, вжиті податковим органом заходи по погашенню відповідачем податкового боргу не призвели до погашення податкового боргу.

Податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржувались, не скасовані, докази про сплату податкового боргу до судів першої та апеляційної інстанцій не подавались.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на те, що Податковий кодекс України не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки податковий борг виник на підставі поданих відповідачем податкових декларацій з плати за землю за 2014, 2015, 2016, 2017 роки вже після порушення провадження у справі про банкрутство, а відтак є поточним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державного підприємства "Вінницький лікеро-горілчаний завод" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 вересня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5