Рішення

від 22.09.2017 по справі 906/651/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" вересня 2017 р. Справа № 906/651/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 24.07.2017;

від відповідача: не прибув.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирської автошколи Товариства сприянні обороні України

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Йосипівське"

про стягнення 16876,76 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 12528,86 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодуванню витрат на утримання орендованого приміщення, 4347,90 грн. пені.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2015 між Житомирської автошколи Товариства сприянні обороні України (орендодавець/позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Йосипівське" (орендар/відповідач) укладено договір оренди №52/15 (а.с. 9-11), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 16 кв.м. яке розміщене на 2-му поверсі в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 86 під офіс (п.п. 1.1. договору).

Приміщення передається в оренду з метою здійснення орендарем своєї діяльності (п.п. 1.2. договору).

Згідно п.п. 3.1 договору оренди договірна ціна орендної плати в встановлена за 1 кв.м. 60,00 грн. в місяць за користування приміщенням площею 16 кв.м. за один календарний місяць та складає 960,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.1 сума орендної плати щомісячно перераховується на індекс інфляції.

Орендна плата самостійно перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця до 05 числа поточного місяця (п.п. 2.1.2. договору).

Також пунктом 3.2. договору передбачено, що крім плати за користування приміщенням згідно п.п. 3.2. договору орендар сплачує компенсацію вартості комунальних послуг електропостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення, зовнішню охорону, вивіз сміття, податок на землю та інші надані послуги).

Відповідно п.п. 3.2.1. договору розрахунок за надані послуги, вказані в п.п. 3.2. договору, орендар проводить не пізніше 3-х днів з дня отримання рахунку.

Згідно п.п. 3.8. договору щомісячна сума орендної плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів зазначається орендодавцем в рахунках - фактурах, які орендар повинен самостійно отримати у орендодавця. Несвоєчасне отримання рахунків згідно п. 3.9 не звільняє його від зобов'язання своєчасно, до 05 числа поточного місяця сплатити платежі.

01.07.2015 на виконання умов договору між сторонами у справі підписано акт прийому-передачі (а.с.12).

30.06.2016 між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду №1 до договору оренди №52/15 від 01.07.2015 9а.с.13), згідно якого строк дії договору продовжено до 30.06.2017.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендних платежів та компенсації комунальних послуг, яка станом на день розгляду справи відповідно до розрахунків позивача (а.с. 118) становить 12528,86 грн.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань та не провів розрахунки з позивачем в установлені договором терміни, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 12528,86 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4347,90 грн.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с. 118) суд приходить до висновку, що сума пені є обґрунтованою та складає 4347,90 грн.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Йосипівське" (11639, Житомирська область, Малинський район, с. Йосипівка, ід. код 38770632)

- на користь Житомирської автошколи Товариства сприянні обороні України (10020, м. Житомир, вул. Перемоги. 86, ід. код 02724423) 12528,86 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодуванню витрат на утримання орендованого приміщення, 4347,90 грн. пені, а також 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.09.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек. з повід.)