Постанова

від 25.09.2017 по справі 819/1300/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1300/17

25 вересня 2017 р.м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Позаміського дитячого оздоровчого закладу "Лісовий дзвіночок" до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання постанов протиправними та їх скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Позаміський дитячий оздоровчий заклад "Лісовий дзвіночок" (далі - позивач, ПДОЗ Лісовий дзвіночок ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафів від 20.04.2017 №ТЕ 82/19-04-038/134, №ТЕ 82/1/19-04-038/134 №ТЕ 82/2/19-04-038/13.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за заявою колишнього бухгалтера позаміського дитячого оздоровчого закладу "Лісовий дзвіночок" ОСОБА_3 з 20 по 24 березня 2017 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Тернопільській області було проведено позапланову перевірку додержання суб'єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування Позаміським дитячим оздоровчим закладом Лісовий дзвіночок , про що було складено акт №19-04-038/134 від 24.03.2017.

Так, в ході перевірки було встановлено ряд порушень, зокрема: ПДОЗ Лісовий дзвіночок у різні періоди 2016 року та з січня по 22 лютого 2017 року використовував працю громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, без укладення трудових договорів та повідомлення Державної фіскальної служби; в ПДОЗ Лісовий дзвіночок відсутні табелі обліку використання робочого часу та бухгалтерські і касові документи по нарахуванню і виплаті заробітної плати найманим працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, не забезпечено достовірний облік виконуваної працівниками роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці; в ПДОЗ Лісовий дзвіночок не виплачена заробітна плата в сумі 35476,18 грн. за період січня по грудень 2016, та з січня по лютий 2017 року 5 працівникам; не проведена виплата заробітної плати за час відпустки бухгалтеру ОСОБА_3

За результатами розгляду акту перевірки №19-04-038/134 від 24.03.2017 Управління Держпраці у Тернопільській області 20.04.2016 прийнято 3 постанови про накладення штрафу № ТЕ 82/19-01-038/134, №ТЕ 82/1/19-04-038/134, №ТЕ 82/2/19-04-038/134.

Позивач вказуває, що Управління Держпраці у Тернопільській області при проведенні перевірки та при оформленні її результатів діяло не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, а викладені в акті перевірки та у постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, під час проведення перевірки, інспектором досліджувались ряд документів отриманих не від уповноваженої особи суб'єкта господарювання - директора позаміського дитячого оздоровчого закладу "Лісовий дзвіночок" ОСОБА_7, який приступив до виконання обов'язків 20.02.2017, а в самої заявниці колишнього бухгалтера - ОСОБА_3, яка заволоділа усією документацією і не віддає керівництву. Таким чином, державний нагляд (контроль) здійснювався по документах, які отриманні інспектором не за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання, відтак, документи заявницею є недостовірними і отриманні інспектором в незаконний спосіб, а тому вони не можуть братися до уваги при винесенні постанов про накладення штрафних санкцій.

Щодо використання праці громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без укладення трудових договорів, позивач вказує, що в той час коли вони були офіційно працевлаштовані, податковий орган був повідомлений, їх було допущено до роботи згідно наказів, заробітну плату вони отримували вчасно і в повному обсязі, заборгованості по ній не було. У період коли вони були звільненні, вони не працювали і їхня праця не використовувалася. Вказані громадяни є жителями с. Скоморохи, тому перебуваючи неподалік території закладу, вони лише провідували сторожову собаку для того, щоб її погодувати та заготовити дрова з дерев, яких повалив вітер виключно з людських мотивів. В "журналі реєстрації дежурств" ПДОЗ Лісовий дзвіночок вони розписувались для того, щоб знати хто і коли годував собаку.

Щодо переведення головного бухгалтера ОСОБА_3 на 0,25 ставки з 01 січня 2017 року без її згоди та не повідомлення про зміну істотних умов праці у встановлені законодавством терміни, позивач вказує, що вказане преведення відбулось на прохання самого бухгалтера , наказ про переведення нею не оскаржувався.

Щодо відсутності табелів обліку використання робочого часу та бухгалтерських і касових документів по нарахуванню і виплаті заробітної плати найманим працівникам, а також не виплати заробітної плати позивач вказує, що такі порушення повністю відсутні, оскільки колишній бухгалтер ОСОБА_3 заволоділа всією кадровою та бухгалтерською документацію, і на час перевірки її не було з поважних причин.

