Рішення

від 09.08.2010 по справі 17/183/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.10 Справа № 17/183/10

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

юридична адреса: 84320, АДРЕСА_1

фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Широка, буд. 225

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 69104, АДРЕСА_2

про стягнення 27 028,16 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 19.02.10 б/н

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

14.06.10 до господарського суду Запорізької області звернувся приватний підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 25.03.09 № 70 заборгованості у розмірі 27 028,16 грн. з яких: 8 000,00 грн. - основний борг, 892,71 грн. - пеня, 279,45 грн. - 3% річних, 856,00 грн. - інфляційні витрати та 17 000 грн. - відсотки за користування коштами.

Ухвалою від 14.06.10 судом порушено провадження у справі № 17/183/10, судове засідання призначено на 15.07.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Заявою про уточнення позовних вимог від 15.07.10 (в частині вірного найменування сторін), яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2В.) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1О.) заборгованість в розмірі 27 028,16 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг, 892,71 грн. - пеня, 279,45 грн. - 3% річних, 856,00 грн. - інфляційні витрати та 17 000 грн. - відсотки за користування коштами.

Таким чином, судом розглядається позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Ухвалою від 15.07.10 розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача судом відкладено на 09.08.10.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 09.08.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням уточнень до неї та зазначив наступне. 25.03.09 між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № 70, на виконання умов якого 25.03.09 позивач поставив відповідачу товар - одяг, визначений у накладній № 12 загальною вартістю 8000 грн. Зобов'язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі відповідач не виконав, внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу за поставлений товар складає 8 000,00 грн. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивачем на суму основного боргу нараховано відповідачу штрафні санкції, а саме: 892,71 грн. - пені, 279,45 грн. - 3% річних, 856,00 - інфляційних витрат та 17 000 грн. - відсотків за користування коштами. На підставі викладеного, позивач просить суд керуючись ст. ст. 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 119, 120, 225, 229, 231 Господарського кодексу України позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 27 028,16 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг, 892,71 грн. - пеня, 279,45 грн. - 3% річних, 856,00 грн. - інфляційні витрати та 17 000 грн. - відсотки за користування коштами.

Відповідач своїм правом на судовий захист у суді не скористався, заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно із п. 3.6 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.97 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

Представником позивача для підтвердження правильності адреси відповідача, яка зазначена у позовній заяві, надано суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 716973, згідно з якою станом на 08.06.10, місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2, що співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.09 між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 70, за умовами якого (п. 1.1 договору) Продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити продукцію (Товар), що перераховані в рахунку-фактурі, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна на товар є договірною. Кількість та ціна, згідно письмової або усної заявки Покупця, вказані у рахунку-фактурі, який є невід'ємною частиною договору. Підтвердженням узгодження сторонами заявки Покупця є підписання сторонами рахунку-фактури. Ціна на товар залежить від курсу національної валюти (гривні) до долару США за даними Міжбанківської валютної біржі.

Згідно з п. 3.2. договору, товар переходить у власність Покупця у момент підписання Покупцем накладної на товар.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору від 25.03.09 № 70, відповідно до підписаного сторонами рахунку-фактури від 25.03.09 № 12, ФОП ОСОБА_1 поставлено відповідачу товар - одяг б/в на загальну суму 8000 грн., що підтверджується накладною від 25.03.09 № 12, підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленого печаткою відвантажувала (копія зазначеної накладної міститься в матеріалах справи).

При цьому, у наведеній вище накладній вказано, що вона до договору від 25.03.09 № 70, рахунок-фактура № 12 від 25.03.09.

Пунктами 4.2., 4.3. договору сторони передбачили, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця у повному обсязі протягом 14 календарних днів з дня передачі товару. Днем оплати вважається день фактичного зарахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до накладної від 25.03.09 № 12 та рахунку-фактури від 25.03.09 № 12, строк оплати товару до 08.04.09.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у договорі від 25.03.09 № 70, накладній та рахунку-фактурі не здійснив, чим порушив умови договору.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 8 000,00 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 8 000,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 8 000,00 грн. основного боргу на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.09 № 70 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати товару Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 892,71 грн. з яких: за період з 09.04.09 по 14.06.09 - 352,44 грн., з 15.06.09 по 11.08.09 - 279,67 грн. та з 12.08.09 по 08.10.09 - 260,60 грн. Однак, згідно з розрахунком суду пеня за вказані періоди становить 891,94 грн., з яких: за період з 09.04.09 по 14.06.09 - 352,00 грн., з 15.06.09 по 11.08.09 - 279,34 грн. та з 12.08.09 по 08.10.09 - 260,60 грн. У зв'язку з чим, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 891,94 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, за період з 09.04.09 по 07.06.10 розмір інфляційних витрат становить 856,00 грн. та 3 % річних - 279,45 грн.

Згідно з розрахунком суду, за вказаний період розмір інфляційних витрат становить 764,80 грн. та 3 % річних - 279,45 грн.

Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 764,80 грн . -інфляційних витрат. В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних витрат відхиляються у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Поряд із цим, позовні вимоги щодо стягнення 279,45 грн . - 3 % річних задовольняються у повному обсязі.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 4.4. спірного договору, у разі прострочення Покупцем оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити повну вартість товару, а також, згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Позивачем надано до суду розрахунок, з якого вбачається, що відсотки за користування чужими грошовими коштами за період прострочення з 09.04.09 по 07.06.10 становлять 17 000 грн. Вимоги в цій частині визнаються обґрунтованими та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 269,36 грн. державного мита та 235,19 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 5 , 22, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69104, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 84320, АДРЕСА_1, фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Широка, буд. 225, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) основний борг у сумі 8 000 (вісім тисяч) 00 коп., пеню у сумі 891 (вісімсот дев'яносто одну) грн. 94 коп., інфляційні втрати - 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 80 коп., 3 % річних - 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн. 45 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами - 17 000 (сімнадцять тисяч) 00 коп., 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 36 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 16.08.2010.