Постанова

від 21.09.2017 по справі 431/2817/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 431/2817/17

Провадження № 33/782/136/17

П О С Т А Н О В А

21 вересня 2017 року

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 18 липня 2017 року якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсіонера, мешкає за адресою: вул. Центральна, 57, с. Шульгинка Старобільського району Луганської області,

якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до оскарженої постанови Старобільського районного суду Луганської області від 18 липня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320 гривень в дохід держави.

Згідно постанови суду, ОСОБА_2, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту а п. 2 статті 3 Закону України Про запобігання корупції , є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги, що передбачено п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції

14 вересня 2015 року було укладено договір про надання територіальній виборчій комісії послуг, пов'язаних з підготовкою та проведення місцевих виборів між головою Шульгинської сільської виборчої комісії Старобільського району, Луганської області ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щодо виконання ним обов'язків голови виборчої комісії, з оплатою у розмірі установленої законом мінімальної заробітної плати за фактичне відпрацьований час. В подальшому головою Шульгинської сільської виборчої комісії ОСОБА_2 було затверджено розрахунково-платіжні відомості по Шульгінській сільській виборчій комісії за вересень, жовтень та листопад 2015 року. Згідно вказаних платіжних доручень за підписом ОСОБА_2 йому були нараховані грошові кошти згідно договорів.

Письмово (або іншим способом) ОСОБА_2 не повідомляв колегіальний орган-Шульгинську сільську виборчу комісію про наявність в нього реального конфлікту інтересів під час виконання повноважень.

Таким чином у ОСОБА_2 виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між його особистим майновим інтересом - бажанням поліпшити своє матеріальне становище шляхом отримання грошових коштів у формі заробітної плати, та його службовими повноваженнями, як голови комісії, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання своїх службових повноважень.

Тобто реальний конфлікт інтересів в даному випадку полягає в тому, що майновий інтерес ОСОБА_2 у вигляді бажання поліпшити своє матеріальне становище реально зіткнувся з його службовими повноваженнями з моменту підписання договору та підписанні відповідних документів щодо виплати заробітної плати.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, ОСОБА_2, а також його захисник ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в якіх просять постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовують тим, що постанова суду винесена з грубими порушеннями норм процесуального законодавства щодо всебічності, повноти та об'єктивності розгляду всіх обставин справи.

Так, ОСОБА_2 вказує, що він діяв у межах своїх посадових обов'язків, як голови виборчої комісії, ніякого приватного інтересу на виконання таких дій він не мав, оскільки його дії у даному разі чітко регламентовані законом.

Частиною 7 ст.294 КпАП України передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що при прийнятті оскаржуваної постанови суддя районного суду не виконав вказані вимоги Закону, допустив неповноту судового розгляду, що в свою чергу призвело постановлення необґрунтованого рішення.

З постанови суду першої інстанції вбачається, що її зміст цілком складається з цитування протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому, згідно з постановою, суд першої інстанції вказав на винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП , зазначивши, що його винуватість доведена.

Одночасно постанова суду взагалі не містить у собі вказівки на те, якими ж саме доказами, що містяться у матеріалах справи беззаперечно підтверджується винуватість ОСОБА_2, а також у постанові не надано аналізу тим фактичним обставинам справи, на підставі яких суд дійшов до переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч. 2 ст.172-7 КУпАП, з огляду на об'єктивну сторону даного правопорушення, яка передбачає настання відповідальності за наявності реального конфлікту інтересів, під яким, слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Таким чином, під час розгляду справи суддею не були з'ясовані усі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, а зміст постанови судді не відповідає вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, не наведені докази, та не зазначені мотиви відхилення доводів ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4, про його невинуватість у вчиненні правопорушення.

Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 687 від 8 вересня 2015 року Про питання оплати праці членів територіальних і дільничних виборчих комісій з місцевих виборів , як на нормативний акт, який порушив ОСОБА_2 при укладанні договору про надання територіальній виборчій комісії послуг, пов'язаних з підготовкою та проведенням місцевих виборів від 14 вересня 2015 року, суд не взяв до уваги те, що зазначена постанова набула чинності 16 вересня 2015 року.

На момент укладання договору діяв порядок оплати праці членів територіальних і дільничних виборчих комісій з місцевих виборів, нарахування та виплати одноразової грошової винагороди, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 687, відповідно до якого, під час підготовки та проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад (далі - депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад), сільських, селищних, міських голів та старост, позачергових і перших виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів оплата праці членів виборчих комісій, нарахування та виплата їм одноразової грошової винагороди здійснюються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з державного бюджету. Крім того, за рахунок фонду оплати праці, передбаченого єдиним кошторисом видатків на підготовку та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост (далі - місцеві вибори) територіальної виборчої комісії, здійснюється оплата праці голови, заступника голови, секретаря або інших членів виборчої комісії, які виконують свої повноваження на платній основі.

Тобто, в такому випадку, коли головою виборчої комісії приймаються рішення відносно себе про грошові виплати, які передбачені та здійснюються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з державного бюджету, право та розмір яких чітко встановлені Законом, то це не створює конфлікту інтересів.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній складу адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 247, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову судді Старобільського районного суду Луганської області області від 18 липня 2017 року про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1 та 2 ст.172-7 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частинами 1 та 2 ст.172-7 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В.Чорнобривко