Ухвала

від 18.09.2017 по справі 202/4797/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/971/17 Справа № 202/4797/17 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт адвоката ОСОБА_7

третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2017 року про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2017 року задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, вилучене в процесі обшуків 20.06.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме : системний блок чорного кольору «COOLER MASTER» з биркою на боковій кришці 366 ЦО; сервер « Супермікро З У» без номера; сервер «Супермікро 2 У», серійний номер 1538458; мікрокомп`ютер «Ргіте Ds 32»; сервер «Ргіте Server» з номером на боковій кришці C74500735G20029; сервер «Супермікро Start 700 і»; сервер «Супермікро Start 700 і»; сервер «Супермікро 2-У» без номера; блок АРС «Smart-UPS RT 5000»; блок живлення «РСМ Powepcom», серійний номер 20516110606; блок живлення «РСМ Powepcom», серійний номер 20321040708; модуль сигналізації «Classic PC 585 Н»; свідч «Cisco 2960 S», модель WS-C 2960 S-24 TD-C; монітор «ASUS» CALMTF 104806; свідч 16-Port KVM Switch «D-Link»; системний блок чорного кольору «CHIEFTEK»; системний блок чорного кольору без назви та номеру; сервер « Супермікро З У»; блок АРС «Smart-UPS RT 5000»; USB пристрій червоного кольору «HASP»; USB пристрій білого кольору, серійний номер 119768; USB пристрій червоного кольору «HASP»; USB пристрій синього кольору «HASP»; USB пристрій червоного кольору «HASP»; USB пристрій синього кольору «HASP»; USB пристрій зеленого кольору № 28839; HASP-ключ № 28839; USB пристрій зеленого кольору «SH 4»; USB пристрій зеленого кольору «Cuardant Stealeh», що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1

ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. З урахуванням того, що прокурором було доведено наявність підстав, передбачених кримінальним процесуальним Кодексом України для накладення арешту на вищезазначене майно, котре визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 32016040040000002 від 27.01.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, вважаю можливим задовольнити клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про арешт указаного майна.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити. Також апелянт просить за необхідності поновити йому строк на апеляційне оскарження даного судового рішення.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що слідчий суддя не перевірив та не встановив : наявність належних підстав для арешту майна; відсутність достатніх доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких прокурор просить накласти арешт, кримінального правопорушення; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні, майно, на яке накладено арешт, невідповідає критеріям ст. 98 КПК України, не є знаряддям кримінального правопорушення. Крім того, апелянт зазначає, що це майно не набуте кримінально протиправним шляхом та не отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Також апелянт вказує на те, що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.. 171 КПК України, розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся за відсутності власника майна чи його представника, а про існування судового рішення він дізнався тільки 28.07.2017 року від працівників СВ ФР ДПІ в Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Звертає увагу ще на те, що прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна з порушенням строків, передбачених ч. 5 ст.171 КПК України, а майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_3 та 2 вже арештоване в рамках цього кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2017 року у справі № 201/10014/17, а відтак, відсутні правові підстави повторно накладати арешт на дане майно в рамках одного і того ж кримінального провадження.

Заслухавши доповідь головуючого судді, думку ОСОБА_8 та в його інтересах адвоката ОСОБА_7 , які, кожен окремо, підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, позицію прокурора, яка заперечувала проти задоволення даної апеляції та просила ухвалу суду залишити без змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді відповідно до ст. 395 КПК подається протягом п`яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії відповідного судового рішення.

