Ухвала

від 21.09.2017 по справі 677/1147/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

Провадження № 11-сс/792/374/17

Справа № 677/1147/17 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: ухвала слідчого судді Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «СК «Бужок» ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240170000382 від 18 липня 2017 року за апеляційною скаргою прокурора Старокостянтинівської місцевої прокуратури на ухвалу слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 9серпня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на земельні ділянки та сільськогосподарські культури,

в с т а н о в и л а :

7 серпня 2017 року старший слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 звернувся до суду із клопотанням, у якому просив накласти арешт на земельні ділянки: кадастровий номер 6822787400:01:001:0059 площею 31,8511 га; кадастровий номер 6822787400:02:09:0017 площею 8,0439 га; кадастровий номер 6822787400:02:005:0016 площею 6,5763 га; кадастровий номер 6822787400:08:008:0024 площею 3,1235 га; кадастровий номер 6822787400:04:003:0047 площею 7,7520 га; кадастровий номер 6822787400:04:003:0048 площею 11,0334 га; кадастровий номер 6822787400:01:001:0046 площею 21,3658 га; кадастровий номер 6822787400:02:016:0036 площею 6,9400 га; кадастровий номер 6822787400:07:002:0053 площею 20,3243 га; кадастровий номер 6822787400:03:001:0037 площею 9,4663 га та на сільськогосподарські культури цукрового буряка, кукурудзи, соняшника, які знаходяться на: 1) земельній ділянці, яка розташована на південному заході від с. Митинці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:01:001:0059 площею 31,8511 га на якій здійснено механічний обробіток ґрунту та посів цукрових буряків; 2) земельній ділянці, яка розташована на південному заході від с. Митинці Красилівського району загальною площею 12,3775 га кадастровий номер 6822787400:02:09:0017 на якій площею 8,0439 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів цукрових буряків; 3) земельній ділянці, яка розташована на північному заході від с. Митинці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:02:005:0016 площею 6,5763 га на якій здійснено механічний обробіток ґрунту та посів соняшника; 4) земельній ділянці, яка розташована на півдні від с. Хотьківці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:08:008:0024 площею 3,1235 га на якій здійснено механічний обробіток ґрунту та посів соняшника; 5) земельній ділянці, яка розташована на північному заході в с. Вереміївка Красилівського району кадастровий номер 6822787400:04:003:0047 площею 7,7520 га на якій здійснено механічний обробіток ґрунту та посів кукурудзи; 6) земельній ділянці, яка розташована на північному заході в с. Вереміївка Красилівського району кадастровий номер 6822787400:04:003:0048 площею 11,0334 га на якій здійснено механічний обробіток ґрунту та посів кукурудзи; 7) земельній ділянці, яка розташована на півночі від с. Митинці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:01:001:0046 загальною площею 21,3658 га, на якій площею 14,9301 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів цукрового буряка; 8) земельній ділянці, яка розташована на півночі від с. Митинці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:02:016:0036 площею 6,9400 га на якій здійснено механічний обробіток ґрунту та посів цукрового буряка; 9) земельній ділянці, яка розташована на південь від с. Хотьківці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:07:002:0053 загальною площею 27,4416 га на якій площею 20,3243 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів соняшника; 10) земельній ділянці, яка розташована на півночі від с. Вереміївка Красилівського району кадастровий номер 6822787400:03:001:0037 площею 9,4663 га на якій здійснено механічний обробіток ґрунту та посів соняшника, які перебувають у власності ТОВ «СК «Бужок».

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий зазначив, що протягом травня 2017 року ТОВ «СК «Бужок» шляхом механічного обробітку ґрунту та посіву сільськогосподарських культур самовільно зайняло 10 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 120,0409 га, право оренди на які виставлено на аукціон із земель запасу, резервного фонду, що розташовані на території Митинецької сільської ради Красилівського району, чим завдало державі шкоди у розмірі 198 264 грн. 49 коп.

У зазначених діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

26 липня 2017 року вказані земельні ділянки та сільськогосподарські культури, які посіяні на них, визнані речовими доказами.

А тому, слідчий зазначив, що з метою запобігання пошкодження, псування, знищення, використання, відчуження земельних ділянок та сільськогосподарських культур, а також забезпечення можливої конфіскації майна або задоволення цивільного позову, уникнення інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти на них арешт.

Ухвалою слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 9серпня 2017 року у задоволенні клопотання відмовлено.

Своє рішення слідчий суддя мотивувала тим, що арешт земельних ділянок не підпадає під критерії, зазначені у ч. 2 ст. 167 КПК України, вказані земельні ділянки не були вилучені, докази на підтвердження того, що заявлено цивільний позов не надано, тому немає підстав для накладення на них арешту. Окрім того, суд врахував наслідки арешту майна для власників урожаю, який вирощено на спірних земельних ділянках.

На вказану ухвалу слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого, накласти арешт на земельні ділянки та на посіви сільськогосподарських культур, заборонивши будь-кому розпоряджатись та користуватись будь-яким чином земельними ділянками та посівами сільськогосподарських культур.