Крім того, при визначенні розміру відповідних штрафів відповідач, при доведеності порушень законодавства про працю, повинен був застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 гривень, а не 3200 гривень.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, вказавши, що посадовими особами Управління Держпраці у Тернопільській області проведена позапланова перевірка стану дотримання законодавства про працю Позаміського дитячого оздоровчого закладу "Лісовий дзвіночок".

За результатами проведеної позапланової перевірки було складено акт. У акті перевірки від 24.03.2017 № 19-04-038/134, на підставі кадрових та бухгалтерських документів, наданих для перевірки головним бухгалтером ОСОБА_3, інспектором були встановлені та зафіксовані порушення законодавства про працю. Акт перевірки підписаний керівником без зауважень.

Представник відповідача вважає, що оскаржувані постанова та припис прийняті у межах та спосіб, визначені чинним законодавством України.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що працював сторожем у ПДОЗ Лісовий дзвіночок в різні періоди 2016 року та з 01.01.2017 по 16.01.2017. Разом із ним також сторожами працювали ОСОБА_5 ОСОБА_6 В період звільнення їх праця не використовувалась та заробітну плату вони не отримували. В період звільнення вони займались заготівлею дров з дерев, яких повалив вітер або, перебуваючи неподалік, провідували сторожову собаку для того, щоб її погодувати. В журналі реєстрації розписувались для того, щоб орієнтуватись хто і коли годував собаку.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що згідно наказу від 17 березня 2017 року № 17 Про проведення позапланової перевірки ПДОЗ Лісовий Дзвіночок та направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання від 17 березня 2017 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Тернопільській області ОСОБА_8 було проведено позапланову перевірку додержання суб'єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування Позаміським дитячим оздоровчим закладом Лісовий дзвіночок , результати якої відображені в акті перевірки №19-04-038/134 від 24.03.2017. Перевірка проведена у присутності директора ПДОЗ Лісовий дзвіночок ОСОБА_9, який підписав акт перевірки без зауважень.

Судом також встановлено, що ОСОБА_7 призначений директором ПДОЗ Лісовий дзвіночок з 20 лютого 2017 року, що стверджується наказом №6-к від 20.02.2017 року (а.с.25).

В ході проведення перевірки встановлено ряд порушень законодавства про працю, про що зазначено в акті перевірки, зокрема:

- ПДОЗ Лісовий дзвіночок у різні періоди 2016 року та з січня по 22 лютого 2017 року використовував працю громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в порушення статті 24 Кодексу законів про працю України. Зокрема, вказані громадяни були допущені до роботи без укладення трудових договорів та повідомлення Державної фіскальної служби;

- згідно книги по нарахуванню та виплаті заробітної плати в ПДОЗ Лісовий дзвіночок залишається не виплаченою заробітна плата в сумі 35476,18 гри. за період з січня по грудень 2016, та з січня по лютий 2017 року перед 5 працівниками, в тому числі 5 звільненим, чим порушено частину першу та другу ст. 115 Кодексу законів про працю України;

- бухгалтеру ОСОБА_3, відповідно до наказу від 10 жовтня 2016 року № 62 була надана щорічна основна відпустка терміном 30 календарних днів з 10 жовтня 2016 року. Виплата заробітної плати за час відпустки станом на дату перевірки не проведена, чим порушено вимоги частини четвертої статті 115 Кодексу законів про працю України і статті 21 Закону України Про відпустки ;

- наказом ПДОЗ Лісовий дзвіночок від 31.12.2016 № 68 ОСОБА_3 головного бухгалтера ПДОЗ Лісовий дзвіночок в порушення вимог частини 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України було переведено на 0,25 ставки з 01 січня 2017 року, без повідомлення не пізніше ніж за два місяці;

- у ПДОЗ Лісовий дзвіночок відсутні табелі обліку використання робочого часу та бухгалтерські і касові документи по нарахуванню і виплаті заробітної плати найманим працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за різні періоди 2016 року та з січня по 22 лютого 2017 року, чим порушено вимоги частини 2 статті 30 Закону України Про оплату праці .

