Рішення

від 27.09.2017 по справі 913/699/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 вересня 2017 року                                                                       Справа № 913/699/17

                                                                                 Провадження № 9пн/913/699/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біомедінвест», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторний комплекс», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 57060 грн. 00 коп. та зобов'язання повернути майно

суддя                                         Ворожцов А.Г.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув,

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про:

- стягнення з відповідача заборгованості за договором суборенди № 001231 від 16.11.2012 в сумі 57060,00 грн.,

- зобов'язання відповідача повернути обладнання, передане у тимчасове користування, згідно укладеного між сторонами договору суборенди № 001231 від 16.11.2012, перелік якого визначено у додатку № 1 до договору.

Сторони участь своїх представників у засіданні суду не забезпечили.

Від позивача, ТОВ «Біомедінвест», на адресу суду надійшло письмове клопотання № 17-127 від 07.09.2017 про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач, ТОВ «Лабораторний комплекс», відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в засіданні суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважних представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

16 листопада 2012 року між позивачем (орендарем) та ТОВ "Системи лабораторної діагностики" (суборендарем) (нині – ТОВ "Лабораторний комплекс") було укладено договір суборенди № 001231 (далі - договір) (а.с. 13-16).

Відповідно до п. 1.1 договору орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування лабораторне обладнання (майно), визначене у переліку, що є додатком № 1 до договору.

У п. 1.4 договору зазначено, що право власності на майно в цілому та окремі його одиниці належить орендодавцю за угодою № 1NOV/11-12 від 01.11.2012, укладеною між позивачем та компанією Global East Medical Trading Ltd (Сполучене Королівство).

Пунктом 4.1 договору сторони визначили термін дії договору суборенди, який становить 1 (один) рік, з моменту прийняття майна суборендарем за актом приймання-передачі, і до 16.11.2013, автоматичної пролонгації договору сторони не передбачили.

Факт передачі обладнання підтверджується актом передачі від 19.11.2012 (а.с. 17).

Відповідно до п. 5.1 договору сторони визначили річний розмір суми суборенди - 5760,00 грн., тобто 480,00 грн. на місяць.

Згідно з п. 5.3 договору відповідач щомісячно повинен вносити плату за суборенду на поточний рахунок позивача не пізніше 15-го числа кожного наступного місяця.

У порушення умов договору відповідач грошове зобов'язання перед позивачем у повному обсязі не виконав, орендна плата сплачена частково в сумі 9672,00 грн. (а.с. 24-41).

Сума боргу на час звернення позивача з даним позовом до суду становить 57060,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 7.1.5 договору відповідач повинен був протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору, повернути орендоване майно, однак, незважаючи на неодноразові звернення позивача (а.с. 108-112) обладнання відповідачем не повернуто.

З викладених вище підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судовому засіданні свого представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір виник через порушення відповідачем умов договору суборенди, яке полягає у невиконанні останнім грошового зобов'язання з внесення орендної плати та зобов'язання щодо повернення майна.

Норма ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України надає право наймачу передавати речі у користування іншій особі (піднайм), при цьому до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору суборенди та наявності боргу перед позивачем в сумі 57060,00 грн.

Крім того, незважаючи на вказані приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відповідач не надав доказів повернення позивачу орендованого майна, тому вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути обладнання, передане згідно з договором суборенди № 001231 від 16.11.2012 є обґрунтованою.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 02.08.2017 за ідентифікаційним кодом 36048560 значиться юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабораторний комплекс", місцезнаходження якого є: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Першотравнева, буд. 201-А (а.с. 102 – 107).

Суборендарем за спірним договором № 001231 від 16.11.2012 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи лабораторної діагностики", ідентифікаційний код якого - 36048560.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04 липня 2016 року відбулася державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна повного найменування та зміна місцезнаходження цієї юридичної особи (а.с. 107).

Пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118, передбачено, що ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

За таких обставин відповідач правомірно звернувся з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторний комплекс".

Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач не спростував це та не довів іншого.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

У позовній заяві позивачем одночасно заявлено дві вимоги: майнового характеру (стягнення боргу в сумі 57060,00 грн.) та немайнового характеру (зобов'язання повернути майно), крім того було подано заяву про забезпечення позову.

З урахуванням приписів Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити 4000,00 грн. судового збору (за майновою вимогою – 1600,00 грн., за немайновою вимогою – 1600,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову – 800,00 грн.).

При зверненні до господарського суду Луганської області ТОВ «Біомедінвест» платіжним дорученням № 434 від 16.08.2017 було сплачено в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4210,00 грн.

Переплата судового збору за даним позовом становить 210,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином наразі існує необхідність повернення ТОВ «Біомедінвест» з Державного бюджету України судового збору в розмірі 210,00 грн., який може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Витрати зі сплати судового збору в розмірі 4000,00 грн. покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторний комплекс", 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Першотравнева, буд. 201-А, код 36048560, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомедінвест", 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 4, офіс 122, 125, код 24740569, заборгованість за договором суборенди № 001231 від 16.11.2012 в сумі 57060,00 грн.

3. Зобов'язати відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабораторний комплекс", 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Першотравнева, буд. 201-А, код 36048560, повернути позивачу, Товариству з обмеженою відповідальністю "Біомедінвест", 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 4, офіс 122, 125, код 24740569, обладнання, передане у тимчасове користування, згідно укладеного між сторонами договору суборенди № 001231 від 16.11.2012, перелік якого визначено у додатку № 1 до договору.

4. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторний комплекс", 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Першотравнева, буд. 201-А, код 36048560, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомедінвест", 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 4, офіс 122, 125, код 24740569, витрати зі сплати судового збору в розмірі 4000,00 грн.

Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено – 27.09.2017.

Суддя                                                                                А.Г. Ворожцов