Колегією встановлено, що розгляд клопотання слідчого судом першої інстанції проведений без виклику ОСОБА_8 чи його представника, яким не було відомо про дату, час та місце слухання справи, тому колегія суддів не вважає пропущеним строк на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що слідчим відділом фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016040040000002 від 27.01.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Як вбачається з матеріалів, службові особи ГШ «Торговий дім «Металург» (код ЄДРПОУ 39244489), в період 2014-2015 роки, з метою ухилення від сплати податків безпідставно сформували податковий кредит з ПДВ по взаєминам з ТОВ «Крісмас

Трейд» (код ЄДРПОУ 39477214), ТОВ «Бракарард» (код ЄДРПОУ 39477188), ТОВ «Іюль» (код ЄДРПОУ 13873422), ТОВ «Діойл-ЛТД» (код ЄДРПОУ 39411279), ТОВ «Лаярд» (код ЄДРПОУ 39772976), ТОВ «Консалтингова фірма Бізнесексперт» (код ЄДРПОУ 39531627), ТОВ «Алитус» (код ЄДРПОУ 39431206) та ПП «Металург-Інвест» (код ЄДРПОУ 38300217) за нібито придбання металевих виробів, чим ухилились від сплати податків в розмірі 3519163 гривень, що є особливо великим розміром.За даним фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені досудовим

розслідуванням особи, діючи умисно, в період з 2014 року по 2017 рік, використовуючи

реквізити підприємств ТОВ «Глоттер» (код ЄДРПОУ 39989611), ТОВ «Грейт-Уз» (код

ЄДРПОУ 39864239), ТОВ «Глобалхілл» (код ЄДРПОУ 40262878), ТОВ «Аланія-Груп Сервіс» (код ЄДРПОУ40154556), ТОВ «Родаг» (код ЄДРПОУ 39981518), ТОВ «Деруент» (код ЄДРПОУ 9871251), ТОВ «Ісланд Груп» (код ЄДРПОУ 39861641), ТОВ «Лаярд» (код

ЄДРПОУ 39772976), ТОВ «Бладвейн» (код ЄДРПОУ 39770717), ТОВ «Колумбія Трейд» (код ЄДРПОУ 39770591), ТОВ «Созидатель» (код ЄДРПОУ 32332987), ТОВ «Нимфагрет» (код ЄДРПОУ 40607601), ТОВ «Агро Хім Трейд» (код ЄДРПОУ 40388987), ТОВ «Експрес Дрім» (код ЄДРПОУ 38980395), ТОВ «Міра Олімпія» (код ЄДРПОУ 40145342), ТОВ «Роксан Інвест» (код ЄДРПОУ 39477790), ТОВ «КФ Бізнесексперт» (код ЄДРПОУ 39531627), ТОВ «Діойл-ЛТД» (код ЄДРПОУ 39411279), ТОВ «Юпоком» (код ЄДРПОУ 39652722), ТОВ «Крісмас Трейд» (код ЄДРПОУ 39477214), ТОВ «Іюль» (код ЄДРПОУ 13873422), ТОВ «Алитус» (код ЄДРПОУ 39431206), «Толензе» (код ЄДРПОУ 39981502), ТОВ «Гермес- арсенал» (код ЄДРПОУ 39244604), ТОВ «Агро-дім» (код ЄДРПОУ 37436993), ТОВ «Цефей соут» (код ЄДРПОУ 38969217), ТОВ «Молнія» (код ЄДРПОУ 36922439), ТОВ «Нормаком плюс» (код ЄДРПОУ 39477172), ТОВ «Крісмас трейд» (код ЄДРПОУ 39477214), ТОВ «Бракарард» (код ЄДРПОУ 39477188), ТОВ «Сандра трейд» (код ЄДРПОУ 39464802), без мети ведення фінансово-господарської діяльності займалися противоправною діяльність пов`язаною з наданням послуг підприємствам реального сектору економіки по незаконного переводу безготівкових грошових коштів у готівку та надавали послуги по незаконній мінімізації податків СГД реального сектору економіки, тим самим здійснили пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, чим спричинили фактичне ненадходження в бюджет держави коштів в особливо великих розмірах. За даним фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст 27, ч. З ст. 212 КК України.