За результатами розгляду акту перевірки №19-04-038/134 від 24.03.2017 Управління Держпраці у Тернопільській області, на підставі абзацу 2, 3, 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, прийнято 3 постанови про накладення штрафу, зокрема:

- від 20.04.2017 №ТЕ 82/19-04-038/134 про накладення штрафу в розмірі 288000 грн;

- від 20.04.2017 №ТЕ 82/1/19-04-038/134 про накладення штрафу в розмірі 9600 грн;

- від 20.04.2017 №ТЕ 82/2/19-04-038/134 про накладення штрафу в розмірі 3200 грн.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно підпункту 9 пункту 4 вказаного Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів затверджений наказом Міністерства соціальної політики України № 390 від 02 липня 2012 року (далі - Порядок № 390).

Згідно пункту 2 цього Порядку право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Абзацом 1 пункту 3 Порядку № 390 передбачено, що Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення (абзац 4 пункту 3 Порядку № 390).

Пунктом 6 Порядку № 390 встановлено, що перевірка складається з таких етапів: робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора; оформлення документів за результатами перевірки; ознайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

Згідно пункту 7 Порядку № 390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Проведеною перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, були допущені до роботи без укладення трудових договорів та повідомлення Державної фіскальної служби.

Згідно акта перевірки №19-04-038/134 від 24.03.2017 без оформлення трудових відносин працювали: ОСОБА_4 в період з 02 листопада 2016 року по 30 грудня 2016 року та з 17 січня 2017 року по 22 лютого 2017 року, ОСОБА_5 працював з 17 січня 2017 року по 22 лютого 2017 року, ОСОБА_6 працював з 17 січня 2017 року по 22 лютого 2017 року.

Про виконання своїх функціональних обов'язків, працівники засвідчували підписами про прийняття та здачу зміни в журналі реєстрації дежурств ПДОЗ Лісовий Дзвіночок впродовж 2016 року та з січня по 22 лютого 2017 року.

Представники позивача у своїх поясненнях зазначали, що дійсно використовував найману працю вказаних громадян, зокрема:

- ОСОБА_4 був прийняття на роботу посаду сторожа з 05.05.2016 згідно наказу № 8 від 05.05.2016, 01.11.2016 був звільнений з роботи згідно наказу № 64; 31.12.2016 прийнятий на роботу сторожом згідно наказу №67 від 31.12.2016 та звільнений 16.01.2017 згідно наказу № 2 (а.с.20,21,82);

- ОСОБА_5 був прийнятий на роботу з 17.06.2016 згідно наказу № 31 та звільнений з роботи 18.01.2017 згідно наказу № 4(а.с.18 );

- ОСОБА_6 був прийнятий на роботу з 02.11.2016 згідно наказу № 65 від 02.11.2016 та звільнений з роботи 16.01.2017 згідно наказу № 3 від 16.01.2017 (а.с.19,22).

Вказані обставини також підтверджуються дослідженими в судовому засіданні табелями робочого часу та інформацією про трудові відносини, яку позивач подавав до органів ДФС, зокрема повідомленнями про прийняття працівника на роботу та відомостями про трудові відносини.

Як вже зазначалося вище, допитаний судом свідок ОСОБА_4 повідомив, що працював сторожем у ПДОЗ Лісовий дзвіночок в різні періоди 2016 року та з 01.01.2017 по 16.01.2017. разом із сторожами ОСОБА_5та ОСОБА_6 В період звільнення їх праця не використовувалась та заробітну плату вони не отримували. В період звільнення вони займались заготівлею дров та перебуваючи неподалік, провідували сторожову собаку для того, щоб її погодувати. В журналі реєстрації розписувались для того, щоб орієнтуватись хто і коли годував собаку.

Аналогічні пояснення надали ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 під час проведення перевірки Бучацьким відділом поліці Теребовлянського відділення поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області за зверненням Управління Держпраці в Тернопільській області (а.с.100,101).

Факти використання праці сторожів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без укладення трудових договорів не підтвердилися, про що зазначено у Висновку від 14.04.2017 про результати розгляду звернення уУравління Держпраці в Тернопільській області (а.с.102,103).