Ухвалу вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд не врахував, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, якими є земельні ділянки та посіви сільськогосподарських культур на них. Поза увагою суду залишилось те, що в ТОВ «СК «Бужок» відсутні законні права на вказане майно. Земельні ділянки є об`єктом кримінально-протиправних дій, а сільськогосподарська продукція, яка вирощується на них, може бути використана, як доказ обробітку самовільно зайнятих земельних ділянок саме ТОВ «СК «Бужок».

Окрім того, в силу вимог ст. 90 ЗК України, роз`яснень пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року, посіви на спірних земельних ділянках належить на праві власності державі, а відсутність арешту на них створить передумови для збору урожаю ТОВ «СК «Бужок». А тому, висновок слідчого судді про врахування наслідків арешту для власників урожаю, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Апелянт зазначає, що чинним КПК України не передбачено, як обов`язкову умову для накладення арешту на майно, наявність в матеріалах провадження цивільного позову чи у санкції статті додаткового покарання у вигляді конфіскації.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, думку представника ТОВ «СК «Бужок», перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 21 червня 2017року до Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області надійшло повідомлення з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у якому останнє просило вжити заходи реагування, у зв`язку з самовільним заняттям ТОВ «СК «Бужок» земельних ділянок загальною площею 120,0409 га на території Митинецької сільської ради Красилівського району (а.м.к.п. 4).

Згідно з висновком ДОП СП ПП Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 від 12 липня 2017 року, за результатами перевірки повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не отримано достатніх даних, які б вказували на ознаки кримінального правопорушення в діях ТОВ «СК «Бужок» (а.м.к.п. 1).

18 липня 2017 року начальник СМ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_10 звернулась з рапортом до начальника Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, у якому зазначала про необхідність повторно зареєструвати матеріали перевірки за зверненням Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ЖЄО Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, провести додаткову перевірку та прийняти рішення згідно чинного законодавства, оскільки під час попередньої перевірки в неповній мірі досліджено усі обставини справи, не отримано усі відповіді з компетентних державних органів, що може суттєво впливати на повноту, об`єктивність, законність прийнятого рішення (а.м.к.п. 84).

18 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом самовільного зайняття ТОВ «СК «Бужок» земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів Митинецької сільської ради (а.с. 28).

18 липня 2017 року старшим слідчим СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 за дорученням начальника СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017240170000382. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 197-1 КК України (а.м.к.п. 86).

26 липня 2017 року старшим слідчим СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 проведено огляд місця події, за результатами якого встановлено, що на: земельній ділянці, яка розташована на південному заході від с. Митинці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:01:001:0059 площею 31,8511 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів цукрових буряків; земельній ділянці, яка розташована на південному заході від с. Митинці Красилівського району загальною площею 12,3775 га кадастровий номер 6822787400:02:09:0017 на площі 8,0439 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів цукрових буряків; 3) земельній ділянці, яка розташована на північному заході від с. Митинці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:02:005:0016 площею 6,5763 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів соняшника; 4) земельній ділянці, яка розташована на півдні від с. Хотьківці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:08:008:0024 площею 3,1235 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів соняшника; 5) земельній ділянці, яка розташована на північному заході в с. Вереміївка Красилівського району кадастровий номер 6822787400:04:003:0047 площею 7,7520 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів кукурудзи; 6) земельній ділянці, яка розташована на північному заході в с. Вереміївка Красилівського району кадастровий номер 6822787400:04:003:0048 площею 11,0334 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів кукурудзи; 7) земельній ділянці, яка розташована на півночі від с. Митинці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:01:001:0046 загальною площею 21,3658 га, на площі 14,9301 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів цукрового буряка; 8) земельній ділянці, яка розташована на півночі від с. Митинці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:02:016:0036 площею 6,9400 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів цукрового буряка; 9) земельній ділянці, яка розташована на південь від с. Хотьківці Красилівського району кадастровий номер 6822787400:07:002:0053 загальною площею 27, 4416 га, на площі 20,3243 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів соняшника; 10) земельній ділянці, яка розташована на півночі від с. Вереміївка Красилівського району кадастровий номер 6822787400:03:001:0037 площею 9,4663 га здійснено механічний обробіток ґрунту та посів соняшника (а.с. 5-6).

26 липня 2017 року старшим слідчим СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 винесено постанову про визнання вказаних земельних ділянок та сільськогосподарських культур на них речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017240170000382 від 18 липня 2017року та передано їх на зберігання ТОВ «СК «Бужок» (а.с. 29-30).

22 серпня 2017 року Старокостянтинівською місцевою прокуратурою, з метою всебічного, повного та об`єктивного досудового розслідування, встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, було надано вказівки начальнику СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області у кримінальному провадженні № 12017240170000382 від 18 липня 2017року щодо необхідності проведення ряду слідчих дій (а.м.к.п. 82-83).

