ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.08.2017р. Справа № 905/1471/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро трубопровідної арматури та спеціальних робіт
до відповідача: Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод
про стягнення 194 812,88 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: ТОВ Конструкторське бюро трубопровідної арматури та спеціальних робіт звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ПрАТ Єнакієвський металургійний завод (із врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог за вх.№18730/17 від 12.07.2017р.) 194 812,88 грн., з яких: 168 576,96 грн. основний борг за договором поставки № 14000068 від 29.01.2014р., 15 864,61 грн. пеня, 1 787,38 грн. 3% річних, 8 583,93 грн. інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки № 14000068 від 29.01.2014р. в частині повних розрахунків за поставлений позивачем товар.
18.07.2017р. за вх.№19072/17 господарський суд одержав письмові пояснення начальника бюро загальнозаводських матеріалів відділу матеріалів управління забезпечення ПрАТ Єнакієвський металургійний завод ОСОБА_1, згідно з якими останній підтвердив отримання відповідачем товару за видатковими накладними №1 від 07.02.2017р. на суму 84 288,48 грн. з ПДВ та №2 від 07.02.2017р. на суму 84 288,48 грн. з ПДВ у повному обсязі, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1, скріплений печаткою ПрАТ Єнакієвський металургійний завод , на вказаних видаткових накладних. Крім того, до моменту приймання товару відповідачем були отримані всі документи, передбачені умовами п. 6.4 договору поставки № 14000068 від 29.01.2014р., в т.ч., оригінали рахунків №1/07022017 від 07.02.2017р. та №2/07022017 від 07.02.2017р.
19.07.2017р. за вх.№19283/17 господарський суд одержав письмові пояснення позивача, в яких останній посилається в т.ч. на те, що приймання товару з боку покупця (відповідача) здійснював начальник бюро загальнозаводських матеріалів відділу матеріалів управління забезпечення ПрАТ Єнакієвський металургійний завод ОСОБА_1 та те, що одержання відповідачем товару за видатковими накладними свідчить також і про одержання відповідачем всіх документів, передбачених умовами п. 6.4 договору поставки № 14000068 від 29.01.2014р., в т.ч., рахунків №1/07022017 від 07.02.2017р. та №2/07022017 від 07.02.2017р.
Позивач у судове засідання 29.08.2017р. не з'явився, але 28.08.2017р. за вх.№22391/17 господарський суд одержав клопотання останнього про розгляд справи без його участі у зв'язку з неможливістю явки представника останнього у судове засідання.
Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзив та документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому, про дату, час та місце судових засідань останній повідомлявся своєчасно та належним чином, з огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 03.07.2017р. надіслана на адресу відповідача: 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Ілліча, буд. 54, блок 4, яка зазначена позивачем у позові та Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.08.2017р. та одержана відповідачем, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 20.07.2017р. також надіслана на вказану адресу, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 1901 від 21.08.2017р. та списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Харків-22 №1901, але до суду рекомендоване повідомлення про вручення даного поштового відправлення не повернулося.
За таких обставин, а також враховуючи роз'яснення, що містяться у п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 29.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
29.01.2014р. між ПАТ Єнакієвський металургійний завод (покупець, відповідач) та ТОВ Конструкторське бюро трубопровідної арматури та спеціальних робіт (постачальник, позивач) укладено договір № 14000068, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (далі - товар) на умовах, визначених даним договором. (п. 1.1. договору).
Кількість, номенклатура, виробник та рік випуску товару зазначається в специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною. (далі - специфікації). (п.2.1 договору).
Поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється товар, переданий на умовах даного договору: при поставці автомобільним транспортом - за одним транспортним документом, при поставці залізничним транспортом - не менше одного залізничного вагона. (п.2.7 договору).
Поставка товару здійснюється видами транспорту зазначеними в специфікаціях. У випадку поставки товару залізничним транспортом, забороняється поставка товару у на піввагонах з глухим кузовом, без люкових, шести люкових та в іновагонах. Постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, зазначених в специфікаціях у відповідності з ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010р.). Строки поставки товару, а при необхідності, вантажоодержувач та вантажовідправник товару зазначаються в специфікаціях (п.п.3.1-3.3 договору).
Право власності на товар та ризик випадкового знищення чи пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з дати поставки товару (п.3.6 договору).
Згідно з п.4.1 договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначені в специфікаціях та включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов'язані з поставкою товару.
Умовами п.п.5.1-5.3 договору погоджено, що оплата покупцем товару здійснюється в національній валюті Україні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі. Оплата за поставлений товар буде здійснюватися протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару та надання покупцеві документів, зазначених в п.6.4 даного договору, якщо інше не зазначено в специфікаціях. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Приймання товару по кількості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітража від 15.06.1965р. №П-6 із змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ДСТУ, ГОСТ, ТУ для даного виду товару. (п.6.1 договору).