Згідно частин 1 - 3 статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно згідно Кодексу законів про працю України порушення (абзац 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2 - 7 статті 53 Закону України Про зайнятість населення , визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Таким чином за змістом наведених норм, питання безпосереднього виконання роботи конкретних осіб у конкретного суб'єкта господарської діяльності мало бути предметом детальної перевірки та об'єктивного дослідження відповідачем.

У той же час, відповідач дійшов висновку про порушенням позивачем трудового законодавства лише із відомостей журналу реєстрації дежурств ПДОЗ Лісовий дзвіночок , який на думку суду не є достатнім доказом, який підтверджує виконання роботи найманими працівниками без оформлення трудових договорів.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем під час проведення перевірки, не було всебічно та повно досліджено обставини щодо порушення позивачем вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, що як наслідок стало підставою для винесення постанови від 20.04.2017 №ТЕ 82/2/19-04-038/134 про накладення штрафу в розмірі 288000 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними доказами порушення позивачем вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, а отже і наявності підстав, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, для прийняття оскаржуваної постанови від 20.04.2017 №ТЕ 82/2/19-04-038/134 про накладення штрафу на позивача в розмірі 288000 грн.

Отже позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу від 20.04.2017 №ТЕ 82/19-04-038/134 підлягають до задоволення.

Щодо винесеної постанови від 20.04.2017 №ТЕ 82/1/19-04-038/134 про накладення штрафу в розмірі 9600 грн. суд зазначає наступне.

У вищевказаній постанові зазначено:

1. Станом на дату перевірки згідно книги по нарахуванню і виплаті заробітної плати в ПДОЗ "Лісовий дзвіночок" залишається невиплаченою заробітна плата в сумі 35476,18 грн. за період січня по грудень 2016р., та з січня по лютий 2017 р. перед 5 працівниками, в тому числі 5 звільненим, чим порушено ч.1 та 2 ст.115 КЗпП України.

2.Бухгалтеру ОСОБА_3 відповідно до наказу від 10 жовтня 2016 року №62 була надана щорічна основна відпустка терміном 30 календарних дні з 10 жовтня 2016 року. Виплата заробітної плати за час відпустки на дату перевірки не проведена, чим порушено вимоги ч.4 ст.115 КЗпП України і ст.21 Закону України "Про відпустки".

Факт порушення термінів виплати заробітної плати знайшов своє підтвердження поясненнями представника відповідача, матеріалами справи, зокрема, копією довідки про заборгованість із виплати заробітної плати ПДОЗ "Лісовий дзвіночок" станом на 22.03.2017, копією книги нарахування заробітної плати та не спростовано належними та допустимими доказами зворотнього представниками позивача (а.с.228,231,132).

Статтею 115 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом також встановлено, що головному бухгалтеру ОСОБА_3, відповідно до наказу від 10 жовтня 2016 року № 62 була надана щорічна основна відпустка, терміном 30 календарних днів з 10 жовтня 2016 року. В матеріалах справи наявна довідка про стан надання та оплати щорічних відпусток працівникам, згідно якої випливає, що за період з 10 жовтня 2016 року по 08 листопада 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1620,30 грн. відпускних, однак документ що підтверджує їх виплату відсутній, разом з тим позивачем не спростовано та не надано доказів здійснення такої виплати.

Згідно частини 4 статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що виплата заробітної плати за час відпустки станом на дату перевірки не проведена, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 115 Кодексу законів про працю України і ст. 21 Закону України Про відпустки .

Згідно абзацу третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

Таким чином, суд приходить до висновку що відповідачем правомірно накладено штраф на позивача у розмірі 9600,00 грн. постановою №ТЕ 82/1/19-04-038/134 від 20.04.2017 за порушення ч.ч.1,2 ст.115 КЗпП України.

Отже, судом встановлено, що мало місце порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам ПДОЗ "Лісовий дзвіночок", а тому підстав для визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу від 20.04.2017 №ТЕ 82/1/19-04-038/134 в розмірі 9600 грн. судом не здобуто.

Щодо винесеної постанови від 20.04.2017 №ТЕ 82/2/19-04-038/134 про накладення штрафу в розмірі 3200 грн. суд зазначає наступне.

У вищевказані постанові зазначено:

1. Наказом по підприємству від 31.12.2016 року № 68 ОСОБА_3 головного бухгалтера ПДОЗ "Лісовий дзвіночок" в порушення вимог ч.3 ст.32 КЗпП України було переведено на 0,25 ставки з 01 січня 2017 року, без повідомлення не пізніше ніж за два місяці.