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

У ч.ч. 4-6 ст. КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною 2 ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, слід прийти до висновку, що метою застосування арешту майна є сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного або третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Сторона кримінального провадження, якою подано клопотання про арешт майна, зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Предметом кримінального правопорушення передбаченого ст. 197-1 КК України є конкретна земельна ділянка. Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки. Самовільне зайняття земельної ділянки є злочином із матеріальним складом, який вважається закінченим з того моменту, коли особа фактично заволоділа земельною ділянкою або розпочала її протиправну експлуатацію, завдавши цим власнику земельної ділянки або її законному володільцю значної шкоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У клопотанні слідчого зазначено, що кримінальним правопорушенням завдано державі шкоди у розмірі 198 264 грн. 49 коп. Однак, не зазначено вартості посівів сільськогосподарських культур та земельних ділянок, на які слід накласти арешт.

Статтями 170, 171 КПК України визначено спеціальний суб`єктний склад осіб, майно яких може бути заарештоване в рамках кримінального провадження, а саме: підозрюваний, обвинувачений, особи, які в силу закону несуть відповідальність за спричинену шкоду. Слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини кримінального провадження, в тому числі власника майна, на яке накладається арешт та чи є ця особа стороною кримінального провадження.

Так, в клопотанні зазначено, що власником посівів сільськогосподарських культур є ТОВ «СК «Бужок». Представники останнього заперечують факт належності їхньому товариству вказаних посівів. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б вказували на власника посівів сільськогосподарських культур, до клопотання слідчим не додано.

Перевіривши надані матеріали, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано звернув увагу на те, що прокурором не додано до клопотання відповідних доказів, які у своїй сукупності об`єктивно підтверджували б викладені в цьому клопотанні обставини, та свідчили б про доцільність накладення арешту на земельні ділянки та сільськогосподарські культури, що посіяні на них.

Спірні земельні ділянки та посіви, які визнанні слідчим речовими доказами, не місять усіх критеріїв (ознак), передбачених положеннями ст. 98 КПК України щодо речових доказів. В порушення вимог ч. 6 ст. 100 КПК України слідчим, з урахуванням того, що урожай на земельних ділянках відноситься до продукції, що піддається швидкому псуванню за відсутності належних умов для його зберігання, не прийнято рішення про передання його власнику, реалізацію, знищення чи передання на технологічну обробку.

Всупереч положенням ст. 132 КПК України, слідчим не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що може бути підставою для накладення арешту на майно; не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який зазначено у клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Окрім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, з моменту внесення 18 липня 2017 року відомостей до ЄРДР за даним фактом до теперішнього часу органом досудового розслідування не встановлена особа, що вчинила зазначене кримінальне правопорушення, підозра жодній особі до теперішнього часу не предявлена, цивільний позов не заявлений.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про відсутність достатніх підстав для накладення вищевказаного арешту та вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання дотримався вимог, передбачених ст.ст. 172, 173 КПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, якими є земельні ділянки та посіви сільськогосподарських культур на них, не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах кримінального провадження.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Однак у клопотанні в достатній мірі не обґрунтовано, що зазначене майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Твердження апелянта про відсутність в ТОВ «СК «Бужок» законних прав на спірні земельні ділянки та посіви на них, на увагу не заслуговують, оскільки згідно з письмовими поясненнями представника ТОВ «СК «Бужок» - ОСОБА_7 та його пояснень, наданих у судовому засіданні апеляційного суду, останнє взагалі не претендує на вказане майно.

Доводи прокурора про неврахування того, що земельні ділянки є об`єктом кримінально-протиправних дій, а сільськогосподарська продукція, яка вирощується на них, може бути використана, як доказ обробітку самовільно зайнятих земельних ділянок саме ТОВ «СК «Бужок», апеляційний суд до уваги не приймає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та пояснень слідчого, наданих апеляційному суду, вказані земельні ділянки та культури, які ростуть на них, описані, сфотографовані, визначено їх місце посіву та кадастрові номери земельних ділянок. Отже, докази, про які йдеться у клопотанні, вже є зібраними.

Твердження про те, що посіви на спірних земельних ділянках належить на праві власності державі, а відсутність арешту на них створить передумови для збору урожаю ТОВ «СК «Бужок», на увагу не заслуговують, оскільки не доведено, що останнє має відношення до обробітку спірних земельних ділянок та претендує на збір цього урожаю.

Доводи апеляційної скарги про неврахування слідчим суддею того, що КПК України не передбачено, як обов`язкову умову для накладення арешту на майно, наявність в матеріалах провадження цивільного позову чи у санкції статті додаткового покарання у вигляді конфіскації, не є визначальною підставою для скасування ухвали слідчого судді та накладення арешту на майно.

Натомість, колегія суддів, окрім іншого, враховує наступне. Таке втручання у права та свободи громадян як накладення арешту на земельні ділянки та посіви на них, з урахуванням пори року та стиглості сільськогосподарських культур на даний час (вересень), не буде співрозмірним з цілями досудового слідства та можливими розмірами нанесеної шкоди, як окремим громадянам, юридичним особам, так і державі в результаті незбору, а отже, втрати врожаю.

Інші доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 9серпня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на земельні ділянки та сільськогосподарські культури залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора Старокостянтинівської місцевої прокуратури без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду ОСОБА_2