Постачальник зобов'язаний надати покупцю до начала приймання товару наступні документи: рахунок на оплату товару (оригінал); транспортні та супровідні документи (в т.ч. товарно-транспортну накладну (оригінал) та накладну на поставлені Ресурси (оригінал) при поставці автомобільним транспортом; залізничну накладну (копію) при поставці залізничним транспортом); пакувальні документи (копія); сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником) (копія); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках) (копія); акт прийому-передачі товару (в 2-х екземплярах), оформлений зі сторони постачальника (оригінал); інші документи, передбачені специфікаціями. (п.6.4 договору).
Покупець вправі відмовитися від приймання поставленого товару до надання постачальником документів, зазначених в п.6.4 договору. (п.6.5 договору).
У випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплату поставленого товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від вартості поставленого товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді. (п.7.2 договору).
Спори та суперечності, які виникли у зв'язку з даним договором або стосуються його укладення, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності, будуть по можливості вирішуватися шляхом переговорів. Якщо спори та суперечності, зазначені в п.9.1 договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється у відповідності з матеріальним правом України наступним чином: спори, майнові вимоги за якими перевищують еквівалент 10 000 доларів США (із урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов'язань, вирішуються в господарських судах України (у відповідності до діючого законодавства України); спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (із урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов'язань, вирішуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації Регіональна правова група (у відповідності з регламентом зазначеного суду), рішення якого є вирішальним та обов'язковим для сторін і підлягає виконання сторонами в строки, зазначені в рішенні суду. (п.п.9.1-9.2 договору).
Даний договір діє до 28.01.2016р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе обов'язків (в тому числі гарантійних) по даному договору. (п.10.5 договору).
Додатковою угодою №1 від 28.01.2016р. сторони в т.ч. продовжили строк дії договору до 28.01.2018р.
Додатковою угодою №2 від 24.05.2016р. сторони дійшли згоди по всьому тексту договору найменування покупця викласти в наступній редакції: Приватне акціонерне товариство Єнакієвський металургійний завод , а також викласти реквізити покупця в новій редакції.
У Специфікації № 10 від 26.02.2016р. до договору № 14000068 від 29.01.2014р. встановлено:
1) найменування продукції: Засувка 30нж5250бр (31нж539бр) ДУ 300, Ру 25 КОФ, КМЧ, ГОСТ 5762, кількість товару - 3 шт., вартість товару за одиницю без ПДВ - 94 240,60 грн., загальну вартість товару без НДС - 282 721,80 грн.
2) найменування продукції: Засувка 2с-28-3-ц Ду 250, РУ 100 під приварку, ГОСТ 5762, кількість товару - 7 шт., вартість товару за одиницю без ПДВ - 70 240,40 грн., загальну вартість товару без НДС - 491 682,80 грн.
Загальна вартість товару за специфікацією № 10 від 26.02.2016р. становить 929 285,52 грн. з ПДВ.
Умови поставки товару: товар поставляється автомобільним транспортом на умовах DDP, склад одержувача м. Краматорськ у відповідності з ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року).
Строк оплати поставленого товару: 100% вартості фактично поставленого товару протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця.
Датою поставки товару вважається дата поставки на склад покупця з відміткою в товаротранспортних документах.
Так, на виконання умов вказаних договору та специфікації, в лютому 2017р. позивач передав, а відповідач прийняв товар Засувка 2с-28-3-ц Ду 250, РУ 100 під приварку у кількості 2 шт. на загальну суму 168 576,96 грн., про що свідчать видаткові накладні № 1 від 07.02.2017р. на суму 84 288,48 грн. та № 2 від 07.02.2017р. на суму 84 288,48 грн., а також товарно-транспортна накладна №Р1 від 07.02.2017р. на суму 168 576,96 грн., які підписані сторонами та засвідчені їх печатками.
Водночас позивачем виставлялися рахунки на оплату поставленого товару №1/07022017 від 07.02.2017р. та №2/07022017 від 07.02.2017р. на загальну суму 168 576,96 грн., які відповідачем одержані перед прийманням товару, про що свідчать письмові пояснення начальника бюро загальнозаводських матеріалів відділу матеріалів управління забезпечення ПрАТ Єнакієвський металургійний завод ОСОБА_1
Відповідач оплату вказаних рахунків не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача (із врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог за вх.№18730/17 від 12.07.2017р.) крім основного боргу у розмірі 168 576,96 грн., також і 15 864,61 грн. пені, 1 787,38 грн. 3 % річних, 8 583,93 грн. інфляційних втрат.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вище встановлено господарським судом між сторонами укладений договір поставки, згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що відповідач своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару як у встановлений договором строк, так і на момент винесення даного рішення не виконав, внаслідок чого борг відповідача складає 168 576,96 грн.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення 168 576,96 грн. основного боргу, а отже і про їх задоволення.