2. В ПДОЗ"Лісовий дзвіночок" відсутні табелі обліку використання робочого часу та бухгалтерські та касові документи по нарахуванню і виплаті заробітної плати найманим працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 за різні періоди 2016 року та з січня по 22 лютого 2017 року. Таким чином, ПДОЗ "Лісовий дзвіночок" не забезпечено достовірний облік виконуваної працівниками роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, чим порушено вимоги ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці".

Проведеною перевіркою встановлено, що наказом ПДОЗ Лісовий Дзвіночок від 31.12.2016 № 68 головного бухгалтера ОСОБА_3 було переведено на 0,25 ставки з 01 січня 2017 року у зв"язку з трудним фінансовим становищем. З наказом № 68 ОСОБА_3 не ознайомлена. Також ПДОЗ Лісовий Дзвіночок про зміну істотних умов праці ОСОБА_3 не повідомлено у встановлені законодавством терміни (а.с.235).

Статтею 32 Кодексу законів про працю України встановлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Кодекс Законів про працю України не містить вимоги щодо письмового оформлення повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці до їх настання, разом з тим, у разі заперечення працівника про наявність такого повідомлення саме на роботодавця покладається обовязок довести, що таке повідомлення було доведено до працівника в усному порядку, проте, таких доказів до матеріалів справи позивачем не надано.

Твердження позивача про те, що переведення ОСОБА_3 відбулось на її прохання спростовується рішенням Бучацького районного Тернопільської області від 22.06.2017 по справі за позовом ОСОБА_3 до Позаміського дитячого оздоровчого закладу "Лісовий дзвіночок" про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, яким встановлено, що ОСОБА_3 при переведені на 0,25 ставки бухгалтера не було ознайомлено про зміну істотних умов праці та згоду на її переведення вона не давала.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність винесеної постанови №ТЕ 82/2/19-04-038/134 від 20.04.2017року, оскільки мало місце порушення ч.3 ст.32 КЗпП України з наслідками притягнення до відповідальності на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України у вигляді штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати ( 3200 грн.)

Щодо встановленого перевіркою порушення позивачем вимог ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці", а саме, що в ПДОЗ "Лісовий дзвіночок" відсутні табелі обліку використання робочого часу та бухгалтерські і касові документи по нарахуванню і виплаті заробітної плати найманим працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 за різні періоди 2016 року та з січня по 22 лютого 2017 року, зазначеного у постанові від 20.04.2017 року № ТЕ 82/2/19-04-038/134 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оплату праці роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Однак, як вбачається з пояснень представників позивача та встановлено матеріалами справи, на час проведення перевірки працівниками Управління Держпраці у Тернопільській області і на час розгляду справи судом бухгалтерські та фінансові документи в ПДОЗ "Лісовий дзвіночок" відсутні.

Щодо посилання позивача на те, що директор Позаміського дитячого оздоровчого закладу Лісовий дзвіночок ОСОБА_7 призначений рішенням загальних зборів 18.02.2017 та приступив до виконання обов'язків лише 20.02.2017, а тому не має жодного стосунку до попередньої діяльності службових осіб, суд вказує на те що, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій. Фінансова санкція накладається виключно на суб'єкт господарювання, а не на фізичну особу.

Також не заслуговують уваги посилання позивача про невірне визначення розміру штрафів із застосуванням розрахункової величини виходячи із розміру мінімальної заробітної плати з огляду на те, що частиною 2 Кодексу законів про працю України (чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу виходячи із розміру кратності мінімальної заробітної плати.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Тернопільській області від 20.04.2017 №ТЕ 82/2/19-04-038/134 про накладення штрафу в розмірі 288000 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Тернопільській області від 20.04.2017 №ТЕ 82/2/19-04-038/134 про накладення штрафу в розмірі 288000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Позаміського дитячого оздоровчого закладу "Лісовий дзвіночок" 1504 грн (одна п'ятсот чотири гривні) понесених ними судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Тернопільській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови суду виготовлено 28.09.2017 року.

Головуючий суддя Данилевич Н.А.

копія вірна

Суддя Данилевич Н.А.