Крім того, невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, в період з 2014 року по 2017 рік, вчинили дії, що полягали у державній реєстрації підприємств ТОВ «Глоггер» (код ЄДРПОУ 39989611), ТОВ «Грейт-Уз» (код ЄДРПОУ 39864239), ТОВ

«Глобалхілл» (код ЄДРПОУ 40262878), ТОВ «Аланія-Груп Сервіс» (код ЄДРПОУ401545561),ТОВ «Родаг» (код ЄДРПОУ 39981518), ТОВ «Деруент» (код ЄДРПОУ 39871251), ТОВ «Ісланд Груп» (код ЄДРПОУ 39861641), ТОВ «Лаярд» (код ЄДРПОУ 39772976), ТОВ «Бладвейн» (код ЄДРПОУ 39770717), ТОВ «Колумбія Трейд» (код ЄДРПОУ 39770591) ТОВ «Созидатель» (код ЄДРПОУ 32332987), ТОВ «Нимфагрет» (код ЄДРПОУ 40607601), ТОВ «Агро Хім Трейд» (код ЄДРПОУ 40388987), ТОВ «Експрес Дрім» (код ЄДРПОУ 38980395),ТОВ «Міра Олімпія» (код ЄДРПОУ 40145342), ТОВ «Роксан Інвест» (код ЄДРПОУ 39477790), ТОВ «КФ Бізнесексперт» (код ЄДРПОУ 39531627), ТОВ «Діойл-ЛТД» (код ЄДРПОУ 39411279), ТОВ «Юпоком» (код ЄДРПОУ 39052722), ТОВ «Крісмас Трейд» (код ЄДРПОУ 39477214), ТОВ «Іюль» (код ЄДРПОУ 13873422), ТОВ «Алитус» (код ЄДРПОУ 39431206), «Толензе» (код ЄДРПОУ 39981502), ТОВ «Гермес-арсенал» (код ЄДРПОУ 39244604), ТОВ «Агро-дім» (код ЄДРПОУ 37436993), ТОВ «Цефей соут» (код ЄДРПОУ 38969217), ТОВ «Молнія» (код ЄДРПОУ 36922439), ТОВ «Нормаком плюс» (код ЄДРПОУ 39477172), ТОВ «Крісмас трейд» (код ЄДРПОУ 39477214), ТОВ «Бракарард» (код ЄДРПОУ 39477188), ТОВ «Сандра трейд» (код ЄДРПОУ 39464802), без мети ведення фінансово-господарської діяльності та після проведення ними державної реєстрації, перереєстрації юридичної особи, використовували реквізити вищевказаних підприємств з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.За даним фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Постановою прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 від 17.07.2017 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016040040000002 від 27.01.2016 року та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32017040650000038 від 14.07.2017 року об`єднано в одне провадження за № 32016040040000002, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 20.06.2017 року був наданий дозвіл на проведення обшуків за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно протоколів обшуків від 20.06.2017 року, проведеного за адресою:

АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено

наступне майно: системний блок чорного кольору «COOLER MASTER» з биркою на боковій кришці 366 ЦО; сервер « Супермікро З У» без номера; сервер «Супермікро 2 У», серійний номер 1538458; мікрокомп`ютер «Ргіте Ds 32»; сервер «Ргіте Server» з номером на боковій кришці C74500735G20029; сервер «Супермікро Start 700 і»; сервер «Супермікро Start 700 і»; сервер «Супермікро 2-У» без номера; блок АРС «Smart-UPS RT 5000»; блок живлення «РСМ Powepcom», серійний номер 20516110606; блок живлення «РСМ Powepcom», серійний номер 20321040708; модуль сигналізації «Classic PC 585 Н»; свідч «Cisco 2960 S», модель WS-C 2960 S-24 TD-C; монітор «ASUS» CALMTF 104806; свідч 16-Port KVM Switch «D-Link»; системний блок чорного кольору «CHIEFTEK»; системний блок чорного кольору без назви та номеру; сервер « Супермікро З У»; блок АРС «Smart-UPS RT 5000»; USB пристрій червоного кольору «HASP»; USB пристрій білого кольору, серійний номер 119768; USB пристрій червоного кольору «HASP»; USB пристрій синього кольору «HASP»; USB пристрій червоного кольору «HASP»; USB пристрій синього кольору «HASP»; USB пристрій зеленого кольору № 28839; HASP-ключ № 28839; USB пристрій зеленого кольору «SH 4»; USB пристрій зеленого кольору «Cuardant Stealeh».