При цьому третейську угоду сторін про передачу спору, майнові вимоги за яким не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (із урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов'язань на розгляд та кінцеве вирішення у Постійно діючий Регіональний Третейський суд України при Асоціації Регіональна правова група , яка викладена у вигляді третейського застереження у п.9.2. укладеного між сторонами договору, господарський суд до уваги не приймає, оскільки ст. 5 Закону України Про третейські суди передбачено виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до третейського суду. При цьому необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду господарського спору по суті. За умов відсутності у позивача волевиявлення на звернення до третейського суду чинне законодавство України жодним чином не позбавляє його конституційного права на звернення до господарського суду, чим позивач правомірно скористався. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 20.10.2015р. у справі № 904/3608/15, від 10.02.2016р. у справі № 910/16939/15).
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат суд виходить з наступного.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача (із врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог за вх.№18730/17 від 12.07.2017р.) пеню за період з 17.02.2017р. по 26.06.2017р. в розмірі 15 864,61 грн., 3 % річних за період з 17.02.2017р. по 26.06.2017р. в розмірі 1 787,38 грн. та інфляційні втрати за період з 17.02.2017р. по 26.06.2017р. в розмірі 8 583,93 грн., що нараховані за неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару, отриманого за видатковими накладними №1 від 07.02.2017р. та № 2 від 07.02.2017р.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У пункті 7.2 договору визначено, що у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплату поставленого товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від вартості поставленого товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді.
Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначено початкову дату прострочення, оскільки 17.02.2017р. є останнім днем строку оплату.
Господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеного періоду нарахування, не виходячи при цьому за період часу протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснений розрахунок пені, згідно з яким сума пені становить:
- за період з 18.02.2017р. по 26.06.2017р. на суму боргу 84 288,48 грн. за видатковою накладною № 1 від 07.02.2017р. - 7 925,43 грн.
- за період з 18.02.2017р. по 26.06.2017р. на суму боргу 84 288,48 грн. за видатковою накладною № 2 від 07.02.2017р. - 7 925,43 грн.
Отже, за розрахунком суду, загальний розмір пені становить 15 850,86 грн. (7 925,43 грн. + 7 925,43 грн.), а отже, позовні вимоги в зазначеній частині задовольняються господарським судом частково у визначеному судом розмірі.
В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначено початкову дату прострочення, оскільки 17.02.2017р. є останнім днем строку оплату.
Господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеного періоду нарахування, не виходячи при цьому за період часу протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснений розрахунок 3% річних, згідно з яким сума 3% річних становить:
- за період з 18.02.2017р. по 26.06.2017р. на суму боргу 84 288,48 грн. за видатковою накладною № 1 від 07.02.2017р. - 893,69 грн.;
- за період з 18.02.2017р. по 26.06.2017р. на суму боргу 84 288,48 грн. за видатковою накладною № 2 від 07.02.2017р. - 893,69 грн.
Отже, за розрахунком суду, загальний розмір 3% річних становить 1787,38 грн. (893,69 грн. + 893,69 грн.), а отже, позовні вимоги в зазначеній частині задовольняються господарським судом у заявленному позивачем до стягнення розмірі.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що позивач помилково здійснює нарахування інфляційних втрат починаючи з місяця, у якому виникло зобов'язання відповідача з оплати, а також за неповний місяць.
Господарським судом самостійно, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, із врахуванням роз'яснень, викладених у п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , здійснений розрахунок інфляційних втрат, згідно з яким сума інфляційних втрат становить:
- за період з березня по травень 2017р. на суму боргу 84 288,48 грн. за видатковою накладною № 1 від 07.02.2017р. - 3 414,96 грн.;
- за період з березня по травень 2017р. на суму боргу 84 288,48 грн. за видатковою накладною № 2 від 07.02.2017р. - 3 414,96 грн.
Отже, за розрахунком суду, загальний розмір інфляційних втрат становить 6 829,92 грн. (3 414,96 грн. + 3 414,96 грн.), а отже, позовні вимоги в зазначеній частині задовольняються господарським судом частково у визначеному судом розмірі.
Клопотання позивача про продовження строку розгляду даної справи відхилено господарським судом з огляду на його необґрунтованість, а також те, що наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого рішення.
За приписами ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р I Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро трубопровідної арматури та спеціальних робіт задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Ілліча, буд. 54, блок 4, код ЄДРПОУ 00191193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро трубопровідної арматури та спеціальних робіт (91006, м. Луганськ, кв. Ленінського КомсомолуАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36736275) основний борг у розмірі 168 576 (сто шістдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 96 коп., пеню у розмірі 15 850 (п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 86 коп., 3 % річних у розмірі 1787 (одна тисяча сімсот вісімдесят сім) грн. 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 829 (шість тисяч вісімсот двдцять дев'ять) грн. 92 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 895 (дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 68 коп.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складене 04 вересня 2017р.
Суддя Л.В. Ніколаєва
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2017 |
Оприлюднено | 29.09.2017 |
Номер документу | 69176976 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Стойка Оксана Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Стойка Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні