Рішення

від 21.09.2017 по справі 906/799/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" вересня 2017 р. Справа № 906/799/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 оборони України: ОСОБА_2, довіреність №220/416/д від 28.12.2016,

від позивача ОСОБА_3 КЕЧ району: ОСОБА_4, довіреність від 06.01.2017,

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача -2 : не прибув,

прокурор: Шпірук М.В., службове посвідчення №044798 від 09.11.2016.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Військовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі ОСОБА_1 оборони України в особі ОСОБА_3 КЕЧ району ОСОБА_1 оборони України

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю мисливський-рибальський клуб "Військових ветеранів"

2) Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства

про визнання недійсним договір від 30.10.2015р. про умови ведення мисливського господарства

Військовий прокурор в інтересах держави в особі ОСОБА_1 оборони України в особі ОСОБА_3 КЕЧ району звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства ТОВ мисливський - рибальський клуб "Військових ветеранів" від 30.10.2015, укладений між Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ТОВ мисливський - рибальський клуб "Військових ветеранів".

21.09.2017р. через загальний відділ до господарського суду від ОСОБА_1 оборони України надійшли пояснення за вих.№ 1464 від 20.09.2017.

Прокурор позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представники позивачів позов підтримали в повному обсязі. Вважають, що договір від 30.10.2015 про умови ведення мисливського господарства підлягає визнанню недійсним.

Відповідач-1 ТОВ мисливський-рибальський клуб "Військових ветеранів" уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить копія реєстру рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 11.09.2017.

Відповідач-2 Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення адресату.

З урахуванням ст. 64 ч.1 ГПК України та п.п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вважається, що ухвали вручені відповідачам належним чином.

Отже, судом вчинено усі можливі дії для повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

З урахуванням наведеного вище та відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2 рішенням Житомирської обласної ради 34 сесії (в тексті рішення допущена помилка, замість 34 сесії вказана 33 сесія) 6 скликання від 15.10.2015 №1684 (а.с. 26) надано у користування TOB мисливському-рибальському клубу Військових ветеранів мисливські угіддя площею 3581,8 га, на території Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району на землях ОСОБА_3 КЕЧ району (єгерська дільниця №1), терміном на 25 років та уповноважено TOB мисливському-рибальському клубу Військових ветеранів;) в установленому законом порядку укласти договір про умови ведення мисливського господарства.

На виконання вищевказаного рішення 30.10.2015 між Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю мисливський - рибальський клуб Військових ветеранів 30.10.2015 укладено Договір про умови ведення мисливського господарства TOB МРК Військових ветеранів (а.с. 23-25).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до державного акту від 31.07.2009 року серія ЯЯ № 072656 ОСОБА_1 оборони України в особі ОСОБА_3 КЕЧ району є постійним користувачем земельної ділянки площею 3581.7572 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1824083700:01:000:0154, в адміністративних межах Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району.

Відповідно до статті 1 Закону України Про мисливське господарство та полювання мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Тобто, мисливські угіддя фактично є частиною земної (або водної) поверхні з установленими межами, певним місцем розташування а також з визначеними щодо неї правами та порядку надання і користування такими правами, а відтак - мисливські угіддя не можуть існувати окремо від земельної ділянки, на якій провадиться мисливське господарство.

Таким чином, порядок та підстави надання у користування мисливських угідь мають визначатись з урахуванням положень законодавства України, що регулює земельні відносини та виходячи із суб'єктів розпорядження земельним фондом України.

Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та піші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно положень статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно п. "ж" ч. 1 статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (ч. 2 статті 19 Земельного кодексу України).

Як зазначалося раніше, з державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №072656 від 31.07.2009 вбачається, що за ОСОБА_1 оборони України Новоград - Волинська КЕЧ району закріплено постійне користування земельною ділянкою 3581,7572 га, яка розташована в адміністративних межах Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району, Житомирської області, з цільовим призначенням (використання) земельної ділянки - оборони.

Відповідно до відомостей наявності та використання земельних ділянок по Новоград - Волинській КЕЧ району станом на 01.01.2016 вбачається, що вищезазначена земельна ділянка зайнята з метою: учбові поля та полігони.

Статтею 65 Земельного кодексу України передбачено, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Згідно з статтею 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України Про використання земель оборони землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Нормами статті 10 Закону України Про оборону України передбачено, що ОСОБА_1 оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань. ОСОБА_1 оборони України здійснює управління переданим ОСОБА_1 оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, Пленумом Вищого господарського суду України надано роз'яснення у формі постанови Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин № 6 від 17.05.2011 у пунктах 4.2, та 4.3, якої визначається, що за змістом статті 1 Закону України Про використання земель оборони та ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони з 01.01.2013 можуть перебувати лише в державній власності. Відповідно до Законів України Про оборону України та Про правовий режим майна у Збройних Силах України ОСОБА_1 оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном. З огляду на це залучення ОСОБА_1 оборони України до участі у розгляді справ, предметом спору в яких виступають землі оборони, є обов'язковим. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Порядок використання земель оборони в господарських цілях визначено ст. 4 Закону України Про використання земель оборони . У разі відсутності доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, яка належить до земель оборони, в порядку, визначеному статтею 20 Земельного кодексу України, така ділянка не може використовуватися у господарських цілях, в тому числі для житлової забудови, у зв'язку з чим укладені договори, об'єктами яких є землі оборони, підлягають визнанню недійсними.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо відповідних земельних ділянок (стаття 21 ЗК України).

Отже, виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства України, спірна земельна ділянка належить до земель оборони в розумінні положень Закону України Про використання земель оборони , Закону України Про оборону України , Закону України Про Збройні Сили України уповноваженим державою органом управління якого є ОСОБА_1 оборони України.

Будь-яких документально підтверджених відомостей про зміну правового статусу та/або цільового призначення спірної земельної ділянки у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Згідно зі статті 115 Земельного кодексу України зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

Відповідно до норм Закону України Про використання земель оборони , Закону України Про оборону України , Закону України Про Збройні Сили України уповноваженим державою органом управління землями оборони є ОСОБА_1 оборони України. Таким чином саме ОСОБА_1 оборони України в спірному випадку повинно було вирішувати питання щодо надання (погодження) користувачу мисливських угідь TOB МРК Військових ветеранів права користування земельною ділянкою для потреб мисливського господарства, яке б в подальшому (право) і було підставою для прийняття рішення про надання мисливських угідь та укладення оспорюваного договору про умови ведення мисливського господарства.

Водночас, відповідачами в порушення приписів ст. 21, 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання питання щодо надання права користування земельною ділянкою для потреб мисливського господарства не погоджено з ОСОБА_1 оборони України. Таким чином, договір про умови ведення мисливського господарства укладено з порушенням вимог вищевказаного законодавства.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 03.10.2016 , залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 при розгляді справи №910/12155/16 Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 03.10.2016 , залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 при розгляді справи №910/12155/16 за позовом військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі ОСОБА_1 оборони України в особі ОСОБА_3 КЕ11 району до Житомирської обласної ради визнано незаконним та скасовано п. 2 рішення Житомирської обласної ради 34 сесії 6 скликання від 15.10.2015 № 1684 Про надання у користування мисливських угідь TOB МРК Військових ветеранів . за позовом військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі ОСОБА_1 оборони України в особі ОСОБА_3 КЕ11 району до Житомирської обласної ради визнано незаконним та скасовано п. 2 рішення Житомирської обласної ради 34 сесії 6 скликання від 15.10.2015 № 1684 Про надання у користування мисливських угідь TOB МРК Військових ветеранів .

Зокрема, суди дійшли висновку, що надані відповідачу у користування мисливські угіддя площею 3581,8 га належать до земель оборони в розумінні положень Закону України Про використання земель оборони , Закону України Про оборону України , Закону України Про Збройні Сили України , уповноваженим державою органом управління якого є ОСОБА_1 оборони України, яким не надавався відповідний дозвіл на припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою або відмови від прав на вказану земельну ділянку у розумінні законодавства про землі оборони.

При цьому суд зауважив, що будь-яких документально підтверджених відомостей про зміну правового статусу та/або цільового призначення спірної земельної ділянки у встановленому законом порядку не надано.

Відповідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже фактично нормативно-правовий акт, на підставі якого було укладено оспорюваний договір визнано незаконним та скасовано.

За приписами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, договір про умови ведення мисливського господарства TOB МРК Військових ветеранів від 30.10.2015 слід визнати недійсним.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір від 30.10.2015 про умови ведення мисливського господарства Товариством з обмеженою відповідальністю мисливський-рибальський клуб "Військових ветеранів", укладений між Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (10029, м. Житомир, вул. Хлібна, 41, ід. код 35238267) та Товариством з обмеженою відповідальністю мисливський-рибальський клуб "Військових ветеранів" (11742, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Наталівка, вул. Промислова, 13, ід. код 40014129).

3. Стягнути з Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (10029, м. Житомир, вул. Хлібна, 41, ід. код 35238267)

- на користь ОСОБА_3 КЕЧ району ОСОБА_1 оборони України (11701, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Волі, 39, ід. код 07760151) 800,00 грн., сплаченого судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю мисливський-рибальський клуб "Військових ветеранів" (11742, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Наталівка, вул. Промислова, 13, ід. код 40014129)

- на користь ОСОБА_3 КЕЧ району ОСОБА_1 оборони України (11701, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Волі, 39, ід. код 07760151) 800,00 грн., сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.09.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - відповідачам (рек. з повід.)