Постановою слідчого слідчого відділу фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_9 від 17.07.2017 року речі, вилучені в процесі обшуків 20.06.2017 року за адресою:

АДРЕСА_1 , були визнані речовими доказами.

Колегія суддів, враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що дане вищезазначене майно має суттєве значення для з`ясування обставин, що мають значення для розслідуваних кримінальних правопорушень, а саме, вказані предмети і речі містять інформацію в електронному виді стосовно проведення фінансово-господарських операцій за участю підприємств, що мають ознаки «фіктивності», стосовно котрих зареєстровано дане кримінальне провадження та у повному обсязі відображують первинну господарську діяльність суб`єктів господарювання, які використовували реквізити підприємств з ознаками «фіктивності», дані про осіб, які за дорученням здійснювали реєстрацію підприємств без мети ведення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків до державного бюджету, і дають змогу досудовому розслідуванню встановити остаточну схему мінімізації податків і суму несплати в бюджет податків службовими особами підприємств реального сектору економіки, також інших пов`язаних підприємств, з метою збереження речових доказів, недопущення пошкодження або вилучення з вищезазначеного майна слідів кримінального правопорушення, які мають доказове значення по справі, а також для проведення судово-економічної експертизи для встановлення суми несплачених податків, які належать сплаті в бюджет приходить до висновку, що вжитий слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження є необхідним на стадії з`ясування обставин, які мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, і має на меті збереження зазначеного у клопотанні майна.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Що стосується посилань апелянта на відсутність достатніх доказів вчинення особою чи особами кримінального правопорушення та недостатню вмотивованість оскаржуваної ухвали колегія суддів оцінює критично з міркувань, наведених вище щодо обґрунтованості підозри у вчиненні розслідуваного кримінального правопорушення та відповідності арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зазначених вимог закону прокурор, який вніс клопотання, та слідчий суддя, який розглядав зазначене клопотання, цілком дотрималися, що мало наслідком прийняття правильного судового рішення, а отже зазначення апелянта про невідповідність клопотання прокурора вимогам ст.. 171 КПК України, є безпідставними.

Крім того, не є обґрунтованими, на думку судової колегії доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 щодо того, що клопотання про арешт майна прокурором подано з порушенням строків, передбаченихч. 5 ст.171 КПК України, оскільки наданими матеріалами підтверджується факт того, що постановою прокурора, який здійснює процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням, ОСОБА_6 від 17 липня 2017 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016040040000002 від 27.01.2016 року та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32017040650000038 від 14.07.2017 року об`єднано в одне провадження за № 32016040040000002, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та в рамках вже цього об`єднаного кримінального провадження, прокурор наступного дня, 18.07.2017 року, звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про арешт майна. Тим самим спростовуються і доводи ОСОБА_8 щодо відсутності підстав для повторного накладення арешту на майно в рамках одного і того ж кримінального провадження, оскільки воно вже було арештоване на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року, тому що цією ухвалою було накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження № 32017040650000038, а оскаржуваною ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2017 року було задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 32016040040000002.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 1 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим. Оскільки Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час

розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою слідчого судді не

здійснювалося, посилання апелянта на п.7 ч.2 ст. 409 КПК України як на підставу для скасування, крім іншого, оскаржуваного рішення слідчого судді в даному випадку не підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, підстав для задоволення апеляційної скарги на даному етапі досудового розслідування не вбачається. У випадку, якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваними кримінальними правопорушеннями у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2017 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32016040040000002 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3